1.4. Розрахунок ГДС для прибережних зон морів
1.4.1. Розрахунок ГДС речовин для окремих випусків зворотних
вод у море здійснюється в тих випадках, коли Правила (3)
допускають відведення зворотних вод у морське середовище, при
цьому ГДС визначаються відповідно до п. 1.1 за наведеними нижче
формулами.
Як окремий (ізольований) може розглядатися випуск, віддалений
від інших випусків на відстань більше 5 км уздовж лінії берега.
З урахуванням розбавлення зворотних вод морськими допустима
концентрація речовини у зворотних водах, С визначається за
гдс
формулою
С = n(C - С ) + С , (1.4.1)
гдс гдк ф ф
де С - гранично допустима концентрація речовини у
гдк
морській воді, що відповідає лімітуючому виду водокористування,
г/куб. м; n - кратність загального розбавлення зворотних вод у
морі при їх перенесенні течією від місця випуску до контрольного
створу, С - розрахункова фонова концентрація речовини, г/куб.м,
ф
визначувана згідно з пп. 3.1.6 і 3.2.1.
1.4.2. Кратність загального розбавлення n визначається за
формулою (1.2.2) і залежить від гідрологічних умов району
розташування випуску зворотних вод і його конструктивних
характеристик.
Тому при встановленні ГДС слід враховувати можливість
оптимізації конструкції оголовка і місця випуску зворотних вод для
зменшення витрат на очищення зворотних вод.
Відомі методики визначення кратності початкового розбавлення
дозволяють здійснювати розрахунок її величини незалежно від типу
випуску (зосереджений або розсіюваючий), бо конструкції випусків
забезпечують відсутність взаємовпливу струменів зворотних вод у
зоні початкового розбавлення.
На процес змішування зворотних вод в цій зоні істотний вплив
справляють сили плавучості, якщо густина зворотних вод істотно
відрізняється від густини морської води. За цією причиною
застосовують різні методи розрахунку кратності початкового
розбавлення залежно від величини числа Фруда
___________________
Fr = V / #(gd / p ) |р - р |, (1.4.2)
в о м м в
де d - діаметр випускного отвору, м; g = 9,81 м/с кв. -
о
прискорення сили тяжіння; р - густина морської води у місці
м
скиду, т/куб.м , р - густина зворотних вод, т/куб.м; V -
в в
швидкість витікання зворотної води з випускного отвору, м/с,
обчислювана за формулою (1.2.12).
Якщо зворотна вода легша за морську (р < р ) і розрахункова
в м
величина Fr задовольняє умові
Fr <= 1,12 H / d , (1.4.3)
в о
де H - відстань (по вертикалі) від оголовка випуску до
в
поверхні моря, м, кратність початкового розбавлення визначається
за формулою Рама - Цедервала (54)
1,67
n = 0,54 Fr[0,38 Н / (d * Fr) + 0,66] . (1.4.4)
п в о
Якщо зворотна вода важча від морської (р > м ) і розрахункова
в р
величина Fr задовольняє умові
1,5
Fr <= 0,434 H / d (sіn ф) , (1.4.5)
в о
де ф - кут витікання струменю зворотних вод з випускного
отвору відносно горизонту, розрахунок кратності початкового
розбавлення виконується за методикою М.М.Лапшева (41)
_____
n = 0,524 #sin ф (1 - 0,06316 (sin ф в степені 2) -
п
0,1583 (sin ф в степені 4)). (1.4.6)
Якщо р < р , але не виконується умова (1.4.3), чи р > р ,
в м в м
але не виконується умова (1.4.5), чи густина зворотної води
дорівнює густині морської води у місці скиду, розрахунок кратності
початкового розбавлення виконується методом М.М.Лапшева за
формулами (1.2.14 - 18), в яких величина середньої швидкості течії
ріки V замінюється величиною характерної мінімальної швидкості
р
течії морських вод у місці скиду u , м/с.
м
В умовах сталої густинної стратифікації морського середовища
висота затоплення струменя зворотних вод над випуском Н може бути
3 менше відстані від випуску до поверхні моря Н . В цьому випадку
в
у формулах (1.4.3 - 4) замість Н слід підставити величину Н , що
в 3
для сталих градієнтів густини в лінійно стратифікованому струмені
розраховується за співвідношенням Фішера - Брукса (49)
q(О - О ) / N
0,4 г в о 0,25
Н = 8,92 (1 - 0,93 u )[----------------------] , (1.4.7)
3 м _ 1,5
#g [О - О ) / H ]
г п в
де О , О - відповідно умовні густини морської води на глибині
г п
випуску і на поверхні моря; О - умовна густина зворотної води;
в
О = (р - 1) х (10 в степені 3), (1.4.8)
де р - відповідна густина морської або зворотної води, т/куб.
м.
У складніших випадках для розрахунку кратності початкового
розбавлення можуть бути використані інші моделі, що описують
поведінку струменя у стратифікованому середовищі (41, 50, 53).
Якщо за розрахунком n < 1, завжди слід прийняти n = 1.
п п
При проведенні розрахунків ГДС характерна мінімальна
швидкість морських течій u визначається за даними репрезентативної
м
серії натурних спостережень, проведених гідрометеослужбою в
контрольних створах ділянки водного об'єкта, що досліджується.
При відсутності вказаних даних швидкості течії рекомендується
розраховувати одним з наступних способів:
1. За формулою, що зв'язує u із характерною мінімальною
м
швидкістю вітру в приводному шарі атмосфери, що відповідає 95%
забезпеченості, V (м/с), через вітровий коефіцієнт 0,015,
характерний для Чорного та Азовського морів (52)
u = 0,015 V. (1.4.9)
м
Швидкість вітру 95% забезпеченості визначається за даними
спостережень гідрометеослужби. При їх відсутності швидкість вітру
над акваторією Чорного моря знаходиться у (55).
2. За співвідношенням, що отримано А.Г.Тарнопольським на базі
дослідження математичної моделі вітрової циркуляції в
північно-західній частині Чорного моря (56, 57) для діапазонів
швидкості вітру 2,0 <= V <= 20 м/с і середніх глибин моря 1,5 <= Н
<= 50 м
u = a + a V + a H + a (V в 2 степені) + а (H в 2 степені) +
м о 1 2 3 4
+ а VH + а (V в 2 степені) H + а V (H с 2 степені),
5 6 7
(1.4.10)
де a - коефіцієнти, наведені в таблиці 1.1.
і
3. На базі апробованих математичних моделей формування
стоково-вітрових течій у водоймах з незначною густинною
стратифікацією (58, 59). Для умов виявленої густинної
стратифікації належить використати простий динамічний метод (52)
або точніші, але більш трудомісткі моделі (60).
1.4.3. Розрахунки кратності основного розбавлення базуються
на розв'язанні рівняння турбулентної дифузії і можуть виконуватись
чисельними методами, які докладно розглянуті у роботах
О.В.Караушева (14, 40), або аналітичними методами.
Таблиця 1.1
Значення коефіцієнтів регресійних співвідношень
------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнти |
| |-------------------------------------------------------|
| і |швидкість вітру <= 6 м/с | швидкість вітру > 6 м/с |
| | | |
| |-------------------------+-----------------------------|
| | а | с | а | с |
| | і | і | і | і |
|--------+------------+------------+--------------+--------------|
| | 3,613 х (10| 5,994 х (10| -2,909 х (10 | 4,430 х (10 |
| 0 |в -2 степені|в -4 степені| в -2 степені | в -2 степені |
|--------+------------+------------+--------------+--------------|
| |-2,751 х (10| 5,347 х (10| 2,661 х (10 | -1,029х (10 |
| 1 |в -3 степені|в -4 степені| в -2 степені | в -2 степені |
|--------+------------+------------+--------------+--------------|
| | 1,180 х (10|-3,681 х (10| -2,913 х (10 | 1,296 х (10 |
| 2 |в -2 степені|в -4 степені| в -3 степені | в -4 степені |
|--------+------------+------------+--------------+--------------|
| | 1,461 х (10|-1,469 х (10| 3,408 х (10 | 5,905 х (10 |
| 3 |в -3 степені|в -4 степені| в -4 степені | в -4 степені |
|--------+------------+------------+--------------+--------------|
| | 9,729 х (10| 5,669 х (10| 1,235 х (10 | -3,024 х (10 |
| 4 |в -6 степені|в -6 степені| в -4 степені | в -4 степені |
|--------+------------+------------+--------------+--------------|
| |-7,189 х (10| 1,426 х (10| -5,896 х (10 | 1,608 х (10 |
| 5 |в -3 степені|в -4 степені| в -4 степені | в -4 степені |
|--------+------------+------------+--------------+--------------|
| | 9,925 х (10| 2,276 х (10| 2,949 х (10 | -1,160 х (10 |
| 6 |в -4 степені|в -6 степені| в -6 степені | в -6 степені |
|--------+------------+------------+--------------+--------------|
| |-3,875 х (10|-2,401 х (10| -4,070 х (10 | 3,057 х (10 |
| 7 |в -6 степені|в -6 степені| в -7 степені | в -6 степені |
------------------------------------------------------------------
Кратність основного розбавлення для зосередженого випуску в
море зворотних вод може розраховуватись з використанням
аналітичного розв'язання цього рівняння для даного випуску (47) за
формулами (1.3.1 - 3), (1.3.6), в яких
_ _
Z = (q n #D ) / (u (H в 2 степені) #D ); (1.4.11)
2 п в м ср г
*
X = u (Н в 2 степені) / 4пD ; (1.4.12)
м ср в
Y = 1 + ехр(-u (l в 2 степені) / (D (l + х ))), (1.4.13)
о м о г о
де D , D - відповідно коефіцієнти вертикальної і
в г
горизонтальної турбулентної дифузії, кв. м/с .
Відміна формул (1.4.11 - 13) від аналогічних формул (1.3.4 -
5), (1.3.7) пов'язана з тим, що для прибережної зони моря
порівняно з водоймами характерна анізотропія коефіцієнтів
турбулентної дифузії. При цьому коефіцієнт горизонтальної дифузії,
як правило, істотно більший, ніж коефіцієнт вертикальної
турбулентної дифузії.
При відсутності даних про коефіцієнти дифузії для конкретного
району розташування випуску значення коефіцієнта вертикальної
турбулентної дифузії D знаходиться за А.Г.Тарнопольським (56, 57)
в
D = c + c V + c H + c (V в 2 степені) + c (H в 2 степені) +
в о 1 2 3 4
+ c VH + c (V в 2 степені) H + c V (H в 2 степені),
5 6 7
(1.4.14)
де c - коефіцієнти, визначувані за таблицею 1.1, а значення
і
коефіцієнта горизонтальної турбулентної дифузії D визначається
F
за формулою Л.Д.Пухтяра і Ю.С.Осипова (51)
D = 0,032 + 21,8 (u в 2 степені). (1.4.15)
г м
Величина l визначається як
п
-
| Н , для умов ф. (1.4.3)
| ср
| _____
l = { 5,36 cos ф #sin ф х Fr х d , для умов ф. (1.4.6)
п | о
| (1.4.16)
| формула (4.2.18), для умов ф. (1.2.14).
-
Формули (1.3.1 - 3), (1.3.6), (1.4.11 - 13) застосовуються,
якщо зворотні води переносяться течією від місця скиду до
контрольного створу вздовж берега, при довільному напрямку течії
формулу (1.4.13) слід замінити співвідношенням у = 1.
о
На відміну від водотоків і водойм для прибережної зони моря
ефект самоочищення є еквівалентним додатковому розбавленню
зворотних вод. Тому при розрахунку концентрації неконсервативної
речовини самоочищення враховується безпосередньо у формулі (1.3.1)
для основного розбавлення, в праву частину якої додається множник
ехр(k(l + х ) / (86400 u )), (1.4.17)
о м
де k - коефіцієнт неконсервативності речовини, 1/добу; х -
о
параметр, визначуваний за формулою (1.3.6).
У розрахунках кратності основного розбавлення зворотних вод
для лінійних розсіюваючих випусків необхідно брати до уваги вплив
суміжних струменів один на одного у зоні основного розбавлення, що
ослаблює ефект перемішування. За даними М.М.Лапшева (41) кратність
основного розбавлення при скиді зворотних вод через такий випуск у
море при сталому напрямку течії перпендикулярно до осі оголовку
випуску з N випускними отворами обчислюється як
о
n / (n - 2,26), n > 4
n = { (1.4.18)
о max (2, 7,09 / (N n)), n <= 4,
о
_____________
де n = l / #D (l - l ) / u , l - відстань між випускними
г п м 1
отворами, м.
При сталому напрямку течії вздовж осі лінійного розсіюваючого
випуску кратність основного розбавлення зворотних вод дорівнює
N
о -1
n = ( $ (1 / n )) , (1.4.19)
о і=1 оі
де n - кратність основного розбавлення зворотних вод, що
оі
витікають з випускного отвору і з витратою q = q / N на відстань
і о
l від контрольного створу;
і
$ - сума.
Розрахунок кратності основного розбавлення для випусків
складної конфігурації, наприклад, У-подібного, або при напрямку
течії під довільним кутом до осі оголовку випуску докладно
розглянутий у роботі (48). В останньому випадку для лінійного
випуску формула (1.4.19) може бути використана як наближена оцінка
знизу.
1.4.4. Розрахунок ГДС для сукупності випусків зворотних вод у
море виконується на основі розв'язання задачі математичного
програмування. Критерій оптимальності - мінімум сумарних зведених
витрат на досягнення ГДС виду (1.2.33).
Сукупністю випусків зворотних вод можна вважати випуски,
розташовані на відстані не більш 5 км один від одного вздовж
берегової лінії. З урахуванням конкретних гідрологічних умов,
витрат зворотних вод, які скидаються, потреба включення
конкретного випуску у сукупність може уточнюватись на базі
розрахунків їх сумісного впливу на якість води у контрольних
створах.
Річки, що впадають в море, розглядаються цілком аналогічно до
річок, що впадають у водойму, як описано в абз. 2 п. 1.3.4.
Якщо віддаленості випусків зворотних вод від берега моря
істотно відрізняються одна від одної у порівнянні з відстанями між
ними, то як несприятливі гідрологічні ситуації приймаються
напрямки морської течії від одного випуску до другого (перенесення
зворотних вод здійснюється по найкоротшій відстані від одного
випуску до другого). Як контрольні розглядаються створи на
відстані l від місця випуску у напрямку течій (від одного випуску
до другого) згідно з п. 1.4.1. Концентрації речовин у контрольному
створі визначаються за формулою (1.3.8) при умові, що вектор
розрахункових фонових концентрацій речовин Y визначається згідно
ф
з п. 3.1.6, а величина n визначається за розділом 1.4.2.
іk
Якщо віддаленості випусків зворотних вод від берега моря мало
відрізняються одна від одної у порівнянні з відстанями між ними,
то сукупність випусків можна розглядати як ряд випусків (лінійне
розташування випусків), розташованих уздовж берегової лінії на
середній відстані від берега моря, яка дорівнює для N випусків
N
l = $ l / N, (1.4.20)
о і=1 і
де l - віддаленість випуску і від берега моря, м;
і
$ - сума.
Для такого випуску за найбільш несприятливу гідрологічну
ситуацію приймається напрямок морської течії вздовж берега
(праворуч-ліворуч і ліворуч-праворуч уздовж берегової лінії). Як
контрольні розглядаються створи, розташовані праворуч і ліворуч
від випусків на відстані l, які можна позначити відповідно як М і
п
М , де М - номер випуску. Концентрації речовини у цих створах
л
визначаються як
л М л
Y = Y + $ [(С - Y ) / n ]; (1.4.21)
м ф і=1 і ф і,м
п п
п N п
Y = Y + $ [(С - Y ) / n ], (1.4.22)
м ф і=М і ф і,м
л л
л п
де Y , Y - вектори розрахункової фонової концентрації
ф ф
речовини, визначуваної згідно з п. 3.1.6 - відповідно ліворуч
першого випуску зворотних вод і праворуч випуску N (нумерація
випусків зліва направо), г/куб.м; n , n - відповідно
і,м і,м
п л
кратність розбавлення зворотних вод при їх перенесенні від випуску
і до контрольного створу М (для випусків ліворуч створу М ) та М
п п л
(для випусків праворуч створу М ). Величини n , n
л і,м і,м
п л
розраховуються як кратності розбавлення окремих випусків згідно з
розділами 1.4,2 і 1.4.3.
Модель комплексу водоохоронних заходів при розрахунку ГДС
речовин у прибережні зони морів задається формулами (1.2.41 - 43).
Результат розв'язання задачі оптимізації (1.2.33), (1.3.8),
(1.2.40 - 43) збігається з наведеним у п. 1.2.5.
Додаток N 2
до Інструкції про порядок розробки
та затвердження гранично допустимих
скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти
із зворотними водами
Документи для погодження і затвердження ГДС і ТПС
речовин, планів щодо досягнення ГДС речовин із
зворотними водами
Аркуш 1 Документ 1
Затверджую ______________________________________________________
(посадова особа органів охорони навколишнього
природного середовища Мінприроди України
"_____"________________ 199___ р. ____________ __________________
м. п. (підпис) (прізвище)
Узгоджено _______________________________________________________
"_____"________________ 199___ р. ____________ __________________
м. п. (підпис) (прізвище)
Гранично допустимий скид (ГДС) речовин у водний об'єкт
із зворотними водами підприємства, організації, установи
1. ______________________________________________________________
(найменування органу, що затвердив ГДС)
2. ГДС затверджено "____"_____________ 199__ р.
на строк до "____"_____________ 199__ р.
-----------------
-----------------
Реквізити водокористувача Код водокористувача згідно із
(підприємства, організації, звітністю за формою 2-ТП (водгосп)
установи)
3. Найменування _________________________________________________
4. Управління, об'єднання і т.ін. _______________________________
5. Міністерство, відомство ______________________________________
6. Область, район _______________________________________________
7. Поштова адреса водокористувача: прізвище, посада та телефон
посадової особи, що відповідає за водокористування ___________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
8. ГДС затверджено і узгоджено для _______ випусків зворотних вод
9. Найменування і адреса організації, що розробила проект ГДС ___
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Продовження додатка N 2
Аркуш _____ Всього аркушів _______ Документ 2
Гранично допустимий склад (ГДС) речовин у водний об'єкт
із зворотними водами по випусках, рік досягнення ГДС
1. Найменування водокористувача _________________________________
_________________________________ та його код ----------------
----------------
2. Випуск N_____ Категорія зворотних вод ________________________
3. Найменування водного об'єкта, що приймає зворотні води, та
місце скиду __________________________________________________
4. Код водного об'єкта, відстань випуску до гирла
---------------------------------------- --------------------
---------------------------------------- --------------------
5. Категорія водокористування водного об'єкта ___________________
6. Фактична витрата зворотних вод _______ тис. куб. м/рік _______
куб. м/год.
7. Затверджена витрата зворотних вод для встановлення ГДС (не
більша встановленої у дозволі на спецводокористування)
_______тис. куб. м/рік _______ куб. м/год.
8. Фактичні і затверджені склад і скиди речовин у зворотних водах
(скид будь-яких речовин, пов'язаних з діяльністю
водокористувача, але не зазначених нижче, заборонено):
-----------------------------------------------------------------
|NN|Показники скла|Фактичні|Фактичні|Затвердже|Затвердже|Скиди |
| |ду зворотних |концент-|скиди, |ні допус-|ні ГДС, |перера-|
| |вод |рації, |г/год. |тимі кон-|г/год. |ховані |
| | |мг/л | |центра- | |в т/рік|
| | | | |ції, мг/л| |(оціноч|
| | | | | | |ні) |
|--+--------------+--------+--------+---------+---------+-------|
| 1|Завислі речо- | | | | | |
| |вини | | | | | |
| 2|Органічні ре- | | | | | |
| |човини (по | | | | | |
| |БСКповн.) | | | | | |
| 3| | | | | | |
|..| | | | | | |
|..| і т.д. | | | | | |
-----------------------------------------------------------------
9. Затверджені властивості зворотних вод:
1) плаваючі домішки___________; 2) запах, присмак_____________;
3) колір (прозорість)_______см; 4) температура________________;
5) реакція (pH)_______________; 6) кисень розчинений______мг/л;
7) колі-індекс________________; 8) коліфаги_______________ в л;
9) латкозопозитивні кишкові палички _______________________ в л;
10) життєвоздатні яйця гельмінтів __________________________ в л;
10. Показники токсичності
----------------------------------------------------------------
|Затверджені рів-|Фактичний рівень|Гранично допустимий|Кратність|
|ні та класи ток-|токсичності |рівень токсичності |розведен-|
|сичності |(ФРТ) |(ГДРТ) |ня у кон-|
|----------------+----------------+-------------------|трольному|
|Необхідна крат- | | |створі |
|ність розведення| | |---------|
|(НКР) | | | |
|----------------+----------------+-------------------| |
|Клас | | | |
-----------------------------------------------------------------
______________________________ __________ ________________
(посадова особа, що відповідає (підпис) (прізвище)
за водокористування)
Продовження додатка N 2
Аркуш _____ Всього аркушів _______ Документ 3
План заходів
щодо досягнення ГДС речовин із зворотними водами
Найменування водокористувача ____________________________________
______________________________________ та його код --------------
--------------
-----------------------------------------------------------------
|N/N|Найменування заходів |Водоохоронний|Строки|Варт-|Виконавці |
|п/п|по етапах і їх харак-|результат |реалі-|ість,| |
| |теристики (продуктив-|(ефект), що |зації |млн. | |
| |ність, об'єм і т.ін.)|досягається* | |крб. | |
|---+---------------------+-------------+------+-----+----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|---+---------------------+-------------+------+-----+----------|
| 1 | Випуск N 1 | | | | |
|1.1| | | | | |
|1.2| | | | | |
|...| | | | | |
| 2 | Випуск N 2 | | | | |
|2.1| | | | | |
|2.2| | | | | |
|...| | | | | |
-----------------------------------------------------------------
Керівник підприємства ____________ ________________
(організації, установи) (підпис) (прізвище)
* Перелік можливих ефектів від реалізації
заходів щодо досягнення ГДС речовин
1. Припинення скиду зворотних вод до водного об'єкта.
2. Досягнення величин ГДС речовин по всіх показниках (чи по
наступних показниках - ...) за рахунок:
- зменшення витрати зворотних вод на ... (до ...);
- зменшення концентрацій речовин на ... (до ...).
3. Досягнення величин ТПС речовин на ... рік по всіх
показниках (чи по наступних показниках - ...) за рахунок:
- зменшення витрати зворотних вод на ... (до ...);
- зменшення концентрацій речовин на ... (до ...).
4. Зменшення надходження речовин до каналізаційних (очисних)
споруд: по масі на ... (до ...) та (чи) концентрації на ...
(до ...).
5. Дотримання технічно досяжних показників скиду речовин з
діючих каналізаційних (очисних) споруд: по масі та (чи)
концентрації.
6. Інші можливі ефекти.
Продовження додатка N 2
Аркуш _____ Всього аркушів _______ Документ 4
___________________________________________
(посадова особа органів Мінприроди України)
м.п. _________________ _____________________
(підпис) (прізвище)
"____"__________________ 199__ р.
Тимчасово погоджений скид (ТПС) речовин
із зворотними водами
____________________________, випуск N ______
код -------------
-------------
-----------------------------------------------------------------
|Показники |Витрати (куб. м/годину/тис. куб. м/рік), |
| |склад (мг/л) зворотних вод і маса |
| |(г/годину/т/рік) речовин, строки їх дії: |
| |---------------------------------------------|
| |до _____199_ р.|до _____199_ р.|до ____199_р.|
|-----------------+---------------+---------------+-------------|
|Етапи виконання | | | |
|плану заходів по | | | |
|досягненню ГДС | | | |
|(див. "План захо-| | | |
|дів") | | | |
|Витрата стічних | | | |
|вод | | | |
|Склад зворотніх | | | |
|вод/скид речовин:| | | |
| 1. Завислі речо-| | | |
| вини | | | |
| 2. Органічні ре-| | | |
| човини (по | | | |
| БСКпозн.) | | | |
| 3. | | | |
|.. | | | |
|.. і т.д. | | | |
|-----------------+---------------+---------------+-------------|
|Тимчасово погодже| | | |
|ні рівні токсич- | | | |
|ності (ТПРТ) | | | |
|-----------------+---------------+---------------+-------------|
|Необхідна крат- | | | |
|ність розбавлення| | | |
|(НКР) | | | |
|-----------------+---------------+---------------+-------------|
|Клас | | | |
-----------------------------------------------------------------
_________________________________ __________ _______________
(посадова особа, що відповідає за (підпис) (прізвище)
водокористування)
Додаток N 3
до Інструкції про порядок розробки
та затвердження гранично допустимих
скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти
із зворотними водами
Порядок підготовки матеріалів для погодження
і отримання дозволів на розробку ГДС речовин
та порядок видачі дозволів
1. Підготовка матеріалів для погодження
і отримання дозволів
1. Перелік необхідних матеріалів для одержання дозволу на
розробку проектів ГДС:
- клопотання про одержання дозволу, в якому зазначається
назва та адреса організації, прізвище, ім'я та по батькові
фахівців, що будуть розробляти проекти ГДС, їх освіта, місце
роботи, досвід роботи у названій галузі;
- наявність прикладної програми для ПЕОМ по розробці ГДС,
погодженої Українським науковим центром охорони вод (УкрНЦОВ,
м.Харків, вул.Бакуліна, 6);
- наявність та характеристика обчислювальної техніки;
- наявність аналітичної лабораторії для аналізу складу
зворотних вод;
- погодження Державного управління охорони навколишнього
природного середовища (далі - Держуправління).
2. Дозволи видаються терміном на 5 років.
3. Керівник організації, що проводить роботи по розробці
проектів ГДС, несе відповідальність за правильність визначення
допустимих скидів забруднюючих речовин.
4. Затвердження дозволу на розробку ГДС, здійснює Мінприроди
України.
5. Розв'язування спірних питань між претендентами на розробку
ГДС, та установами, які погоджують та затверджують дозвол на
розробку ГДС вирішується в установленому законодавством України
порядку.
2. Порядок видання дозволів
1. Підприємство, організація чи установа, які бажають
проводити роботи по розробці ГДС, подають клопотання та інші
матеріали, що вказані в п.1, відповідному Держуправлінню для
погодження.
2. При наявності позитивного рішення Держуправління
претендент на розробку ГДС звертається до УкрНЦОВ за погодженням
програми. У разі відсутності програми претендент може звернутися
до УкрНЦОВ за її придбанням.
3. Після погодження програми на розробку ГДС претендент подає
матеріали, вказані в п.1, до Мінприроди України для затвердження
та одержання дозволу.
4. Термін розгляду та погодження матеріалів уповноваженими
органами - 1 місяць з урахуванням розгляду кожним органом у
двотижневий строк.
Додаток N 4
до Інструкції про порядок розробки
та затвердження гранично допустимих
скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти
із зворотними водами
Порядок розробки гранично допустимих
рівнів токсичності (ГДРТ)
4.1. Для встановлення ГДРТ використовується методика
визначення гострої токсичності води, яка заснована на виявленні
різниці між кількістю відмерлих дафній, що знаходяться у воді, яка
аналізується (дослід), та у воді, де токсичні речовини відсутні
(контроль).
Критерієм гострої токсичності є загибель 50 і більше
відсотків дафній у воді, що аналізується, у порівнянні з контролем
при тривалості біотестування 96 годин.
При введенні в дію нових нормативних документів (методик
біотестування та т.ін.) можливо їх використання замість або у
доповнення даної методики.
4.2. Відбір та підготовка проб до біотестування. Проби
зворотної води відбирають у кількості 1 л відповідно з
НВН 33-5.3.01-85 по графіку, що встановлений на підприємстві.
Біотестування проб води рекомендується проводити відразу, не
пізніше 6 годин після їх відбору. В тому випадку, коли вказаний
строк не дотримується, проби води зберігають при температурі 4 C.
Перед біотестуванням проби фільтрують через фільтрувальний
папір з розміром пор 3,5-10 мкм і визначають концентрацію
розчиненого кисню. Концентрація кисню на початку біотестування
воду не аерувати.
4.3. Умови біотестування. Біотестування проводять у
приміщенні без наявності шкідливих парів та газів при природній
зміні дня і ночі, розсіяному світлі (не допускаючи попадання
прямих сонячних променів), температурі води 20+2 C.
4.4. Тестові організми, обладнання та матеріали. Як
тест-об'єкт використовують лабораторну культуру дафній Daphnia
magna Straus. Утримання культури дафній в лабораторних умовах,
підготовка її до біотестування, перелік обладнання та матеріалів
регламентовані в КД 118-02-90 (Методическое руководство по
биотестированию воды. М., 1990, 48 с) (67).
4.5. Проведення біотестування.
Для визначення гострої токсичності зворотної води тестують
нерозбавлені проби і їх розбавлення. Кількість розбавлень повинна
бути не менше чотирьох.
Для біотестування нерозбавлених проб води і їх розбавлень
наливають у посудини по 100 мл води (дослід). В інші посудини у
такій же кількості наливають воду без токсичних речовин
(контроль). Повторюваність досліду та контролю трикратна.
Для контролю та розбавлень використовують відстояну на
протязі 7 діб питну воду із загальною твердістю не більше
7,0 мг-екв/л, pH=7,5+0,5, температурою 20+2 C, вмістом кисню не
нижче 6 мг/л. У кожну з дослідних і контрольних посудин вміщують
по 10 екземплярів дафній віком до 24 годин. Їх переносять скляною
трубкою діаметром 5,0-7,0 мм спочатку у сачок з планктонного газу,
а потім - у посудину, зануривши сачок у воду.
Біотестування проводять протягом 96 годин. Під час
біотестування дафній не годують. Підрахунок живих дафній
здійснюють візуально через 1, 24, 48, 96 годин від початку
біотестування. Живими вважають тих дафній, які вільно рухаються у
