МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
{ Кодекс втрачає чинність з 01.01.2004, крім статей 47, 85,
86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні
збори", які втрачають чинність з моменту набуття Україною
членства у Світовій організації торгівлі згідно із
Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }
{ Кодекс втрачає чинність з 01.01.2004, крім статей 47, 85,
86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні
збори", які втрачають чинність з моменту набуття Україною
членства у Світовій організації торгівлі згідно із
Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007,
N 7-8, ст.66 }
{ Кодекс втрачає чинність з 01.01.2004, крім статей 47, 85,
86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні
збори", які втрачають чинність з моменту набуття Україною
членства у Світовій організації торгівлі згідно із
Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 }
{ Кодекс втрачає чинність з 01.01.2004, крім статей 47, 85,
86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні
збори", які втрачають чинність з 1 січня 2006 року
згідно із Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004 }
{ Кодекс втрачає чинність з 01.01.2004, крім статей 47, 85,
86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні
збори", які втрачають чинність з 1 січня 2005 року
згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003,
ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 }
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 16, ст.203 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 1970а-XII ( 1970а-12 ) від 12.12.91, ВВР, 1992, N 16, ст.204 }
{ Iз змінами, внесеними згідно із Законом
N 2468-XII ( 2468-12 ) від 17.06.92, ВВР, 1992, N 35, ст.511
Декретами
N 21-92 від 29.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 91
N 4-93 від 11.01.93, ВРР, 1993, N 12, ст.107
Законами
N 3892-XII ( 3892-12 ) від 28.01.94, ВРР, 1994, N 20, ст.116
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВРР, 1995, N 13, ст. 85
N 354/97-ВР від 17.06.97, ВВР, 1997, N 35, ст.218
N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст. 274 -
редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності
Законом про Державний бюджет України на 2000 рік
N 1480-XIV ( 1480-14 ) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.109
N 1807-XIV ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436
N 2134-III ( 2134-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.16
N 2362-III ( 2362-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.117
N 2415-III ( 2415-14 ) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.148
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 }
{ У тексті Кодексу слова "Державний митний комітет України"
замінено словами "Державна митна служба України" у
відповідних відмінках згідно із Законом N 1480-XIV
( 1480-14 ) від 22.02.2000 }
Митний кодекс України визначає принципи організації митної
справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової
економіки та зростання активності зовнішньоекономічної діяльності
на основі єдності митної території, мит та митних зборів.
Цей Кодекс спрямований на забезпечення додержання митними,
іншими державними органами, суб'єктами зовнішньоекономічної і
господарської діяльності, а також громадянами прав та обов'язків у
галузі митної справи.
Розділ I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1. МИТНА СПРАВА
Стаття 1. Митна справа
Порядок переміщення через митний кордон України товарів та
інших предметів, митне регулювання, пов'язане з встановленням мит
та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби
проведення в життя митної політики становлять митну справу.
Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та
уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та
стандартами.
Стаття 2. Принципи митного регулювання
Україна самостійно визначає митну політику, створює власну
митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території.
Митне регулювання здійснюється відповідно до Кодексу, законів
України та міжнародних договорів України. Україна може вступати в
митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності
міжнародних організацій з питань митної справи.
Стаття 3. Митна територія
Територія України, в тому числі території штучних островів,
установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні
України, над якими Україна має виключну юрисдикцію щодо митної
справи, становить єдину митну територію.
Стаття 4. Митний кордон
Межі митної території України є митним кордоном України.
Митний кордон України співпадає з державним кордоном України, за
винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних
митних зон є складовою частиною митного кордону України.
Стаття 5. Спеціальні митні зони
На території України можуть створюватися спеціальні митні
зони різного типу. Статус та територія зазначених зон
встановлюються Верховною Радою України відповідно до законів
України про спеціальні митні зони.
Стаття 6. Спеціальні митні режими
Україна може укладати з державами двосторонні та
багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють
спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для
суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних
суб'єктів господарської діяльності цих держав.
Стаття 7. Порядок опублікування та введення в дію митних
правил
( Дію статті 7 зупинено згідно з Декретом N 4-93 від 11.01.93 )
( Дію статті 7 зупинено в частині опублікування та введення в дію
митних правил, що стосуються порядку обкладення митом предметів,
які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон
України згідно з Декретом N 21-92 від 29.12.92 )
Митні правила мають бути опубліковані не пізніш як за сорок
п'ять днів до дати введення їх у дію.
У разі, якщо зазначені правила не будуть офіційно
опубліковані, вони не набирають чинності. Якщо такі правила будуть
опубліковані невчасно, датою набрання чинності вважатиметься
сорок шостий день з моменту офіційної публікації. Офіційною
публікацією вважається публікація у періодичному виданні Верховної
Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою публікації
вважається дата фактичного виходу в світ відповідного номера цього
видання.
Стаття 8. Органи державного регулювання митною справою
Регулювання митною справою здійснюють найвищі органи
державної влади та управління України.
Головні напрями митної політики України; структура системи
органів державного регулювання митної справи; розміри мит та умов
митного обкладення; спеціальні митні зони та митні режими на
території України; перелік товарів, експорт, імпорт та транзит
яких через територію України забороняється, визначаються Верховною
Радою України.
Забезпечення здійснення митної політики України відповідно до
законів України; встановлення розмірів митних зборів і плати за
митні процедури; координація діяльності міністерств, державних
комітетів та відомств України з питань митної справи; проведення
переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних
питань у випадках, передбачених законами України; подання на
розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних
органів України здійснюються Кабінетом Міністрів України.
Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є
Державна митна служба України, яка є центральним органом
виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Державна митна служба України приймає нормативні акти тільки
відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Забороняється регулювання митної справи прямо не
передбаченими у законодавстві України актами і діями державних та
недержавних органів.
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1480-XIV
( 1480-14 ) від 22.02.2000 )
Стаття 9. Митні органи
Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні
органи України. Система митних органів України складається з
Державної митної служби України, регіональних митниць, митниць,
спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і
навчальних закладів.
Митні органи України при проведенні в життя митної політики
розв'язують такі головні завдання:
а) захист економічних інтересів України;
б) контроль за додержанням законодавства України про митну
справу;
в) забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з
міжнародних договорів України стосовно митної справи;
г) використання засобів митно-тарифного та позатарифного
регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та
інших предметів;
д) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та
інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
е) комплексний контроль разом з Національним банком України
за валютними операціями;
є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів
товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків
державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства
зовнішньоекономічних зв'язків України;
ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та
пасажиропотоку через митний кордон країни;
з) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
и) співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних
країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної
справи;
і) ведення митної статистики.
Державна митна служба України створюється Президентом
України. Голова Державної митної служби України призначається
відповідно до чинного законодавства України.
Регіональні митниці відповідно до закону створюються
Кабінетом Міністрів України. Створення, реорганізація і ліквідація
митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ
і навчальних закладів здійснюється Державною митною службою
України за погодженням з Міністерством фінансів України.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3892-XII
( 3892-12 ) від 28.01.94, N 1480-XIV ( 1480-14 ) від 22.02.2000 )
Стаття 10. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення
митних органів України
Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та створення
інфраструктури митних органів України здійснюються за рахунок
державного бюджету.
Стаття 11. Прапор та розпізнавальний знак митних
органів України
Митні органи України, морські та річкові судна, які
перебувають в їх розпорядженні, мають прапор. Автотранспортні
засоби і повітряні судна, що перебувають у розпорядженні митних
органів України, мають розпізнавальний знак.
Описи прапора і розпізнавального знака затверджуються
Верховною Радою України.
Стаття 12. Розташування митниць
Митниці розташовуються:
1) на митному кордоні України, що співпадає з державним
кордоном України, - у пунктах пропуску на державному кордоні
України, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське,
річкове, повітряне та інше сполучення, а також в інших районах
митної території України;
2) в пунктах, розміщених на митному кордоні України там, де
він співпадає з межами спеціальних митних зон, а також на
території спеціальних митних зон.
Митниця України діє в межах регіону, який визначається
Державною митною службою України.
Стаття 13. Спеціалізовані організації митної системи
З метою забезпечення ефективної діяльності митної системи при
Державній митній службі України можуть створюватися спеціалізовані
організації по здійсненню декларування, зберігання та реалізації
митних вантажів, забезпеченню технічними засобами контролю, митні
лабораторії, інформаційно-обчислювальні центри, будівельні та
господарські організації, кінологічні служби, установи по
підготовці та перепідготовці кадрів, консультативно-інформаційні
пункти та інші.
Стаття 14. Митна статистика
Митні органи України формують митну статистику. Забороняється
вимагати від митних органів України подання статистичної
інформації, не передбаченої державною статистичною звітністю.
Стаття 15. Терміни, що вживаються в цьому Кодексі
У цьому Кодексі розуміються:
1) під "ввезенням в Україну та вивезенням з України" -
фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших
предметів;
2) під "транзитом через територію України" - переміщення
товарів та інших предметів під митним контролем через територію
України між двома або в межах одного пункту на митному кордоні
України;
3) під "переміщенням через митний кордон України" - ввезення
на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит
через територію України товарів та інших предметів у будь-який
спосіб, включаючи використання з цією метою трубопровідного
транспорту та ліній електропередачі;
4) під "пропуском через митний кордон України" - дозвіл
митниці на використання товарів та інших предметів на митній
території України або за межами цієї території з метою, заявленою
митниці;
5) під "вільним використанням" - розпорядження без митного
контролю на митній території України або за її межами товарами та
іншими предметами, пропущеними через митний кордон України.
6) під "тимчасовим ввезенням на митну територію України та
тимчасовим вивезенням за межі цієї території" - ввезення на митну
територію України за умови зворотного вивезення за її межі та
вивезення з митної території України за умови зворотного ввезення
на цю територію;
7) під "митницею", "митним органом України" - митний орган
України будь-якого рівня;
8) під "підприємством" - українські підприємства, установи та
інші організації, спільні підприємства, а також будь-які іноземні
суб'єкти господарської діяльності;
9) під "декларантом" - юридична чи фізична особа, яка
здійснює декларування товарів або інших предметів;
10) під "предметами" - будь-які предмети (товари,
транспортні засоби, валюта, цінності, речі тощо), що переміщуються
через митний кордон України;
11) під "товарами" - будь-яка переміщувана через митний
кордон України продукція, в тому числі продукція, на яку
поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, що є
об'єктом купівлі-продажу або обміну;
12) під "транспортними засобами" - транспортні засоби, що
тимчасово прибувають на митну територію України або відбувають з
цієї території та використовуються для міжнародних перевезень
вантажу, багажу та пасажирів;
13) під "речами" - переміщувані через митний кордон України
предмети особистого користування, в тому числі транспортні засоби
індивідуального користування;
14) під "валютою та цінностями" - переміщувані через митний
кордон України валюта України, іноземна валюта, валютні та інші
цінності, перелік яких визначається законодавчими актами України;
15) під "предметами міжнародних, іноземних організацій та
представництв" - переміщувані через митний кордон України
предмети, призначені для офіційного або службового користування
дипломатичних та консульських представництв іноземних держав на
території України, міжнародних організацій та представництв
іноземних держав при них;
16) під "зоною митного контролю" - визначена на митному
кордоні України або в інших місцях територія, в межах якої митниця
здійснює митний контроль;
17) під "матеріальними цінностями" - будь-які предмети,
товари, майно, продукція, обладнання, устаткування, транспортні
засоби та інші речі майнового характеру, необхідні для виконання
угоди про розподіл продукції, що переміщуються через митний кордон
України.
( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-XIV
( 1807-14 ) від 08.06.2000, N 2415-III ( 2415-14 ) від
17.05.2001 )
ГЛАВА 2. ВЗАЄМОВIДНОСИНИ МИТНИХ ОРГАНIВ УКРАЇНИ З
IНШИМИ ОРГАНАМИ ТА ОСОБАМИ
Стаття 16. Взаємовідносини митних органів України
та їх службових осіб з іншими органами,
підприємствами та громадянами
Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з іншими
державними органами, підприємствами та громадянами.
Державні та інші органи, що відповідно до законів України не
здійснюють загального керівництва митною справою, не вправі
приймати рішення, які входять до компетенції митних органів
України, чи іншим чином втручатися у діяльність цих органів.
Стаття 17. Взаємодія митних органів України з іншими
правоохоронними органами
У разі виявлення під час здійснення митного контролю ознак
злочинів, що не належать до контрабанди, начальник митного органу
України чи особа, яка його заміщує, повідомляє наявні дані органам
попереднього слідства.
У свою чергу інші правоохоронні органи повідомляють митним
органам України наявні факти правопорушень, пов'язаних з
порушенням митних правил або контрабандою.
Стаття 18. Контроль за переміщенням товарів та інших
предметів через митний кордон України
Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон
України, окрім митного контролю, можуть підлягати санітарному,
ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному
контролю.
Митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення
зазначених видів контролю.
Стаття 19. Iнформування суб'єктів зовнішньоекономічної
діяльності та громадян про порядок митного
оформлення
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають
право на своєчасне і повне ознайомлення з офіційними текстами
законів та інших нормативних актів, а також із змінами в них, що
регулюють відносини, які прямо чи побічно стосуються митної
справи.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають
право на безпосереднє одержання інформації від митних органів, які
на їх вимогу можуть на оплатній основі оперативно надавати їм таку
інформацію.
Стаття 20. Співробітництво митних органів України з
органами іноземних держав
Під час здійснення своїх функцій митні органи України можуть
співпрацювати з митними та іншими органами іноземних держав та з
міжнародними організаціями.
Розділ II
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
ГЛАВА 1. ОРГАНIЗАЦIЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Стаття 21. Мета митного контролю
Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон
України під митним контролем.
Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання
державними органами, підприємствами та їх службовими особами,
а також громадянами порядку переміщення через митний кордон
України товарів та інших предметів.
Стаття 22. Форми митного контролю
Митний контроль здійснюється службовими особами митниці
шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю,
митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів та інших
предметів, особистого огляду), переогляду, обліку предметів, які
переміщуються через митний кордон України, а також в інших формах,
що не суперечать законам України.
Стаття 23. Зони митного контролю
У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за
погодженням з органами прикордонної служби встановлюють зони
митного контролю.
У пунктах на митному кордоні України, що є межами спеціальних
митних зон, митниця самостійно визначає території зон митного
контролю.
На територіях та в приміщеннях підприємств, що зберігають
товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає
території зон митного контролю за умови виконання підприємством
вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному
обсязі.
Переміщення товарів та інших предметів на територію зони
митного контролю чи за межі такої території контролюється
митницею.
( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV
( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року )
Стаття 24. Період перебування товарів та інших предметів
під митним контролем
Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон
України, перебувають під митним контролем:
1) під час ввезення на митну територію України з метою
вільного використання - з моменту ввезення і до пропуску через
митний кордон України;
2) під час вивезення за межі території України з метою
вільного використання - з моменту ввезення товарів та інших
предметів у зону митного контролю і подання необхідних для митного
контролю документів на такі товари та інші предмети і до вивезення
їх за межі митної території України;
3) під час тимчасового ввезення на митну територію України -
з моменту ввезення і до вивезення за межі митної території
України;
4) під час тимчасового вивезення за межі митної території
України - з моменту пред'явлення митниці товарів та інших
предметів і необхідних для митного контролю документів на такі
товари та інші предмети і до пропуску через митний кордон України
під час зворотного ввезення;
5) під час транзиту через територію України - з моменту
ввезення в Україну і до вивезення з України.
Стаття 25. Документи, необхідні для митного контролю
Підприємства, що переміщують через митний кордон України
товари та інші предмети, а також громадяни, які перетинають митний
кордон України, зобов'язані в належних випадках подати митниці
необхідні для митного контролю документи.
Перелік та порядок подання таких документів визначаються
Державною митною службою України відповідно до законодавства
України про митну справу, цього Кодексу та інших актів
законодавства України.
Стаття 26. Доступ службових осіб митниці на територію
чи в приміщення підприємства
Службові особи митниці з метою здійснення митного контролю
мають право доступу на територію чи в приміщення будь-якого
підприємства, де знаходяться предмети, що підлягають митному
контролю.
ГЛАВА 2. ЗДIЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Стаття 27. Використання технічних та спеціальних
засобів для здійснення митного контролю
Для здійснення митного контролю можуть використовуватися
технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров'я
людини, тварин і рослин, та такі, що не завдають шкоди
підприємствам і громадянам.
Стаття 28. Залучення спеціалістів та експертів
організацій і установ для здійснення
митного контролю
У разі необхідності для участі у здійсненні митного контролю
можуть бути залучені спеціалісти та експерти.
Виклик спеціалістів та експертів службовою особою митниці є
обов'язковим для керівника тієї державної організації чи установи,
де працює спеціаліст чи експерт.
Спеціаліст та експерт, які беруть участь у здійсненні митного
контролю, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних з явкою
за викликом. За спеціалістами та експертами зберігається середній
заробіток за місцем роботи за той час, що був затрачений у зв'язку
з явкою за викликом.
Виплати за виклик спеціалістів та експертів здійснюються
коштами митних органів.
Стаття 29. Огляд та переогляд транспортних засобів,
товарів та інших предметів
З метою встановлення законності переміщення через митний
кордон України транспортних засобів, товарів та інших предметів
(за винятком речей), обліку, обкладення їх митом і митними зборами
митниця має право провести огляд транспортних засобів, товарів та
інших предметів.
Переогляд транспортних засобів, товарів та інших предметів
може бути проведено при наявності підстав вважати, що переміщувані
через митний кордон України транспортні засоби, товари та інші
предмети містять предмети контрабанди, предмети, що є
безпосередніми об'єктами порушення митних правил, або предмети,
зазначені у статті 74 цього Кодексу.
Огляд та переогляд здійснюються тільки в присутності
представника підприємства, яке переміщує такі транспортні засоби,
товари чи інші предмети через митний кордон України або зберігає
їх під митним контролем.
Стаття 30. Огляд та переогляд речей
При наявності підстав вважати, що громадянин переміщує через
митний кордон України предмети, що підлягають контролю інших
державних органів, зазначених у статті 18 цього Кодексу, обліку чи
митному обкладенню, а також предмети, переміщення яких через
митний кордон України заборонено чи обмежено, митниця має право
провести огляд, а також переогляд речей з розпакуванням багажу
цього громадянина.
З метою припинення переміщення через територію України
предметів, заборонених для транзиту, оглядові та переоглядові
можуть підлягати речі громадян, які перетинають транзитом
територію України або знаходяться в транзитній зоні міжнародного
аеропорту.
Огляд та переогляд речей громадянина здійснюються в
присутності цього громадянина чи його уповноваженого представника,
який діє на підставі належним чином оформленого доручення.
Огляд та переогляд речей за відсутності громадянина чи його
уповноваженого представника здійснюються:
1) у тому разі, коли є підстави припускати, що
несупроводжуваний багаж містить у собі предмети, які становлять
небезпеку для життя та здоров'я людей, тварин і рослин чи можуть
завдати матеріальної шкоди громадянам та підприємствам;
2) у разі, якщо громадянин чи його уповноважений представник
не з'являються протягом місяця з дня надходження речей у
несупроводжуваному багажі;
3) при пересиланні речей у міжнародних поштових
відправленнях;
4) у разі залишення на території України речей з порушенням
зобов'язання про транзит цих речей через територію України.
Огляд та переогляд речей за відсутності громадянина чи його
уповноваженого представника здійснюються у присутності
представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання
таких речей чи їх зберігання.
Про здійснення огляду та переогляду у випадках, зазначених у
пунктах 1 та 2 частини четвертої цієї статті, складається акт за
формою, яку встановлює Державна митна служба України.
Стаття 31. Митне забезпечення
На транспортні засоби (в тому числі транспортні засоби
індивідуального користування), приміщення, місткості та інші
місця, де знаходяться або можуть знаходитися товари та інші
предмети, що підлягають митному контролю, митницею може бути
накладено пломби, печатки та інші митні забезпечення.
Стаття 32. Особистий огляд
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю може
здійснюватися за письмовим рішенням начальника митниці чи особи,
яка заміщує його, при наявності достатніх підстав вважати, що
громадянин, який прямує через митний кордон України чи знаходиться
в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного
аеропорту, приховує при собі предмети контрабанди чи предмети, які
є безпосередніми об'єктами порушення митних правил або заборонені
для транзиту через територію України.
Перед початком огляду службова особа митниці повинна
пред'явити громадянину письмове рішення начальника митниці чи
особи, яка його заміщує, ознайомити громадянина з його правами та
обов'язками при проведенні такого огляду і запропонувати
добровільно видати приховувані предмети.
Особистий огляд здійснюється службовою особою митниці однієї
статі з особою, яка проходить огляд, у присутності двох понятих
тієї ж статі в ізольованому приміщенні, що відповідає
санітарно-гігієнічним вимогам. Доступ у це приміщення громадян,
які не беруть участь в огляді, і можливість спостерігати за
проведенням особистого огляду з боку таких громадян мають бути
виключені. Обстеження органів тіла особи, яку оглядають, має
здійснюватися лише медичним працівником.
Про здійснення особистого огляду складається протокол за
формою, що встановлюється Державною митною службою України за
погодженням з Міністерством юстиції України.
Протокол підписується службовою особою митниці, що
здійснювала особистий огляд, громадянином, який проходив огляд,
понятими, а при обстеженні медичним працівником - також цим
працівником. Громадянин, щодо якого було здійснено огляд, має
право зробити заяву в такому протоколі.
Порядок особистого огляду визначається Державною митною
службою України за погодженням з Міністерством юстиції України та
Міністерством закордонних справ України.
Стаття 33. Операції з товарами та іншими предметами,
що знаходяться під митним контролем
Підприємство або громадянин, які переміщують через митний
кордон України товари та інші предмети, на вимогу митниці
зобов'язані здійснювати навантаження, вивантаження,
перевантаження, виправлення пошкоджень упаковки, упакування та
переупакування товарів та інших предметів, що підлягають митному
оформленню, а також відкривати приміщення, місткості та інші
місця, де можуть знаходитись такі товари та інші предмети.
Навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення
пошкоджень упаковки, розкриття упаковки, упакування або
переупакування товарів та інших предметів, щодо яких митне
оформлення не було закінчено, а також зміна ідентифікаційних
знаків або маркірування, нанесених на ці товари та предмети або їх
упаковку, можуть здійснюватися тільки з дозволу митниці.
Операції з товарами та іншими предметами, що знаходяться під
митним контролем, здійснюються за рахунок підприємств чи громадян,
які переміщують ці товари та інші предмети через митний кордон
України.
ГЛАВА 3. ОСОБЛИВI РЕЖИМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Стаття 34. Звільнення від митного контролю
Лише у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами
України, митниця не має права застосувати всі чи окремі заходи
щодо здійснення митного контролю.
Митні пільги щодо проходження митного контролю надаються
українським державним органам, підприємствам, їх службовим особам
та громадянам виключно законами України.
Незастосування митного контролю не повинно означати
звільнення державних органів, підприємств, їх службових осіб та
громадян від обов'язку дотримувати порядку переміщення через
митний кордон України товарів та інших предметів.
Стаття 35. Звільнення від митного огляду військових
транспортних засобів та військової техніки
Військові кораблі, судна забезпечення Військово-Морських Сил,
укомплектовані повністю військовою командою, та бойові повітряні
судна, які проходять через митний кордон України, митному оглядові
не підлягають. Судна забезпечення Військово-Морських Сил,
укомплектовані змішаною командою, військово-транспортні повітряні
судна та інші судна, що згідно із спеціальною заявою Міністерства
оборони України виконують завдання військово-оперативного
характеру, і військова техніка, яка рухається своїм ходом, при
проходженні митного кордону України звільняються від огляду, якщо
інше не передбачено законодавчими актами України.
Речі, що належать військовослужбовцям, не звільняються від
огляду, якщо інше не передбачено законодавством України.
Командири (капітани) зазначених у частині першій цієї статті
кораблів та суден, а також військових частин, до складу яких
входить військова техніка, несуть відповідальність за дотримання
положень цього Кодексу та інших актів законодавства про митну
справу.
Iноземні військові кораблі (судна), бойові та
військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка,
що прибувають до України чи вибувають за кордон, огляду не
підлягають.
Стаття 36. Спеціальні митні режими огляду речей
Митниці України за погодженням з Державною митною службою
