повинна бути не більше 26, а при двосторонньому - не більше 50.
Установлювати в залі для глядачів додаткові (приставні)
стільці, бокові відкидні сидіння, стояти в проходах, закривати
двері евакуаційних виходів на замки, що важко відкриваються,
забороняється.
2.3.9. Евакуація глядачів повинна бути забезпечена не менше
ніж через два виходи, роззосередженими по периметру залу для
глядачів. Час евакуації людей із будівлі з залом об'ємом 60 куб.м
не повинен перевищувати 10 хвилин. Час евакуації людей зі сцени
повинен складати не більше 1,5 хвилини, а кількість евакуйованих
людей визначається із розрахунку 1 чоловік на 1 кв.м площі
планшета сцени (естради).
2.3.10. Евакуація глядачів із балконів не повинна
здійснюватись через зал для глядачів.
2.3.11. В експозиційній частині музеїв, виставок, картинних
галерей і пам'яток культури маршрут руху відвідувачів повинен
забезпечувати огляд усіх експозиційних залів без утворення
зустрічних і перетинаючих потоків, а також можливість ізольованого
проходу до кожного відділу.
Проходи між вітринами та щитами повинні бути не менше 2 м, а
головний прохід - не менше 3 м.
2.3.12. У всіх закладах культури у керівника та у черговому
приміщенні пожежної охорони (при її наявності) повинна бути
інструкція, що визначає дії адміністративно-технічного персоналу
на випадок пожежі.
2.3.13. На кожному поверсі об'єктів культури необхідно
вивішувати на видних місцях плани евакуації людей і матеріальних
цінностей на випадок виникнення пожежі.
У музеях і картинних галереях повинен бути додатково
розроблений план евакуації експонатів, а в цирках і зоопарках -
план евакуації тварин.
План евакуації розробляється особою, відповідальною за
протипожежний стан об'єкта, узгоджується з пожежною охороною і
затверджується керівником.
2.3.14. Адміністрація об'єкта культури зобов'язана щорічно
організовувати відпрацювання планів евакуації з особовим складом.
2.3.15. Усі об'єкти культури повинні обладнуватися системами
оповіщення людей про пожежу.
2.3.16. Виходи з підвальних приміщень у будівлях музеїв і
картинних галерей, які зайняті під адміністративно-господарські
приміщення, повинні бути відокремлені від входів до експозиційного
залу та сховища.
2.3.17. Усі самозакриваючі пристрої та ущільнення у притворах
дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів повинні завжди
утримуватися у справному стані.
2.4. Електроустановки
2.4.1. Електричні мережі та електрообладнання, яке
використовується на об'єктах культури, повинні відповідати вимогам
діючих Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), будівельних норм
і правил (БНіП).
2.4.2. Усі роботи повинні проводитися на справному
електрообладнанні (справна ізоляція електропроводки, пускачі,
штепселі, розетки, вимикачі та інша апаратура, заземлення,
огорожа).
2.4.3. Електроустановки необхідно захищати апаратами захисту
від струмів короткого замикання й інших аварійних
режимів, внаслідок яких може виникнути пожежа.
2.4.4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути каліброваними
із зазначенням на заводському клеймі номінального струму.
2.4.5. З'єднання, скручення та відгалуження жил дротів і
кабелів з метою запобігання небезпечних у пожежному відношенні
перехідних опорів слід здійснювати за допомогою
обпресування, зварювання, паяння або стискувань (гвинтових,
болтових тощо).
2.4.6. Шафи, в яких встановлені електрощити, повинні бути
постійно зачиненими на замок.
2.4.7. Доступ до електрощитів, електродвигунів і
пускорегулюючих апаратів повинен бути завжди вільним. Все
електрообладнання необхідно постійно утримувати в чистоті.
2.4.8. У будівлях театрів, музеїв, картинних галерей,
виставок, цирків, будинків (палаців) культури та клубів повинно
бути передбачено робоче, постановочне (для театрів і цирків),
аварійне та евакуаційне освітлення.
2.4.9. Аварійним освітленням обладнуються приміщення кас,
адміністратора, гардероба, постів охорони, пожежного поста,
апаратної управління постановочним освітленням, телефонної
станції, апаратних звуко-кінообладнання,
тиристорної, трансформаторної підстанції, головного розподільчого
щита (ГРЩ), приміщення для тварин (у цирках).
Евакуаційним освітленням обладнуються ті приміщення, де
можливе перебування не менше 50 чоловік, а також усі сходи,
проходи та інші шляхи евакуації.
2.4.10. Схема електропостачання будівель і споруд з кількістю
місць в залі для глядачів 800 і більше повинна забезпечити
живлення електроприймачів першої категорії від двох незалежних
джерел.
2.4.11. У будівлях і спорудах з кількістю місць в залі для
глядачів 800 і більше, а також у дитячих театрах незалежно від
кількості місць для глядачів необхідно влаштовувати акумуляторні
установки для живлення або автоматичного переключення на них
світильників аварійного (евакуаційного) освітлення і пожежної
сигналізації при відключенні зовнішніх джерел енергоживлення.
Будівлі та споруди театрів, будинків (палаців) культури,
концертних залів з кількістю місць в залі для глядачів менше 800,
в яких живлення робочого й аварійного (евакуаційного) освітлення
та пожежної сигналізації здійснюється від двох незалежних
джерел, обладнувати акумуляторними установками не обов'язково.
У разі відсутності другого незалежного джерела для аварійного
(евакуаційного) освітлення та пожежної сигналізації акумуляторну
установку слід передбачати.
Ємкість акумуляторної установки повинна бути розрахована на
безперервну роботу протягом однієї години.
2.4.12. Улаштування будь-яких місцевих вимикачів або
штепсельних рознімачів у мережі аварійного освітлення
забороняється.
2.4.13. Електропроводка та кабельні лінії на сцені
(естраді, манежі), в залах для глядачів з кількістю місць 800 і
більше, в технічних апаратних, акумуляторних, горищних
приміщеннях, просторах над підвісною стелею залу для глядачів, а
також ланцюгу управління пожежною й охоронною сигналізацією
повинна виконуватись дротом та кабелем з мідними жилами.
2.4.14. Електропроводка в межах сцени (естради, манежу),
залів для глядачів з кількістю місць 800 і більше у театрах,
кіноконцертних залах, цирках, клубних закладах, будинках (палацах)
культури повинна бути прокладена в сталевих газових трубах.
2.4.15. Лінії, що живлять освітлювальні прилади
постановочного освітлення, яке розташоване на пересувних
конструкціях, необхідно виконувати гнучким мідним дротом у
шлангах.
2.4.16. Переносні електричні світильники слід захищати
запобіжними сітками й оздоблювати гачками для їх підвішування.
2.4.17. Для підключення пересувних приймачів струму та
переносних світильників повинні використовуватися гнучкі дроти в
гумовій оболонці. Замки таких підключень повинні бути герметичні.
Вмикати в штепсельні розетки переносне електроосвітлення та
переносні електроприлади можна тільки на час користування ними.
Лючки для підключення штепсельних вилок на планшеті сцени
слід закривати кришками та два рази на тиждень очищати від пилу.
2.4.18. Прожектори та софіти повинні бути віддалені від
декорацій і спалимих конструкцій на відстань не менше 0,5 м.
Відстань між лінзовими прожекторами і спалимими декораціями
повинна становити не менше 2 м.
2.4.19. Лампи розжарювання, які мають дефекти скляної колби,
слід негайно заміняти.
2.4.20. Для здійснення кольорових світлових ефектів у
театральній освітлювальній апаратурі необхідно застосовувати
кольорове скло.
Дозволяється застосовувати для цієї мети кольорові плівки на
неспалимій основі в лінзових прожекторах, за винятком
освітлювальних прожекторів без лінз, в софітах та іншій
освітлювальній апаратурі, де безпосередньо здійснюється освітлення
світлофільтра лампою розжарювання потужністю 500 Вт і більше.
2.4.21. Освітлювальні прилади постановочного освітлення
повинні мати запобіжні металеві сітки, які виключають можливість
випадання світлофільтрів, лінз, ламп та інших внутрішніх частин
світлових приладів.
2.4.22. Між дерев'яною рампою сцени та кожухами
електросвітильників повинен бути прокладений теплоізоляційний
матеріал товщиною 8-10 мм, а всі переносні електроліхтарі
(підсвіти), що влаштовуються на сцені, - захищатися з зовнішнього
боку таким же матеріалом.
Софіти на сцені, що використовуються для робочого освітлення
і не мають світлофільтрів, необхідно закрити звичайним склом.
2.4.23. Електропровід, що живить світильники софіта, повинен
мати гнучку оболонку, що захищає його від механічних пошкоджень.
2.4.24. Електричні дроти та кабелі, що йдуть від прожекторів
і ліхтарів до місця вмикання їх у мережу, не повинні зазнавати
механічних пошкоджень.
2.4.25. При розміщенні підсвітів безпосередньо на підлозі
планшета сцени під них необхідно підкладати
тепло-електроізоляційні матеріали.
2.4.26. М'яке драпування, що застосовується в осітлювальних
ложах, повинно бути по всій довжині захищене теплоізоляційним
матеріалом.
2.4.27. В основних будівлях музеїв, картинних галерей та
пам'яток культури забороняється встановлювати люмінісцентне
освітлення.
В окремих випадках люмінісцентне освітлення може бути
дозволено тільки у виставочних залах і службових приміщеннях при
обов'язковому узгодженні з органами державного пожежного нагляду.
Відстань між спалимими стендами, експонатами та драпуванням і
світильниками з лампами розжарювання повинна бути не менше 0,5 м.
У музеях, бібліотеках, картинних галереях, архівах та інших
сховищах державного значення необхідно застосовувати проводи та
кабелі з мідними жилами.
2.4.28. Під усіма електричними прасками у цехах пошиття одягу
і в місцях прасування повинні бути встановлені стійкі неспалимі
підставки.
Підключення електропрасок до мережі повинно здійснюватися за
допомогою шнурів у гумових шлангах.
2.4.29. У гримувальних цехах щипці для завивання волосся
повинні нагріватися тільки в електроприладах спеціальної
конструкції.
2.4.30. Усі переносні електронагрівальні прилади слід
видавати під розписку в журналі, а після закінчення робочого дня
здавати охороні або спеціально призначеним особам.
2.4.31. Ввімкнення електродвигунів пожежних насосів і системи
забезпечення вилучення диму повинно супроводжуватись автоматичним
відключенням електроприймачів системи вентиляції та кондиціювання.
2.4.32. Пуск електродвигунів пожежних насосів може
здійснюватись в автоматичному та ручному режимі.
Дистанційний пуск повинен здійснюватись із приміщення
пожежного поста, а у разі відсутності автоматичного
пожежогасіння - також від кнопок, розташованих у шафах пожежних
кранів.
Про пуск і роботу електродвигунів пожежних насосів до
пожежного поста повинен надходити світловий сигнал.
2.4.33. Відключення електродвигунів пожежних насосів повинно
здійснюватися тільки з приміщення пожежного поста та насосної, а
при відсутності пожежного поста - тільки з насосної.
2.4.34. При експлуатації електроустановок забороняється:
користуватися електродвигунами та іншим електрообладнанням у
разі перевищення нагріву їх поверхні на 40 гр.С вище температури
зовнішнього повітря;
користуватися кабелями та дротами з пошкодженою та зіпсованою
ізоляцією;
експлуатувати під напругою електропроводку та кабелі з
незаізольованими кінцями;
користуватися пошкодженими розетками, розгалужувальними та
з'єднувальними коробками, рубильниками та іншими електротехнічними
виробами;
підключати до клем щитів силової лінії, а також у штепсельні
розетки освітлювальної мережі прилади, які споживають струм більше
передбаченої для них величини;
переносити увімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке
перебуває під напругою;
складувати та приставляти до електрощитів та
електрообладнання спалимі матеріали;
користуватися побутовими електроприладами (чайниками,
кип'ятильниками, прасками тощо) в заборонених місцях;
підвішувати електросвітильники безпосередньо на струмоведучі
дроти; користуватися електросвітильниками зі знятими ковпаками
(розсіювачами); обгортати електролампи спалимими матеріалами
(папером, тканиною тощо);
використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах,
що не передбачені заводом-виготівником.
2.4.35. Контролери, доглядачі, білетери, працівники бібліотек
і чергові адміністратори закладів культури повинні бути
забезпечені електричними ручними ліхтарями.
2.4.36. Блискавкозахист будівель об'єктів культури повинен
виконуватися відповідно до вимог діючої Інструкції по улаштуванню
блискавкозахисту будівель і споруд.
2.4.37. Замір опору ізоляції освітлювальної та силової
електромережі повинен здійснюватися один раз на рік
спеціалізованими підприємствами й організаціями, які мають на це
право. Наслідки перевірки повинні оформлятися актом.
2.5. Опалювальні установки
2.5.1. Керівник закладу культури зобов'язаний своїм наказом
призначити осіб, відповідальних за експлуатацію та технічний стан
опалювальних установок.
2.5.2. Опалювання печей повинно здійснюватися машиністами,
кочегарами, опалювачами та грубниками, які отримали інструктаж
щодо заходів пожежної безпеки при експлуатації опалювальних
приладів.
2.5.3. Котли центрального опалення повинні установлюватися у
відокремлених неспалимих приміщеннях, які мають самостійний вихід.
2.5.4. Забороняється експлуатація будь-яких опалювальних
установок, які не мають необхідних протипожежних розділок
(відступок) від спалимих конструкцій будівель.
2.5.5. На горищах усі димові труби та стіни, в яких проходять
димові канали, слід побілити.
2.5.6. Тверде паливо (дрова, вугілля, кокс, торф) повинно
зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях
або на спеціально обладнаних майданчиках, які знаходяться на
відповідній безпечній відстані від спалимих будівель.
2.5.7. У підвальних приміщеннях із спалимим перекриттям, а
також у підвальних приміщеннях, виходи з яких сполучаються із
загальними сходами (незалежно від межі вогнестійкості перекриття)
зберігання дров, вугілля, торфу та інших видів палива
забороняється.
2.5.8. Біля кожної печі перед топковим отвором на дерев'яній
або іншій спалимій, або важкоспалимій підлозі повинен бути
прибитий металевий лист розміром не менше 0,5х0,7 м.
2.5.9. У виробничих, складських та допоміжних приміщеннях на
відстані 0,15 м від радіаторів (приладів центрального опалення)
необхідно ставити металеві огороджувальні решітки.
2.5.10. У приміщеннях котельних забороняється:
виконувати роботи, які не пов'язані з обслуговуванням
котельної установки;
допускати в котельню сторонніх осіб;
допускати до роботи на котельних установках осіб, які не
пройшли спеціальної підготовки або перебувають у нетверезому
стані;
доручати стороннім особам нагляд за роботою котлів;
зберігати легкозаймисті й інші горючі рідини та матеріали;
сушити будь-які горючі матеріали на котлах і
паротрубопроводах;
розпалювати котельні установки без попередньої продувки їх
повітрям;
подавати паливо у випадках, коли погасли форсунки або газові
пальники;
допускати підтікання рідинного палива або вихід газу із
системи паливоподачі;
користуватися видатковими баками, які не мають пристрою для
вилучення палива до аварійної ємкості (безпечного місця) у випадку
пожежі;
користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами
для подачі палива до форсунки;
працювати при несправній автоматиці контролю за режимом
опалення.
2.5.11. Димові труби котлів, які працюють на твердому паливі,
повинні бути обладнані іскрогасниками.
2.5.12. Усі об'єкти культури повинні мати центральне
опалення. Заміна пічного опалення на центральне обов'язкова при
проведенні капітального ремонту або реконструкції
театрально-видовищного підприємства та культурно-освітнього
закладу, за винятком пам'яток культури.
2.5.13. При експлуатації печей забороняється:
застосовувати для розпалювання легкозаймисті та горючі рідини
(бензин, гас, мастила та таке інше);
сушити та тримати дрова, вугілля, одяг та інші спалимі
матеріали на опалювальних приладах або біля них;
застосовувати вугілля, кокс, газ та інше паливо в печах, які
не пристосовані до цього палива;
залишати паливо безпосередньо перед топковим отвором;
користуватися печами, які мають тріщини, несправні дверцята,
ненадійні або невідповідні протипожежні розділки від "диму" до
дерев'яних конструкцій стін, перегородок, перекриття;
зберігати в приміщенні запаси палива, які перевищують добову
потребу;
застосовувати для спалювання дрова, довжина яких перевищує
розміри топливника;
здійснювати опалення при відкритих дверцятах топливника;
проводити безперервне опалення під час проведення масових
заходів; опалення печей слід припиняти приблизно за дві години до
закінчення роботи закладу культури;
залишати розпалені печі без нагляду;
використовувати вентиляційні канали для димоходів;
прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени;
висипати непогашений попіл, жужіль та вугілля біля будівель
(для цієї мети слід обладнувати спеціально виділені місця);
влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.
2.5.14. Огляд стану печей і димоходів необхідно здійснювати
не менше двох разів на рік.
2.5.15. Очищення печей і димоходів від сажі повинно
проводитися перед початком осінньо-зимового опалювального періоду
і періодично - протягом всього опалювального періоду залежно від
виду палива, але не менше, ніж раз у два місяці.
2.5.16. Забороняється користуватися для опалення приміщень
електронагрівальними приладами, електрокамінами тощо.
2.5.17. У літній пожежонебезпечний період під час сильного
вітру здійснювати опалення печей і котельних установок, які
працюють на твердому паливі, забороняється.
2.5.18. Забороняється використовувати для димових труб
керамічні, азбоцементні та металеві труби, а також влаштовувати
глиноплетені та дерев'яні димарі.
2.5.19. Газові плити, які використовуються в макетних,
бутафорських та інших цехах і майстернях, повинні встановлюватися
тільки у відокремлених приміщеннях, обладнаних приточно-витяжною
вентиляцією.
2.6. Вентиляція та кондиціювання повітря
2.6.1. Черговий персонал, який здійснює нагляд за
вентиляційними установками (майстер, слюсар), зобов'язаний
проводити планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів,
вогнезатримуючих пристроїв, камер зрошення, заземляючих пристроїв
і вживати заходів до усунення будь-яких неполадків в їх роботі,
які можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.
2.6.2. Вентиляційні короби слід виготовляти із неспалимих
матеріалів.
2.6.3. Витяжні повітроводи, по яким транспортуються
вибухонебезпечний або горючий пил, повинні мати пристрої для
періодичного очищення (лючки, розбірні з'єднання тощо).
2.6.4. У місцях перетинання протипожежних стін повітроводи
слід обладнувати автоматичними вогнезатримуючими пристроями
(заслонки, шибери, клапани).
2.6.5. У виробничих приміщеннях, де вентиляційні установки
видаляють горючі та вибухонебезпечні речовини, всі металеві
повітроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок повинні
бути заземлені.
2.6.6. Вентиляційні камери, циклони, фільтри та
повітропроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу та
виробничих відходів. Перевірка технічного стану, профілактичний
ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за
графіком, який затверджується керівником. Наслідки оглядів
заносяться до спеціального журналу.
2.6.7. Вентиляційні установки, які обслуговують приміщення з
пожежо-вибухонебезпечним виробництвом, повинні мати автоматичне
блокування їх відключення в разі пожежі з діючими системами
автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.
2.6.8. При монтажі і експлуатації вентиляційних систем
забороняється:
з'єднувати вентиляційні канали з димовими;
поєднувати вентиляцію приміщень вибухо-пожежонебезпечних
виробництв із загальною системою вентиляції;
здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної
системи за допомогою відкритого вогню;
випалювати залишки пилу та інших горючих речовин, які
відклалися на стінках повітроводів;
зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або
матеріали; двері вентиляційних камер повинні бути постійно
зачинені на замок; заходити стороннім особам до них заборонено;
перекривати витяжні канали, закривати отвори та решітки;
відключати або знімати вогнезатримуючі пристрої;
один раз на місяць необхідно перевіряти працездатність
системи протидимного захисту (включення слід здійснювати за
сигналом від пожежного оповіщувача або вручну; тривалість роботи
системи при спрацюванні - не менше 0,5 години).
2.6.9. Для підтримання системи протидимного захисту у діючому
стані керівник об'єкта зобов'язаний призначити осіб, які повинні:
щотижнево перевіряти стан вентиляторів, механізмів, положення
клапанів і заслонок, наявність замків та пломб на електрощитах
автоматичних пристроїв;
періодично очищати від забруднень і пилу вентиляційні
решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві
вимикачі;
усувати порушення цілості повітроводів та їх з'єднань;
усувати пошкодження та регулювати натяг пасків трансмісії
вентиляційних агрегатів;
усувати несправності електричних пристроїв.
2.6.10. Установки протидимного захисту повинні постійно
утримуватись у справному і працездатному стані.
2.7. Спеціальні вимоги пожежної безпеки
Музеї, картинні галереї, бібліотеки, виставки
2.7.1. Музеї, картинні галереї, сховища рідкісних книг і
рукописів повинні мати електричне освітлення, центральне опалення,
протипожежний водопровід і телефонний зв'язок. У будівлях, як
правило, повинно бути водяне опалення.
2.7.2. Сховища фондів картинних галерей слід обладнувати
установками автоматичного пожежогасіння.
2.7.3. Зберігання рідкісних книг і рукописів, фондів музеїв і
картинних галерей у спалимих будівлях і приміщеннях, а також разом
з іншими пожежонебезпечними речами та матеріалами забороняється.
2.7.4. Дверні прорізи у стінах сховищ фондів, запасників,
сховищ рідкісних книг і рукописів, реставраційних майстерень і
пожежонебезпечних приміщеннях музеїв і картинних галерей повинні
захищатися самозакриваючими протипожежними дверима другого типу
(межа вогнестійкості не менше 0,6 години).
2.7.5. Улаштування безшумної підлоги та звукоізоляції із
застосуванням синтетики в будівлях музеїв, картинних галерей,
пам'яток культури допускається тільки на неспалимій основі із
нетоксичних матеріалів за умови, що вони не можуть загорятися від
дії малокалорійних джерел теплової енергії (запаленого сірника,
непогашеної цигарки тощо) при узгодженні з органами державного
пожежного нагляду.
2.7.6. Допоміжні приміщення, майстерні, фотолабораторії,
склади господарського обладнання, реставраційні майстерні та таке
інше, як правило, повинні знаходитися поза межами головної будівлі
музею чи картинної галереї.
В окремих випадках дозволяється розташування допоміжних
приміщень в основних будівлях музеїв або картинних галерей за
умови відокремлення їх від експозиційних залів, сховищ і шляхів
евакуації людей протипожежними стінами.
2.7.7. Сховища рідкісних книг і рукописів, фондів музеїв і
картинних галерей, площа яких перевищує 600 кв.м, повинні
поділятися на відсіки протипожежними перегородками. Кожний відсік
сховища повинен мати не менше двох евакуаційних виходів.
Сховища та книгосховища унікальних і рідкісних видань повинні
бути відокремлені від інших приміщень протипожежними стінами
(перегородками) першого типу та перекриттям першого типу.
2.7.8. Приміщення макетних майстерень, які відносяться до
категорії А, повинні мати огороджуючі конструкції з негорючих
матеріалів з межою вогнестійкості не менше однієї години.
2.7.9. Виходи на перший поверх з приміщень сховищ,
розташованих у підвальних приміщеннях, повинні бути обладнані
тамбурами.
2.7.10. Будівлі бібліотек з фондом більше одного мільйону
одиниць зберігання повинні бути обладнані централізованою системою
оповіщення про пожежу, а також мати приміщення пожежного поста
площею не менше 12 кв.м.
2.7.11. В основних будівлях музеїв і картинних галерей
забороняється зберігання та застосування легкозаймистих і горючих
рідин, балонів з газами та інших вогненебезпечних речовин і
матеріалів. Зберігання зазначених вище речовин і матеріалів
повинно здійснюватися в складі, що знаходиться окремо і відповідає
усім вимогам пожежної безпеки.
2.7.12. Усі легкозаймисті експонати слід розміщувати у
вітринах з непошкодженим склом.
2.7.13. М'яке драпування, стелажі, вітрини та стенди, які
виготовлені із спалимих матеріалів, повинні оброблятися
вогнезахисною речовиною, якщо це допустимо за умови зберігання
експонатів та інших музейних цінностей.
2.7.14. Проведення в музеях і картинних галереях вечорів,
зборів та інших заходів з масовим перебуванням людей може бути
дозволено тільки в приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог
правил пожежної безпеки.
Використання з цією метою приміщень пам'яток культури
допускається з дозволу органів державного пожежного нагляду.
2.7.15. Демонстрація кінофільмів у будівлях музеїв, картинних
галерей і пам'яток культури може проводитися тільки з суворим
дотриманням вимог правил пожежної безпеки для підприємств
кінематографії з дозволу на це органів державного пожежного
нагляду.
2.7.16. У приміщеннях музеїв забороняється паління
цигарок, користування відкритим вогнем.
2.7.17. У будівлях бібліотек забороняється зберігання та
використання мікрофільмів на спалимій плівці.
Усі мікрофільми повинні зберігатися в неспалимих коробках у
металевих шафах.
2.7.18. У сховищах музеїв і картинних галерей ширина головних
проходів повинна бути не менше 2,5 м, а відстань між фондовим
обладнанням - не менше 0,9 м.
2.7.19. У сховищах книжкових фондів повинні бути забезпечені
проходи: головний прохід - 1,2 м; робочі - 0,75 м; між стінами і
стелажами - 0,5 м.
2.7.20. Територія музеїв, картинних галерей, пам'ятників і
виставок у нічний час повинна бути освітлена.
2.7.21. Здавати в оренду іншим організаціям будинки та
приміщення музеїв і картинних галерей без дозволу органів
державного пожежного нагляду забороняється.
Цирки
2.7.22. Відповідальність за протипожежний стан у циркових
підприємствах покладається на їх керівників.
2.7.23. Кількість глядачів у циркових підприємствах не
повинна перевищувати кількості місць, передбачених технічним
паспортом.
Усі місця в залі для глядачів повинні бути з'єднані між собою
та міцно прикріплені до підлоги.
2.7.24. Підлога залу для глядачів повинна бути рівною, без
порогів, східців, щілин та вибоїн. У разі різниці рівнів суміжних
приміщень в проходах слід влаштовувати пологі пандуси.
2.7.25. У стаціонарних цирках стіни, підлога, перекриття
трюмів і проходів повинні бути виконані з неспалимих матеріалів,
за винятком пересувних цирків, де може бути допущено використання
дерев'яних конструкцій, оброблених вогнезахисною речовиною.
2.7.26. Покриття цирків "Шапіто", як правило, повинно бути із
неспалимих матеріалів. Спалиме покриття таких цирків, а також
спалимі декорації, драпування в усіх приміщеннях циркових
підприємств необхідно обробляти вогнезахисною речовиною.
2.7.27. Адміністрація зобов'язана щоквартально здійснювати
перевірку якості вогнезахисної обробки спалимих декорацій і
конструкцій і у разі необхідності - поновлювати її.
2.7.28. Паління цигарок на манежі цирку, а також застосування
відкритого вогню (факели, свічки, канделябри тощо) та інших
вогневих ефектів не дозволяється.
2.7.29. При необхідності застосування вогневих ефектів
циркова програма повинна бути узгоджена з місцевою пожежною
охороною.
2.7.30. При улаштуванні світлових підлог, освітлювальних рамп
повинні застосовуватися тільки неспалимі матеріали; корпуси
софітів повинні бути ізольовані від тросів, які підвішуються.
2.7.31. Для здійснення світлового ефекту необхідно
використовувати кольорове скло або прозору кольорову неспалиму
плівку.
2.7.32. Приміщення кухні для приготування їжі тваринам
повинно бути відгороджене неспалимими конструкціями (стіни,
перекриття) від циркових приміщень. Варити їжу на тимчасових
плитах, електроплитах, керогазах тощо, а також на подвір'ї цирку
забороняється.
2.7.33. Приміщення для тварин (конюшня, слоновник, тощо)
повинні мати не менше двох самостійних виходів (воріт) назовні, а
ворота - закриватися на запори, що легко відкриваються.
2.7.34. У конюшні повинно бути в достатній кількості
поводів, уздечок і покривал, необхідних при евакуації коней із
будівлі.
2.7.35. Основні запаси фуражу для тварин слід зберігати на
господарському подвір'ї в спеціальних складах. У конюшні
допускається влаштування фуражної з добовим запасом фуражу.
2.7.36. Транспортування тварин повинно здійснюватися на
справних, спеціально обладнаних автомашинах, забезпечених
вогнегасниками та грубововняними тканинами.
Перевозити в кузові автомашини разом з тваринами акумулятори,
кислоти, пожежонебезпечні речовини та матеріали забороняється.
2.7.37. При транспортуванні тварин залізницею адміністрація
зобов'язана видати наказ про проведення технічного огляду вагонів
і кліток з хижаками. Кожен вагон слід обладнати
вогнегасником. Супроводжуючі вантаж особи повинні отримати
спеціальний інструктаж.
2.7.38. Автомобілі, фургони або причепи, на яких змонтовані
пересувні електростанції, повинні розташовуватись на
пожежонебезпечній відстані від житлових, громадських та інших
будівель і не загороджувати шляхи евакуації.
2.7.39. Все електрообладнання стаціонарних і пересувних
цирків повинно виконуватися й експлуатуватися згідно з вимогами
ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і
Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок
споживачів.
2.7.40. У приміщеннях циркових підприємств, крім робочого,
повинно бути аварійне освітлення для продовження роботи та для
евакуації глядачів. На шляхах евакуації необхідно встановити
світлові покажчики та відповідні знаки пожежної безпеки.
2.7.41. Прожектори та софіти слід розташовувати на відстані
не менше 0,5 м від спалимих декорацій і дерев'яних конструкцій.
2.7.42. Електропроводка та світильники, що розміщені в
приміщеннях для тварин, повинні мати огороджувальний каркас із
дроту, а електролампи - захисні скляні ковпаки.
У приміщеннях для мавп, хижаків і великих тварин
електропроводка повинна бути схованою.
2.7.43. Користування побутовими електронагрівальними
приладами в циркових підприємствах, за винятком спеціально
відведених місць, забороняється.
2.7.44. Усі службові та виробничі приміщення стаціонарних
цирків необхідно обладнувати автоматичними системами оповіщення
людей про пожежу і пожежогасіння.
2.7.45. Контролери, білетери циркових підприємств повинні
бути забезпечені електричними ручними ліхтарями.
2.7.46. Видачу та приймання ключів від усіх службових
приміщень у стаціонарних цирках повинен здійснювати черговий
персонал пожежної охорони і робити записи у відповідному журналі.
Дублікат ключів повинен зберігатися у заскленому ящику під
пломбою в приміщенні пожежної охорони.
2.7.47. На території пересувних циркових підприємств повинно
бути не менше п'яти пожежних щитів: два - на майданчику для
глядачів, один - у службовій частині і два - на господарському
подвір'ї.
Крім того, в кожному пересувному цирковому підприємстві
повинна бути пожежна техніка (мотопомпа) та не менше п'яти
пожежних рукавів довжиною по 20 м з пожежними стволами, а також
резервуар (цистерна) з необхідним запасом води.
Пам'ятки культури та дерев'яної архітектури
2.7.48. Відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки
у будівлях пам'яток культури та дерев'яної архітектури
покладається на їх керівників.
2.7.49. Забороняється надавати в оренду будівлі пам'яток
культури без попереднього узгодження з органами державного
пожежного нагляду.
2.7.50. Відповідальність за дотримання протипожежного режиму
пам'яток культури, які надаються в оренду іншим організаціям і
закладам, покладається на керівників (орендарів), про що повинно
бути записано в умовах договору на оренду.
2.7.51. Для оздоблення приміщень пам'яток культури та
дерев'яної архітектури слід застосовувати неспалимі або
важкоспалимі матеріали.
2.7.52. Будівлі та приміщення пам'яток культури та
дерев'яної архітектури повинні бути обладнані автоматичною
охоронною та пожежною сигналізацією й автоматичним пожежогасінням.
Ці питання в кожному конкретному випадку вирішуються окремо за
узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду.
2.7.53. Будівлі пам'яток культури забороняється
пристосовувати під склади та виробництва, пов'язані із
застосуванням та зберіганням вибухонебезпечних речовин,
легкозаймистих та горючих рідин, різних спалимих речовин і
матеріалів, під гаражі та стоянки автомашин, тракторів, комбайнів.
2.7.54. Проект розміщення пам'яток дерев'яної архітектури
повинен бути представлений на експертизу органам державної
пожежної охорони.
2.7.55. У музеях-заповідниках, що організовуються на
відкритому повітрі з розташуванням на їх території пам'яток
дерев'яної архітектури, забороняється паління цигарок і
розпалювання багаття.
2.7.56. Музеї-заповідники повинні бути обладнані
протипожежним водопостачанням, первинними засобами пожежогасіння
та телефонним зв'язком.
2.7.57. Проведення зварювальних та інших вогневих робіт у
музеях-заповідниках забороняється. Як виняток, у разі крайньої
необхідності, їх проведення може бути здійснено з письмового
дозволу дирекції музею за умови виставлення пожежного поста.
2.7.58. У випадках, коли шляхи евакуації в будівлях пам'яток
культури не відповідають пред'явленим до них вимогам і виключають
можливість улаштування допоміжних евакуаційних виходів, необхідно
обмежити одночасне перебування в цих будівлях людей. Кількість
відвідувачів у групі повинна складати не більше 50 чоловік. У цих
випадках необхідно розробляти компенсуючі заходи пожежної безпеки
й узгоджувати їх з органами державного пожежного нагляду.
2.7.59. У пам'ятках дерев'яної архітектури (при відсутності
на їх території неспалимих будівель і приміщень) у кожному
окремому випадку по узгодженню з органами державного пожежного
нагляду може бути допущено зберігання музейних цінностей у
дерев'яних будівлях, які обладнані автоматичними засобами
пожежогасіння й оброблені вогнезахисною речовиною, а також за
умови виконання інших заходів, які б забезпечили їх задовільний
протипожежний стан.
2.7.60. При реставрації будівель пам'яток культури і
розробці протипожежних заходів відповідні рішення повинні
прийматися по кожному об'єкту окремо з урахуванням особливостей
будівель та їх художньої цінності.
Якщо пам'ятки культури відновлюються у початковому вигляді,
без заміни дерев'яних конструкцій, то останні повинні щорічно
оброблятися вогнезахисною речовиною.
Міжнародні та фірменні виставки
2.7.61. Відповідальність за пожежну безпеку та виконання
протипожежних заходів на час обладнання приміщень, монтажу стендів
і макетів, а також на час функціонування та демонтажу виставок
несуть як представники учасників виставок, так і представники
організаторів виставок.
2.7.62. Контроль за виконанням правил пожежної безпеки
здійснює організатор виставки та органи державного пожежного
