шкірою та слизовими оболонками новонародженого (стерильна рослинна
олія, стерильна вода для промивання очей, розфасовані для
одноразового використання), ганчірки і дезінфікуючий засіб для
обробки поверхні сповивальних столів, пам'ятка (інструкція) для
матерів, в якій наведені основні правила догляду за
новонародженими, їх годуванням, дотримання санітарно-гігієнічного
режиму.
4.4.8. При спільному перебуванні матері та дитини перший
туалет і догляд новонародженого протягом першої доби здійснює
медична сестра, водночас навчає матір правилам догляду за
новонародженим. Руки необхідно мити перед і після огляду кожної
дитини.
Контроль за залишками пуповини здійснює лікар-неонатолог, а
після того як пуповина відпаде, обробку пуповинного кільця
проводить медична сестра. Під час проведення обробки пуповини та
інвазивних маніпуляцій у новонародженого персонал повинен одягати
стерильні халат і рукавички.
4.4.9. За бажанням породіллі допустимо використання для
новонародженого підгузників промислового виготовлення, які мають
сертифікат якості.
4.4.10. Дитину до грудей матері необхідно прикладати по
"вимозі" дитини з метою профілактики лактостазу у роділлі. При
виникненні лактостазу зціджування молока проводить акушерка або
медична сестра із дотриманням правил асептики.
4.4.11. Для догодовування новонародженого незалежно від умов
перебування його (спільно чи окремо від матері) використовують
тільки грудне молоко матері, за винятком випадків, обумовлених і
визначених лікарем-неонатологом медичними протипоказаннями
грудного вигодовування.
4.4.12. Для напування новонароджених, яке здійснюється лише
за призначенням лікаря-неонатолога, використовується стерильний 5%
розчин глюкози, призначений для одноразового використання та
відповідно розфасований.
4.4.13. Профілактика післяпологового лактаційного маститу
проводиться біфідумбактерином, симбітером. Стерильні марлеві
тампони, просочені біфідумбактерином (по 2 дози) наносять на
ділянку соска та ареоли за 20-30 хвилин до годування
новонародженого протягом всього часу перебування породіллі в
стаціонарі.
4.4.14. При наявності протипоказань для спільного перебування
матері та дитини вони перебувають в окремих палатах
післяпологового відділення.
4.4.15. Перед переведенням породіллі з пологового відділення
ліжка в палатах слід застелити чистою постільною білизною.
Постільну білизну змінюють раз у 3 дні, а при забрудненні лохіями,
кров'ю тощо - по мірі забруднення. Рушник для рук, натільну
білизну змінюють кожного дня. Підкладні пелюшки замінюють по мірі
забруднення, але не менш ніж 6 разів на добу, можливе використання
одноразових прокладок промислового виробництва. Для догляду за
молочними залозами застосовуються стерильні серветки одноразового
використання, які замінюються після кожного годування дитини.
4.4.16. Туалет зовнішніх статевих органів здійснюється в
спеціально обладнаній санітарній кімнаті.
4.4.17. За показаннями туалет зовнішніх статевих органів і
молочних залоз породіль повинна здійснювати акушерка в палаті або
в маніпуляційній кімнаті з дотриманням правил асептики та
антисептики. Клейонку тапчана, гінекологічне крісло після кожної
жінки слід протирати ганчіркою, зволоженою розчином дезінфектанту.
4.4.18. Використаний маніпуляційний інструментарій занурюють
в розчин дезінфектанту, потім проводять передстерилізаційну
очистку та стерилізацію.
4.4.19. Використану білизну збирають у баки з кришками або
педальні відра з вставленими в них бавовняними, клейончастими чи
поліетиленовими мішками-чохлами. Використану білизну в мішках
санітарка доставляє в кімнату для проведення сортування і
зберігання брудної білизни.
4.4.20. Вологе прибирання приміщень необхідно здійснювати
тричі на добу: двічі з використанням миючого засобу і 1 раз - з
використанням дезінфікуючого засобу. Після прибирання необхідне
провітрювання: в зимовий період 15 хвилин, а в літній 30 хвилин.
При переведенні до іншого відділення або після виписки всіх
породіль в палаті здійснюють прибирання за типом заключної
дезінфекції.
Післяпологове фізіологічне відділення з окремим
перебуванням матері та дитини
4.4.21. Кількість ліжок палат з окремим перебуванням матері
та дитини в післяпологовому фізіологічному відділенні становлять
20-30% розрахункової кількості ліжок відділення.
4.4.22. Площа палати на 1 ліжко з шлюзом, вбиральнею і
душовою для породіль - 16 кв. м, на 2 ліжка - 21 кв. м.
4.4.23. Палати заповняють циклічно, синхронно з палатами
(боксами) дитячого відділення протягом 3-х діб.
4.4.24. Протипоказання для спільного перебування матері та
дитини визначаються лікарями акушерами-гінекологами та
неонатологами.
4.4.25. Протипоказання для спільного перебування матері та
дитини з боку матері:
- тяжкі форми пізніх гестозів;
- екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;
- стан після операційних втручань з тяжкими порушеннями
гомеостазу;
- гострі інфекційні захворювання;
- наявність розривів промежини III ступеня.
4.4.26. Протипоказання для спільного перебування матері та
дитини з боку новонародженого:
- недоношеність III-IV ступеня;
- внутрішньоутробна гіпотрофія плоду III ступеня;
- асфіксія при народженні (помірного і важкого ступенів);
- родова травма із порушеннями функцій життєво важливих
систем;
- важкі вроджені вади;
- гемолітична хвороба важкого ступеня;
- синдром дихальних розладів II та III ступенів.
4.4.26. Санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим
відділення відповідає режиму фізіологічного післяпологового
відділення із спільним перебуванням матері та дитини.
4.5. Відділення новонароджених
4.5.1. Площа палати для новонароджених розрахована на 1
ліжечко - 9 кв. м, на 2 ліжечка - 12 кв. м, на 2
кувези - 12 кв. м, ізолятор на 1 ліжечко - 11 кв. м, реанімаційна
палата для новонароджених - 16 кв. м.
4.5.2. Протягом усього періоду знаходження дітей в пологовому
відділенні для догляду за ними використовувати лише стерильну
білизну. У післяпологовому відділенні можливе використання
підгузників промислового виробництва.
4.5.3. Для догляду за залишками пуповини, пуповинною культею,
шкірою та слизовими оболонками дитини використовують лише
стерильні ватні або ватно-марлеві тампони, перев'язувальний
матеріал та інструменти. Невикористаний стерильний матеріал з
укладки підлягає повторній стерилізації.
4.5.4. Перед початком сповивання медична сестра повинна
одягнути водонепроникний фартух, обробити його ганчіркою,
зволоженою дезінфекційним розчином або халат одноразового
використання, протерти поверхні "стерильного" і "нестерильного"
сповивальних столів. На "стерильний" сповивальний столик
розстеляють стерильну пелюшку.
4.5.5. Новонародженого необхідно розгортати на
"нестерильному" столику або в ліжку, звільнити його від зовнішньої
пелюшки. Пелюшку, що прилягає до тіла, розгорнути, але не знімати
(торкатися тіла дитини не можна, бо руки медичного персоналу
обсіяні мікроорганізмами від зовнішньої пелюшки).
Далі медична сестра повинна продезінфікувати руки, після чого
взяти дитину і покласти на стерильну пелюшку. Внутрішню пелюшку, в
якій знаходилась новонароджена дитина, залишити на "нестерильному"
столику (або ліжку) і до неї знезараженими руками не торкатися.
4.5.6. Підмивання дитини слід здійснювати під проточною водою
так, щоб тіло не торкалося поверхні раковини. Підмиту дитину
необхідно витерти стерильною пелюшкою, після чого медична сестра
повторно повинна продезінфікувати руки і сповити дитину. Якщо
здійснюється лікарський огляд, лікар проводить знезараження рук і
фонендоскопа перед оглядом кожної дитини.
4.5.7. З "нестерильного" столика (із ліжка) слід забрати
пелюшку, що залишилась, провести дезінфекцію чохла матрацу або
замінити гамачок і потім туди покласти дитину.
4.5.8. Купати новонароджених можна тільки за призначенням
лікаря. Емальовані ванночки або тази двічі обробляють
дезінфектантом, споліскують свіжоприготовленим розчином
перманганату калію (1:10000) і лише після цього наливають теплу
воду. Після купання кожної дитини ванночку (таз) дезінфікують і
ополіскують проточною водою.
4.5.9. Адаптовані молочні суміші, розчини для пиття
використовуються для новонароджених тільки за призначенням
лікаря-неонатолога.
4.5.10. Годувати кількох новонароджених з однієї пляшечки
(навіть при заміні сосок) категорично забороняється. Залишки
молочних сумішей в пляшечці після годування дитини виливаються.
4.5.11. Під час пролонгованого годування через зонд
використовується лише пастеризоване материнське молоко або
адаптовані молочні суміші, об'єм яких в інфузійній системі або в
шприцевих дозаторах не повинен перевищувати за часом введення 3
години.
4.5.12. Пляшечки від молока, розчинів для пиття збираються і
повертаються в кімнату для приготування молочних сумішей.
4.5.13. Не можна використовувати пляшечки для годування
новонароджених з іншою метою (для зберігання медичних препаратів
тощо).
4.5.14. У палаті новонароджених не рідше 4 разів на добу
необхідно проводити вологе прибирання (під час годування немовлят
в материнських палатах): 2 рази із застосуванням миючого засобу, 2
рази - із застосуванням дезінфектантів. Після прибирання
обов'язково проводять опромінення повітря бактерицидними лампами
протягом 30 хвилин та провітрюють палати.
4.5.15. Кувези дезінфікуються після перебування в них дітей,
а при тривалому терміні перебування дитини - кожні 2 доби. Перед
дезінфекцією кувези слід відключити від електромережі, спорожнити
водяний бачок зволожувача, замінити марлеві фільтри. Дезінфекцію
кувезу необхідно здійснювати поза межами дитячої палати (згідно з
інструкцією виробника кувезу): в спеціальному і добре
провітрюваному приміщенні відповідно до вимог інструкції з
експлуатації кувезу даної конструкції.
4.5.16. Використані пелюшки поміщають у клейончасті або
поліетиленові мішки, які після завершення сповивання всіх дітей
виносять із відділення.
4.5.17. Балончики, катетери, газовідвідні трубки, медичний
інструментарій, якщо вони не одноразового використання, після
застосування занурюють в окремі ємкості з розчином дезінфектанту,
після чого проводять їх передстерилізаційну обробку та
стерилізацію.
4.5.18. Лікувати дітей з ознаками інфекції у відділенні
новонароджених та переводити їх в обсерваційне відділення
акушерського стаціонару забороняється. Вони повинні бути
переведені з пологового стаціонару з моменту встановлення діагнозу
в стаціонари відповідного профілю.
4.5.19. Після виписки дітей постільні речі підлягають
камерній дезінфекції. У палаті (боксі) слід провести заключну
дезінфекцію, включити на 1 годину бактерицидні лампи, провітрити
приміщення.
4.5.20. Кімнати для виписки, окремо для фізіологічного та
обсерваційного відділень, повинні знаходитись поза відділенням
новонароджених. Після виписування всіх дітей у кімнаті необхідно
провести заключну дезінфекцію.
4.6. Кімната для приготування молочних сумішей
4.6.1. Молочні суміші готуються для новонароджених, яким
лікарем-неонатологом визначені протипоказання грудного
вигодовування.
4.6.2. У фізіологічному відділенні акушерського стаціонару
виділяється приміщення для приготування молочних сумішей, в якому
працює спеціально навчена медична сестра.
4.6.3. Молочна кімната повинна мати електричну або газову
плиту, два столи для чистого та використаного посуду, два
холодильники, повітряний стерилізатор, шафу для зберігання
підготовленого посуду.
4.6.4. Медична сестра молочної кімнати повинна помити руки
теплою водою з милом, витерти їх стерильною серветкою, після чого
молочні суміші, розфасовані в пляшечках по 1 порції, перед
годуванням новонароджених доставити у палати для новонароджених.
4.6.5. Пляшечки від молока, розчинів для пиття миються
гарячою проточною водою із знежирюючими засобами за допомогою
спеціальної щітки, добре споліскуються, після чого стерилізуються
при 180 +-2 град. C протягом 60 хвилин.
4.6.6. Використані соски необхідно промити під проточною
гарячою водою і прокип'ятити протягом 30 хвилин в спеціально
виділеній емальованій каструлі, після чого, не знімаючи кришки,
злити воду і зберігати їх до використання у тій же ємкості не
більше 24 годин.
4.7. Обсерваційне відділення
4.7.1. Кількість ліжок обсерваційного відділення становить
30-40% розрахункової кількості ліжок акушерських відділень
лікарень (пологових будинків).
4.7.2. У розрахунковій кількості ліжок обсерваційного
відділення додатково необхідно враховувати 10% резервних ліжок.
4.7.3. Госпіталізації до обсерваційного акушерського
відділення підлягають вагітні та роділлі, які мають наступні
ускладнення:
- гострі респіраторні захворювання (грип, ангіна тощо),
прояви екстрагенітальних запальних захворювань (пневмонія тощо) у
разі відсутності в населеному пункті спеціалізованого акушерського
стаціонару;
- гарячковий стан (температура тіла вище 37,5 град. C) при
відсутності клінічно виражених інших симптомів;
- тривалий безводний період (вилив навколоплідних вод за 12 і
більше годин до прибуття в стаціонар);
- внутрішньоутробна загибель плоду;
- грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит,
екзема та ін.);
- гнійно-запальні ураження шкіри, підшкірно-жирової
клітковини;
- гострий та підгострий тромбофлебіт;
- гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання
сечовидільної системи в стадії загострення;
- інфекції, що пов'язані з високим ризиком
внутрішньоутробного або інтранатального зараження плоду та високої
загрози зараження медичного персоналу (ВIЛ-інфекція, сифіліс,
вірусні гепатити B, C, D, гонорея при відсутності спеціалізованого
інфекційного пологового будинку або відділення);
- інфекції, що пов'язані з високим ризиком
внутрішньоутробного або інтранатального зараження плоду та меншого
ступеня загрози для медичного персоналу (токсоплазмоз, лістеріоз,
цитомегалія, генітальний герпес і ін. при відсутності
спеціалізованого інфекційного пологового будинку або відділення);
- туберкульоз будь-якої локалізації при відсутності
спеціалізованого інфекційного пологового будинку або відділення;
- діарея;
- ранній післяпологовий період (24 години) у разі пологів
поза акушерським стаціонаром;
- остеомієліт;
- нориці;
- відсутність медичної документації (обмінна карта) або
неповне обстеження вагітної в умовах жіночої консультації;
- злоякісні новоутворення.
4.7.4. Переведенню до обсерваційного відділення з інших
відділень підлягають вагітні, роділлі та породіллі за наступними
показаннями:
- підвищення температури тіла до 38 град. C і вище (при
триразовому вимірюванні через кожну годину);
- лихоманка невизначеного генезу (температура тіла до
37,5 град. C), що тривала більше однієї доби;
- встановлений діагноз післяпологового запального
захворювання (ендометрит, раньова інфекція та ін.);
- прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не
потребують переведення до спеціалізованого стаціонару (ГРВI,
ангіна, герпес та ін.).
4.7.5. Госпіталізації до обсерваційного акушерського
відділення підлягають новонароджені за наступними показаннями:
- новонароджені, що народились у цьому відділенні;
- матері, які переведені із фізіологічного післяпологового
відділення до обсерваційного;
- новонароджені, що народились поза акушерським стаціонаром;
- переведені із пологового блоку з клінікою вродженої
інфекції.
4.7.6. У разі переведення новонародженого до обсерваційного
відділення разом з ним переводу підлягає і його матір.
4.7.7. Посуд для годування новонароджених з обсерваційного
відділення попередньо замочують на 15 хвилин у 2% розчині питної
соди, кип'ятять у спеціально виділеній каструлі не менше 15 хвилин
безпосередньо у відділенні, після чого передають у кімнату для
приготування молочних сумішей.
4.7.8. Оснащення та організація роботи обсерваційного
відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного
відділення. Палати для вагітних і роділь в обсерваційному
відділенні повинні бути профільовані за нозологічними формами
захворювань. У палаті розміщувати не більше ніж 2 породіллі.
Неприпустимо розміщення вагітних і породіль в одній палаті.
4.7.9. При необхідності переходу до обсерваційного відділення
медичний персонал змінює халат, надіває бахіли. Для цього біля
входу повинна бути вішалка з чистими халатами та бікс із бахілами.
4.7.10. Породіллі з інфекційними захворюваннями в стадії
гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф,
менінгококова інфекція, сифіліс, ВIЛ-інфекція та ін.) підлягають
госпіталізації до спеціалізованого акушерського стаціонару
(інфекційного профілю) або окремого боксу.
4.7.11. Медичний персонал, який здійснює прийом пологів та
догляд в післяпологовому періоді за ВIЛ-інфікованою породіллею і
новонародженим повинен дотримуватись правил особистої безпеки
(робота в рукавичках при проведенні усіх маніпуляцій, при прийомі
пологів - використання захисних окулярів або екранів) в зв'язку із
небезпекою зараження ВIЛ і вірусами гепатитів з парентеральним
шляхом передачі, що виникає під час аварійних ситуацій (порізи,
уколи інструментами, які контаміновані кров'ю та іншими
біологічними рідинами від ВIЛ-інфікованих пацієнтів, а також
попадання крові і біологічних рідин на слизову оболонку ротової
порожнини, носа та очей).
4.7.12. Порядок здійснення маніпуляцій ВIЛ-інфікованим
пацієнткам та догляд за ними визначено в наказах МОЗ України від
25.05.2000 N 120 ( z0819-00 ) "Про вдосконалення організації
медичної допомоги хворим на ВIЛ-інфекцію/СНIД" та від 15.12.2000
N 344 ( v0344282-00 ) "Про затвердження методичних рекомендацій з
удосконалення організації медичної допомоги хворим на
ВIЛ-інфекцію/СНIД".
4.7.13. При народженні дітей з аномаліями розвитку, ознаками
внутрішньоутробної інфекції та гіпоксії плода, а також у разі
народження мертвого плоду, хронічних або гострих запальних
захворювань породіллі, при безводному проміжку більше 12 годин
послід направляється на морфологічні та мікробіологічні
дослідження.
4.7.14. Прибирання палат відділення проводити не рідше 4
разів на добу, двічі із застосуванням 0,5% миючого розчину,
двічі - із застосуванням деззасобів. Після кожного прибирання
проводиться опромінення повітря бактерицидними лампами протягом
1 години та провітрювання палат.
4.7.15. Використаний медичний інструментарій підлягає
попередній дезінфекції, після чого проводиться передстерилізаційна
очистка і стерилізація.
4.7.16. Після виписки породіль та новонароджених проводиться
заключна дезінфекція палат з обов'язковою камерною обробкою
постільної білизни.
4.8. Відділення патології вагітності
4.8.1. Санітарно-протиепідемічний режим повинен відповідати
режиму фізіологічного пологового відділення.
4.8.2. У палатах повинно бути не більше 4-х ліжок.
4.9. Порядок збору використаної білизни, обробки транспорту,
зберігання чистої білизни
4.9.1. Використану білизну слід негайно видалити із
відділення через спеціальні шахти для сортування в спеціально
виділеному приміщенні поза функціональними підрозділами
акушерського стаціонару.
4.9.2. Розбирання, перелік та комплектування використаної
білизни проводити у спеціальному халаті, гумових рукавичках,
шапочці, окремому взутті. Розібрану білизну необхідно складати у
бавовняний мішок, який, у свою чергу, необхідно помістити у
клейончастий мішок і в такому вигляді доставити до пральні.
Пересуватися по відділенню в одязі, що використовується при цьому,
не дозволено.
4.9.3. Після передачі білизни в пральню у приміщенні
проводиться прибирання із використанням дезінфікуючих засобів, не
менше ніж на одну годину включається бактерицидна лампа.
Санітарний одяг здається для прання.
4.9.4. Транспорт після перевезення використаної білизни
підлягає дезінфекції, яку проводить персонал пологового будинку
шляхом зрошення дезінфектантом із розприскувача на спеціально
виділеній території пральні.
Для обробки транспорту необхідно мати ганчірку, деззасоби
(зважені і упаковані порціями), тару для приготування розчинів
дезінфектанту, розприскувач, спецодяг, засоби індивідуального
захисту. Після зрошення дезінфектантом автотранспорту витримують
необхідну експозицію 15 хв., після чого транспорт висушують
ганчіркою.
4.9.5. У пральні пологового будинку слід виділити окремі
ємкості для замочування і окреме обладнання для прання білизни для
новонароджених та породіль. Білизну акушерського стаціонару
необхідно прати окремо від білизни інших відділень
багатопрофільної лікарні. Не допускається використання синтетичних
миючих засобів для прання білизни для новонароджених.
У комунальній пральні прання білизни акушерського стаціонару
необхідно здійснювати у спеціально виділені дні.
Потоки чистої і брудної білизни під час обробки та прання не
повинні перехрещуватись.
4.9.6. Отриману після прання білизну необхідно складати у
випраний і прокип'ячений тканинний мішок, який, у свою чергу,
помістити в продезінфікований клейончастий або прогумований мішок.
У відділення білизна потрапляє у внутрішньому мішку, із якого її
необхідно витягти і розмістити на спеціальних стелажах в кімнаті
для зберігання чистої білизни. Використані мішки передаються у
приміщення для сортування брудної білизни і підлягають подальшому
пранню.
4.9.7. Перед отриманням і роздаванням чистої білизни
сестра-господарка повинна помити руки теплою водою з милом,
одягнути чистий халат, фартух.
4.9.8. У пральні чисту після прання білизну слід сортувати за
видом і зберігати на спеціально виділеному стелажі. Чисту білизну
зберігають на полицях шаф у вигляді комплектів по 30-50 штук,
загорнутих у простирадла. Тут же, у спеціально виділеному місці,
зберігають і постільні речі, доставлені після дезінфекції.
4.9.9. Випрану натільну білизну для роділь і породіль,
рушники, серветки для молочних залоз, підкладні пелюшки, білизну
для новонароджених необхідно комплектувати в індивідуальні пакети
і стерилізувати при 132 +-2 град. C і тиску 0,2 МПа протягом
20 хвилин.
4.10. Обробка взуття
4.10.1. В акушерських стаціонарах слід використовувати
індивідуальне змінне взуття лише із нетканих матеріалів,
дозволяється використання особистого взуття.
4.10.2. Змінне взуття підлягає камерній дезінфекції
відповідно до режиму, наведеному у таблиці 3 додатка 2.
4.10.3. У разі неможливості камерної обробки в носок взуття
закладають вату або ганчір'я, змочене 10% розчином формаліну,
складають в клейончастий або щільний поліетиленовий мішок,
зав'язують і витримують протягом двох годин, після чого ганчірку
(вату) виймають і внутрішню поверхню взуття насичують 10% розчином
аміаку. Через 30 хвилин взуття провітрюють і зберігають у
спеціально виділеній шафі (тумбочці).
------------------------------------------------------------------
¦ Варіанти ¦ Норма ¦ Т ¦ Витрати ¦ Експозиція з ¦
¦дезінфекції¦ навантаження ¦град. C¦ формаліну в ¦ моменту ¦
¦ ¦ на 1 кв. м ¦ ¦ куб. см на ¦ досягнення ¦
¦ ¦корисної площі¦ ¦ 1 кв. м ¦ необхідної ¦
¦ ¦ камери ¦ ¦ ¦ температури ¦
¦-----------+--------------+-------+-------------+---------------¦
¦Звичайний ¦ 35 ¦ 55-57 ¦ 120 ¦ 90 хвилин ¦
¦-----------+--------------+-------+-------------+---------------¦
¦Щадящий ¦ 18 ¦ 49-51 ¦ 300 ¦ 240 хвилин ¦
------------------------------------------------------------------
4.11. Пологовий зал сімейного типу
4.11.1. Пологовий зал сімейного типу є підрозділом
акушерського стаціонару.
4.11.2. В організації діяльності пологового залу необхідно
дотримуватись діючих галузевих нормативних документів.
4.11.3. Керівництво здійснює завідуючий пологовим
відділенням.
4.11.4. Приміщення для організації пологового залу сімейного
типу повинне бути просторим з наявністю індивідуального
санітарного блоку, бажане його розміщення у відносній близькості
від традиційного пологового залу і операційної, але мати окремий
вхід і вихід. Бажано мати підвищену звукоізоляцію. Внутрішній
інтер'єр повинен бути наближений до домашнього, крім ліжка для
породіллі, повинен бути куточок для членів сім'ї.
4.11.5. Медичне обладнання, медикаменти необхідно розмістити
у віддаленні від роділлі та членів сім'ї.
4.11.6. Показання для прийому пологів у пологовому залі
сімейного типу:
- фізіологічне протікання цієї вагітності;
- відсутність тяжкої екстрагенітальної патології;
- фізіологічні пологи.
4.11.7. Детальний порядок прийому пологів у пологовому залі
сімейного типу розробляється в кожному лікарняному закладі,
враховуючи специфіку, профіль та обсяг надання медичної допомоги у
ньому.
Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям Р.О.Моісеєнко
Начальник управління
профілактики інфекційних
захворювань Л.М.Мухарська
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
10.02.2003 N 59
IНСТРУКЦIЯ
з організації та проведення епідеміологічного
нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями
в акушерських стаціонарах
Епідеміологічний нагляд за внутрішньолікарняними інфекціями
(ВЛI) - це система моніторингу за динамікою епідемічного процесу
щодо внутрішньолікарняних інфекцій (захворюваність, летальність,
носійство), факторами та умовами, що впливають на їх виникнення та
розповсюдження, а також аналіз і узагальнення одержаної інформації
для розробки профілактичних та протиепідемічних заходів.
1. Організаційні заходи
1.1. Епідеміологічний нагляд за ВЛI, загальне методичне
керівництво і контроль за проведенням протиепідемічних та
профілактичних заходів в лікувально-профілактичних закладах
здійснюється органами держсанепіднагляду.
1.2. Відповідальність за організацію проведення
епідеміологічного нагляду в акушерському стаціонарі несе головний
лікар ЛПЗ та головний державний санітарний лікар адміністративної
території.
1.3. Постійний епідеміологічний нагляд та організацію
проведення протиепідемічних і профілактичних заходів, включаючи
аналіз бактеріологічних досліджень, оперативний та ретроспективний
аналіз епідситуації в лікувальному закладі здійснює
лікар-епідеміолог акушерського стаціонару або спеціально
підготовлений з питань епіднагляду за ВЛI фахівець, який
призначається наказом головного лікаря.
1.4. В епідеміологічному нагляді беруть участь
лікувально-профілактичні заклади: акушерські та гінекологічні
стаціонари, дитячі поліклініки та стаціонари, жіночі консультації,
хірургічні кабінети та відділення, прозектура та ін., оскільки
внутрішньолікарняні інфекції новонароджених та роділь розвиваються
і виявляються не тільки в акушерських стаціонарах, а й після
виписки та характеризуються різноманітністю клінічних проявів.
1.5. Епідеміологічний нагляд за ВЛI в акушерських стаціонарах
передбачає:
- виявлення, облік і реєстрацію всіх випадків
гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ);
- виявлення груп і факторів ризику щодо виникнення ВЛI;
- виявлення передумов і передвісників ускладнення епідемічної
ситуації;
- аналіз даних мікробіологічного моніторингу, включаючи
видовий склад колонізуючих агентів, збудників гнійно-запальних
інфекцій у новонароджених, породіль, медичного персоналу,
мікроорганізмів, які контамінують об'єкти довкілля стаціонару,
антибіотикорезистентність виділених штамів;
- аналіз захворюваності на гнійно-запальні інфекції серед
новонароджених та породіль;
- аналіз захворюваності на гнійно-запальні інфекції у
медичного персоналу;
- оцінка і прогнозування епідемічної ситуації щодо розвитку
ВЛI;
оцінка ефективності профілактичних заходів, що проводяться.
2. Виявлення та облік захворюваності ВЛI
2.1. За внутрішньолікарняні інфекції (санітарно-епідемічну
ситуацію в акушерському стаціонарі) слід вважати гнійно-запальні
захворювання (ГЗЗ) новонароджених та породіль, які виникли
протягом перебування в акушерському стаціонарі або протягом 7 діб
після виписки з нього (максимальний інкубаційний період).
2.2. Груповим захворюванням або спалахом ВЛI слід вважати
виникнення 3-х і більше внутрішньолікарняних захворювань, які
сталися в межах коливань одного інкубаційного періоду та пов'язані
з одним джерелом інфекцій і спільними факторами передачі.
2.3. На кожен випадок ГЗЗ у стаціонарі (відділенні) одразу
після його встановлення подається екстрене повідомлення в
санітарно-епідеміологічну станцію відповідної території
(ф. 058/о), а також здійснюється запис у журналі реєстрації
інфекційних хворих (ф. 060/о) стаціонару (відділення).
2.4. Реєструвати випадки внутрішньоутробної інфекції (ВУI)
необхідно кожний окремо.
2.5. Облік та реєстрацію ГЗЗ слід здійснювати за наступним
переліком захворювань:
2.5.1. У новонароджених:
- кон'юнктивіт і дакріоцистит;
- піодермія;
- флебіт пуповинної вени;
- панарицій, пароніхій;
- омфаліт;
- отит;
- імпетіго (пухирчатка), пемфігус, везикулопустульоз;
- псевдофурункульоз;
- мастит;
- ентероколіт;
- пневмонія;
- абсцес;
- флегмона;
- менінгіт, менінгоенцефаліт;
- остеомієліт;
- сепсис, септицемія;
- постін'єкційні інфекції;
- сальмонельоз;
- вірусні гепатити B, C;
- інші інфекційні захворювання;
- грип, ОРЗ.
2.5.2. У породіль:
- післяопераційні інфекції акушерської рани, у тому числі
нагноєння і розходження швів;
- ендометрит;
- перитоніт, у т.ч. після кесарева розтину;
- сепсис;
- мастит;
- постін'єкційні інфекції;
- грип, ОРЗ;
- пневмонія;
- цистит, уретрит, пієлонефрит;
- сальмонельози;
- вірусні гепатити B, C, A;
- інші інфекційні захворювання.
2.6. Якщо ГЗЗ у новонароджених і у породіль виникло після
виписки із стаціонару, то екстрене повідомлення подається дитячою
поліклінікою, жіночою консультацією та іншими стаціонарами за
місцем проживання в адміністративно-територіальну
санітарно-епідеміологічну станцію протягом 12 годин з моменту
виявлення захворювання.
2.7. Санітарно-епідеміологічна станція протягом 12 годин
повинна передати інформацію про виявлене інфекційне захворювання
новонароджених та породіль в акушерський стаціонар за місцем
пологів для організації та проведення протиепідемічних заходів.
2.8. Не пізніше наступного дня з моменту отримання екстреного
повідомлення лікар-епідеміолог територіальної СЕС та співробітник
пологового будинку (відділення), що відповідальний за
протиепідемічний режим, повинні провести детальне епідеміологічне
розслідування щодо виявлення можливого джерела інфекції, шляхів та
факторів передачі, організувати і здійснити заходи з метою
попередження подальшого розповсюдження захворювання.
2.9. У разі виникнення ВЛI лікар-епідеміолог акушерського
стаціонару лікарняного закладу із завідувачами структурними
підрозділами повинні:
- провести активне виявлення причин виникнення ВЛI шляхом
здійснення оперативного і ретроспективного аналізу документації;
- контролювати подальше виявлення і щоденну (оперативну)
реєстрацію всіх форм гнійно-септичних інфекцій;
- виявити випадки порушення санепідрежиму;
- проаналізувати результати бактеріологічних досліджень,
отримані протягом попередніх 3-х місяців;
- незвичайних реакцій на введення імунобіологічних і інших
препаратів, розслідувати причини їх виникнення та інформувати
керівництво закладу з метою прийняття невідкладних заходів.
2.10. Епідеміологічний діагноз виставляється окремо по
кожному випадку ГЗЗ у стаціонарі.
2.11. Епідеміологічне розслідування включає: постановку
діагнозу ВЛI, розкриття причин, умов та механізмів виникнення
епідемічного процесу, його специфічних рис, внутрішніх зв'язків та
закономірностей шляхом опитування роділлі, інших членів сім'ї, а
також із ряду звітних документів (історія пологів, історія
розвитку новонароджених, обмінна карта пологового будинку, історія
хвороби, карта амбулаторного хворого). Крім того, проводиться
аналіз даних мікробіологічного моніторингу в акушерському
стаціонарі.
3. Епідеміологічний аналіз
Епідеміологічний аналіз захворюваності передбачає вивчення
рівня, структури та динаміки захворюваності на ВЛI для оцінки
епідемічної ситуації в акушерському відділенні. Згідно даних
аналізу розробляється комплекс протиепідемічних заходів.
Оперативний та ретроспективний аналіз передбачає вивчення
захворюваності на ВЛI за локалізацією патологічного процесу,
етіологією та термінами їх розвитку, а також біологічних
властивостей, перш за все антибіотикорезистентності, штамів, що
виділяються.
3.1. Оперативний (поточний) аналіз захворюваності на ВЛI
проводиться на основі даних щоденної реєстрації всіх випадків ГЗЗ
за первинним діагнозом.
3.2. У ході оперативного аналізу захворюваності проводиться
оцінка поточного епідемічного стану в стаціонарі і вирішується
