багаторазового використання. Від гумового шлангу, що ближче до
голки, відрізають ножицями з допомогою пінцета невеликі кусочки
(1-2 см) і занурюють у пробірки з поживними середовищами, голку
окремо занурюють у тіогліколеве середовище.
3.9.15. Посів на стерильність катетерів, гумових рукавичок та
інших виробів з гуми та пластикатів. Контроль стерильності зондів,
катетерів, гумових рукавичок та інших виробів з гуми проводять
шляхом повного занурення дрібних виробів в поживні середовища, від
більших з допомогою стерильного пінцета стерильними ножицями
відрізають невеликі кусочки (1-2 см) і занурюють у поживні
середовища.
3.9.16. Посів на стерильність хірургічного шовного матеріалу.
Перед посівом ємкості з відібраними зразками шовного матеріалу в
передбокснику протирають стерильною марлевою серветкою, добре
змоченою 6% розчином перекису водню, і залишають на 30 хвилин,
потім заносять у бокс. Підготований до роботи кетгут в
операційному блоці зберігають в спиртовому розчині йоду. Перед
посівом він підлягає спеціальній обробці для нейтралізації та
відмивання нейтралізуючого розчину. Кетгут, що має досліджуватись,
перекладають стерильним пінцетом в стерильний 10% розчин
гіпосульфіту натрію. Розчин гіпосульфіту натрію готують на
дистильованій воді, розливають у пробірки або колби по
20-30 куб. см, стерилізують при 120 +-1 град. C 30 хвилин. Кетгут
витримують в розчині гіпосульфіту протягом доби при кімнатній
температурі (можливо помутніння розчину із-за випадіння в осад
сірки), потім перекладають в пробірки або склянки з 20-30 куб. см
стерильної дистильованої води, де також витримують протягом
24 годин при кімнатній температурі. Безпосередньо перед посівом
моток кетгуту виймають стерильним пінцетом і перекладають в
стерильну чашку Петрі, з допомогою пінцета та ножиць його
розрізають на дрібні шматочки довжиною 1-2 см і розділяють для
проростання мікроорганізмів всередині кетгуту. В кожну пробірку з
поживними середовищами кладуть по 4-5 шматочків досліджуваного
матеріалу. Підготований до роботи шовк (лавсан) в операційних
зберігають в спиртовому розчині, тому перед посівом його поміщають
в стерильну дистильовану воду на 24 години при кімнатній
температурі. Перед посівом моток шовку (лавсану) перекладають в
стерильні чашки Петрі, розрізають на дрібні шматочки довжиною
1-2 см. Посів проводять так як і кетгуту.
3.9.17. Посів на стерильність апаратів екстракорпорального
кровообігу. Дослідження на стерильність апаратів
екстракорпорального кровообігу проводять бактеріолог та лаборант
лікувально-профілактичного закладу в операційній після асептичного
збору апарату. Контролю підлягають: змив з апарату, перфузат до
перфузії, кров після перфузії. Стерильний фізіологічний розчин в
кількості не менш як 250 куб. см проганяють через апарат,
підготований до операції, відбирають 100 куб. см розчину і
засівають на поживні середовища по 20 куб. см в 100 куб. см
поживного середовища. Аналогічно проводять посів перфузату до
перфузії та крові після перфузії.
3.9.18. Посів на стерильність перев'язочного матеріалу.
Бинти, ватні кульки, марлеві серветки, турунди і т.п. відбирають
із різних місць біксу стерильним пінцетом. Дрібні вироби цілком
занурюють в пробірки з поживними середовищами. Від бинтів
(внутрішніх частин) та великих марлевих серветок стерильними
ножицями відрізають шматочки і занурюють в пробірки з поживними
середовищами. По 2 пробірки кожного середовища на кожний вид
перев'язочного матеріалу.
3.9.19. Посів на стерильність хірургічної білизни.
Стерильними ножицями з допомогою стерильного пінцета від
хірургічної білизни відрізають невеликі шматочки тканини
(зав'язки, внутрішні шви і т.п.) і занурюють в пробірки з
поживними середовищами, по можливості, не торкаючись стінок
пробірки.
3.9.20. Посів на стерильність липкої полімерної плівки для
закриття операційного поля. Відкривають упаковку, стерильним
пінцетом виймають плівку з упаковки. Не розвертаючи її,
стерильними ножицями відрізають кусочки розміром біля 1 х 4 см.
Від вирізаних смужок відділяють липку полімерну плівку, опускають
її та папір-підкладку разом в пробірки з поживними середовищами.
3.9.21. Матеріал вважається стерильним при відсутності росту
у всіх посівах, матеріал не стерильний при наявності росту
мікроорганізмів.
3.10. Визначення мікробного обсіменіння пелюшок "пелюшковий
тест"
3.10.1. Обстеженню підлягають пелюшки дітей 4-6 доби життя.
Кількість проб, що збираються одночасно, повинна бути не менш 10.
(У стаціонарах з кількістю дитячих ліжок 100 і більше - біля 10%).
3.10.2. Проби відбирають безпосередньо в дитячих палатах на
сповивальному столі. Цю процедуру бажано приурочити до часу
сповивання дітей, яке в денний час здійснюється кожні три години.
Відповідно і контакт пелюшки з шкірою новонародженого складає
3 години.
3.10.3. Після розкриття зовнішньої пелюшки медична сестра миє
руки та дезінфікує, потім розгортає внутрішньою пелюшку, не
виймаючи її з-під дитини. Пелюшка, фіксована тілом дитини,
розтягується медсестрою на столі так, щоб з неї було зручно
зробити змив. Контролю підлягає частина пелюшки, яка дотикалася до
шкіри живота і не забруднена випорожненнями. Змив здійснюється
ватним тампоном, змоченим стерильним фізіологічним розчином
(5 куб. см у пробірці) з площі 50 кв. см (7,1 х 7,1). Тампон
ретельно притискують до тканини і обертають усіма боками, потім
занурюють в ту саму пробірку з фізіологічним розчином. Час від
забору проб до посіву не повинен перебільшувати 2 годин.
3.10.4. Бактеріологічне дослідження мікробного обсіменіння
пелюшок передбачає:
Виявлення представників умовно-патогенної флори:
- роду Staphylococcus (S.aureus, S.epidermidis);
- родини Enterobacteriaceae (родів Esherichia, Klebsiella,
Enterobacter, Serratia, Citrobacter, Proteus);
- роду Acinetobacter;
- виду Pseudomonas aeruginosa;
- видів Streptococcus faecalis, Streptococcus faecium.
Визначення масивності обсіменіння пелюшок переліченими
індикаторними мікроорганізмами кількісним методом.
Типування виділених штамів: визначення фаго-, серо-,
біоварів, а також (по необхідності) чутливості до антибіотиків.
3.10.5. Відібрані змиви струшують протягом 10 хвилин, потім
змивну рідину засівають по 0,1 куб. см на тверді поживні
середовища - ЖСА, Ендо, 5% кров'яний агар, розтираючи шпателем.
Посіви інкубують в термостаті при 37 +-1 град. C, термін інкубації
для кров'яного агару та Ендо 20-24 години, для ЖСА - 48 годин. Для
цілеспрямованого виділення ентерококів замість кров'яного агару
може бути використане селективне середовище (молочно-інгібіторне
середовище з кристалічним фіолетовим та телуритом калію або ТТХ).
3.10.6. Колонії, що виросли на чашках, досліджують, проводять
ідентифікацію окремо кожного виду.
3.10.7. Розрахунок обсіменіння внутрішньої пелюшки
проводиться на 50 кв. см поверхні. Для перерахунку кількості КУО
на чашці на весь об'єм змивної рідини кількість колоній кожного
типу множать на 50.
3
Наприклад: 150 колоній х 50 = 750 КУО = 7,5 х 10 КУО.
3.10.8. На другий день дослідження по характеру та масивності
росту мікроорганізмів на 5% кров'яному агарі та Ендо, а також
морфології мікроорганізмів необхідно дати орієнтовну оцінку
результатів і сповістити епідеміолога.
3.10.11. На 4-5 день видається остаточна відповідь про родову
та видову належність виділених мікроорганізмів у кількісному
співвідношенні кожного з виділених мікроорганізмів в перерахунку
на весь об'єм змивної рідини.
3.10.12. Оцінка результатів здійснюється на основі визначення
ступеню обсіменіння. Принцип розподілу результатів
бактеріологічних досліджень за ступенями заснована на кількісній
характеристиці обсіменіння.
Помірний ступінь обсіменіння характеризується виділенням
тільки епідермальних стафілококів або поряд з ними, золотистого
стафілокока, індикаторних грамнегативних мікроорганізмів,
ентерокока в невеликих кількостях (10-102).
Високим ступенем обсіменіння вважають виявлення одного або
декілька індикаторних мікроорганізмів (крім епідермального
стафілокока) у кількості 103 КУО і більше на 50 кв. см поверхні
пелюшки. Високий ступінь обсіменіння 50% і більше обстежених
пелюшок свідчить про порушення санітарно-гігієнічного та
протиепідемічного режиму і сигналізує про вірогідність виникнення
епідемічного неблагополуччя.
4. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків
4.1. Визначення чутливості мікроорганізмів до
антибактеріальних препаратів проводять в разі виділення з
матеріалу від новонароджених, породіль, роділь, медичного
персоналу та епідемічно значущих об'єктів довкілля патогенних чи
умовно-патогенних мікроорганізмів (в діагностичних титрах) та за
епідпоказаннями.
4.2. Чутливість мікроорганізмів вивчають методом дифузії в
агар за допомогою дисків або методом серійних розведень.
4.3. Для цього використовують тверде поживне середовище АГВ
або рідке поживне середовище, яке є оптимальним для росту
мікроорганізмів, що досліджуються.
4.4. Результати виражають в міліметрах, що відповідає
діаметру затримки росту мікроорганізму навколо дисків з
антибіотиками, або в мкг/мл, що відповідає мінімальній інгібуючій
концентрації антибіотика (МIК).
4.5. Досліджені мікроорганізми залежно від діаметрів затримки
росту або МIК поділяють на стійкі, помірно стійкі або чутливі.
Бактерії родини Enterobacteriaceae доцільно вивчати на
чутливість до: ампіциліну, цефалотину, цефазоліну, цефотаксиму,
цефтазидіму, гентаміцину, тобраміцину, амікацину, ципрофлоксацину,
сульфаметаксозолу, хлорамфеніколу (левоміцетину), тетрацикліну,
іміпенему (тієнаму).
Pseudomonas spp. і Acinetobacter spp. - до гентаміцину,
тобраміцину, амікацину, ципрофлоксацину, карбеніциліну (при вмісті
антибіотика в дисках по 100 mg), цефтазидіму, цефтриаксону.
Staphylococcus spp. - до пеніциліну, оксациліну (стійкість до
цього антибіотика означає теж саме, що й стійкість до метиціліну),
еритроміцину, ванкоміцину, хлорамфеніколу, лінкоміцину,
ципрофлоксацину, рифампіцину.
Enterococcus spp. - до ампіциліну, ванкоміцину,
хлорамфеніколу, тетрацикліну, нітрофурантоїну, ципрофлоксацину.
Чутливість ентерококів до ванкоміцину вивчають методом двократних
серійних розведень препарату в м'ясо-пептонному бульйоні з 1%
вмістом глюкози. Штами, пригнічення росту яких спостерігається при
концентрації ванкоміцину менш ніж 2 мкг/мл, вважаються чутливими,
2-4 мкг/мл - помірно стійкими, більш ніж 4 мкг/мл - стійкими.
Стрептококів - до оксациліну, еритроміцину,
сульфатриметоприму, хлорамфеніколу, тетрацикліну, пеніциліну (крім
Str. pneumoniae).
Haemophilus spp. - до ампіциліну, сульфатриметоприму,
тетрацикліну, хлорамфеніколу, ципрофлоксацину, цефотаксиму.
Чутливість виділених мікроорганізмів визначається також й до
препаратів, що на цей час використовуються в стаціонарі з
лікувальною і профілактичною метою.
5. Основні показники формування госпітального штаму
До основних показників формування госпітального штаму слід
віднести:
- множинна стійкість до антибіотиків (в першу чергу до тих,
що традиційно застосовуються у відділеннях);
- переважна циркуляція штамів подібних за антибіотикограмою
протягом 3 і більше місяців;
- для грамнегативних бактерій найбільш небезпечна поява
гентаміцинстійких штамів, для стафілококів метицилінстійких, для
ентерококів - ванкоміцинрезистентних варіантів;
- стійкість до антисептиків та дезінфектантів (особливо тих,
що часто використовуються у відділеннях);
- стійкість грампозитивної мікрофлори до висушування та
ультрафіолетового опромінення;
- подібність за біологічними властивостями штамів, що
виділяються від хворих, персоналу, епідемічно значущих об'єктів
довкілля;
- госпітальним штамам також притаманна наявність факторів
вірулентності, таких як ентеротоксигенність, адгезивність,
гемолітична активність та інші.
Начальник управління організації
медичної допомоги дітям і
матерям Р.О.Моісеєнко
Начальник управління
профілактики інфекційних
захворювань Л.М.Мухарська
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
10.02.2003 N 59
IНСТРУКЦIЯ
про порядок обробки рук, операційного поля під час
пологів або акушерських операцій
1. Руки медичного персоналу мають найбільшу епідемічну
значимість у передачі збудників госпітальних інфекцій.
2. З метою профілактики передачі інфекції через руки важливим
заходом є забезпечення акушерських стаціонарів водопровідними
кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію.
3. Для миття рук використовувати тверде чи рідке мило,
шкіряні антисептики.
4. Тверде мило розташовується у мильницях, які мають
можливість стекти залишковій воді.
5. При застосуванні рідкого мила контейнери багаторазового
використання необхідно ретельно промити після закінчення в них
мила, висушити і потім заповнити новою порцією мила. Не
допускається додавати рідке мило у частково заповнений контейнер.
6. Допускається використання миючих засобів, що вміщують
протимікробні сполуки, але не подразнюють поверхню шкіри та
запобігають її мацерації.
7. Пристрої для миття рук розташовуються в зручному місці для
виконання правильної тактики миття рук. У палатах, розрахованих
більш ніж на 4 пацієнти, та у палатах інтенсивної терапії бажано
розміщення 2 та більше пристроїв.
8. Рушники (паперові або тканинні) та серветки для витирання
рук повинні бути стерильними (одноразовими). Допускається
використання пристроїв для сушки рук.
9. При відсутності чи незручному розташуванні пристроїв для
миття рук допускається обробка рук рідкими антимікробними
засобами, які не потребують води. Дозволяється використовувати
тільки ті протимікробні засоби, що зареєстровані в Україні.
10. Для профілактики контамінації рук медичного персоналу
потенційно інфекційним матеріалом (кров, ліквор, інші
біосубстрати) чи при роботі з абіогенними об'єктами, що забруднені
інфекційним матеріалом, необхідно працювати в гумових рукавичках
одноразового використання.
11. Руки необхідно мити перед надіванням та після знімання
рукавичок, а також при заміні рукавичок перед наступною
маніпуляцією.
12. Руки миють та обробляють дезінфікуючими засобами (можливе
застосування суміші 70 град. етилового спирту з 1% вмістом
гліцерину, 0,5% водний розчин хлоргексидину глюконату; 1% розчин
йодопірону (по активному йоду) та інші антисептики, що дозволені
МОЗ України для обробки шкіри:
- перед та після будь-якої маніпуляції з новонародженим,
роділлями та породіллями;
- перед та після проведення маніпуляцій, пов'язаних з
можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок хворого
(обробка пуповинної рани, ін'єкції, встановлення катетерів та
зондів тощо);
- перед та після контакту із раньовими поверхнями,
інфікованими ранами;
- при контакті із стерильним матеріалом та інструментарієм;
- після контактів із біосубстратами хворого (кров, ліквор,
сеча та інші);
- після контакту з абіогенними об'єктами, потенційно
контамінованими госпітальною мікрофлорою (прилади, катетери, зонди
та ін. після їх використання);
- після контактів з інфекційними хворими;
- перед роздачею молока та молочних сумішей для годування
новонароджених, розчинів для пиття, лікарських засобів;
- перед роздачею їжі матерям.
13. Тривалість миття рук повинна бути не менше ніж
10-15 секунд. Якщо застосовується тверде чи рідке мило, руки слід
ретельно намилити і впродовж вказаного часу енергійно потирати,
після чого змити піну під проточною водою і витерти одноразовим
стерильним рушником чи серветкою. У разі сильного забруднення рук
тривалість миття збільшується.
14. Бактеріологічний контроль якості миття та обробки рук
здійснюється методом змивів.
15. Для обробки шкіри операційного поля, зовнішніх статевих
органів та внутрішньої поверхні стегон роділлі застосовується
йодонат, йодопірон, хлоргексидин глюконат, спиртова настойка йоду
5% та інші шкірні антисептики, які дозволені в установленому
порядку. Крім того, перед пологами через природні пологові шляхи у
роділь з наявними в анамнезі кольпіту, вульвовагініту і т.ін.
можливе застосування для обробки зовнішніх статевих органів,
області промежини та статевих шляхів плівасепт - антисептичної
емульсії.
Начальник управління організації
медичної допомоги дітям і
матерям Р.О.Моісеєнко
Начальник управління
профілактики інфекційних
захворювань Л.М.Мухарська
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
10.02.2003 N 59
ПОРЯДОК
розслідування та ліквідації спалаху
внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль
та новонароджених в акушерських стаціонарах
До спалахів внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛI)
новонароджених, роділь та породіль відносяться 3 і більше
випадків, які виникли в акушерському стаціонарі протягом 1-3 днів,
в межах коливань інкубаційного періоду (до 7 днів), пов'язаних між
собою одним джерелом інфекції та спільними факторами передачі.
1. Порядок проведення розслідування при виникненні спалаху
ВЛI:
1.1. Про випадок виникнення спалаху ВЛI слід негайно
повідомити управління охорони здоров'я міських та обласних
державних адміністрацій, територіальну санітарно-епідеміологічну
службу згідно з наказом МОЗ України від 23.05.2002 р. N 190
( v0190282-02 ) "Про надання позачергових повідомлень Міністерству
охорони здоров'я України".
1.2. Для проведення розслідування причин виникнення та
ліквідації ВЛI в акушерському стаціонарі управлінням охорони
здоров'я обласної чи міської державних адміністрацій терміново
створюється надзвичайна протиепідемічна комісія, до складу якої
входить начальник чи заступник з питань охорони материнства і
дитинства, головні акушер-гінеколог, педіатр, неонатолог та
епідеміолог управління охорони здоров'я. При необхідності
надається допомога Міністерства охорони здоров'я України, а також
залучаються співробітники кафедр медичних та науково-дослідних
інститутів.
1.3. Комісія з урахуванням конкретних обставин складає план
заходів з відображенням обсягу та послідовності проведення
розслідування та ліквідації спалаху ВЛI.
1.4. Наказом управління охорони здоров'я акушерський
стаціонар за епідемічними показаннями негайно закривається.
1.5. Припиняється прийом вагітних та роділь у цей акушерський
стаціонар. Негайно слід розгорнути резервне приміщення для прийому
вагітних та роділь.
1.6. Новонароджені, що захворіли, ізолюються у відділеннях
інтенсивної терапії із забезпеченням цілодобового медичного
обслуговування (реанімаційної та інтенсивної терапії).
1.7. Здорові породіллі та новонароджені, які були в контакті
із захворілими або носіями, виписуються із акушерського стаціонару
тільки після отримання бактеріологічного підтвердження про
відсутність інфекції. За ними встановлюється щоденний лікарський
або сестринський патронаж на строк максимального інкубаційного
періоду того захворювання, що виникло, але не менш ніж на 10 днів.
1.8. Виявлених хворих слід негайно госпіталізувати в
спеціально виділений для цього стаціонар.
1.9. Вагітні, які знаходяться у відділенні патології і не
можуть за станом здоров'я бути виписані додому, після ретельного
клінічного та бактеріологічного обстеження переводяться в резервне
приміщення. Забороняється брати із собою предмети догляду та
особисті речі, що були у вжитку.
1.10. Здійснюють одночасне протягом 3-х днів бактеріологічне
обстеження всього персоналу акушерського стаціонару на патогенні
та умовно-патогенні бактерії і віруси, а також предмети довкілля,
які могли стати причиною спалаху.
2. Під час проведення розслідування та ліквідації причин
виникнення спалаху комісія здійснює наступні заходи:
2.1. Аналіз захворюваності ВЛI новонароджених та породіль в
цьому та функціонально з'єднаному з ним закладі:
- під час спалаху;
- за місяць, що передував виникненню групового захворювання;
- при необхідності - за більш тривалий період часу.
2.2. Аналіз захворілих повинен включати:
- вивчення особливостей клінічних проявів ВЛI новонароджених
та породіль;
- вивчення етіологічної структури ВЛI і біологічних
властивостей виділених збудників, передусім
антибіотикорезистентності;
- вивчення даних мікробіологічної лабораторії, яка проводить
поточні дослідження в стаціонарі про виділення з біологічного
матеріалу умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів протягом
3-х місяців, при необхідності і більше;
- вивчення інфекційної захворюваності (носійства) серед
медичного персоналу та породіль;
- аналіз даних санітарно-бактеріологічного обстеження
об'єктів навколишнього середовища в лікувальному закладі;
- виявлення джерела інфекції;
- визначення ведучих факторів передачі та умов, що сприяли
виникненню групового захворювання;
- збір інформації про виявлення передумов і передвісників
епіднеблагополуччя.
3. Аналіз захворюваності ВЛI в акушерському стаціонарі
необхідно проводити на основі:
- матеріалів офіційної реєстрації випадків інфекційної
захворюваності ("Екстрене повідомлення про інфекційне
захворювання, харчове та гостре професійне отруєння, незвична
реакція на щеплення" ф. 058/о, журнал обліку інфекційних
захворювань ф. 060/о);
- результатів вивчення історій пологів (ф. 096/о) та карток
розвитку новонароджених (ф. 097/о);
- результатів вивчення журналів відділень (палат) для
новонароджених (ф. 102/о) та журналів запису оперативних втручань
в стаціонарі (ф. 008/о);
- інформації про захворюваність, що поступала від дитячих
поліклінік та лікарень, жіночих консультацій, гінекологічних та
хірургічних відділень лікарень для дорослих;
- протоколів (карток) патологоанатомічних досліджень
(ф. 013/о);
- результатів досліджень за життя і посмертних за останні 1-3
місяці даних ЗАГСу про померлих новонароджених та породіль.
4. При вивченні особливостей клінічного перебігу ВЛI
новонароджених необхідно врахувати:
- початок захворювання;
- співвідношення важких і легких форм клінічного перебігу
ВЛI.
5. З метою вивчення етіологічної структури ВЛI та
характеристики виділених збудників необхідно провести наступні
дослідження:
- матеріалу, що виділений із патологічного вогнища (з
кількісним визначенням збудника);
- виділень (сеча, фекалії, мокрота);
- крові (при наявності септіцемії, сепсису);
- ліквору (при менінгеальних проявах);
- матеріалу від осіб, що знаходились в контакті з хворими.
Необхідно проводити внутрішньовидове типування виділених
мікроорганізмів з визначенням сероварів, фаговарів,
антибіотикограм і, при можливості, визначення плазмоїдного
профілю. Дані про моно- і політип збудників значно полегшують
вирішення питання щодо шляхів та факторів передачі ВЛI.
5. Вивчення інфекційної захворюваності у медичного персоналу
проводити за 1-3 місяці за:
- фактами непрацездатності;
- табелями обліку робочого часу;
- даними диспансерного нагляду.
5.1. Під час спалаху, з метою виявлення джерела збудників
інфекції серед медичного персоналу слід проводити бактеріологічне
дослідження біологічного матеріалу відповідно до етіології та
нозологічної форми спалаху:
- при стафілококовій етіології спалаху (золотистий
стафілокок) необхідно проводити обстеження медичного персоналу на
носійство стафілокока на слизових оболонках передніх відділень
носа, при стрептококовій інфекції досліджуються матеріал із зіву;
- при захворюваннях, етіологічним чинником яких є
грамнегативні умовно патогенні бактерії, важливого значення
набувають дослідження, які направлені на виявлення осіб із в'ялим
перебігом ниркової патології (пієлонефрити) та кишковими
захворюваннями;
- при виникненні групового захворювання, збудником якого є
сальмонела та інші кишкові інфекції, проводиться бактеріологічне
дослідження фекалій;
- при спалахах, що обумовлені грибами роду Candida,
обстежують виділення із носоглотки.
6. Під час проведення розслідування спалаху необхідно скласти
із вказаними прізвищами списки наступних категорій осіб:
- захворілих і померлих дітей під час групових інфекційних
захворювань в акушерському стаціонарі (таб. 1 додатка 1);
- новонароджених та породіль, що знаходились в контакті із
захворілими та померлими (таб. 2 додатка 1);
- новонароджених та породіль, які перенесли захворювання не
менш ніж за 1-3 місяці до виникнення спалаху (таб. 3 додатка 1);
- медичного персоналу, що перенесли захворювання за 1-3
місяці до виникнення спалаху (таб. 4 додатка 1).
7. Виявлення джерела інфекції групового захворювання
проводять на основі даних клінічного та мікробіологічного
обстеження медичного персоналу, породіль і новонароджених.
8. Проводять внутрішньовидове типування виділених збудників
для виявлення конкретних шляхів та факторів передачі, оскільки під
час групових захворювань відбувається розширення масштабів
санітарно-бактеріологічних досліджень на патогенні та умовно
патогенні мікроорганізми з урахуванням припустимого етіологічного
фактора (таб. 5 додатка 1).
9. Висновки про тип спалаху (харчового, контактного, водного
тощо), шляхи (харчовий, контактний, парентеральний тощо) та
фактори передачі (лікарські форми, молочні суміші, інструменти,
апаратура, руки тощо) визначають на основі обстеження
новонароджених, породіль та медичного персоналу, співставлення
даних санітарно-бактеріологічного обстеження об'єктів
навколишнього середовища.
10. Необхідно виявити фактори, що сприяли виникненню цих
групових захворювань:
- несвоєчасна ізоляція та переведення захворілих;
- лікування малих форм ВЛI в акушерському стаціонарі;
- порушення циклічності заповнення палат;
- порушення в роботі централізованого стерилізаційного
відділення, аптеки, молочної кімнати, дезінфекційних камер;
- використання нестерильної білизни;
- порушення в постачанні білизни, в роботі пральні;
- недотримання медичним персоналом санітарно-гігієнічних та
протиепідемічних правил і вимог;
- аварійні ситуації в системі водопостачання, каналізації,
вентиляції, електромережі;
- нерегулярне навчання медичного персоналу з питань
дотримання протиепідемічного режиму, в т.ч. правил миття рук;
- недостатня забезпеченість миючими, дезінфікуючими та
засобами стерилізації або їх використання з порушенням інструкції;
- невідповідність кількості пологів потужності стаціонару;
- недостатня матеріально-технічна оснащеність пологового
будинку (відділення);
- інше.
11. На основі аналізу захворюваності на ВЛI новонароджених,
їх етіологічної структури, особливостей клінічного перебігу, умов,
що сприяли виникненню групового захворювання, біологічної
характеристики штамів, які циркулюють в стаціонарі, необхідно
зробити висновки про причини групового захворювання, про тип
епідемічного процесу, джерело інфекції, шляхи та фактори передачі,
що обумовили виникнення захворювання. З урахуванням цих висновків
слід терміново розробити та реалізувати комплекс протиепідемічних
і профілактичних заходів щодо локалізації та ліквідації групових
ВЛI захворювань.
12. При групових захворюваннях на кишкові інфекції з
профілактичною метою усім контактним новонародженим доцільно
призначати симбітер (протягом 8-10 днів по 1 дозі 2 рази на день)
або інші пробіотики згідно з інструкціями до їх застосування.
13. При групових захворюваннях респіраторними інфекціями усім
контактним дітям призначають інтерферон по 2 краплі в ніс через 4
години протягом 3-4 днів. Ампула з розведеним препаратом має бути
використана протягом 1 години. При цьому піпетки для закапування
розчину інтерферону повинні використовуватися одноразово для
кожної дитини окремо.
14. У комплексі заходів щодо усунення спалаху необхідно
відобразити вимоги до ліквідації виявлених порушень в роботі
акушерського стаціонару та пропозиції щодо запобігання епідемічних
ускладнень в майбутньому.
15. Заключне повідомлення про результати проведеного
розслідування спалаху та прийняті заходи подаються Міністерству
охорони здоров'я України не пізніше, ніж через 15 днів після його
закінчення.
Начальник управління організації
медичної допомоги дітям і
матерям Р.О.Моісеєнко
Начальник управління
профілактики інфекційних
захворювань Л.М.Мухарська
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
10.02.2003 N 59
ПЕРЕЛIК
показань переведення хворих та недоношених
новонароджених з акушерського стаціонару
у відділення патології новонароджених
------------------------------------------------------------------
¦ Показання для переведення ¦ Термін переведення ¦
¦-------------------------------------+--------------------------¦
¦Новонароджені з інфекційними ¦З моменту встановлення ¦
¦захворюваннями (з фізіологічного і ¦діагнозу ¦
¦обсерваційного відділень) ¦ ¦
¦-------------------------------------+--------------------------¦
¦Новонароджені при підозрі на ¦Терміново ¦
¦хірургічну патологію, що потребує ¦ ¦
¦невідкладної допомоги (атрезія ¦ ¦
¦стравоходу, атрезія ануса, ¦ ¦
¦діафрагмальна грижа та ін.) ¦ ¦
¦-------------------------------------+--------------------------¦
¦Критичні стани, обумовлені дихальною,¦За погодженням із ¦
¦серцево-судинною, наднирковою ¦завідуючим відділенням ¦
¦недостатністю, ураженням центральної ¦інтенсивної терапії ¦
¦нервової системи, метаболічними ¦новонароджених після ¦
¦порушеннями ¦консультації лікаря ¦
¦ ¦відділення ¦
¦-------------------------------------+--------------------------¦
¦Новонароджені із захворюваннями, що ¦За погодженням із ¦
¦потребують лікування більше 5 діб ¦завідуючим відділенням ¦
¦ ¦патології новонароджених ¦
¦-------------------------------------+--------------------------¦
¦Гемолітична хвороба новонародженого ¦Терміново ¦
¦(за умови відсутності цілодобового ¦ ¦
¦чергування лікаря-неонатолога в ¦ ¦
¦акушерському стаціонарі) ¦ ¦
¦-------------------------------------+--------------------------¦
¦Недоношені новонароджені: ¦За невідкладними ¦
¦- з екстремально низькою вагою ¦показаннями - у будь-якому¦
¦(менше 1000 г); ¦віці, але після 3-5 діб ¦
¦ ¦від народження - ¦
¦- з дуже низькою вагою ¦обов'язково (для всіх груп¦
¦(1000 г - менше 1500 г); ¦дітей) ¦
¦ ¦ ¦
¦- з вагою 1500 г - 2000 г. ¦ ¦
¦-------------------------------------+--------------------------¦
¦Новонароджені, яким проводиться ¦У віці не пізніше 72 годин¦
¦тривала штучна вентиляція легенів ¦від народження при ¦
¦ ¦наявності відповідного ¦
¦ ¦оснащення для штучної ¦
¦ ¦вентиляції легенів у ¦
¦ ¦новонароджених ¦
------------------------------------------------------------------
Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
10.02.2003 N 59
ПРИМIРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
