У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
( Указ втратив чинність з 01.01.2002 на підставі Указу
Президента
N 1053/2001 ( 1053/2001 ) від 07.11.2001 )
Про тимчасові положення про проходження військової
служби громадянами України
( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 429/93 ( 429/93 ) від 07.10.93
Розпорядженням Президента
N 34/94-рп ( 34/94-рп ) від 29.04.94
Указами Президента
N 418/95 ( 418/95 ) від 02.06.95
N 200/96 ( 200/96 ) від 20.03.96
N 1187/96 ( 1187/96 ) від 10.12.96
N 587/97 ( 587/97 ) від 27.06.97 )
Відповідно до Закону України "Про загальний військовий
обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) п о с т а н о в л я ю:
1. Затвердити Тимчасове положення про проходження військової
служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, Тимчасове
положення про проходження військової служби прапорщиками і
мічманами, Тимчасове положення про проходження військової служби
особами офіцерського складу та форму контракту з громадянином
України, який добровільно вступає на військову службу (додаються).
2. Міністру оборони України, Голові Служби безпеки України,
Командуючому Прикордонними військами України, Начальнику Цивільної
оборони України, Командуючому Військами внутрішньої та конвойної
охорони, Начальнику Управління державної охорони забезпечити до
1 жовтня 1993 року укладання контрактів без встановлення
випробування з прапорщиками, мічманами та особами офіцерського
складу, які перебувають на військовій службі, займають військові
посади і не вислужили строків служби, відповідно до затверджених
цим Указом положень і форми контракту.
( Строк укладання контрактів з прапорщиками, мічманами та особами
офіцерського складу, які перебувають на військовій службі,
продовжено до 1 жовтня 1994 року згідно з Указом Президента
України N 429/93 ( 429/93 ) від 07.10.93 )
3. Кабінету Міністрів України на основі практики застосування
тимчасових положень, зазначених у статті 1 цього Указу, подати у
травні 1994 року Президентові України на розгляд проект Положення
про проходження військової служби громадянами України, єдиного для
всіх складів військовослужбовців.
( Строк подання проекту Положення про проходження військової
служби громадянами України продовжено до грудня 1995 року згідно з
Розпорядженням Президента України N 34/94-рп ( 34/94-рп ) від
29.04.94 )
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 13 травня 1993 року
N 174/93
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 13 травня 1993 року N 174/93
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про проходження військової служби солдатами, матросами,
сержантами і старшинами
I. Загальні положення
1. Це Тимчасове положення (далі - Положення) визначає
відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і
військову службу" ( 2232-12 ) порядок проходження військової
служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, їх права та
обов'язки.
2. Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять
військову службу за призовом у межах визначених строків,
перебувають на строковій службі.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, прийняті в
добровільному порядку, проходять військову службу за контрактом.
3. Для солдатів, матросів, сержантів і старшин встановлено
такі строки військової служби в календарному обчисленні:
а) для солдатів і сержантів, які проходять строкову службу в
Збройних Силах України, Національній гвардії України, Прикордонних
військах України, інших військових формуваннях та Службі безпеки
України, - 18 місяців (для осіб, які мають вищу освіту, - 12
місяців);
б) для матросів і старшин, які проходять строкову службу на
кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення
Військово-Морських Сил України та в морських частинах Прикордонних
військ України, - 24 місяці (для осіб, які мають вищу освіту, - 18
місяців);
в) для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які
проходять службу за контрактом, - 3 роки;
г) для військовослужбовців-жінок на посадах солдатів і
матросів, сержантів і старшин - не менше як 3 роки.
4. Початком перебування на військовій службі вважається:
день прибуття до військового комісаріату для відправлення до
військової частини - для призовників;
день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні,
виданому військовим комісаріатом, - для військовозобов'язаних і
жінок;
день прибуття на навчання до військово-навчального закладу
(військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим
комісаріатом - для допризовників, призовників і
військовозобов'язаних.
5. Закінченням перебування на військовій службі вважається
день, у який військовослужбовця взято на військовий облік у
військовому комісаріаті у зв'язку зі звільненням з військової
служби, відчисленням з військово-навчального закладу або із
закінченням навчального закладу чи навчальних зборів, але не
пізніше строку, вказаного у приписі.
6. Особи, які призвані або добровільно вступили на військову
службу, приймають Військову присягу на вірність народові України.
Військовозобов'язані, які раніше не приймали Військову
присягу, приймають її під час зборів або мобілізації.
7. На строкову службу в мирний час призиваються придатні до
неї за станом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправлення
у військові частини виповнилося 18 років.
8. Призов громадян на строкову службу провадиться на основі
Указу Президента України два рази на рік. Указ Президента України
публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць
до початку призову.
9. Після оголошення Указу Президента України кожний призовник
зобов'язаний прибути в пункт і строк, вказані військовим
комісаріатом у повістці.
II. Підготовка сержантів, старшин і
спеціалістів - солдатів і матросів
10. Підготовка сержантів, старшин, а також спеціалістів -
солдатів і матросів здійснюється в навчальних центрах видів
Збройних Сил України і родів військ*.
_______________
* Далі - навчальні центри.
Підготовка сержантів і спеціалістів - солдатів і матросів із
числа військовослужбовців, які мають відповідний цивільний фах і
необхідну освіту, може провадитися також безпосередньо у
військових частинах і на кораблях.
У Військово-Морських Силах підготовка старшин (сержантів)
провадиться із числа кращих матросів, які мають необхідний досвід
служби на кораблях та у військових частинах за спеціальністю,
набутою в навчальних центрах або на практичній роботі.
Військовослужбовці, які мають вищу освіту, направляються, як
правило, до навчальних центрів для підготовки сержантів, старшин і
спеціалістів - солдатів і матросів за фахом, спорідненим з їх
освітою, або у військові частини для призначення на посади,
споріднені з їх освітою.
11. Солдати і матроси, які навчаються в навчальних центрах,
іменуються курсантами.
12. Строки підготовки сержантів, старшин і спеціалістів -
солдатів і матросів у навчальних центрах та перелік
спеціальностей, за якими провадиться їх підготовка, визначаються
Міністром оборони України та начальником Головного штабу Збройних
Сил України.
Підготовка здійснюється за програмами, що розробляються
Міністерством оборони України.
13. Солдати і матроси, які проходять підготовку в навчальних
центрах чи безпосередньо у військових частинах і на кораблях,
після завершення курсу підготовки зобов'язані скласти іспити в
обсязі чинних програм.
14. Курсанти навчальних центрів звільняються від нарядів на
внутрішню службу поза своєю військовою частиною, а також від
участі в заходах, не пов'язаних з навчальним процесом, за
винятком:
нарядів у караули, з метою одержання практичних навичок у
несенні караульної служби, в межах часу, передбаченого для цієї
мети навчальним планом;
почесних караулів та ескортів;
робіт по боротьбі з пожежами або стихійним лихом у межах
гарнізону, якщо для цього недостатньо особового складу інших
військових частин.
15. Курсанти відчисляються з навчальних центрів за станом
здоров'я, через низькі морально-ділові якості, неуспішність та
недисциплінованість.
Відчислення курсантів за станом здоров'я провадиться
командирами навчальних центрів на підставі висновку
військово-лікарської комісії, затвердженого штатною
військово-лікарською комісією.
Відчислення курсантів з навчальних центрів через низькі
морально-ділові якості, неуспішність і недисциплінованість
провадиться за поданням командирів навчальних центрів
розпорядженням начальника управління підготовки військ та
інспекції Головного штабу Збройних Сил України.
16. Курсантам, які закінчили навчальні центри за програмами
підготовки сержантів (старшин) і склали встановлені іспити,
присвоюються військові звання сержантів і старшин.
Накази про закінчення навчальних центрів оголошуються
курсантам в урочистій обстановці. Водночас їм вручають свідоцтво
встановленого зразка, а курсантам, яким присвоєні військові звання
сержантів і старшин, - також погони з відповідними знаками
розрізнення.
III. Присвоєння військових звань
17. Рядовому складу, сержантському і старшинському складу
присвоюються такі військові звання:
рядовому складу - рядовий (матрос), старший солдат (старший
матрос);
сержантському і старшинському складу - молодший сержант
(старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті), старший сержант
(головний старшина), старшина (головний корабельний старшина).
18. Особам, призваним на строкову службу, одночасно із
зарахуванням до списків військової частини, а у Військово-Морських
Силах - із призначенням у відповідний рід сил, присвоюється
військове звання "рядовий" або "матрос".
19. Військові звання "старший солдат" і "старший матрос"
присвоюються:
а) рядовим і матросам, які зразково виконують свої службові
обов'язки, мають добрі та відмінні показники в бойовій підготовці
та зразкову військову дисципліну, під час призначення на посади,
для яких за штатами передбачено військові звання "старший солдат"
або "старший матрос";
б) рядовим і матросам у порядку заохочення;
в) кращим рядовим і матросам під час звільнення в запас.
20. Військові звання "молодший сержант" і "старшина 2 статті"
присвоюються:
а) курсантам, які закінчили навчання в навчальних центрах за
програмами підготовки сержантів (старшин) і склали іспити за
встановленою програмою, під час випуску з навчальних центрів;
б) солдатам і матросам, які призначені на посади сержантів і
старшин, зразково виконують службові обов'язки, мають добрі та
відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову військову
дисципліну, після складання іспитів за встановленою програмою.
Для проведення іспитів на присвоєння військових звань
"молодший сержант" і "старшина 2 статті" наказом командира
військової частини призначається спеціальна комісія. Результати
іспитів доповідаються командирам (начальникам), яким надано право
присвоювати сержантські (старшинські) військові звання відповідно
до підпункту "б" пункту 24 цього Положення.
21. Військові звання "сержант" і "старшина 1 статті"
присвоюються:
а) курсантам, які закінчили навчання в навчальних центрах за
програмами підготовки сержантів (старшин) з оцінкою "відмінно",
під час випуску з навчальних центрів;
б) гідним присвоєння чергового військового звання молодшим
сержантам і старшинам 2 статті, що прослужили на посадах сержантів
(старшин) не менш як 3 місяці й призначені на посади, для яких за
штатами передбачено військові звання "сержант" і "старшина
1 статті", "старший сержант", "головний старшина", "старшина",
"головний корабельний старшина", або під час звільнення в запас.
22. Військові звання "старший сержант" і "головний старшина"
присвоюються:
а) кращим сержантам, старшинам 1 статті, що прослужили на
посадах сержантів (старшин) не менш як 3 місяці й призначені на
посади, для яких за штатами передбачено військові звання "старший
сержант", "головний старшина", "старшина", "головний корабельний
старшина";
б) сержантам, старшинам 1 статті, гідним присвоєння чергового
військового звання, під час звільнення в запас.
23. Військові звання "старшина" і "головний корабельний
старшина" присвоюються кращим старшим сержантам і головним
старшинам, що прослужили на посадах сержантів (старшин) не менш як
6 місяців і призначені на посади, для яких за штатами передбачено
військові звання "старшина", "головний корабельний старшина", або
під час звільнення в запас.
24. Присвоєння військових звань провадиться:
а) військових звань "старший солдат" і "старший матрос" -
командирами (начальниками) окремих військових частин, які мають
дисциплінарні права командира батальйону (корабля 3 рангу) і право
видавати накази, та вище;
б) військових звань "молодший сержант", старшина 2 статті",
"сержант", "старшина 1 статті", "старший сержант" і "головний
старшина" - командирами бригад, полків, кораблів 1 і 2 рангу,
окремих батальйонів і начальниками, які мають рівні з ними права,
та вище;
в) військових звань "старшина" і "головний корабельний
старшина" - командирами дивізій, бригад кораблів і начальниками,
які мають рівні з ними права, та вище.
25. Сержанти і старшини, старші солдати і старші матроси
можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким
надано право їх присвоєння, в порядку дисциплінарного стягнення, а
також за вироком суду у випадках дискредитації військовослужбовцем
своєї честі та гідності.
Позбавлення сержантів і старшин військових звань може
провадитися з одночасним переведенням їх на нижчі посади.
Військовослужбовці, позбавлені військових звань сержантів
(старшин), продовжують проходити строкову службу у військовому
званні "рядовий" ("матрос").
26. Поновлення у військовому званні військовослужбовців може
бути здійснено в порядку заохочення рішенням командирів
(начальників), які позбавили військового звання, та прирівняних до
них осіб і вище не раніш як через шість місяців з дня позбавлення
звання або коли дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і
військовослужбовець виправив свою поведінку зразковим виконанням
військового обов'язку, а також у порядку, передбаченому пунктом 77
цього Положення.
27. Солдатам, матросам, сержантам і старшинам, які є
відмінниками бойової підготовки, мають вищу освіту і склали
встановлені іспити після закінчення строкової служби, під час
звільнення в запас присвоюється офіцерське звання.
IV. Призначення на посади, переведення і переміщення
28. Посади солдатів, матросів, сержантів і старшин
комплектуються військовослужбовцями через військові комісаріати
шляхом призову громадян на строкову службу на підставі загального
військового обов'язку та особами, прийнятими на військову службу
за контрактом у порядку, встановленому цим Положенням.
29. Солдати і матроси, які пройшли до призову на строкову
службу підготовку з військово-технічних спеціальностей у
професійних навчально-виховних закладах, навчальних організаціях
Товариства сприяння обороні України, призначаються на штатні
посади відповідно до одержаних військових спеціальностей.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, які пройшли підготовку
в навчальних центрах або на практичній роботі, призначаються на
штатні посади відповідно до одержаної ними спеціальності та
присвоєного військового звання.
30. Встановлюється така відповідність типових штатних посад
сержантів і старшин їх військовим званням:
командир відділення та йому відповідні - сержант, старшина
1 статті;
заступник командира взводу - старший сержант, головний
старшина;
старшина роти, команди та їм відповідні - старшина, головний
корабельний старшина.
31. Право призначення на посади:
а) командирів відділень, заступників командирів взводів та їм
відповідних належить командирам (начальникам) окремих військових
частин, які мають дисциплінарні права командира батальйону
(корабля 3 рангу) і право видавати накази, та вище;
б) старшин рот, команд та їм відповідних належить командирам
бригад, полків, окремих батальйонів, кораблів 1 і 2 рангу і
начальникам, які мають рівні з ними права, та вище.
32. Призначення солдатів, матросів, сержантів і старшин на
посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється
наказом по військовій частині.
33. Просування по службі солдатів, матросів, сержантів і
старшин провадиться залежно від їх службової відповідності та
наявності вакантних посад.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, які мають класну
кваліфікацію, є відмінниками бойового навчання і дисципліновані,
користуються перевагою в просуванні по службі.
34. На посади з штатними категоріями військових звань
"молодший сержант", "старшина 2 статті", "сержант" і "старшина 1
статті" в разі некомплекту сержантів і старшин можуть призначатися
добре підготовлені та бездоганно дисципліновані старші солдати,
старші матроси, рядові та матроси.
35. На посади з штатними категоріями військових звань
"старший сержант", "головний старшина", "старшина" і "головний
корабельний старшина" в разі некомплекту сержантів і старшин, які
мають такі звання, можуть призначатися добре підготовлені та
дисципліновані сержанти, старшини 1 статті, молодші сержанти і
старшини 2 статті.
36. Пониження сержантів і старшин на посаді в дисциплінарному
порядку провадиться командирами (начальниками), яким це право
надано Дисциплінарним статутом.
37. Сержанти і старшини, понижені на посаді в дисциплінарному
порядку, можуть бути відновлені на колишній або рівнозначній
посаді, якщо дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і
військовослужбовець виправив свою поведінку, зразково виконує
військовий обов'язок, але не раніш як через шість місяців після
пониження на посаді та за наявності вакантних посад, а також у
порядку, визначеному пунктом 77 цього Положення. У разі
відсутності вакантних посад дисциплінарне стягнення може бути
знято без відновлення на посаді.
38. Солдати, матроси, сержанти і старшини проходять службу,
як правило, у військових частинах і на кораблях, до яких їх було
направлено під час призову на строкову службу або куди вони
прибули після підготовки в навчальних центрах чи укладення
контракту.
Переміщення і переведення військовослужбовців з однієї
військової частини до іншої допускаються лише за службовою
необхідністю, сімейними обставинами або за станом здоров'я (на
підставі постанов військово-лікарських комісій).
39. У разі реорганізації військових частин або скорочення їх
штатів, коли використати військовослужбовців на посадах, що
відповідають їх військовим званням і рівню підготовки, немає
можливості, допускається призначення сержантів і старшин з вищих
посад на нижчі, в тому числі посади солдатів і матросів.
40. Переміщення і переведення солдатів, матросів, сержантів і
старшин провадяться:
а) всередині військової частини - наказом командира частини в
межах прав, передбачених пунктом 31 цього Положення;
б) всередині з'єднання з однієї військової частини до іншої -
наказом командира з'єднання;
в) всередині оперативного командування (Військово-Повітряних
Сил, Військово-Морських Сил) - розпорядженням штабу оперативного
командування;
г) в інших випадках - розпорядженням Головного штабу Збройних
Сил України.
V. Відрядження
41. У службові відрядження дозволяється направляти
військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходять службу
за контрактом:
а) для навчання (на курсах, зборах тощо), вступу до
військово-навчальних закладів;
б) для обслуговування заходів, пов'язаних з бойовою
підготовкою;
в) для забезпечення охорони, супроводження і доставки
військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших
матеріальних засобів;
г) як нарочних або для супроводження нарочних з таємними
документами і матеріалами;
д) для супроводження хворих або команд і конвоювання
заарештованих і засуджених;
е) для одержання державних нагород;
є) для участі в засіданнях військових судів або в разі
потреби прибути до слідчих органів;
ж) для участі в спортивних і культурно-масових заходах;
з) в інших випадках за викликом командування.
42. Військовослужбовців у службові відрядження направляють
командири військових частин на підставі розпоряджень старших
начальників або за власним рішенням, з оголошенням наказу по
військовій частині та зазначенням осіб, які направляються у
відрядження, мети і строку відрядження.
43. Військовослужбовцям, які направляються у відрядження,
видається посвідчення про відрядження встановленої форми.
44. Прибувши до пункту відрядження, військовослужбовці
зобов'язані негайно з'явитися до посадової особи, в розпорядження
якої вони були відряджені, і стати на облік у порядку,
встановленому Статутом гарнізонної та караульної служб.
45. По дорозі у відрядження і під час повернення з нього
військовослужбовцям забороняється відхилятися від вказаного в
посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні
зупинки в проміжних пунктах маршруту.
46. Якщо військовослужбовець затримається в дорозі з
незалежних від нього обставин, він повинен одержати відмітку на
посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки у
найближчого військового коменданта на шляху (військового
коменданта гарнізону, військового комісара), а в разі відсутності
останніх - від адміністрації шляхів або органів місцевої державної
адміністрації чи місцевого самоврядування.
47. У разі втрати в дорозі службових або особистих
документів, зброї, іншого військового майна відряджений повинен
негайно повідомити про це військового коменданта на шляху,
військового коменданта гарнізону чи військового комісара, а якщо
вони відсутні - орган внутрішніх справ або орган місцевої
державної адміністрації чи місцевого самоврядування.
48. За наявності поважних причин, що перешкоджають своєчасно
вибути військовослужбовцю зі службового відрядження до місця
постійної служби, він повинен повідомити про це орган військового
управління або посадову особу за місцем, де його взяли на облік.
49. Поважними причинами затримки військовослужбовців у
відрядженні понад строки, визначені в посвідченні про відрядження,
є розпорядження старших начальників про продовження строку
відрядження, хвороба, що перешкоджає пересуванню, стихійне лихо та
інші надзвичайні обставини. Причини затримки повинні бути
підтверджені відповідними документами.
50. Про затримку військовослужбовців, направлених у
відрядження, понад строк, вказаний у посвідченні про відрядження,
начальник, у розпорядження якого вони прибули, або військовий
комендант гарнізону (військовий комісар) має повідомити командира
(начальника), який направив військовослужбовця у відрядження, з
зазначенням причин його затримки.
Якщо військовослужбовець порушить військову дисципліну в
період відрядження, військовий комендант гарнізону, військовий
комендант на шляху або військовий комісар мають право припинити
відрядження з відповідною відміткою про це у посвідченні про
відрядження військовослужбовця з зазначенням строку прибуття його
до військової частини.
Про причини припинення відрядження і встановлений строк
прибуття військовослужбовця до військової частини військовий
комендант (військовий комісар) повідомляє командира військової
частини.
51. Коли військовослужбовець не повернувся з відрядження у
встановлений строк і повідомлення про причини його затримки
відсутні, командир військової частини негайно запитує начальника,
в розпорядження якого військовослужбовця було відряджено, або
військового коменданта гарнізону (військового комісара). Після
одержання відповіді про те, що відряджений не прибув до пункту
призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини,
командир частини організовує його розшук у встановленому порядку.
52. У разі оголошення мобілізації або одержання відповідних
повідомлень про це військовослужбовці, які перебувають у
відрядженні, зобов'язані з дозволу начальників, у розпорядження
яких вони прибули, негайно повернутися до своїх військових частин.
Якщо військових частин за місцем колишньої дислокації не
виявиться, військовослужбовці зобов'язані прибути до найближчого
військового коменданта або військового комісаріату.
VI. Відпустки
53. Солдати, матроси, сержанти і старшини строкової служби
мають право на відпустки:
обов'язкову;
через хворобу;
за сімейними обставинами;
у зв'язку з особливими умовами служби.
54. Обов'язкова відпустка за весь період строкової служби
після проходження не менш як 6 місяців служби надається
тривалістю:
солдатам і матросам - 20 діб;
сержантам і старшинам - 25 діб.
Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, обов'язкова щорічна відпустка
надається тривалістю не менш як 30 діб.
55. Відпустка через хворобу надається на строк від одного до
двох місяців на підставі постанови госпітальної або гарнізонної
військово-лікарської комісії, а також лікарської комісії при
військовому комісаріаті чи лікарської комісії цивільного
лікувального закладу, якщо їм надано права госпітальної
військово-лікарської комісії.
56. У разі неможливості з яких-небудь причин надати відпустку
через хворобу за межами військової частини військовослужбовця може
бути залишено у військовій частині зі звільненням на час відпустки
від усіх робіт, занять і службових нарядів.
Військовослужбовці кораблів і суден Військово-Морських Сил у
зазначеному випадку зараховуються (без виключення зі списків
корабля або судна) до перемінного складу екіпажу, напівекіпажу,
окремої флотської команди, а там, де їх немає, розпорядженням
старшого морського начальника розміщуються в одній з берегових
частин, в якій беруться на всі види постачання.
Відпустка у військовій частині проводиться, як правило, при
медичному пункті (лазареті) частини зі здійсненням необхідних
лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.
57. Після закінчення відпустки через хворобу
військовослужбовці за розпорядженням командира військової частини,
начальника або військового коменданта гарнізону, а також
військового комісара можуть підлягати медичному огляду за місцем
проведення відпустки. Дальший порядок проходження військової
служби цими військовослужбовцями визначається відповідно до
постанов військово-лікарських чи лікарських комісій.
58. Солдатам, матросам, сержантам і старшинам останнього
періоду служби, якщо їм до закінчення встановленого строку служби
залишилося служити менш як один місяць, відпустка через хворобу
надається у військовій частині.
59. Відпустка за сімейними обставинами може бути надана:
а) у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів (батька,
матері, дітей, дружини, її близьких родичів, рідних братів,
сестер) військовослужбовця чи інших осіб, на вихованні яких він
перебував;
б) у разі пожежі або іншого стихійного лиха, що сталися в
сім'ї військовослужбовця;
в) в інших виняткових випадках, коли, на думку командира
військової частини, особиста присутність військовослужбовця в
сім'ї дійсно необхідна.
Солдатам, матросам, сержантам і старшинам останнього періоду
служби, якщо їм до закінчення встановленого строку залишилося
служити менш як місяць, відпустка за сімейними обставинами
надається з розрахунку їх звільнення в запас без повернення до
військової частини.
60. Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами
повинна бути підтверджена військовим комісаріатом за місцем
проживання близьких родичів військовослужбовця або лікувальним
закладом.
Документи повинні подаватися при порушенні клопотання про
