Про внесення змін і доповнень до Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів

Страницы: Стр. 1 | Стр. 2 | Стр. 3 | Стр. 4

                    ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ
              У СПРАВАХ МIСТОБУДУВАННЯ I АРХIТЕКТУРИ
 
                            Н А К А З
 
 N 165 від 10.09.96                   Зареєстровано в Міністерстві
     м.Київ                           юстиції України
                                      23 жовтня 1996 р.
                                      за N 625/1650
 
 
         Про  внесення  змін  і  доповнень  до   Методики
         обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд
         систем  гідравлічного  вилучення  та складування
                 промислових відходів та хвостів
 
 
 
     З метою  методичного  забезпечення міністерств і відомств при
проведенні обстежень технічного стану гідротехнічних споруд  та  з
урахуванням    практики   застосування   Методики   обстеження   і
паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення
та  складування  промислових  відходів  та  хвостів (реєстраційний
N 466/1002 ( z0466-95 ) від 21.12.95) Н А К А З У Ю:
 
     1. Затвердити зміни і доповнення, які підготовлені інститутом
УкрНДIводоканалпроект    та    фірмою   "Либідь"   на   замовлення
Мінекобезпеки,   до   Методики    обстеження    і    паспортизації
гідротехнічних    споруд   систем   гідравлічного   вилучення   та
складування промислових відходів та хвостів,  затвердженої наказом
Держкоммістобудування  України  від  19.12.95  N 252 ( z0466-95 ),
держреєстр N 466/1002 від 21.12.95,  виклавши її в новій редакції,
що додається.
     2. Подати Методику в новій редакції на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
     3. Контроль  за  виконанням  наказу   покласти   на   Головне
управління   промислової  забудови  та  інженерної  інфраструктури
Держкоммістобудування України (А.Крищук).
 
 Голова Комітету                                         В.Гусаков
 
                                               Затверджено
                                       Державним комітетом України
                                       у справах Містобудування і
                                       архітектури
                                       наказом від 10.09.96 N 165
 
                           Методика
         обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд
         систем  гідравлічного  вилучення  та складування
                 промислових відходів та хвостів
 
                      1. Загальні положення
 
     1.1. Методика   обстеження   і  паспортизації  гідротехнічних
споруд систем гідравлічного вилучення та  складування  промислових
відходів  та хвостів (надалі Методика) призначена для забезпечення
комплексу робіт,  що виконуються при  обстеженні  і  паспортизації
гідротехнічних   споруд  систем  гідравлічного  транспортування  і
складування промислових відходів та  поширюється  на  всі  споруди
незалежно від відомчої належності та виду власності.
     1.2. Планові  обстеження   виконуються   підприємством,   яке
експлуатує   гідротехнічну   споруду  гідравлічного  вилучення  та
складування  промислових  відходів  та   хвостів   із   залученням
інститутів    Генеральними    проектувальниками   та   інститутами
Держкоммістобудування України,  що виконують головні територіальні
функції у цій галузі,  а також спеціалізованими організаціями,  що
мають ліцензію на цей вид діяльності.
     1.3. Позапланові   обстеження   виконуються   при  виникненні
аварійних ситуацій або аварій спеціальними комісіями,  склад  яких
затверджується органами місцевого самоврядування.  Головою комісії
призначається представник органу місцевого самоврядування.
 
     1.4. Комісія  проводить  обстеження за спеціальною програмою,
що дозволить з'ясувати причини виникнення аварійних  ситуацій  або
аварій,  визначити  наслідки  і  розробити  рекомендації  щодо  їх
ліквідації.
     1.4.1. В   разі    необхідності    виконання    позапланового
обстеження,  що  виникло в результаті стихійного лиха,  витрати на
виконання комплексу робіт компенсуються  за  рахунок  інших  видів
фінансування.   У   всіх  інших  випадках  витрати  на  обстеження
компенсуються за рахунок підприємства.
 
     1.5. До початку роботи на розгляд комісії  подається  Паспорт
гідротехнічних   споруд   системи   гідравлічного   вилучення   та
складування промислових відходів та хвостів (надалі  Паспорт)  для
попереднього складання програми робіт.
     1.6. На період роботи комісії власник підприємства забезпечує
необхідні умови для її роботи:
     - виділяє  для  цього   приміщення,   транспорт,   забезпечує
телефонний зв'язок;
     - в разі необхідності  зупиняє  роботу  споруд  гідравлічного
вилучення;
     - надає необхідну технічну документацію;
     - забезпечує доступ до всіх споруд, що підлягають обстеженню;
     - забезпечує всіх членів  комісії,  які  обстежують  споруди,
засобами  для  безпечного  ведення  робіт і,  в разі необхідності,
спецодягом.
     1.7. Планові обстеження і паспортизація гідротехнічних споруд
1 та 2 класу капітальності проводяться не рідше одного разу в  три
роки.
     Планові обстеження і паспортизація гідротехнічних споруд 3 та
4  класу  капітальності  проводяться  не рідше одного разу в п'ять
років.
     1.8. Регламентні  обстеження  проводяться  в  залежності  від
стану комплексу споруд і виконуються у відповідності  з  правилами
експлуатації, але не менше ніж один раз за рік.
 
     1.9. У Методиці вживаються такі терміни та визначення:
     1.9.1. Хвостосховище      Штучна гідротехнічна споруда у
            (золосховище,   природному ландшафті, що може бути
            шламосховище,   замкненою або напівзамкненою
            шлакосховище,   (напівзамкненість виникає при
            басейн для      створенні грунтової чи подібної до
            накопичення     неї греблі, крізь яку частково
            рідких          фільтрується рідина), для зберігання
            відходів ви-    рідких хвостів (золи, шламу, шлаку
            робництва)      та інших видів відходів виробництва),
                            що можуть бути токсичними та
                            екологічно небезпечними, які
                            переміщуються з місць їх утворення
                            гідравлічним способом.
 
     1.9.2. Обстеження         Дія групи спеціалістів, що
            хвостосховища   спрямована на забезпечення
                            достовірними даними  наповнення  форм
                            Паспорта (за їх відсутністю), а також
                            з'ясування причин аварії, встановлен-
                            ня ступеня впливу аварії на навколиш-
                            нє природне середовище,  здоров'я лю-
                            дини  і розробку пропозицій (рекомен-
                            дацій) по ліквідації її наслідків.
 
     1.9.3. Паспортизація      Стандартизований опис форми
            хвостосховищ    Паспорта, технічних характеристик
                            хвостосховища, контрольно-вимірюваль-
                            ної апаратури, показників надійності,
                            впливу на навколишнє середовище, здо-
                            ров'я людини і пропозицій щодо підви-
                            щення надійності, екологічної та тех-
                            ногенної безпеки хвостосховища.
 
     1.9.4. Хвости             Відходи (маються на увазі,
                            головним чином,  рідкі), що виникають
                            при збагачуванні корисних копалин або
                            при інших  технологічних  процесах  у
                            різних галузях виробництва.
 
     1.9.5. Відходи            Непридатні для виробництва даної
                            продукції види сировини,  її залишки,
                            що не вживаються,  або речовини,  які
                            виникають в результаті  технологічних
                            процесів,  які не підлягають утиліза-
                            ції у даному виробництві.
                               Відходи одного виробництва можуть
                            використовуватися як сировина для ін-
                            шого. Відходи не містять природну ре-
                            човину,  що неявно використовується у
                            технологічних  циклах,  повітря,  ки-
                            сень, воду, що проходить "транзитом",
                            та ін.
                               Шкідливі відходи обов'язково
                            підлягають нейтралізації. Відходи, що
                            не використовуються, перетворюються у
                            викиди.
 
     1.9.6. Підпірна           Елемент тіла намивного
            призма          хвостосховища, що створений з
                            хвостів при гідравлічній укладці.
 
     1.9.7. Пульпа             Суміш хвостів з водою, яка
                            утворюється при мокрому збагачуванні
                            руди.
 
     1.9.8. Пляж               Надводна частина намитих хвостів
                            від місця їх скиду до  урізу  води  у
                            накопичувачі.
 
     1.9.9. Шлам               Дуже тонкодисперсний матеріал.
                            Суміш відходів промисловості з водою,
                            що має текучу властивість.
 
     1.9.10. Регламент         Встановлений порядок огляду,
                            проведення замірів,  методологія при-
                            ладів, порядок відпрацювання матеріа-
                            лів спостережень, їх зберігання й по-
                            дання у вищі установи.
 
     1.9.11. Аварія на         Порушення умов експлуатації
             промислових    підприємств, під час якого виникає
             підприємствах  перевищення нормативних меж впливу
                            на персонал  підприємства,  населення
                            та навколишнє середовище.  Аварія ха-
                            рактеризується вихідною подією,  шля-
                            хами протікання та наслідками.
 
     1.9.12. Аварійний         Критичний стан споруди, коли
             стан споруди   внаслідок можливості розвитку
                            руйнівних процесів його подальша нор-
                            мальна експлуатація стає неможливою.
 
     1.9.13. Аварія            Зруйнування споруди, що призводить
             споруди        до повної втрати нею
                            експлуатаційно-технічних властивостей.
 
     1.9.14. Безпека           Властивість споруди не створювати
             споруди        загрозу для життя, здоров'я та
                            інтересів людини, навколишнього сере-
                            довища та об'єктів господарювання.
 
     1.9.15. Аварійна          Стан потенціально небезпечного
             ситуація       об'єкта, що характеризується
                            порушенням меж  та (або) умов безпеч-
                            ної експлуатації,  але не перейшов  в
                            аварію,  при  якому  всі несприятливі
                            впливи джерел небезпеки на  персонал,
                            населення  та  навколишнє  середовище
                            утримуються у прийнятих межах за  до-
                            помогою  відповідних  технічних засо-
                            бів, передбачених проектом.
 
     1.9.16. Власник           Підприємство, об'єднання чи
             споруди        організація, яка є юридичним
                            власником споруди чи комплексу споруд
                            і відповідає за її нормальну експлуа-
                            тацію.
 
     1.9.17. Водопровідні      Споруди для транспортування і
             споруди        обробки чистої та умовно чистої води,
                            а також водних сумішей: станції водо-
                            підготовки,  насосні станції, магіст-
                            ральні  та  мережні  трубопроводи   з
                            пристроями до них, водозабори поверх-
                            невих та підземних вод,  ємкості  для
                            зберігання води,  обладнання для нор-
                            мального функціонування споруд.
 
     1.9.18. Гідротехнічні     Споруди для використання водних
             споруди        ресурсів, а також для боротьби з
                            шкідливим впливом вод: греблі й дамби
                            різного призначення та їхні конструк-
                            тивні елементи;  водоскиди, водоспус-
                            ки,  споруди водовідведення:  тонелі,
                            канали,  труби,  лотки;   регуляційні
                            споруди,   накопичувачі   промислових
                            відходів,  ставки, відкриті водозабо-
                            ри,  гідромеханічне  та механічне об-
                            ладнання,  призначене для нормального
                            функціонування споруд.
 
     1.9.19. Експлуатуюча      Підприємство чи організація, що
             організація    безпосередньо здійснює експлуатацію
                            споруд та відповідає за його
                            безпечний стан.
 
     1.9.20. Забезпечення      Розробка та виконання заходів
             безпеки        діагностичного, технічного,
             споруди        виховного, організаційного,
                            правового, економічного та іншого ха-
                            рактеру,  спрямованих на попередження
                            виникнення аварійних ситуацій та лік-
                            відацію чи обмеження  масштабів  ава-
                            рії.
 
     1.9.21. Зона впливу       Територія, в межах якої негативний
                            вплив даного об'єкта перевищує
                            нормативні та проектні показники.
 
     1.9.22. Надійність        Здатність споруди зберігати
             споруди        нормальні експлуатаційні властивості
                            в штатних   ситуаціях,   передбачених
                            проектом або технічними  вимогами  до
                            нього, протягом усього строку служби.
 
     1.9.23. Оперативна        Час, необхідний для отримання
             готовність     відомостей про сучасний стан споруди
             інформації     та її безпеку.
             про стан
             небезпеки
 
     1.9.24. Оцінка безпе-     Визначення відповідності споруди
             ки споруди     вимогам діючих норм і правил проекту-
                            вання, будівництва та експлуатації.
 
     1.9.25. Санітарно-        Територія навколо потенційно
             захисна зона   небезпечного підприємства, в межах
                            якої заборонено  проживання населення
                            та ведення господарської  діяльності,
                            розміри якої встановлюються проектною
                            документацією відповідно до державних
                            нормативних документів.
 
     1.9.26. Правила           Розроблені і затверджені в
             безпеки        установленому порядку стандарти,
                            правила, положення, норми та інструк-
                            ції,  що встановлюють контрольні, ор-
                            ганізаційні,  технічні, технологічні,
                            екологічні та інші вимоги щодо забез-
                            печення  надійної та безпечної роботи
                            споруд, здійснення заходів щодо попе-
                            редження аварійних ситуацій та відмо-
                            вам у роботі,  їхньої локалізації  та
                            ліквідації.
 
     1.9.27. Догляд за         Регулярні інструментальні конт-
             безпекою       рольні спостереження за станом
             гідротех-      гідротехнічних споруд, що проводяться
             нічних         службою експлуатації у відповідності
             споруд         з проектом; систематичні планові
                            централізовані обстеження спеціалізо-
                            ваними комісіями,  періодичність яких
                            встановлюється  з  урахуванням  класу
                            капітальності   та  специфіки  роботи
                            споруд; спеціальні обстеження та дос-
                            лідження,  для проведення яких в кож-
                            ному  окремому  випадку   складається
                            особлива програма.
 
     1.9.28. Ліцензія          Офіційний документ державного
             (на право      органу регулювання безпеки, що
             діяльності)    видається юридичній особі на право
                            діяльності, пов'язаної із  створенням
                            та використанням потенційно небезпеч-
                            ного об'єкта або продукції і встанов-
                            лює  спеціальні  умови для реалізації
                            цієї діяльності.
 
     1.9.29. Нормальна         Робота підприємства в експлуата-
             експлуатація   ційних режимах, передбачених
                            установленим регламентом.
 
     1.9.30. Межі безпеч-      Встановлені проектом значення
             ної експлуа-   параметрів технологічного процесу,
             тації          відхилення від яких може призвести до
                            аварії.
 
                    2. Нормативно-правова база
 
     2.1. Паспортизація  хвостосховищ та шламосховищ спрямована на
забезпечення належного рівня загальної і екологічної  безпеки  при
їх експлуатації.
     2.2. Державне  управління  екологічної  і  технічної  безпеки
забезпечується   організаційними,   технічними   і  технологічними
заходами,  що  гарантують  екологічно  та  технічно  безпечні   та
економічно  вигідні  умови  експлуатації та контролю за станом,  з
використанням сучасних засобів моніторингового контролю.
     2.3. Базовим  положенням  Державної  системи  паспортизації є
централізований комп'ютерний облік відходів виробництва,  умов  їх
зберігання   в   хвостосховищах   та  шламосховищах,  використання
відходів у  народному  господарстві,  створення  єдиної  державної
(стандартизованої)  системи  контролю  за  їх  станом  в період їх
експлуатації та після консервації (закриття).
     2.4. При  розробці  даної  Методики були враховані нормативні
документи з  питань  охорони  навколишнього  середовища,  здоров'я
людини,  екологічної та радіаційної безпеки, що діють в Україні на
01.09.96 р., а саме:
     - Закон   України   "Про   охорону  навколишнього  природного
середовища" ( 1264-12 );
     - Закон    України    "Про    забезпечення    санітарного   і
епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 );
     - Закон України  "Про  поводження з радіоактивними відходами"
( 255/95-ВР );
     - Закон України "Про охорону надр";
     - Водний кодекс України ( 213/95-ВР );
     - Кодекс України про надра ( 132/94-ВР );
     - Закон   України   "Про   охорону   атмосферного    повітря"
( 2707-12 );
     - Закон України "Основи  законодавства  України  про  охорону
здоров'я" ( 2801-12 );
     - Закон України "Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 );
     - Закон України "Про екологічну експертизу" ( 45/95-ВР );
     - Закон України "Про Цивільну оборону України" ( 2974-12 );
     - Положення  про  склад  і  зміст  матеріалів  оцінки  впливу
запроектованої   господарської   діяльності   на  стан  оточуючого
середовища і природних ресурсів (ОВОС) на різних стадіях вирішення
завдань будівництва нових,  розширення,  реконструкції, технічного
переозброєння діючих промислових та  інших  об'єктів,  затверджене
Мінприроди України наказом від 05.07.92 N 59;
     - Державний   стандарт   України.   Безпечність   промислових
підприємств. Терміни та визначення. ДСТУ 2156-93;
     - Постанова  Кабінету  Міністрів  України  від 23.09.93 N 785
( 785-93-п ) "Про затвердження Положення  про державний моніторинг
навколишнього природного середовища";
     - Вказівки  по проектуванню золовідвалів теплових електричних
станцій. М.-Л.; Держенерговидав, 1964;
     - Правила  безпеки  при  експлуатації  хвостових  та шламових
господарств в гірничорудних і  нерудних  підприємствах  М;  Надра,
1989;
     - Iнструкція    по    будівництву    намивних    хвостосховищ
гірничо-хімічних   комбінатів   (заводів),   затверджена   наказом
Держбуду УРСР від 21.03.78 N 60. РСН301-78. НДIБВ, К., 1978.
 
                 3. Порядок проведення обстеження
 
     3.1. Планові   обстеження,   як   правило,   проводяться    в
безсніговий  період  часу  і за відсутністю (зливових) опадів,  що
можуть  приховати  зовнішні  ознаки  незадовільного  стану  споруд
(випирання, вимокання, фільтрація крізь тіло греблі тощо).
     3.2. Обстеження гідротехнічних  споруд  виконується  у  такій
послідовності:
     - ознайомлення з Паспортом (додаток N  2),  який  складається
згідно  з  Положенням  про  паспорт  гідротехнічних  споруд систем
гідравлічного вилучення та  складування  промислових  відходів  та
хвостів  (додаток  N  3),  та  іншою  технічною документацією,  що
включає  матеріали  регламентних  обстежень,  які  виконуються   в
процесі експлуатації комплексу споруд;
     - візуальні  обстеження  комплексу  гідротехнічних  споруд  з
проведенням   фотозйомок   і   замальовуванням  окремих  виявлених
дефектів;
     - узагальнення  матеріалів  перших  двох етапів для прийняття
рішень про необхідність виконання обстежень геолого-геофізичними*,
геодезичними, геолого-технічними, лабораторними та ін. методами;
_______________________________
     * геолого-геофізичні   методи   досліджень,   що   визначають
місцерозташування геодинамічних зон (мікролінеаментів), дають лише
якісні показники стану дамб, місць розташування деформацій, шляхів
фільтрації  води і застосовуються в окремих випадках для уточнення
місць  та  об'ємів  інженерно-геологічних   досліджень   комплексу
споруд.
 
     - проведення     інженерно-геологічних     і      спеціальних
топо-геодезичних досліжень;
     - складання звіту (заповнення бланку Паспорта);
     - розробка  інженерних рекомендацій щодо ліквідації аварійних
ситуацій;
     - при   позаплановому   обстеженні   складання  акта  комісії
(додаток N 1) та його подання на  затвердження  органам  місцевого
самоврядування, що створили цю комісію.
     3.3. Під   час   обстеження   та   паспортизації    перевірці
підлягають:
     - оснащеність споруд засобами вимірювань;
     - стан споруди;
     - організація експлуатації споруди;
     - виконання заходів щодо ремонту;
     - стан технічної документації;
     - виконання заходів щодо забезпечення надійності;
     - засоби охорони навколишнього природного середовища.
     3.4. Перевірка оснащеності споруд засобами вимірювань.
     Перевіряється:
     - оснащеність  споруд  контрольно-вимірювальною апаратурою та
її відповідність вимогам проектної документації,  збереження та її
працездатність;
     - наявність   та   своєчасність    метрологічних    перевірок
контрольно-вимірювальної апаратури;
     - наявність засобів геодезичного контролю;
     - стан опорної геодезичної мережі та її достатність.
 
     3.5. Перевірка стану споруд.
     3.5.1. Огороджуючі споруди.
     Огляду і    перевірці   підлягають:
     зміни конструктивного характеру,  які з'явилися на спорудах в
ході   будівництва   та   експлуатації;  відступ  (порушення)  від
проектної документації;
     - відповідність основних показників споруди проектним;
     - стан кріплення укосів;
     - достатність   перевищення   гребню   споруд   над    рівнем
заповнення накопичувача;
     - відповідність   основних   показників   стану   та   роботи
гідротехнічних   споруд    (осад,    горизонтальні    переміщення,
деформацій,   фільтраційний   режим,  наявність  суфозії)  заданим
гранично допустимим або розрахунковим значенням в проекті.
     3.5.2. Накопичувач з прилеглою територією:
     - наявність місцевих деформацій - осідань,  сповзань, зсувів,
випорів, тріщин, воронок виходів фільтраційного потоку, суфозійних
явищ,  мокрих плям,  ознак підтоплення  й  заболочення.  У  районі
розташування  гірничих  виробіток  слід  звернути увагу на можливе
проникнення води до старих гірничих виробіток шахт;
     - стан кріплень укосів і берм.
     3.5.3. Греблі та дамби:  те ж саме,  що й  згідно  з  пунктом
3.5.1 цієї Методики.
     3.5.4. Водоскиди-накопичувачі:
     - стан   будівельних   конструкцій  -  наявність  деформацій,
корозії бетону й металоконструкцій;
     - осади труб під греблями;
     - стан гідромеханічного й вантажопідйомного обладнання.
     3.5.5. Пульпопроводи та випуски:
     - стан опор, трубопровідної арматури, опорних естакад;
     - знос труб;
     - наявність протікань вздовж пульпопроводу;
     - наявність працюючих випусків та їх кількість;
     - відповідність  системи  заповнення  накопичувача  згідно  з
проектом.
     3.5.6. Скидні лотки, канали:
     - стан  конструкцій,  наявність  протікань,  стан  переїздів,
перепусків акведуків.
 
     3.5.7. Дренажні системи:
     3.5.7.1. Вертикальний дренаж:
     - перевіряється    загальна    кількість    свердловин     та
відповідність їх місцерозташування за проектом;
     - відповідність фактичного дебіту свердловин проектним;
     - оснащеність приладами для обліку витрати води;
     - стан  автоматичних  пристроїв  для  вмикання  і   вимикання
свердловин;
     - наявність і своєчасність заповнення журналів обліку витрати
свердловин.
     3.5.7.2. Горизонтальний закритий дренаж.
     Перевірці підлягають:
     - оглядові колодязі (їх стан, наявність кришок, маркірування,
наявність  дренажного  стоку,  можливість  вимірювання  витрати  в
кожному колодязі, ступінь замуленості колодязя);
     - стан  поверхні  вздовж  траси  дрени  (наявність  просадок,
вимоїн, зсувів, випорів грунту);
     - наявність  деревинної  та  чагарникової  рослинності вздовж
траси дрени;
     - стан місця підключення дрени до відвідного колектора.
     3.5.7.3. Горизонтальний відкритий дренаж.
     Перевірці підлягають:
     - стан кріплення дна і схилів дрени;
     - наявність рослинності на схилах і у воді;
     - стан місця підключення дрени до відповідного колектора.
     3.5.7.4. Відвідні колектори:
     - закритого типу  перевіряються  у  відповідності  з  пунктом
3.5.7.2 цієї Методики;
     - відкритого типу - у відповідності з  пунктом  3.5.7.3  цієї
Методики.
 
     3.5.8. Системи відведення поверхневого стоку.
     3.5.9. Система пилоглушіння:
     - ефективність  роботи системи визначається у відповідності з
проектними і експлуатаційними правилами.
     3.5.10. Споруди  для  захисту  від забруднення підземних вод,
підтоплення й затоплення територій:
     - ефективність    визначається   за   результатами   режимних
спостережень і висновками санітарних та природоохоронних органів.
     3.5.11. Санітарно-захисна зона:
     - наявність не регламентованої проектом діяльності.
     3.5.12. Насосні    станції    різного   призначення,   камери
переключень:  стан  будівельної  частини  (підземної,   наземної),
основного   й   допоміжного  обладнання,  контрольно-вимірювальної
апаратури, засобів управління , сигналізації та зв'язку;
     - заходи щодо попередження затоплення насосної станції.
     3.5.13. Iнші   споруди:   оцінка    стану    проводиться    у
відповідності з пунктами 3.5.1-3.5.12 цієї Методики.
 
     3.6. Перевірка організації експлуатації споруди.
     Перевірці підлягають:
     - наявність  інструкцій  по  експлуатації  комплексу  та його
окремих споруд;
     - наявність  і  правильність ведення журналів спостережень за
елементами гідротехнічного комплексу;
     - наявність плану заходів при виникненні аварійних ситуацій.
     3.7. Перевірка технічної документації.
     Перевірці підлягають:
     - наявність проектної документації;
     - наявність виконавчої документації;
     - технічні паспорти споруд і обладнання;
     - журнали та інші документи авторського нагляду;
     - журнали   інструментальних   і    візуальних    контрольних
спостережень;
     - акти  попередніх  спеціалізованих  комісій  по   обстеженню
споруд;
     - дозвіл на природокористування;
     - затверджені ліміти на природокористування.
     3.8. Перевірка організації нагляду за спорудами.
     Перевіряються:
     - наявність інструкції з експлуатації;
     - виконання  вимог  керівних матеріалів і методичних вказівок
щодо обсягу і строків проведення контрольних спостережень;
     - наявність журналів тарирування приборів і обладнання;
     - наявність  оформлення  і  передачі   первинних   матеріалів
спостережень для їх аналізу автору проекту споруд.
     3.9. Перевірка виконання заходів щодо забезпечення надійності
та безпеки.
     Перевіряється виконання:
     - законів України, постанов Уряду щодо питань експлуатації та
забезпечення надійності й безпеки  роботи  споруд  і  приписів  та
наказів міністерств та відомств;
     - інструкції  по  експлуатації  комплексу  та  його   окремих
споруд;
     - підсумкових документів попередніх обстежень;
     - висновків і приписів адміністративних органів.
     3.10. На підставі матеріалів обстеження заповнюється  Паспорт
гідротехнічних    споруд   систем   гідравлічного   вилучення   та
складування промислових відходів та хвостів.
 
           4. Паспортизація хвостосховищ та шламосховищ
 
     4.1. Основними   цілями   паспортизації    хвостосховищ    та
шламосховищ є:
     - створення  державної  системи  обліку  та   моніторингового
контролю  за  станом  екологічно  небезпечних  об'єктів,  до  яких
належать хвостосховища;
     - створення    системи    зниження    небезпеки    виникнення
надзвичайних  ситуацій  при  експлуатації   хвостосховищ   та   їх
консервації (закритті);
     - захист населення та навколишнього природного середовища від
наслідків експлуатації хвостосховищ.
     4.2. Методика регламентує:
     - склад і структуру Паспорта хвостосховища;
     - методику його заповнення і ведення;
     - схему  руху інформаційних потоків при проведенні державного
обліку хвостосховищ;
     - можливість  створення  комп'ютерної інформаційно-довідкової
державної системи обліку хвостосховищ;
     - можливість посилення контролю безпеки хвостосховищ;
     - схему локального моніторингу стану хвостосховища.
     4.3. Органи місцевого самоврядування використовують матеріали
паспортизації хвостосховищ при:
     - обгрунтуванні управлінських рішень;
     - розробці заходів  по  підвищенню  безпеки  хвостосховищ  та
охороні навколишнього природного середовища і здоров'я населення;
     - при роботі комісій,  які створюються  для  розгляду  причин
аварій і визначення їх наслідків.
     4.4. Державні  органи  нагляду  і   контролю   використовують
результати паспортизації при:
     - складанні кадастру хвостосховищ за єдиною методикою;
     - обгрунтуванні  системи локального моніторингу,  що дозволяє
впроваджувати сучасні методи обробки інформації;
     - визначенні   можливості   видачі   дозволу   (ліцензії)  на
зберігання і  переробку  хвостів,  золи,  шламу,  шлаку  та  інших
відходів виробництва;
     - для виявлення відхилень від проектних норм  експлуатації  і
контролю за роботою хвостосховищ;
     - розробці заходів і контролю їх виконання щодо  попередження
виникнення надзвичайних ситуацій на хвостосховищах.
 
             5. Організація проведення паспортизації
                   хвостосховищ та шламосховищ
 
     5.1. Паспортизації підлягають хвостосховища  та  шламосховища
всіх  відомств  і  підприємств  незалежно  від форм власності,  що
утворилися    як    наслідок    механічного    та    гідравлічного
транспортування відходів виробництва,  за формою,  яка викладена в
документі Паспорті і виконується у відповідності до Методики.
     5.2. Паспортизація  виконується  за  рахунок  підприємства за
угодою    між    керівниками    підприємств     та     інститутами
Держкоммістобудування України, які виконують територіальні функції
у цій галузі,  а також спеціалізованими  організаціями,  що  мають
ліцензію на вид діяльності, пов'язаний з науковими дослідженнями і
проектуванням  цих   споруд,   відповідну   лабораторну   базу   і
спеціалістів відповідної кваліфікації.
     5.3. За відсутністю вірогідних даних для заповнення  Паспорта
підприємство-замовник  (власник  хвостосховища,  шламосховища)  за
рахунок власних коштів проводить  його  обстеження,  залучаючи  до
цього спеціалізовані підприємства на договірних засадах.
     5.4. Результати обстеження та  інші  матеріали,  пов'язані  з
наслідками   аварії,   які   подаються   комісією,   розглядаються
адміністративними органами, що створили комісію.
     За результатами    розгляду   приймається   рішення,   що   є
обов'язковим для підприємства - власника хвостосховища,  незалежно
від   відомчої   належності.   Це  рішення  надсилається  обласним
управлінням Мінекобезпеки України.
     5.5. Паспортизація  проводиться згідно з пунктом 1.7 Методики
з метою оцінки стану екологічно-небезпечних об'єктів, а  в  період
між    інвентаризаціями    інформація    про   їх   функціонування
підтримується  за  рахунок  даних  локального  моніторингу   стану
об'єкта.
     5.6. В      разі      виникнення      відхилень      показань
контрольно-вимірювальної  апаратури  і  обладнання  від  проектних
параметрів експлуатації, після їх ретельного обстеження чи системи
споруд,  що забезпечують їх нормальну експлуатацію,  розроблюються
спеціальні заходи по усуненню недоліків і підвищенню надійності їх
роботи.
     5.7. Проектні параметри хвостосховищ, впровадження додаткових
контрольно-вимірювальних приладів та обладнання,  зміна технології
складування (зберігання)  та  інші  обов'язково  заносяться  після
проведення  екологічної  експертизи в паспорт та в його копію,  що
зберігається в територіальному органі Мінекобезпеки України.
     5.8. Iнвентаризаційна,  звітна та інша інформація збирається,
аналізується та подається у  центральні  органи  виконавчої  влади
безпосередньо підприємством, яке їх експлуатує. Директори вказаних
підприємств несуть персональну відповідальність за вірогідність та
повноту інформації.
     5.9. Мінекобезпеки України організовує  роботу  з  державного
обліку   екологічно   небезпечних   об'єктів,  до  яких  віднесені
хвостосховища та шламосховища,  та створює інформаційну базу даних
при одному з своїх управлінь.
     5.10. Результати паспортизації надаються суб'єктам державного
моніторингу    навколишнього   природного   середовища   дирекцією

Страницы: Стр. 1 | Стр. 2 | Стр. 3 | Стр. 4