"Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях".
9. Вимоги до виробництва порошків феритів і виробів з них
9.1. Виробництво порошків феритів
9.1.1. При виборі способів синтезу порошків феритів слід
віддавати перевагу виробництву порошків феритів термічним
розкладанням солей металів, змішуваних у вигляді розчинів.
9.1.2. У виробництві порошків феритів і виробів з них в
окремих приміщеннях слід розміщувати: склади вихідних матеріалів і
готової продукції, відділення розмельно-заготовче, виготовлення
розчинів солей, дегідратації, брикетування, грануляції, термічне
(спікання), дробильно-розмельне, просівне, пресування виробів,
контролю, фасування і пакування.
9.1.3. Усі операції по підготовці шихти, гранулюванню,
брикетуванню, завантаженню в тиглі, подачі матеріалів до печей
випалювання, вивантаженню, розмелюванню і усередненню феритових
порошків, фасуванню і пакуванню готової продукції в тару повинні
здійснюватися з використанням засобів автоматизації і механізації,
обладнання місцевої витяжної вентиляції на дільницях пиловиділення
і газоутворення.
9.1.4. При виготовленні порошків феритів методом термічного
розкладу солей завантаження вихідних матеріалів і подача води в
ємкості і в шахтні печі для дегідратації повинні здійснюватися з
використанням засобів автоматизації і механізації виробничих
процесів.
9.1.5. При виготовленні порошків методом термічного розкладу
солей змішування розчинів, подача води, сірчаної кислоти і
завантаження сірчанокислих солей у реактори, подача розчинів для
фільтрації через вакуумні фільтри, а далі в реактори-збірники і
реактори-змішувачі повинні здійснюватися з використанням
автоматичних дозаторів по герметичних комунікаціях.
9.1.6. Печі розпилення розчинів повинні бути обладнані
місцевою витяжною вентиляцією на дільницях введення розчинів в
печі і вивантаження грануляту.
9.1.7. Завантаження грануляту в тиглі слід здійснювати з
використанням автоматичних дозаторів на дільницях, обладнаних
місцевою витяжною вентиляцією.
9.1.8. Подача тиглів з гранулятом до шахтних печей і
завантаження їх у печі повинні здійснюватися з використанням
засобів механізації.
9.1.9. Печі випалювання, шахтні повинні бути обладнані
місцевою витяжною вентиляцією на дільницях завантаження і
вивантаження матеріалів, а також термоізольовані відповідно до
вимог "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень", ДГСТ
"ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої
зони".
9.1.10. При одержанні порошків барієвих феритів подача
окалини на грохот для відокремлення крупних фракцій, в барабан
обертової круглої печі для сушіння, сітчастий барабан і у
вібромлин, а далі в резервні бункери повинна здійснюватися з
використанням автоматичного живлення, засобів транспортування
(шнеку тощо).
9.1.11. Зважування, транспортування і завантаження складових
шихти в розмельне обладнання, вивантаження шихти і подача її на
гранулятори, а потім у печі прожарювання і далі транспортування
феритизованої маси у молоткову дробарку, вібромлин, на
класифікатори, на відділки усереднення і пакування готових
порошків повинні здійснюватися по замкненій технологічній лінії з
використанням засобів автоматизації і механізації,
пневмотранспорту порошкових матеріалів, обладнання місцевої
витяжної вентиляції та аспірації на відділках їх перевантаження.
9.1.12. При розміщенні технологічного обладнання належить
враховувати послідовність технологічних операцій, доцільно
розміщувати його за вертикальною схемою.
9.2. Виготовлення феритових виробів:
9.2.1. Усі процеси, пов'язані з підготовкою шихти (дозування
компонентів шихти, завантаження її і вивантаження із
розмельно-змішувального обладнання, змішування з пластифікаторами,
сушка) повинні здійснюватися по замкненій технологічній лінії з
використанням автоматичного дозування матеріалів і механізації,
автоматизації вивантаження шихти із розмельно-змішувального
обладнання та надходження її у пресове відділення.
9.2.2. Пресування виробів слід здійснювати на автоматичних чи
напівавтоматичних пресах, обладнаних механічним завантаженням
шихти в бункери, автоматичним видаленням і транспортуванням
виробів від робочої частини преса до приймальників, а також
аспірацією по периметру стола пресів.
9.2.3. Завантаження виробів в човнички для спікання повинно
здійснюватися на столах, обладнаних гратками та місцевими
відсмоктувачами з підграткового простору, або по периметру стола.
9.2.4. Спікання виробів доцільно здійснювати в печах
прохідного типу, обладнаних автоматичною подачею човничків з
виробами через зону спікання і ефективною місцевою витяжною
вентиляцією в місцях їх завантаження та розвантаження.
9.2.5. Готові вироби повинні транспортуватися на дільниці
контролю або механічної обробки, пакування і на склад з
використанням засобів механізації (підлоговий транспортер,
конвейєр тощо).
10. Вимоги до виробництва порошків алюмінію і його сплавів
10.1. У виробництві порошків алюмінію і його сплавів в
окремих приміщеннях розміщують: склади вихідних матеріалів і
готових порошків, відділення плавки металу (дільниці
пульверизаційних і відбивних печей, розпилення),
дробильно-розмельне, просівне, сепарації порошків, контролю і
пакування.
10.2. Завантаження пульверизаційних печей металом, знімання
розплаву з поверхні відбивних печей, чистка камер розпилення
(пилоосадження), завантаження і розвантаження грохотів, млинів,
зважування та пакування порошків повинні здійснюватися
механізованим способом при герметизації обладнання і організації
місцевої витяжної вентиляції.
10.3. Конструкція і режим роботи розпилюючого пристрою і
камери розпилення повинні забезпечувати мінімальне утворення
"кірок" на стінках камер пилоосадження при розпиленні металу.
10.4. Технологічне обладнання, в якому процеси здійснюються з
підвищенням тиску повітря чи інертного газу (пилоосаджувачі,
класифікатори тощо), повинно бути герметичним, мати місцеву
витяжну вентиляцію, що забезпечує від'ємний тиск у ньому при
експлуатації.
10.5. Технологічні отвори відбивних печей повинні бути
обладнані відсмоктувачами періодичної дії (у вигляді бокових
панелей, повітряних стінок та інше), що включаються автоматично
під час підйому заслінок і виконання операцій завантаження
сировини і флюсів, зняття шлаку, перемішування металу і т.ін.
10.6. Оглядові і технологічні отвори відбивних печей повинні
бути обладнані захисними теплоізолюючими екранами, заслінками та
іншими пристроями, що забезпечують усунення надлишку теплового
випромінювання.
10.7. Інтенсивність теплового випромінювання від поверхні
печей і їх отворів не повинна перевищувати параметрів,
установлених "Санітарними нормами мікроклімату виробничих
приміщень".
10.8. Рівні шуму і вібрації при експлуатації обладнання в
цехах виготовлення порошків алюмінію і його сплавів не повинні
перевищувати встановлених "Санітарними нормами допустимих рівнів
шуму на робочих місцях" і "Санітарними нормами вібрації робочих
місць".
10.9. Для оперативного контролю за ходом технологічного
процесу і зменшення часу на виробничі переходи, основні робочі
місця в цехах повинні бути обладнані селекторним зв'язком.
10.10. Для транспортування проміжного порошкоподібного
матеріалу і кінцевого продукту слід використовувати
пневмотранспорт з дистанційним управлінням.
10.11. Технологічні операції при виробництві порошків
алюмінію і його сплавів слід здійснювати відповідно до вимог
"Правил безпеки при виробництві порошків і пудр із алюмінію,
магнію і сплавів на їх основі".
11. Вимоги до виробництва порошків магнію та його сплавів
11.1. У виробництві магнію та його сплавів в окремих
приміщеннях повинні розташовуватися: склад карналіту, дільниці
силосних башт, зневоднювання, відділення плазмове, електролізерів,
лиття, остигання, дільниця переробки електроліту, відділення
виробництва ртутно-магнієвого сплаву, дробильно-розмельне, поділу
порошків за фракціями, фасування і пакування, склад готової
продукції.
11.2. Подачу карналіту зі складу в силосні башти і приймачі
бункера слід здійснювати з використанням пневмотранспорту чи інших
засобів механізації.
11.3. Транспортування карналіту для розплавлення, хлорування
і зневоднювання слід здійснювати за безперервною технологічною
схемою.
11.4. Операції по завантаженню карналіту, заливанню розплаву
та вийманню металу з електролізерів, завантаженню кухонної солі,
заміни катодів і анодів, видаленню шламу і електроліту, розливу
металу, подачі готових злитків з конвейєра повинні бути
механізовані з використанням мостових кранів, електротельферів та
іншого вантажно-підйомного транспортного устаткування.
11.5. Пульти управління процесами збезводнювання карналіту,
плавки та інші повинні розташовуватися у спеціальній кабіні,
обладнаній повітряними кондиціонерами, що виключають вплив на
працюючих тепловипромінювання та газовиділення.
11.6. Електролізери мусять бути герметичними, забезпеченими
пристроями для автоматичного відкривання покришок катодних
комірок, підвищення герметичності електролізних ванн.
11.7. Для покращення герметичності електролізерів після
заміни катодів слід використовувати метод ущільнення анодного
перекриття за допомогою сухої засипки.
11.8. Завантаження пульверизаційних печей, установок
розпилення металу, зняття шлаку, зміни форсунок, контроль за ходом
технологічних процесів повинні здійснюватися з використанням
засобів механізації і автоматизації, дистанційного управління.
11.9. Печі та інше устаткування (електролізери, установки
розливу і розпилення металу тощо) повинні бути обладнані з
урахуванням вимог "Санітарних норм мікроклімату виробничих
приміщень" та державного стандарту "Загальні санітарно-гігієнічні
вимоги до повітря робочої зони".
11.10. Усі виробничі операції по виготовленню порошків магнію
і його сплавів, транспортуванню і зберіганню їх на складах повинні
здійснюватися з урахуванням вимог "Правил безпеки при виробництві
порошків і пудр із алюмінію, магнію та сплавів на їх основі".
12. Вимоги до виробництва порошків рідкісноземельних
металів (РЗМ) і їх сполук
12.1. Відокремлення РЗМ від радіаційних компонентів руди слід
здійснювати на підприємствах по добуванню і переробці поліметалів.
У випадку організації цих процесів на виробництві порошків
РЗМ вони повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях,
обладнаних відповідно до вимог "Санітарних правил роботи з
природно-радіоактивними речовинами на підприємствах промисловості
рідких металів", де повинні розташовуватися склади вихідних
матеріалів, реагентів і готової продукції.
12.2. У виробництві порошків рідкісноземельних металів та їх
сполук в окремих приміщеннях слід розташовувати: відділення
каскадного поділу РЗМ, дільниці розкривання тари, підготовки
вихідних матеріалів, розчинів кислот і реагентів, концентратів
РЗМ. В окремій будівлі розташовується гідрометалургійний цех з
розміщенням в ізольованих приміщеннях відділень (дільниць)
карбонізації, одержання оксалатів, хлоридів, фторидів, розчинення
шлаків, сушіння порошків, упарювання, термічної обробки; відділень
плавки з дільницями розливу металу, розпилення, сушіння порошків.
12.3. Поділ РЗМ слід здійснювати каскадним або іонообмінним
методами.
12.4. При каскадному поділі РЗМ слід використовувати
екстрактори закритого типу, обладнані укриттям і аспірацією.
12.5. Кислоти, органічні розчинники та інші реагенти повинні
зберігатися в герметичних резервуарах. Подача їх в резервуари для
розчинення РЗМ і в екстрактори повинна здійснюватися автоматично з
використанням мірних приладів закритого типу.
12.6. Резервуари для розчинення РЗМ повинні бути обладнані
місцевими витяжними пристроями, що забезпечують видалення парів
кислот і запобігають їх надходженню у повітря виробничих
приміщень.
12.7. З метою видалення парів екстрагентів і розчинників,
дільниці екстракторів повинні бути обладнані місцевою витяжною
вентиляцією. При використанні вертикальних або ящикових
екстракторів місцеве відсмоктування забезпечується з-під їх
укриття.
12.8. Заповнення системи реагентами для іонообмінного поділу
РЗМ і зливання розчину слід здійснювати автоматично з
забезпеченням герметизації на з'єднаннях комунікацій.
12.9. Гідрометалургійний цех:
12.9.1. Реактори, що використовуються для одержання осадів
солей РЗМ (оксалатів, карбонатів, фторидів тощо), а також
нейтралізації розчинів, повинні бути герметичними, обладнаними
аспірацією з-під укриття.
12.9.2. Заповнення реакторів розчинами реагентів слід
здійснювати по комунікаціях після герметичного їх приєднання до
люків реакторів і включення витяжної вентиляції. Забороняється
подачу аміаку в реактори і відстойники відкритим способом.
12.9.3. Фільтрацію осадів сполук РЗМ слід здійснювати у
барабанних фільтрах, забезпечених пристроями для механічного
видалення осадів по герметичних комунікаціях і передачі їх в печі
для прожарювання.
12.9.4. Нутчфільтри для фільтрації осадів сполук РЗМ повинні
розміщуватися в середині відстійників, обладнаних герметичними
укриттями і аспірацією з-під них.
12.9.5. Вивантаження осаду солей, зняття нутчфільтрів, чистку
фільтрпресів слід здійснювати механізованим способом.
12.9.6. Подачу розчинів до фільтрації і видалення їх після
фільтрів слід здійснювати автоматично по герметичних комунікаціях.
12.9.7. Розкриття фільтрів слід здійснювати автоматично.
12.9.8. Дільниці фільтрпресів повинні бути обладнані місцевою
витяжною вентиляцією.
12.9.9. Реактори, що використовуються для упарки розчинів
хлоридів РЗМ, повинні бути герметичними, обладнаними місцевою
витяжною вентиляцією.
12.9.10. Вивантаження хлоридів РЗМ із ректорів після упарки
їх розчинів повинно здійснюватися механізованим способом при
увімкненні місцевої витяжної вентиляції, що забезпечує повне
видалення шкідливих речовин під час відкриття реакторів.
12.10. Цех одержання порошків:
12.10.1. Прожарювання порошків солей РЗМ слід здійснювати в
обертових печах прохідного типу, обладнаних пристроями для
механізованого завантаження і вивантаження матеріалів, герметично
заблокованих з просівним обладнанням.
12.10.2. Сушильні шафи для сушки хлоридів РЗМ повинні бути
термоізольовані, обладнані витяжною вентиляцією.
12.10.3. Сепарацію готових порошків слід здійснювати у
повітряних класифікаторах, герметично з'єднаних з дільницями
вивантаження прожарювальних печей та з бункерами-накопичувачами.
12.10.4. Подачу готових порошків до бункерів-накопичувачів і
на пакування слід здійснювати з використанням пневмотранспорту.
12.10.5. Камерні печі для прожарювання порошків РЗМ слід
розташовувати в окремих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною
вентиляцією.
12.10.6. Отвори печей повинні бути обладнані камерами-шлюзами
і транспортерами з укриттям, що забезпечує механічну подачу тиглів
з порошками в печі.
Температура зовнішніх поверхонь печей, а також повітря в
робочій зоні повинна відповідати вимогам "Санітарних норм
мікроклімату виробничих приміщень" та Держстандарту "ССБТ.
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
12.10.7. Завантаження порошків в тиглі повинно виконуватися з
використанням автоматичних дозаторів на стаціонарних місцях,
обладнаних укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.
12.10.8. Вивантаження тиглів з порошками з печей повинно
здійснюватись механізованим способом.
12.10.9. Дільниці остигання порошків повинні бути обладнані
укриттями і витяжною вентиляцією, а також механічними перекидачами
тиглів при вивантаженні порошків у бункери-накопичувачі.
12.10.10. Завантаження порошків в усереднювачі і вивантаження
їх, зважування і пакування повинні здійснюватись з використанням
засобів механізації та автоматизації, обладнання місцевої витяжної
вентиляції на дільницях пиловиділення.
12.10.11. Зберігання готових порошків повинно здійснюватися
на складах, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
13. Вимоги до виробництва захисних покриттів напиленням
металевих порошків
13.1. У виробництві захисних покриттів в окремих будівлях
(приміщеннях) повинні розташовуватися: відділення детонаційного
напилення, плазмового напилення, дифузійного насичення металів
контактним парогазовим методом, дільниці розмельно-заготівельні,
термічні (пічні), остигання виробів, розпакування контейнерів,
чистки виробів, склади зберігання вихідних матеріалів, реагентів і
готової продукції, газогенераторний, плазмотронів, камер
напилення, розбракування та пакування.
13.2. Плазмове напилення:
13.2.1. Плазмове напилення металевих порошків слід виконувати
в спеціальних закритих камерах, розташованих в окремих
приміщеннях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією відповідно
до вимог "Санітарних правил на будову і експлуатацію обладнання
для плазмової обробки матеріалів".
13.2.2. Камери для напилення повинні бути забезпечені
екранами для робітників від впливу ультрафіолетового і світлового
випромінювання відповідно до Держстандарта "ССБТ. Параметри
оптичного випромінювання і вимог санітарних норм під час
слідкування за плазмовим процесом".
13.2.3. Камера для розміщення плазмотрону повинна бути
звукоізольованою, знаходитися в окремому приміщенні, обладнаному
місцевою витяжною вентиляцією.
13.2.4. Процеси, пов'язані з підготовкою порошків, повинні
здійснюватися на дільницях, обладнаних місцевою витяжною
вентиляцією з використанням засобів автоматизації і механізації.
13.2.5. Режим плазмового напилення слід здійснювати
автоматично, на спеціальному пульті управління, розташованому за
межами камери.
13.2.6. Подачу деталей у камеру і транспортування їх після
нанесення захисного покриття слід здійснювати з використанням
засобів автоматизації і механізації.
13.3. Детонаційно-газове напилення:
13.3.1. Детонаційно-газове напилення захисних покриттів
повинно здійснюватися в ізольованих приміщеннях, забезпечених
звукоізоляцією. Пристрій для нанесення покриттів слід
розташовувати в герметичній камері на ізольованому спеціальному
фундаменті, що не зв'язаний з фундаментом будівлі. Відкриття
дверей в камеру напилення слід блокувати з відключенням
детонаційного устаткування.
13.3.2. Камера для нанесення металевого покриття на вироби
повинна бути звукоізольованою. Рівень імпульсного шуму при
нанесенні покриттів повинен відповідати вимогам "Санітарних норм
допустимих рівнів шуму на робочих місцях".
13.3.3. Управління процесом детонаційно-газового напилення
слід здійснювати дистанційно, з пульта, що розміщується в
приміщенні за межами камери напилення.
13.3.4. Подачу детонізуючих газів в камеру напилення і
порошків у ствол детонаційної установки слід здійснювати з
використанням засобів автоматизації по герметичних комунікаціях.
13.3.5. Подачу деталей у камеру детонаційного напилення і
переміщення їх після здійснення напилення слід автоматизувати.
13.3.6. Дільниці установки на рівні камери запалювання і на
виході пилогазової суміші зі стволу повинні бути обладнані
місцевими відсмоктувачами.
13.3.7. Відкривати камери напилення слід не раніше, ніж через
10 хвилин після закінчення напилення при увімкненій витяжній
вентиляції.
13.3.8. Подачу порошків в бункер установки слід механізувати,
забезпечивши герметизацію комунікацій транспортування і обладнання
місцевої витяжної вентиляції.
13.3.9. Внутрішня поверхня камери детонаційно-газового
напилення повинна мати покриття, зручне для систематичного
вологого прибирання. Двері камери повинні бути в герметичному
виконанні.
13.3.10. Оглядове вікно для контролю за процесом напилення
повинно бути обладнане з урахуванням запобігання впливу на
робітників випромінювання, підвищеного тиску детонізаційної хвилі,
а також герметизації камери.
13.3.11. Розміщення газогенераторних установок або ж балонів
з газами, що використовуються для детонації, слід здійснювати в
спеціальних ізольованих приміщеннях.
13.4. Дифузійне напилення:
13.4.1. При дифузійному напиленні усі операції, пов'язані з
розпаковуванням вихідних матеріалів, зважуванням, завантаженням і
вивантаженням їх з розмельно-змішувального устаткування, просівом,
завантаженням у контейнери, повинні бути механізовані.
13.4.2. Подача складових частин суміші у змішувачі і шихти на
дільниці завантаження контейнерів повинна здійснюватися з
використанням засобів механізації і автоматизації.
13.4.3. Печі для термічної обробки вихідних порошків і
дифузійного насичення повинні бути теплоізольовані, мати пристрої
для механічного завантаження і вивантаження контейнерів, обладнані
тамбурами з укриттям, суміщеним з місцевою витяжною вентиляцією,
що забезпечує видалення тепла і газів, які утворюються під час
термічної реакції, а також запобігати впливу на робітників
інфрачервоного випромінювання.
13.4.4. Охолодження контейнерів з виробами повинно
здійснюватися у спеціальних камерах, обладнаних ефективною
вентиляцією з надходженням охолодженого повітря і видаленням
надлишку тепла.
13.4.5. Транспортування контейнерів у камеру для остигання та
їх розвантаження повинно бути механізованим (за допомогою
конвейєра, електротельферів чи інших засобів).
13.4.6. Вивантаження виробів з контейнерів, очищення їх від
пилу слід здійснювати в спеціальних герметичних камерах,
обладнаних перекидачами, віброситами, щітковою системою,
ефективною місцевою витяжною вентиляцією.
13.4.7. Камери повинні мати пристрої для механічної подачі
виробів на розбракування та пакування, а також приймальні бункери
для збирання відпрацьованої суміші, герметично приєднані до
вібросита.
14. Вимоги до виробництва пористих матеріалів
методом прокатки порошків
14.1. У виробництві пористих матеріалів методом прокатки
металевих порошків в окремих приміщеннях розміщують: склад
вихідних матеріалів і реагентів, відділення просівання порошків,
змішування, прокатки, різання стрічок і пакування у піддони,
спікання, остигання контейнерів, розбракування і пакування,
газогенераторне, склад готової продукції.
14.2. Операції по розтарюванню вихідних матеріалів,
просіванню порошків, дозуванню, змішуванню, завантаженню і
вивантаженню порошків з розмельно-змішувального устаткування
повинні виконуватися з використанням засобів механізації і
автоматизації, герметизації обладнання і організації ефективної
витяжної вентиляції на дільницях пилоутворення.
14.3. Транспортування порошків до прокатних станів,
завантаження їх у бункери станів повинно здійснюватися
механізованим способом в умовах герметизації обладнання.
14.4. Прокатні стани повинні бути обладнані укриттями,
місцевою витяжною вентиляцією на дільницях оправки країв прокатної
стрічки (бортовий відсмоктувач) і на виході її з прокатного стану.
14.5. Обрізування країв прокатної стрічки повинно бути
механізованим.
14.6. Подача пластин прокату на дільницю очищення їх від пилу
повинна бути автоматизованою.
14.7. Дільниці очищення пластин прокату повинні бути
обладнані укриттям, ефективною витяжною вентиляцією, пристроями
для автоматичного вмикання щіткової системи і транспортерів.
14.8. Завантаження пластин прокату в контейнери і
транспортування їх повинні здійснюватися з використанням засобів
автоматизації.
14.9. Подача порошків до валків прокатних станів, регулювання
прокатки, збирання надлишків порошків, укладання прокатної стрічки
в піддони повинні здійснюватися автоматично.
14.10. Пакування піддонів у контейнери, завантаження
контейнерів в електропечі повинно здійснюватися з використанням
засобів механізації.
14.11. Електропечі для спікання прокатної стрічки повинні
відповідати вимогам "Санітарних норм мікроклімату виробничих
приміщень", мати теплоізоляцію, тамбури (передкамери) з боковим
механічним завантаженням контейнерів, обладнані місцевою витяжною
вентиляцією.
14.12. Остигання і розгерметизація контейнерів після спікання
прокату повинні здійснюватися в ізольованому приміщенні,
обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
14.13. Контроль якості пористої стрічки повинен здійснюватися
на дільниці, обладнаній укриттям і місцевими відсмоктувачами.
14.14. Транспортування готової стрічки на дільницю пакування
і пакування її з подальшим транспортуванням на склад готової
продукції повинно здійснюватися з використанням засобів
механізації і автоматизації.
15. Вимоги до виробництва фільтрів з використанням
імпульсно-вибухового методу формування
15.1. Виробництво фільтрів з використанням
імпульсно-вибухового методу формування слід розташовувати в
окремих будівлях або в ізольованих приміщеннях. В окремих
приміщеннях розміщують: відділення підготовки шихти, формування
вибухом, спікання, розбракування і пакування, склади вихідних
матеріалів і готової продукції.
15.2. Подачу вихідних матеріалів на дільницю завантаження
пресформ слід здійснювати з використанням засобів механізації.
15.3. Завантаження металевих порошків у пресформи слід
здійснювати з використанням засобів автоматизації на дільницях,
обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
15.4. Подачу пресформ на вібростенд слід механізувати.
Вібростенд необхідно монтувати на ізольованому фундаменті в
камері, обладнаній звукоізоляцією. Рівень шуму і вібрації при
роботі вібростенду повинен відповідати вимогам "Санітарних норм
допустимих рівнів шуму на робочих місцях" та "Санітарних норм
вібрації робочих місць".
15.5. Гідродинамічну машину (ГДМ) слід встановлювати в
укритті, обладнаному звукоізоляцією і місцевою витяжною
вентиляцією, на ізольованому фундаменті.
15.6. Камеру ГДМ після вибуху слід відкривати за умови
включеної місцевої витяжної вентиляції.
15.7. Операції по завантаженню камери ГДМ і її розвантаженню
слід механізувати.
15.8. Готові півфабрикати виробів слід складувати на стелажах
у спеціально обладнаному приміщенні, забезпеченому
припливно-витяжною вентиляцією.
15.9. Завантаження виробів в етажерки і контейнери для
спікання, а також завантаження і вивантаження контейнерів із
шахтних печей після спікання слід механізувати.
15.10. Остигання контейнерів після спікання виробів,
розкриття їх слід виконувати у спеціально виділених приміщеннях,
обладнаних ефективною витяжною вентиляцією.
15.11. Шахтні печі слід розміщувати в ізольованому
приміщенні, обладнаному загальною і місцевою припливно-витяжною
вентиляцією.
15.12. Механічне зачищення торців фільтрів повинно
здійснюватися в ізольованих приміщеннях, обладнаних місцевою
витяжною вентиляцією.
15.13. Транспортування виробів на дільницю розбракування та
пакування, на склад готової продукції має бути механізованим.
16. Вимоги до процесів шліфування виробів з використанням
магнітно-абразивних матеріалів
16.1. У виробництві шліфування поверхонь виробів з
використанням магнітно-абразивних матеріалів в окремих приміщеннях
повинні розташовуватися: склади вихідних матеріалів, реагентів і
готової продукції, відділення підготовки порошків і матеріалів,
шліфування, розбракування, пакування.
16.2. Установку магнітно-абразивного шліфування слід
обладнувати укриттям з місцевими відсмоктувачами для видалення
пилу, що утворюється під час подачі порошку до пластин магніту,
шліфування поверхонь виробів і чищення магніту.
16.3. Подача порошку до пластин магніту і виробів для
шліфування, знімання і транспортування їх після шліфування повинно
здійснюватися з використанням засобів автоматизації і механізації.
16.4. Робоча частина магнітоабразивної установки повинна бути
екранована відповідно до встановлених "Гранично-допустимих рівнів
дії переривно-неоднорідних полів при роботі з магнітним
устаткуванням і магнітними матеріалами" і "Методичних вказівок по
проведенню державного санітарного нагляду за об'єктами з джерелами
електромагнітних полів іонізуючої частини спектра".
16.5. Рівень шуму при роботі установки магнітно-абразивного
шліфування не повинен перевищувати "Санітарних норм допустимих
рівнів шуму на робочих місцях".
16.6. Вмикання установки повинно бути зблоковане з вмиканням
місцевої витяжної вентиляції.
16.7. Готові вироби слід зберігати на стаціонарних стелажах у
складах, обладнаних припливно-витяжною загальнообмінною
вентиляцією.
17. Вимоги до виробництва композиційних матеріалів
і виробів з них
17.1. Виробництво композиційних матеріалів і виробів з них
доцільно розташовувати в окремих будівлях. В ізольованих
приміщеннях розташовують: відділення розмельно-заготовче,
підготовки сітки, одержання вуглецевих стрічок, ділянки нарізання
стрічок і пакування у піддони, знепилення, відділення просочування
матричних стрічок, термічне, формування та спікання виробів, склад
готової продукції.
17.2. Подача матеріалу для виготовлення матричних стрічок,
завантаження їх у піддони, вивантаження і транспортування у
відділення просочування повинні здійснюватися з використанням
засобів автоматизації та механічних пристроїв.
17.3. В'язальні машини, що використовуються для виготовлення
металевої сітки, повинні бути обладнані укриттям і аспірацією,
розміщуватись в ізольованих приміщеннях.
17.4. Рівні шуму і вібрації при роботі в'язальних машин не
повинні перевищувати "Санітарних норм допустимих рівнів шуму на
робочих місцях" і "Санітарних норм і правил при роботі з машинами
і обладнанням, яке створює локальну вібрацію, що передається на
руки".
17.5. Робочі місця в'язальниць повинні бути обладнані
зручними сидіннями відповідно до "Основних принципів і методів
ергономічної оцінки робочих місць для виконання робіт сидячи і
стоячи" і "Санітарних правил ергономіки технологічних процесів і
гігієнічних вимог до виробничого устаткування".
17.6. Відділення просочування матричних стрічок повинно бути
обладнано ефективною припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує
видалення надлишку тепла, парів фенольно-формальдегідних смол чи
інших полімерних матеріалів.
17.7. Просочувальна машина повинна бути обладнана
автоматичною подачею матричної стрічки, укриттям з термоізоляцією,
а також місцевими витяжними пристроями від дільниць виходу
матричної стрічки із просочувальної ванни, підогріву її,
просушування тканини, на виході стрічки з сушил, її розрізування.
17.8. Операція намотування матричної стрічки на арматуру
повинна здійснюватися в укритті, обладнаному аспірацією.
17.9. Електронагрівання матричної стрічки перед намоткою на
арматуру слід здійснювати в укритті, обладнаному аспірацією.
17.10. Шахтні печі для термічної обробки матричних стрічок
слід розташовувати на ізольованих дільницях, обладнаних
загальнообмінною і місцевою витяжними вентиляціями з-під укриття
над завантажувальними отворами.
17.11. Завантаження піддонів з матричною стрічкою в реторти
для подачі їх у шахтні печі слід здійснювати з використанням
засобів механізації і автоматизації на дільниці, обладнаній
укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.
17.12. Завантаження реторт в шахтні печі і вивантаження їх
після термообробки матеріалів повинні здійснюватися з
використанням засобів механізації (електротельферів та інших).
17.13. Електропечі під час обробки матеріалів повинні бути
герметизовані, обладнані свічками-горілками для контролю
безперервного надходження конвертованого газу в камеру
термонагріву.
17.14. Над завантажувальними отворами шахтних печей повинні
бути обладнані пересувні укриття з аспірацією, автоматично
заблокованою з відкриванням отворів печей під час завантаження і
вивантаження реторт.
17.15. Шахтні печі повинні мати автоматизоване управління
термічним процесом і засобами контролю за температурним режимом,
бути термоізольовані відповідно до вимог "Санітарних норм
мікроклімату виробничих приміщень".
17.16. Остигання і розвантаження реторт після термообробки
матеріалів повинні здійснюватися на ізольованих дільницях,
обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
17.17. Вивантаження матричних стрічок і виробів із піддонів
повинно здійснюватися з використанням засобів автоматизації та
механізації на дільницях, обладнаних укриттям і ефективною
місцевою витяжною вентиляцією.
17.18. Подальше транспортування матричних стрічок і виробів
на дільниці контролю і склад готової продукції здійснюються з
використанням засобів механізації (конвейєри, електротельфери,
наземні транспортери та інші).
17.19. Чистка піддонів повинна здійснюватися з використанням
засобів автоматизації на дільницях, обладнаних укриттям і місцевою
витяжною вентиляцією.
18. Вимоги до опалення і вентиляції
18.1. Усі виробничі і допоміжні приміщення повинні мати
опалення і загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію відповідно
до вимог розділу СНіП по проектуванню опалення і вентиляції,
кондиціювання повітря і ДГСТ "ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні
вимоги до повітря робочої зони".
18.2. Системи опалення і вентиляції, а також кондиціювання
повітря повинні забезпечувати параметри мікроклімату і чистоту
повітря відповідно до ДГСТ "ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні
санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
18.3. У приміщеннях з наявністю пиловиділення нагрівальні
прилади повинні мати гладкі поверхні, що легко очищаються від
пилу.
18.4. Для термічних цехів і дільниць слід передбачати
повітряне опалення, суміщене з припливною системою вентиляції.
Використання опалювальних рециркуляційних агрегатів забороняється.
Температура повітря, що подається для опалення, повинна
регулюватись автоматично.
18.5. Випуск повітря із шахт повинен здійснюватися вище зони
позитивного тиску, що утворюється за рахунок частин будівлі, які
виступають, відповідно до вимог діючих санітарних норм.
18.6. Взимку і в перехідні періоди року припливне повітря
слід подавати в робочу зону термічних відділень через
повітророзподільники, встановлені на зовнішніх стінах приміщень,
зі швидкістю, що не перевищує 1 м/с.
18.7. Швидкість подачі повітря в укриття для спалювання водню
на свічках повинна бути не менше 0,5 м/с, об'єм повітря, що
видаляється, має перевищувати не менш ніж у 50 разів об'єм газу,
що подається для спалювання.
18.8. На робочих місцях біля отворів усіх типів камерних
печей (при інтенсивності випромінювання понад 140 ВТ/м) слід
передбачати повітряне душування відповідно до ДГСТ "ССБТ. Повітря
робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря
робочої зони".
18.9. Для попередження вибухів і пожежонебезпеки внаслідок
відкладання пилу в повітропроводах слід максимально скоротити їх
протяжність (від укриття до пилоуловлювача і до викиду в
атмосферу), забезпечити систематичну чистку повітропроводів, а
вентилятори мають бути у вибухобезпечному виконанні.
18.10. Укриття дільниць завантаження і вивантаження
матеріалів із тиглів та розмельно-змішувального устаткування на
дільницях пакування і транспортування порошків тощо повинні
знаходитися під розрідженим тиском.
18.11. Дробильно-розмельне, змішувальне та інше устаткування
повинно мати укриття з аспірацією запиленого повітря під час його
розвантаження, з напрямком подачі потоку аерозолю вниз і з
послідовною очисткою його в пилоуловлювачах.
18.12. Для унеможливлення виносу порошків з видаленням
повітря місцеві відсмоктувачі слід з'єднувати з укриттям над
завантажувальними люками дробильно-розмельного устаткування на
дільницях загасання, за зоною падіння матеріалів і збурення
потоків аерозолю.
18.13. При використанні високопродуктивних шнекових дробарок
слід обладнувати укриття, що знаходиться під розрідженням тиску,
загальне для дробарок і пластинчастого живильника.
18.14. При знепиленні похилого стрічкового транспортера
(конвейєра), що використовується для переміщення ємкостей з
порошковими матеріалами (тиглі, човники та інші), слід здійснювати
відсмоктування повітря через траншею за схемою "зверху-вниз".
18.15. Для знепилення конусних дробарок повинні бути
обладнані укриття з урахуванням зменшення висоти і швидкості
падіння порошкоподібного матеріалу, що надходить з
розвантажувального отвору.
18.16. Для зменшення надлишкового тиску в укриттях і
вентиляційних повітропроводах слід передбачати вбудування
спеціальних щитків, подвійних стінок тощо, що відхиляють струмину
ежектуючого повітря від стінок укриттів і збільшують їх ємкість.
18.17. Повітря, що видаляється з укриттів технологічного
обладнання і дільниць з підвищеним пилоутворенням, слід очищати
від пилу і газів в індивідуальних очисних пристроях для кожного
виду обладнання або ж об'єднуючих невелику кількість джерел
пилогазоутворення, розташованих на невеликій відстані від
пилоуловлювача.
18.18. При організації аспірації і очищення повітря, що
видаляється від устаткування і окремих дільниць у виробництвах
ультрадисперсних нанопорошків металів, слід забезпечувати високий
ступінь затримки субмікронних фракцій пилу.
18.19. Повітря, що видаляється вентиляційними системами, в
тому числі у виробництвах карбонільних порошків, порошків РЗМ,
ультрадисперсних, нанопорошків тугоплавких сполук та інше,
підлягає дегазації спеціальними методами і знешкодженню його в
залежності від хімічного складу порошків і способу їх одержання.
18.20. У випадку одержання залізних порошків за методом
розпилення розплавленого металу, при організації місцевої витяжної
вентиляції від електродугових печей, продуктивність місцевих
відсмоктувачів повинна дорівнювати сумі об'ємів газів, що
утворюються під час плавки і об'єму підсмоктуваного повітря.
