МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
10.02.2003 N 59
{ Наказ скасовано на підставі Наказу Міністерства
охорони здоров'я
N 234 ( z0694-07 ) від 10.05.2007 }
Про удосконалення заходів щодо профілактики
внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках
(акушерських стаціонарах)
Гнійно-септичні захворювання новонароджених та породіль є
надзвичайно актуальною проблемою в охороні здоров'я матерів та
дітей, а також одним із основних чинників у структурі материнської
та дитячої смертності.
Виникненню гнійно-септичних захворювань сприяють численні
джерела і фактори передачі інфекції, поліморфізм збудників, серед
яких переважають умовно-патогенні мікроорганізми із набутими
додатково патогенними властивостями (токсичність, інвазивність,
стійкість до лікарських препаратів, антисептиків, дезінфектантів
та ін.), незрілість захисних механізмів організму новонародженого
і зниження їх у породіллі, порушення санітарно-протиепідемічного
режиму.
Поряд із високим ступенем небезпеки для життя новонароджених
та породіль ця група захворювань є прямою загрозою для виникнення
групових захворювань та спалахів внутрішньолікарняних інфекцій.
З метою удосконалення профілактики внутрішньолікарняних
інфекцій в акушерських стаціонарах Н А К А З У Ю:
1. Затвердити:
1.1. Iнструкцію з організації проведення комплексу
профілактичних заходів у акушерських стаціонарах (додається).
1.2. Iнструкцію з організації та проведення епідеміологічного
нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських
стаціонарах (додається).
1.3. Iнструкцію з лабораторного контролю якості проведення
протиепідемічних заходів та стеження за внутрішньолікарняними
інфекціями в акушерських стаціонарах (додається).
1.4. Iнструкцію про порядок обробки рук, операційного поля
під час пологів та акушерських операцій (додається).
1.5. Порядок проведення розслідування та ліквідації спалахів
внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль та
новонароджених в акушерських стаціонарах (додається).
1.6. Перелік показань переведення захворілих новонароджених
та недоношених дітей з акушерського стаціонару у відділення
патології новонароджених (додається).
1.7. Примірне положення про лікаря-епідеміолога акушерського
стаціонару (додається).
1.8. Примірне положення про комісію з питань організації
профілактичних заходів щодо виникнення внутрішньолікарняних
інфекцій в акушерських стаціонарах (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
та Головного управління охорони здоров'я і медичного забезпечення
Київської міських державних адміністрацій:
2.1. Розробити та затвердити комплексні плани заходів щодо
зниження захворюваності на гнійно-запальні інфекції новонароджених
та породіль відповідно до конкретних умов.
До 01.06.2003
2.2. Здійснювати контроль за ходом виконання цього наказу,
заслуховувати питання про хід реалізації заходів на колегіях
органів охорони здоров'я.
Постійно
2.3. Організувати та забезпечити умови для впровадження та
виконання заходів з питань профілактики внутрішньолікарняних
інфекцій в акушерських стаціонарах.
Протягом 2003 р.
2.4. Забезпечити облік та реєстрацію внутрішньолікарняних
інфекцій серед роділь, породіль та новонароджених згідно з
переліком нозологічних форм.
Постійно
2.5. Організувати і провести семінари з питань
епідеміологічного нагляду та профілактики внутрішньолікарняних
інфекцій у акушерських стаціонарах, забезпечити систематичну
підготовку медичних кадрів із вказаних питань.
Протягом II кв. 2003 р.
2.6. Забезпечити впровадження мікробіологічного моніторингу в
акушерських стаціонарах.
Протягом I-II кв. 2003 р.
3. Головним державним санітарним лікарям Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на водному,
повітряному, залізничному транспорті:
3.1. Забезпечити дієвий контроль за додержанням
санітарно-протиепідемічного режиму в акушерських стаціонарах.
Постійно
3.2. Здійснювати методичне керівництво роботою
лікарів-епідеміологів акушерських стаціонарів з питань організації
епідемічного нагляду та профілактики внутрішньолікарняних
інфекцій.
Постійно
4. Управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям
(Моісеєнко Р.О.) при розробці нормативів надання медичної допомоги
вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим урахувати нові
вимоги організації протиепідемічного режиму і перинатальних
технологій в акушерських стаціонарах.
Протягом 2003 року
5. Вважати такими, що не застосовуються на території України:
5.1. Наказ МОЗ СРСР від 09.01.86 N 55 "Об организации работы
родильных домов (отделений)".
5.2. Наказ МОЗ СРСР від 28.12.89 N 691 "О профилактике
внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах".
6. Вважати такими, що втратили чинність: Методичні
рекомендації щодо санітарно-протиепідемічних заходів в
родопомічних закладах, затверджені наказом МОЗ України від
05.01.96 N 4 ( v0004282-96 ) "Про організацію та забезпечення
медичної допомоги новонародженим в Україні".
7. Контроль за виконанням наказу покласти на першого
заступника Державного секретаря Н.Г.Гойду.
Міністр А.В.Підаєв
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
10.02.2003 N 59
IНСТРУКЦIЯ
з організації проведення комплексу профілактичних
заходів в акушерських стаціонарах
Внутрішньолікарняна інфекція - захворювання мікробного
походження, що виникло у хворого під час його знаходження в
лікарні або після виписки, або будь-яке інфекційне захворювання
співробітника лікарні, що розвинулося внаслідок його роботи в
даному закладі незалежно від часу появи симптомів захворювання.
Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛI) характеризується тяжким
клінічним перебігом та високою летальністю. Контингентом
підвищеного ризику щодо виникнення ВЛI є новонароджені та
породіллі, особливо у відділеннях інтенсивної терапії. Основними
причинами виникнення ВЛI є незрілість захисних механізмів
організму новонародженого та зниження їх у породіль, порушення
правил асептики та антисептики в акушерських стаціонарах,
інфікування госпітальною мікрофлорою, якій характерна стійкість до
антибактеріальних препаратів.
Головним джерелом госпітальних штамів мікроорганізмів є хворі
(діти, їх матері та медичний персонал) та носії інфекції.
Механізмами поширення ВЛI (внутрішньолікарняних штамів) є:
контактний (головні фактори передачі - руки медичного персоналу,
медична апаратура, засоби догляду за новонародженими тощо),
фекально-оральний (молочні суміші, контаміновані розчини для
пиття, зонди), повітряно-крапельний, трансфузійний та інші.
1. Організаційні заходи
1.1. Відповідальність за організацію виконання заходів щодо
попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекцій та
здійснення інфекційного контролю в акушерському стаціонарі несе
головний лікар лікарняного закладу.
1.2. Безпосередньо у відділеннях відповідальність за
організацію проведення комплексу профілактичних заходів
покладається на завідуючих відділеннями.
1.3. До штатного розкладу лікувально-профілактичного закладу
з кількістю ліжкового фонду від 100 і більше вводиться 0,5 посади
лікаря-епідеміолога (згідно з наказом МОЗ України від 23.02.2000
N 33 ( v0033282-00 ) "Про штатні нормативи та типові штати
закладів охорони здоров'я").
1.4. В акушерському стаціонарі наказом головного лікаря
лікувально-профілактичного закладу створюється комісія, яка
координує і організовує проведення комплексу профілактичних
заходів виникнення ВЛI в акушерських стаціонарах.
1.5. Завідуючі відділеннями, лікар-епідеміолог, старші
медичні сестри відділень забезпечують своєчасне виявлення, повну
реєстрацію та облік всіх форм ВЛI.
1.6. Акушерський стаціонар необхідно закривати не менш 1 разу
на рік для проведення планової заключної дезінфекції та поточного
ремонту приміщення. Закриття акушерського стаціонару по поверхах
не допускається.
1.7. У містах чисельністю населення 500 тис. і більше
доцільне створення спеціалізованого акушерського стаціонару
(інфекційного профілю) у складі багатопрофільних лікувальних
закладів.
1.8. Відкриття акушерського стаціонару здійснюється за
дозволом органів держсанепіднагляду після проведення
санітарно-бактеріологічного контролю.
1.9. Орієнтовний норматив роботи пологового ліжка (пологове,
відділення патології вагітних та післяпологове) становить 290 днів
у рік.
1.10. З метою профілактики ВЛI в акушерських стаціонарах
необхідно дотримуватись нормативів структурного розподілу
розрахункової кількості ліжок:
1.10.1. Приймально-оглядове відділення.
1.10.2. Патології вагітності (30% розрахункової кількості
ліжок стаціонару).
1.10.3. Пологове фізіологічне відділення:
- індивідуальні пологові палати - 20% розрахункової кількості
ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не менше 2-х
ліжок;
- пологові палати (зали) на 1 і 2 ліжка - 8% розрахункової
кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не
менше 2-х ліжок;
- допологові палати - 4% розрахункової кількості ліжок
післяпологового фізіологічного відділення і відділення патології
вагітності;
- палати інтенсивної терапії - 4% розрахункової кількості
ліжок післяпологового фізіологічного відділення і відділення
патології вагітності;
- післяопераційні палати - 1 ліжко в акушерських відділеннях
пологових будинків з розрахунковою місткістю до 100 ліжок, 2 ліжка
при розрахунковій місткості більше 100 ліжок.
1.10.4. Післяпологове фізіологічне з відділенням
новонароджених - 30-40% розрахункової кількості ліжок стаціонару:
- післяпологові палати для спільного перебування породіль та
новонароджених - 80-90% розрахункової кількості ліжок у
післяпологових палатах відділення;
- післяпологові палати для окремого перебування породіль та
новонароджених - 10-20% розрахункової кількості ліжок у
післяпологових палатах відділення;
- резервні післяпологові палати - 10% розрахункової кількості
ліжок у післяпологових палатах відділення;
- палати для новонароджених - 10-20% розрахункової кількості
ліжок у післяпологових палатах відділення;
- резервні палати для новонароджених - 10% розрахункової
кількості ліжок у післяпологових палатах відділення.
1.10.5. Післяпологове обсерваційне відділення - 30-40%
розрахункової кількості стаціонару:
- індивідуальна пологова палата - не менше 10-15%
розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному
відділенні;
- пологова палата на 1 ліжко - 4-5% розрахункової кількості
післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні;
- допологова палата на 1 ліжко - 6-10% розрахункової
кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні;
- пологовий бокс - 5% розрахункової кількості післяпологових
ліжок в обсерваційному відділенні, але не менше одного (при
приймальному відділенні);
- післяпологові палати для спільного перебування породіль та
новонароджених - 50% розрахункової кількості ліжок у
післяпологових палатах;
- післяпологові палати для окремого перебування породіль та
новонароджених - 50% розрахункової кількості ліжок у
післяпологових палатах;
- резервні післяпологові палати - 30% розрахункової кількості
ліжок у післяпологових палатах відділення;
- резервні палати для новонароджених - 30% розрахункової
кількості ліжок у післяпологових палатах відділення.
1.10.6. Площі інших допоміжних приміщень зазначені в
офіційному виданні "Державні будівельні норми України. Будинки і
споруди. Заклади охорони здоров'я". ДБН В.2.2-10-2001"
( v0002241-01 ). (Розрахункова кількість ліжок (100%) дорівнює
сумі ліжок відділення патології вагітності, післяпологових
фізіологічного та обсерваційного відділень. Резервні ліжка в
післяпологових фізіологічному та обсерваційному відділеннях не
входять в розрахункову кількість ліжок пологового відділення).
1.11. Розміщення акушерських стаціонарів в пристосованих
приміщеннях або в інших відділеннях лікарні на період проведення
планової заключної дезінфекції забороняється.
2. Організація медичного обстеження працівників
акушерських стаціонарів
2.1. Працівники акушерських стаціонарів входять до переліку
професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають
обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення
яких встановлений постановою Кабінету Міністрів України від
23.05.2001 N 559 ( 559-2001-п ).
2.2. Обстеження медичного персоналу акушерського стаціонару
здійснюється згідно з наказом МОЗ України від 23.07.2002 N 280
( z0639-02 ) "Щодо організації проведення обов'язкових
профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій,
виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з
обслуговуванням населення і може призвести до поширення
інфекційних хвороб".
2.3. Результати обстеження, що проводяться
лікарями-спеціалістами (у тому числі клінічних, лабораторних,
функціональних та інших досліджень), обов'язково заносяться до
особистої медичної книжки встановленого зразка. Особиста медична
книжка заповнюється відповідно до вимог наказу МОЗ України від
11.03.98 N 66 ( z0210-98 ) "Про затвердження форми первинного
обліку N 1 - ОМК та Iнструкції щодо порядку її ведення",
зареєстрованого Міністерством юстиції 26.03.98 за N 210/2650.
2.4. У разі виявлення стоматологічної та отоларингологічної
патології здійснюється обстеження на стафілококо- та
стрептококоносійство. У разі виявлення з носоглотки обстежених
штаму стафілокока, який має стійкість до метициліну або
бета-гемолітичного стрептокока, працівник повинен бути обов'язково
адекватно пролікований антибактеріальними препаратами.
2.5. Персоналу акушерських стаціонарів з метою профілактики
інфекційних захворювань рекомендовано здійснювати профілактичне
щеплення проти вірусного гепатиту B. За відсутності даних про
щеплення проти дифтерії та туберкульозу, вони проводяться за
календарем щеплень згідно з наказом МОЗ України від 31.10.2000
N 276 ( z0824-00 ) "Про проведення профілактичних щеплень в
Україні".
3. Організація протиепідемічного режиму
в акушерських стаціонарах
З метою профілактики виникнення внутрішньолікарняних
інфекцій, зумовлених патогенами, що передаються через кров
(гепатит B, C, D, G та інші, ВIЛ) під час приймання пологів або
інших маніпуляцій, пов'язаних з ризиком забруднення кров'ю або
іншими біосубстратами, працівникам акушерських стаціонарів слід
дотримуватись універсальних правил безпеки. Кожного пацієнта слід
розглядати як потенційне джерело збудників інфекцій, що
передаються через кров.
3.1. Персонал щоденно перед початком роботи повинен одягати
чистий одяг (халат або костюм, шкарпетки, взуття, що піддається
дезінфекції).
3.2. Персонал забезпечується особистими двосекційними шафами
для зберігання власного одягу та взуття, одягу для роботи, а також
змінного взуття.
3.3. У пологовому та операційному залі персонал працює в
шапочці, рукавичках, масках та окулярах. У відділеннях
новонароджених маски та окуляри використовують при проведенні
інвазивних втручань. Маска обов'язково повинна вкривати ніс і рот.
За наявності епідемічного неблагополуччя щодо інфекцій з
крапельним механізмом передачі маски носять у всіх відділеннях,
4-х шарові маркіровані маски змінюють кожні 4 години.
3.4. Білизну, інструменти, шприци та ін. для прийому пологів
застосовувати одноразового використання.
Забезпечення білизною акушерських стаціонарів здійснюється
відповідно до наказу МОЗ України від 21.12.92 N 187
( v0187282-92 ) "Про затвердження табелів оснащення м'яким
інвентарем лікарень, диспансерів, пологових будинків,
медико-санітарних частин, поліклінік, амбулаторій".
3.5. В акушерському стаціонарі слід використовувати
дезінфектанти, антисептики, миючі та відбілюючі засоби, технічні
засоби знезараження повітря та інвентарю, які дозволені для
застосування МОЗ України.
3.6. Знезараження об'єктів навколишнього середовища, виробів
медичного призначення необхідно здійснювати згідно режимам
дезінфекції об'єктів в акушерських стаціонарах (таблиця 3
додатка 2).
3.7. Акушерські стаціонари забезпечуються окремим
маркірованим інвентарем для прибирання приміщень.
3.8. Порядок отримання дозволу на присутність чоловіка
(близьких родичів) роділлі під час пологів у пологовому залі
затверджується головним лікарем лікарняного закладу. За наявності
цього дозволу доцільно допускати в пологовий зал родичів (не
більше 2-х осіб), про що черговий лікар робить відповідний запис в
історії пологів. Вони забезпечуються халатом, косинкою, маскою,
бахілами.
3.9. Виписка з акушерського стаціонару за умови
фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду
здійснюється на 4-5 добу після пологів.
3.10. Відомості про виписаних новонародженого та породіллю з
акушерського стаціонару подаються в дитячі поліклініки та жіночі
консультації в той же день.
3.11. Патронажне відвідування дитини вдома здійснюється
протягом перших 3-х діб після виписки із стаціонару дільничним
лікарем-педіатром з наступним патронажем дільничною медичною
сестрою.
3.12. Лікар акушер-гінеколог жіночої консультації (або
акушерка) здійснює активний дворазовий патронаж породіль вдома (на
2-3 та 7 добу після виписки), а після оперативного
розродження - крім того за показаннями.
3.13. Персонал акушерського стаціонару несе відповідальність
за невиконання вимог нормативних актів, санітарних норм та
гігієнічних правил згідно з чинним законодавством України.
4. Правила утримання структурних підрозділів
акушерських стаціонарів
4.1. Загальні положення
4.1.1. У відділеннях акушерського стаціонару щоденно
проводиться вологе прибирання із застосуванням миючих засобів 3
рази на добу і 1 разу на добу - дезінфікуючих засобів. Iнвентар
для прибирання після обробки приміщення знезаражується.
4.1.2. Після прибирання або дезінфекції з метою знезараження
повітря здійснюється ультрафіолетове опромінення на 1 годину з
наступним провітрюванням приміщення.
4.1.3. Використані під час огляду жінок, а також при
проведенні маніпуляцій інструменти та інші вироби медичного
призначення підлягають дезінфекції за загальноприйнятою схемою
(таблиця 3 додатка 2).
4.1.4. Перед і після проведення кожної маніпуляції слід
ретельно вимити руки. Піхвові дослідження здійснюють в рукавичках
одноразового використання.
4.2. Приймально-оглядове відділення
4.2.1. У приймально-оглядовому відділенні необхідно
передбачити кімнату-фільтр для розмежування потоку пацієнтів до
фізіологічного та обсерваційного відділень. Це відділення не може
використовуватись для госпіталізації гінекологічних хворих.
4.2.2. Після опитування вагітної жінки акушерка вимірює їй
температуру тіла, оглядає шкіру на наявність гнійничкових
захворювань, корости, зів на наявність запалення, волосся голови
на наявність педикульозу. Акушерка приймально-оглядового
відділення працює в рукавичках одноразового використання.
На підставі даних обмінної карти, опитування та огляду
вагітної жінки приймається рішення про її госпіталізацію у
фізіологічне або обсерваційне відділення. Огляд вагітної
здійснюють на тапчані, застеленому клейонкою та індивідуальною
пелюшкою. Після огляду кожної роділлі пелюшку замінюють, а
клейонку знезаражують. Термометри та шпателі після використання
занурюють у дезрозчин.
4.2.3. При проведенні санітарної обробки вагітної бриття
волосся на лобку вагітної проводити недоцільно. При необхідності
волосся в межах операційного поля підстригти ножицями.
4.2.4. Випорожнення кишечнику здійснюється при відсутності
протипоказань (клізма бажано одноразового використання). Унітаз
після використання піддають знезараженню, одноразові паперові
круги після використання знищуються.
4.2.5. Вагітна жінка приймає душ, використовуючи тверде мило
в одноразовій упаковці, мочалку з індивідуального пакета,
стерильний рушник. Після прийняття душу жінка одягає сорочку,
халат та продезінфіковані тапочки. Дозволяється користуватися
особистим новим взуттям та предметами особистої гігієни.
4.2.6. Використану під час приймання вагітної чи роділлі
білизну збирають в поліетиленовий або прогумований мішок і
виносять в окрему кімнату для використаної білизни.
4.2.7. Після проведення маніпуляцій руки знезаражують (згідно
з Iнструкцією, затвердженою цим наказом).
4.2.8. Iнструменти, вироби з полімерних матеріалів, гуми,
використані при огляді жінки, відразу ж занурюються у розчин
дезінфектанту і після відповідної експозиції передаються для
передстерилізаційної обробки та стерилізації.
4.2.9. Приймально-оглядове відділення повинно мати
протипедикульозну укладку та інструкцію з її застосування. До
укладки входять: клейончаста і бавовняна торби для збирання речей
породіллі, оцинковане відро або лоток для спалювання або
знезараження волосся, клейончаста пелерина, гумові рукавички,
ножиці, густий гребінець (бажано металевий), машинка для стриження
волосся, спиртівка, косинки (не менше 2), вата, лупа, столовий
оцет або 5-10% оцтова кислота, протипедикульозні препарати
(бензилбензоат або нітіфор та ін.), препарати для дезінсекції
білизни та приміщення (А-Пар, Спрегаль, Локодин та ін.).
4.2.10. Роділь із відділення патології вагітності переводять
для пологів через приймально-оглядове відділення з повним обсягом
санітарної обробки.
4.2.11. Прибирати приміщення приймально-оглядового відділення
необхідно 3 рази на добу (не рідше одного разу на добу з
використанням дезінфікуючих і двічі на добу - з використанням
миючих засобів).
4.2.12. Стіни і підлога душової кімнати після приймання
кожної роділлі миються з використанням 0,5% миючого розчину, а
гумовий килимок знезаражується.
4.2.13. Iнвентар для прибирання (відра, тази, ганчірки) після
обробки приміщення знезаражують.
4.3. Пологове відділення
4.3.1. Допологові палати розгортають із розрахунку 12% ліжок
післяпологового фізіологічного відділення. Площа 9 кв. м на 1
ліжко, на 2 ліжка - 14 кв.м.
4.3.2. Пологові палати (зали) розгортають з розрахунку 8%
ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не менше 2
ліжок. Площа на 1 ліжко 29 кв. м, на 2 ліжка - 41 кв. м.
4.3.4. Палати інтенсивної терапії - 4% розрахункової
кількості ліжок післяпологового відділення і відділення патології
вагітних. Площа 13 кв. м на 1 ліжко.
4.3.5. Післяопераційні палати на 1 ліжко в акушерських
відділеннях лікарень (пологових будинках) з розрахунковою
місткістю до 100 ліжок включно, 2 ліжка - якщо більше 100 ліжок.
4.3.6. При наявності двох і більше допологових палат
необхідно дотримуватись циклічності їх заповнення.
4.3.7. У допологовій палаті ліжка повинні стояти
незаправлені, їх готують безпосередньо перед прийняттям роділлі.
На знезаражене ліжко слід покласти продезінфікований камерним
способом матрац, подушку в стерильній наволочці, стерильне
простирадло, знезаражену клейонку, стерильну підкладну пелюшку.
Матрац і подушка повинні бути в суцільно зашитих клейончастих
чохлах без пошкоджень останніх. Клейончасті чохли знезаражують,
протираючи або зрошуючи дезінфектантом.
4.3.8. Дослідження вагітної здійснюється у спеціально
обладнаній кімнаті з використанням стерильних гумових рукавичок.
4.3.9. Перед переведенням роділлі у пологовий зал їй
проводять туалет зовнішніх статевих органів розчином антисептика.
4.3.10. Після переведення роділлі в пологовий зал постільну
білизну необхідно зібрати в клейончастий або поліетиленовий мішок
і негайно винести із відділення. Клейончасті чохли матраца і
подушки, ліжко підлягають знезараженню шляхом протирання або
зрошення розчином дезінфектанту. Ліжко залишається вільним до
переведення в пологовий зал усіх роділь, після чого в палаті
проводиться генеральне прибирання та заключна дезінфекція.
4.3.11. Вологе прибирання в допологовій палаті проводиться із
застосуванням миючих засобів 3 рази на добу і 1 разу на
добу - дезінфікуючих засобів. Iнвентар для прибирання після
обробки приміщення знезаражується. Після прибирання або
дезінфекції з метою знезараження повітря застосовувати
ультрафіолетове опромінення на 1 годину з наступним провітрюванням
приміщення.
4.3.12. Двері в пологовий зал слід тримати постійно
закритими. Особи, що не беруть участі в прийомі пологів, в
пологовий зал не допускаються.
4.3.13. За наявності двох і більше пологових залів прийом
пологів в них здійснюється почергово. Кожен пологовий зал працює
не більше двох діб, після чого в ньому необхідно провести
генеральне прибирання і заключну дезінфекцію. Поточне прибирання
проводиться в перервах між пологами.
За наявності одного пологового залу пологи проводяться
почергово на різних пологових ліжках, які відокремлені пересувною
ширмою.
У боксованому пологовому блоці пологи проводяться почергово в
окремих боксах.
4.3.14. У пологовій палаті на роділлю одягають стерильну
сорочку, бахіли, зав'язують на голові косинку, вкладають на
пологове ліжко, покрите стерильною клейонкою і підкладною
пелюшкою. У пологах застосовуються одноразові пакети для прийому
пологів.
4.3.15. Медичний персонал, що бере участь у прийомі пологів,
миє руки (Iнструкція, затверджена цим наказом), одягає стерильний
халат, шапочку, 4-х шарову маску, окуляри, гумові рукавички.
4.3.16. Медичний персонал інших відділень, студенти, лікарі
та середній медичний персонал, що проходять курси підвищення
кваліфікації (не більш ніж 7 осіб), перед входом у пологовий блок
одягають стерильні халати, змінне взуття, косинки, маски, які
повинні знаходитись в окремих біксах перед входом у відділення.
4.3.17. Новонародженого приймають у продезінфікований,
зігрітий і вкритий стерильною пелюшкою маркірований лоток. За
відсутності протипоказань його необхідно викласти на живіт матері
"шкіра до шкіри" після перев'язування пуповини. Контакт "шкіра до
шкіри" триває не менш 30 хвилин. Після цього дитину необхідно
прикрити або частково завернути в пелюшку, зберігаючи контакт з
матір'ю.
У пологовому залі при відсутності протипоказань протягом
перших 30 хвилин після народження новонародженого прикладають до
грудей матері.
4.3.18. Для первинної обробки дитини використовують
стерильний матеріал та інструментарій з індивідуальної укладки
(бажано одноразового використання). Акушерка повинна помити руки,
одягнути стерильні рукавички і провести первинну обробку пуповини
новонародженого. Основу пуповини обробляють 70 град. етиловим
спиртом або антисептиком, накривають стерильною марлевою
серветкою. При вторинній обробці пуповини доцільно використовувати
скобки в стерильній упаковці. Можлива обробка культі пуповини
плівкоутворюючими аерозольними антисептиками, використання яких
дозволено МОЗ України, згідно з доданою до них інструкцією (наказ
МОЗ України від 05.01.96 N 4 ( v0004282-96 ).
4.3.19. Одразу після обробки пуповини проводять туалет шкіри:
стерильними тампонами, змоченими стерильною рослинною олією з
індивідуального для кожної дитини флакона, відкритого
безпосередньо перед обробкою, знімають первородну змазку, слиз,
меконій. Кожний тампон змочують одноразово, після використання
його викидають. Якщо дитина дуже забруднена меконієм, її спочатку
обмивають під проточною теплою водою з милом, шкіру просушують
стерильною пелюшкою.
4.3.20. Для відсмоктування слизу у новонародженого
використовують стерильні балони та катетери (бажано одноразові).
4.3.21. Профілактику гонобленореї проводити 1%
еритроміциновою або 1% тетрацикліновою мазями для очей (закладання
мазі за повіки дитини).
4.3.22. Після зважування та сповивання новонародженого
сповивальний стіл і ваги, лотки для прийому новонароджених,
наркозні маски, катетери для відсмоктування слизу та інші предмети
первинної допомоги новонародженому підлягають дезінфекції.
4.3.23. Медичний інструментарій, використаний при прийомі
пологів, підлягає дезінфекції і після цього передстерилізаційній
обробці та стерилізації. Лотки для послідів, грілки, міхури для
льоду також після використання дезінфікують.
4.3.24. Плацентарну кров і міхури з льодом слід зберігати
окремо в спеціальних холодильниках, посліди - в окремих
морозильних камерах. Утилізація послідів здійснюється шляхом
спалювання в спеціальних печах або захоронення у спеціально
відведених місцях.
4.3.25. Білизну, використану під час прийому пологів,
необхідно зібрати у поліетиленовий або клейончастий мішок і
негайно винести з відділення до спеціального приміщення.
4.3.26. Використаний під час пологів перев'язувальний
матеріал викидається у знезаражену миску і одразу після пологів
виноситься із пологового залу. Перев'язувальний матеріал підлягає
знезараженню, потім - утилізації шляхом спалення, пелюшки -
пранню, миска - дезінфекції розчином дезінфектанту з послідуючим
промиванням гарячою водою та сушкою.
4.3.27. У пологовому відділенні каталки для перевезення
роділь і породіль повинні бути промаркеровані. Після кожного
використання вони протираються стерильною ганчіркою, змоченою у
дезінфікуючому розчині.
4.3.28. Після закінчення пологів пологове ліжко, матрац і
подушка, що обшиті клейонкою, протираються ганчіркою, змоченою у
дезінфікуючому розчині.
При проведенні дезінфекції стерильна ганчірка змочується
деззасобом один раз (повторно дезрозчином її не змочують) і
використовується лише для одного предмету, для інших предметів
використовують іншу ганчірку. Використані ганчірки збираються і
передаються в пральню для прання, після чого проводиться їх
обробка в автоклаві.
4.3.29. Генеральне прибирання передпологових палат і
пологових залів здійснюється за умови відсутності пацієнтів.
Знезараження підлоги, кранів та раковин, столів, пологових ліжок
із використанням дезінфікуючих засобів слід проводити не рідше
одного разу на добу.
4.3.30. У боксованому пологовому залі після пологів обробку
боксу необхідно проводити за типом заключної дезінфекції.
4.4. Післяпологове фізіологічне відділення
4.4.1. Кількість ліжок післяпологового фізіологічного
відділення для породіль та новонароджених становить 30%
розрахункової кількості ліжок акушерського стаціонару.
4.4.2. У розрахунковій кількості ліжок післяпологового
фізіологічного відділення необхідно враховувати 10% резервних
ліжок.
4.4.3. Фізіологічне післяпологове відділення створюється як
відділення спільного перебування матері та дитини.
Післяпологове фізіологічне відділення із спільним
перебуванням матері та дитини
4.4.4. Кількість ліжок післяпологових палат для спільного
перебування становлять 80-90% розрахункової кількості ліжок
післяпологових палат відділення.
4.4.5. Площа палати на 1 ліжко зі шлюзом, вбиральнею і
душовою - 16 кв. м, палати на 1 ліжко з 1 ліжечком - 19 кв. м,
палати на 2 ліжка - 21 кв. м, на 2 ліжка з 2 ліжечками - 30 кв. м.
4.4.6. Палати для спільного перебування розраховуються на 1
пару матері і новонародженого, але не більш ніж 2 пари. Заселення
палат необхідно здійснювати протягом однієї доби. Бажана наявність
у кожній палаті туалету і душової. Допускається використання палат
з умивальником без туалету.
4.4.7. Палата спільного перебування матері та дитини
оснащується медичними вагами для зважування новонароджених,
сповивальним столом, тумбочкою (на кожне ліжко) для зберігання
білизни, лотка з медикаментами, що використовуються для догляду за
шкірою та слизовими оболонками новонародженого (стерильна рослинна
