витки джгутика з азбестового шнура, просоченого пастою; вільний
кінець змащують і на нього одягають наступну секцію. Треба
ретельно стежити за тим, щоб розмір азбестової підмотки не
перевищував глибини канавок біля ніпельних отворів двох суміжних
секцій (зайва підмотка призводить до поломки секції під час
стягування). Секції треба стягувати рівномірно і плавно, без
ривків, не допускаючи перекосів, одночасно по нижніх і верхніх
головках. Зазор між роздільними ребрами головок секцій після
натягування секцій повинен бути не більше 2 мм. Рівність зазорів
забезпечує паралельне положення торців верхніх і нижніх головок
кожної секції у вертикальній площині. Послідовно приєднуючи і
стягуючи по одній секції, складають правий чи лівий пакет котла,
потім другий пакет, суворо відцентрований на початку складання по
трійниках пакетів.
4.1.11. Після закінчення складання пакетів монтажні болти
змінюють постійними стяжними: до складених пакетів приєднують на
шпильках коліна і трійники, прибирають пристрій. Складений пакет
підлягає випробуванню гідравлічним тиском згідно з паспортом (як
правило, 1,25 робочого). Після гідравлічного випробування
видаляються тимчасові заглушки, встановлюють колосники, ущільнюють
мастикою і азбестовим шнуром топку і ведуть під верх обмурування
згідно з кресленнями.
Після закінчення кладки обмуру його стягують каркасом з
куткової сталі і стяжних болтів. Усі місця зіткнення секцій котла
з цегляними муруваннями обмурки обов'язково прокладають азбестовим
картоном; одночасно з муруванням обмурку монтують топкову
гарнітуру, навішують фронтальну плиту з завантаженими і зольними
дверцями, установлюють шибери, блоки, троси і противаги. У котлах
"Універсал-5", "Універсал-6", "КЧ-1", "Тула-3" передні, бічні й
задні стінки, а в котлах "Мінськ-1" - тільки бічні покривають
теплоізоляційною мастикою пошарово у гарячому стані до товщини 30
мм, виконують ці роботи під час сушіння обмурку (котел при цьому
палять дровами). Сушіння чавунних котлів, як правило, триває 2 - 3
дні.
4.1.12. Фундаменти під котли "НИИСТУ-5" викладають за
кресленнями на загальній монолітній бетонній плиті товщиною 100
мм, верх якої розміщується на 218 мм нижче від рівня підлоги і
збігається з подом бічних повздовжніх і торцевого (заднього)
поперечного лежаків. Під час викладання лежаків за котлом
встановлюють збірні рамки для шиберів.
Усі секції виставляють на цегляній основі, центрують по
колекторах, схоплюють, а потім зварюють колекторні стики. Після
зварювання перевіряють горизонтальність установлення котла,
провадять гідравлічне випробування, після чого приступають до
обмурування. До початку обмурування установлюють каркас котла,
навіщують фронтові плити, укладають на підколосникові балочки
колосники і приєднують зольникову коробку (чи газові пальники).
Мурування з червоної цегли провадять на глиняному розчині,
вогнетривкої - на шамотному. Особливу увагу під час мурування
бічних і задньої торцевої стін приділяють попередженню забруднення
розчином розведених ребер конвективної поверхні нагрівання. Для
цього між ребрами котла і стіною топки, що викладають, закладають
стальний лист, який пересувають вгору в міру викладення стіни. У
фронтовій стіні на відстані близько 500 мм від стелі топки
влаштовують оглядовий отвір. Під час просушування обмурку
всередині топки укладають теплоізоляційну мастику на розігріті
поверхні та усувають усі нещільності обмурування.
4.1.13. Стальні трубні парові котли малої потужності (Е 1/9,
Е 0,4/9, KB, ПНК-2С та інші) поставляють заводи-виготівники у
складеному вигляді в обмурку та обшивці. Після розпакування
провадять технічний огляд усього обладнання за відправними
документами, а потім складають акт технічного приймання
котлоагрегату з додаванням відомості виявлених дефектів. Котли
встановлюють на бетонну підготовку під полозки без кріплення
фундаментними болтами. Встановлення треба перевірити за рівнем у
повздовжньому і поперечному напрямках і усі наступні монтажні
роботи провадити згідно з кресленнями та інструкціями
заводів-виготівників на монтажні роботи. Монтаж електричної
частини і заземлення обладнання слід провадити згідно з ПУЭ до
1000 В.
Останнім часом у комунальній енергетиці України поширені
жаротрубні стальні водогрійні автоматизовані котли типу "ВК"
продуктивністю до 3,15 МВт. Ця серія котлів відзначається високим
ККД, відсутністю обмурування. Котли можуть бути встановлені без
фундаменту на підлозі котельні (без ухилу), а також змонтовані як
пересувні блокові установки. Ці агрегати, які відзначаються
простою експлуатацією, компактністю, малими габаритами і незначною
масою, з часом витіснять старі малоефективні моделі.
Технічні характеристики котлів наведено у табл. 4.
Таблиця 4
Технічні характеристики стальних водогрійних
автоматизованих котлів
------------------------------------------------------------------
| Найменування показників | Марка котлів |
|---------------------------+------------------------------------|
| |КСВа-1,0 Гн |КСВа-2,0 Гс| КСВТа-3,0 |
| | "ВК-22" | "ВК-21" - | |
| | | М2 | |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Теплопродуктивність, МВт | 1,0 | 2,0 | 3,0 |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Коефіцієнт корисної дії, % | 93,4 | 93,1 | 92,4 |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Температура води на вході, | 62,4 | 60,6 | 60,0 |
|град.C | | | |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Те саме, на виході, град.C | 89,2 | 108,8 | 92,8 |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Витрата води, т/год. | 33,5 | 42,8 | 78,6 |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Витрата газу, нкуб.м/год. | 118,0 | 230,0 | 338,0 |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Паливо | | Природний | |
| | | газ | |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Пальниковий пристрій | | ТТС-Б | |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Температура газів, що | 165 | 164 | 175 |
|відходять, град.C | | | |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Габаритні розміри (L х B х |2,63 х 1,3 х|4,3 х 1,7 х|4,29 х 2,5 |
|H), м | 1,75 | 2,4 | х 2,8 |
|---------------------------+------------+-----------+-----------|
|Маса, кг | 2250 | 4100 | 8390 |
------------------------------------------------------------------
4.1.14. Стальні двобарабанні водогрійні котли ДКВР (ДЕ) усіх
типорозмірів, за винятком ДКВР-10-13 (23) у високій компановці,
поставляють споживачам блоками у складеному вигляді у полегшеному
обмурку та обшивці, а також без них. Котли ДКВР-10-13 (23) і
ДЕ-25-14ГМ поставляють споживачам тільки розібраними. До котлів
ДКВР-10-39 окремими блоками в обмурку та обшивці поставляють
хвостові поверхні нагрівання.
Котли ДКВР-20-13 можуть поставлятися у вигляді трьох великих
блоків (два топкових і конвективний), у полегшеному обмурку та
обшивці, блоки також можуть поставлятися під важкий обмурок.
4.1.15. В усіх випадках блокового транспортування котлів
продуктивністю до 6,5 т/год. котла 10 т/год. у низькій компоновці
опорною конструкцією є тільки нижня опорна рама. На час
транспортування особливо ретельно затягують болти кріплення котла
до опорної рами (опорні балки нижнього барабана і опори камер
екранів).
Пересувати котел можна на котках, які підводять під раму
котла з допомогою домкратів або підклинюванням; при цьому треба
піднімати одночасно два суміжних кути рами. До місця монтажу котел
доставляють на автомашині з причепом, на спеціальних санях або
візках, на стальному листі. Навантаження, переміщення,
розвантаження котла і його блоків провадити кантуванням не
дозволяється. Поздовжні балки опорної рами котла мають на кожному
кінці отвори, підсилені привареними втулками, які служать для
піднімання і транспортування.
Для піднімання конвектного блока котла ДКВР-20-13(23) до
верхнього барабана приварюють спеціальні вантажні скоби.
Піднімання із застропуванням за інші частини котла або рами не
допускається. Слід звертати увагу на захист кип'ятильних труб від
тиску на них строповки. Під час піднімання котла у складеному
вигляді (але без обмурка та обшивки) крановими засобами до глухих
ден барабанів приварюють скоби для розтяжок; стропування провадять
за верхній барабан.
4.1.16. Під час приймання вантажу (котла) від транспортної
організації монтажна організація провадить кількісну перевірку
його за вантажними документами і технічний огляд із складанням
акта технічного приймання та відомості виявлених дефектів. Під час
приймання блоків, незалежно від наявності обмурку та обшивки,
провадять технічний огляд внутрішніх та зовнішніх поверхонь,
внутрішньої перегородки і трубних пучків, перевіряють головні
розміри котла та його основні деталі. У перегородці не
допускаються щілини між плитами; ущільнювані поверхні фланців,
штуцерів, люків не повинні мати забоїн, рисок, перекосів,
хвилястостей тощо. Дефекти усуває замовник або монтажна
організація за окрему оплату. При прийманні котла, що прибув у
розібраному вигляді, технічний огляд починають із зварних
барабанів. Зовнішнім оглядом перевіряють доброякісність швів,
трубних отворів і штуцерів для арматури, виявляють дефекти і
пошкодження у вигляді тріщин, плен, розшарувань, згортань, а також
овальність, конусність, задири, зобоїни і риски на стінках трубних
отворів, наявність задирок на їх кромках. Якщо барабани одержані
не від заводу-виготовника котла, то провадять ретельнішу перевірку
і промірювання довжини, діаметра, товщини стінок, овальності та
прогини через кожний метр довжини. Так само перевіряють камери
екранів і пароперегрівачів.
Орієнтування за допусками повинно бути у паспорті котла.
Кип'ятильні, екранні та перегрівальні труби надходять у готовому
вигляді зігнутими та обрізаними за розмірами без припусків. Вони
повинні відповідати допустимим відхиленням за діаметром, товщиною
стінки, овальністю та радіусом гнуття по паспортних вимогах.
4.1.17. Усю арматуру піддають огляду та гідравлічному
випробуванню на щільність. Під час огляду перевіряють чистоту
відливки корпусу (відсутність свищів, тріщин), чистоту обробки
ущільнювальних поверхонь (відсутність забоїн, подряпин), чистоту
обробки циліндричної та нарізної частини шпинделя, легкість його
обертання.
4.1.18. Перевірку та приймання фундаменту під котел провадять
перед початком складання котла. Майданчик і колодязі для закладних
болтів очищають, розбивають монтажні осі, якими є поздовжня вісь
котлоагрегату лінія фронту котла.
Осі розбивають за кресленнями з промірами від колон чи стін
будівлі. Для фіксації осей натягують тонкий стальний дріт на
висоті, яка забезпечує вільний прохід під ним. У стіни будівлі
забивають скоби, кінці дроту перекидають через скоби і для
натягування підвішують до них вантаж. Для перевірки можливих
відхилень при виконанні будівельних конструкцій будівлі після
попереднього встановлення осей перевіряють їх взаємну
перпендикулярність, після чого положення осей фіксують дротом,
укладеним в утворені у скобах канавки. Одержавши і зафіксувавши
відправні точки, перевіряють геометричні розміри фундаменту,
правильність розташування колодязів для закладених болтів та їх
розміру, відповідність кресленням габаритів фундаменту в цілому і
його прямокутність - шляхом зіставлення довжин діагоналей,
висотних позначок опорних поверхонь каркасу і опорних рам
(перевіряють нівеліром з рейкою або водяним рівнем). Відхилення за
розмірами фундаменту визначають вимогами, за яким габарити
башмаків повинні укладатися у габарити опорних поверхонь, а
габарити обмуровки не виходити за межі лінії обрізання фундаменту.
Приймання фундаменту оформляють відповідним актом заінтересованих
сторін з доданням виконавчої схеми фундаменту. Після приймання
фундаменту провадять складання, встановлення, вивірку і
розкріплення монтажного чи обв'язувального каркасів, щогл, кранів
та інших монтажних конструкцій та механізмів.
Таблиця 5
Технічна характеристика котлів типу ДЕ
-------------------------------------------------------------------
| Найменування |ДЕ-4-14|ДЕ-6,5-14|ДЕ-10-14|ДЕ-16-14|ДЕ-25-|
| показників | ГМ | ГМ | ГМ | ГМ |14 ГМ |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Паропродуктивність, | 4,14 | 6,73 | 10,35 | 16,56 |26,88 |
|т/год. | | | | | |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Тиск, МПа | 14 | 14 | 14 | 14 | 14 |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Температура пари | 194 | 194 | 194 | 194 | 194 |
|насиченої, град.C | | | | | |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Те саме, слабо- | 225 | 225 | 225 | 225 | 225 |
|перегрітої, град.C | | | | | |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Площ поверхонь | | | | | |
|нагрівання, кв.м: | | | | | |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|радіаційної | 22,0 | 28,0 | 39,0 | 49,3 |64,0 |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|конвективної | 48,0 | 67,0 | 116,0 | 155,0 |230,0 |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|ККД (при спилюванні | 88,19 | 88,73 | 89,76 | 88,24 |91,1 |
|мазута), % | | | | | |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Тип пальникового |ГМГ-2,5| ГМ-4,5 | ГМ-7 | ГМ-10 |ГМП-16|
|пристрою | | | | | |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Габаритні розміри, м | 4,28 х| 5,05 х | 7,44 х | 9,26 х |11,55 |
| | 4,3 | 4,3 | 5,13 | 4,67 | х |
| | | | | |4,63 |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Висота до осі | 5,05 | 5,05 | 4,4 | 4,72 |4,72 |
|верхнього барабана | | | | | |
|----------------------+-------+---------+--------+--------+------|
|Маса металу в об'ємі | 9,44 | 10,5 | 13,1 | 20,2 |23,3 |
|заводської поставки | | | | | |
-------------------------------------------------------------------
4.1.19. Порядок монтажу котлів ДКВР(1) залежить від умов
поставки.
_______________
(1) Тепер котли ДКВР не випускаються. Бійський котельний
завод випускає подібні котли доскональних за своїми
теплотехнічними характеристиками типів E (ДЕ, КЕ), див. марки,
наведені у табл. 5.
При блоковій поставці в обмурку та обшивці роботи виконують у
такій послідовності: викладають обмурок шлакових та зольних
відсіків і встановлюють силовий каркас; установлюють і вивіряють
блоки на силовому каркасі або на фундаменті з бетону або червоної
цегли; монтують сходи й площадки, арматуру і трубопроводи у межах
котла; провадять гідравлічне випробування; викладають задній поріг
у топці, стінці, яка відділяє камеру догорання від топки, частини
фронтової стінки та інших обмурувальних вузлів; установлюють
обдувний прилад. Під час монтажу котла, який поставляється
транспортним блоком без обмурка та обшивки, виконують описані
операції і ще додається: встановлення за заливання закладних
болтів колон каркасу, встановлення каркасу котла; усі обмурувальні
роботи, за винятком обмурування шлакових і зольних відсіків,
виконують після гідравлічного випробування котла.
4.1.20. При поставці котлів у розібраному вигляді монтаж
набагато ускладнюється і пов'язаний з рядом додаткових операцій це
відповідальні види зварювальних робіт, становлення труб екранів,
підготовка і вальцювання труб конвективного пучка, установлення
барабанів, колекторів, виносних циклонів, камер, перегрівачів
тощо. Гідравлічному випробуванню у цьому разі передує перевірка
засміченості усіх труб та змійовиків металевими шарами (діаметр
шару повинен становити 0,85 внутрішнього діаметра труб, які
перевіряються).
4.1.21. Гідравлічне випробування при цьому провадять згідно з
діючими правилами у присутності представника Держнаглядохоронпраці
України пробним тиском (1,25 робочого). Під час випробувань котел,
пароперегрівач і водяний економайзер повинні перебувати під
пробним тиском протягом 5 хвилин. Падіння тиску при цьому не
допускається. Потім провадять огляд котла, під час якого тиск
знижують до величини робочого і підтримують на цьому рівні увесь
потрібний час. Піднімання й зниження тиску провадять поступово.
Котел вважається витримавшим випробування, якщо протягом 5
хвилин не відбулося падіння пробного тиску. А при огляді не
виявлено крапель чи підмоклих місць у місцях вальцювання і на
зварних швах.
4.1.22. При поставці котлів у блоці внутрішній огляд та
гідравлічне випробування котла у присутності представника
Держнаглядохоронпраці України виконують на заводі-виготовнику -
про що є запис у паспорті котла, однак остаточне гідравлічне
випробування котла у присутності представника
Держнаглядохоронпраці України виконують на місці монтажу. При
цьому перевіряють щільність вальцювальних з'єднань трубної системи
та бічних екранів, розлад яких можливий під час транспортування, а
також місць приварювання труб монтажу трубопроводів і встановлення
арматури. Після гідравлічного випробування розкривається верхній
барабан, провадять монтаж внутрішньобарабанних пристроїв та
установлюють обдувальний прилад.
4.1.23. При провадженні обмурувальних робіт готують
вибракування червоної та вогнетривкої цегли за якістю. Готують
цементно-вапняний та шамотний розчини.
Усі роботи провадять згідно з робочими кресленнями,
дотримуючись ізоляції конструкцій, температурних швів. Особливо
ретельно слід виконувати стельові перекриття котла, цегла склепінь
підлягає підтесуванню та притиранню, допускається товщина швів у
вогнетривкому муруванні у межах 2 - 3 мм. Неекрановані ділянки
вогневого боку важкого обмурку в районі топки від роз'їдання
шлаками і вигорання слід охороняти спеціальними обмазками.
4.1.24. При спалюванні у топках котлів рідкого і
газоподібного палива в обмурку встановлюють вибухові клапани.
Поверхню верхнього барабана, що виходить у топку, торкретують,
наносячи склад на стінку із стального дроту, натягнутого на каркас
з круглої сталі, а колектори екранів захищають муруванням із
шамотної цегли.
Обмурування котлів ДКВР з топками для спалювання твердого
палива має свої особливості, зумовлені монтажем різних толочних
пристроїв. Про це повинно бути детально вказано у технічній
документації заводу-виготівника, яка надходить у комплекті з
котлом.
У теплу пору року обмурування сушать протягом 5 діб на
деревному паливі, у зимову - 6 - 8 діб. Під час сушіння стежать за
рівнем води у водовказівних колонках. На кінець сушіння
температура води у котлі не повинна перевищувати 80 - 90 град.C.
Котли, що надійшли у полегшеному обмурку, просушують потягом трьох
діб.
4.1.25. Монтаж прямоточних секцій водотрубних котлів ТВГ слід
провадити у такій послідовності: укладають на фундамент раму
котла, установлюють опори на рамі, установлюють секції котла і
з'єднують їх перепускними трубами на зварюванні, викладають піл
котла, установлюють подові пальники, установлюють каркас,
обмуровують котел, монтують трубопроводи і арматуру в межах котла,
приєднують повітроводи, монтують сходи й площадки, установлюють
контрольно-вимірювальні прилади і сигнально-запобіжну арматуру.
Усі роботи щодо монтажу котла провадять згідно з діючими правилами
на монтажні роботи (ДБН) з урахуванням особливостей конструкції
котла.
Основу під котел слід виконувати з бетону не нижче марки 100.
Місця установлення двотаврових балок і фундаментальних плит
підлити бетоном. Після перевірки рівнем горизонтальності опорної
рами під колектори починають встановлювати радіаційні поверхні
нагрівання котла, які мають п'ять вертикальних топкових і один
стельовий екрани. Особливістю конструкції котла є розміщення трьох
топкових екранів у вигляді двосвітних, які розбивають топку на
чотири відсіки. Після встановлення вертикальних топкових і
стельових екранів приварюються із секцій, кожна з яких являє собою
вертикальний колектор з ввареними змійовиками. Секції між собою
також з'єднують приварюванням перепускних труб. Після складання
котла монтують його каркас і в суворій відповідності з кресленнями
провадять обмурування, звертаючи особливу увагу на надійний захист
верхніх та нижніх колекторів радіаційної поверхні від
перегрівання.
Кладку шамотної цегли слід провадити на шамотному розчині
другого класу; для кладки червоної цегли розчин складний складу
1:1:6. Установлення двох вибухових клапанів на верхній задній
стінці конвективного газоходу виконують у процесі кладки обмурку.
Особливу увагу слід звертати при викладанні щілини пальника
(ширина щілини 110 мм).
Запірно-регулювальну арматуру встановлюють після ревізії та
випробувань.
Для ущільнюючих прокладок слід застосовувати пароніт,
оброблений графітовим змащенням.
Закінчений монтажем котел промивають технічною водою.
Промивання вважається закінченим, якщо на виході у дренаж
вода надходить освітленою. Після огляду котла інспектором
Держнаглядохоронпраці та гідравлічного випробування слід провадити
сушіння котла, для чого протягом 4 - 5 днів котел прогрівають на
невеликій витраті газу (від 10 до 25% номінальної).
4.1.26. Котли уніфікованої серії КВ (див. табл. 6).
Під час приймання фундаменту під котел перевіряють
правильність розміщення фундаменту і його осей відносно будівлі та
сусіднього фундаменту, а також висотні позначки (рівнем або
нівеліром). Відхилення фактичних розмірів фундаменту не повинні
перевищувати значень, вказаних у паспорті котла. Для вирівнювання
висотних позначок допускається встановлення стальних прокладок,
але не більше трьох в одному пакеті, з наступним зварюванням їх по
периметру. Встановлення на опори топкового і конвективного блоків
котла починають після приймання фундаменту і встановлення рами
колосникової решітки (для котлів типу КВ-ТС). Під час установлення
враховують напрямок теплових розширень під час роботи котла
Внаслідок розширення елементів котла вздовж його поперечної осі, а
також керуючись розрахунком теплових розширень, вміщеним у
документації заводу-виготівника, нижні плити рухомих опор
топкового блока зміщують у бік фронту, а конвективного блока - у
бік заднього екрана, і, крім того, усі опори зміщують також вздовж
поперечної осі до зовнішньої сторони котла, після чого закріплюють
болтами з гайками.
Таблиця 6
Характеристика водогрійних котлів КВ-ТС
------------------------------------------------------------------
| Найменування | Марка котлів |
| показників | |
| |---------------------------------------------|
| |КВ-ТС-|КВ-ТС-|КВ-ТС-|КВ-ТС-|КВ-ТСВ|КВ-ТСВ-20 |
| | 40 | 6,5 | 10 | 20 | -10 | |
| | | | | |-----------------|
| | | | | | з |
| | | | | | повітро- |
| | | | | | підігрівачем |
|------------------+------+------+------+------+-----------------|
|Теплопродуктив- | 4,64 | 7,54 | 11,6 | 23,2 | 11,6 | 26,2 |
|ність, МВт | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Витрата вугілля, | 1280 | 2060 | 2160 | 4320 | 3140 | 6290 |
|кг/год. | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Серійний ККД | 81 | 82 | 80 | 80,6 | 82,8 | 82,5 |
|брутто, % | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Температура газів,| 225 | 225 | 220 | 230 | 205 | 218 |
|що відходять, | | | | | | |
|град. C | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Температура | - | - | - | - | 210 | 226 |
|гарячого повітря, | | | | | | |
|град.C | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Витрата води, | 49,5 | 80 |123,5 | 247 |123,5 | 247 |
|т/год. | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Тиск води на | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 |
|виході, МПа, | | | | | | |
|мінімум | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Гідравлічний опір |0,1038|0,1074| 0,12 | 0,21 | 0,11 | 0,19 |
|котла, кгс/кв.см | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Розрахунковий тиск| 2,5 | 2,5 | 2,5 | 2,5 | 2,5 | 2,5 |
|води, МПа | | | | | | |
|------------------+------+------+------+------+------+----------|
|Загальна довжина | 5,0 | 6,7 | 7,6 | 10,8 | 8,4 | 12,54 |
|котла, м | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
Максимальні зміщення мають перші опори топкового блока,
внаслідок чого репер для спостереження за розширенням котла треба
встановлювати проти першої опори топкового блока.
На котлах продуктивністю 10; 20; 30 Гкал/год. (11,6; 23,2;
34,8 МВт) конвективний і топковий блоки з'єднують між собою
патрубками 219 х 10 мм. виконаними з припуском 50 мм. Монтажний
припуск повинен бути ліквідований для того, щоб витримати розмір
444 мм між камерами по осях. Після стискування патрубків слід
здійснити кріплення конвективного і топкового блоків між собою і
тільки після цього - приварювання нижніх плит опор до закладних
деталей. Перед промиванням та гідравлічним випробуванням котла
треба переконатися у тому, що у місцях монтажних зварних з'єднань
блоків та окремих елементів котла немає обмурку.
Монтаж площадки і сходів слід провадити після обмурування
конвективної частини котла. Під час встановлення котлів КВ-ГМ
повітряний короб установлюють після закінчення ізоляції фронтової
стінки котла, а повітронапрямний пристрій - до встановлення
повітряного короба у робоче положення.
Під час установлення ротаційного пальника слід дотримуватись
ущільнення по фланцю у місцях проходу болтів. Повітропровід у
місці кріплення до повітряного короба з боку топки обварюють з
боку короба. Під час монтажу дробоструминної установки площини
спряження пневмотранспортної лінії повинні бути підігнані й не
мати засмоктування повітря. Положення сопла для введення дробу в
інжектор регулюють під час налагоджування котла. Під час монтажу
котлів КВ-ТС топковий пристрій складають у такій послідовності:
перевіряють і провадять ревізію топкового обладнання, перевіряють
фундамент, установлюють рами решітки, фронтові плити та фронтовий
кожух решітки, складають колосникове полотно, установлюють
закидувачі, колосники, фурми, привід закидувачів, пристрій
повернення винесення і вентилятор повернення винесення, монтують
топковий блок, конвективний блок і вентилятор гострого дуття з
повітроводами.
4.1.27. Котли типу ПТВМ - завод-виготівник поставляє всю
металеву частину блочно. Обмурувальні та ізоляційні матеріали
замовляють окремо. Трубопроводи у межах котла при зовнішньому
діаметрі 83 мм і більше гнуться на заводі і при менших діаметрах
поставляють у вигляді заготовок. Каркас котла надходить у
комплекті окремими елементами (колони, ригелі, стояки, балки
тощо).
Під час приймання елементів каркасних конструкцій слід
керуватися допусками, вказаними у технічній документації, яка
надходить разом з конструкціями котла.
Металоконструкції та блоки до початку монтажу за наявності
вантажопідйомних механізмів і пристроїв краще укрупняти. При цьому
доведення труб допускається провадити тільки із застосуванням
підігрівання 700 - 780 град. C. Полиці каркаса треба складати на
стелажах, які виключають можливість деформації складуваних
конструкцій. До початку монтажу слід прийняти від будівельної
організації фундамент. Установити металоконструкції каркаса. При
встановленні блоків та окремих елементів каркаса, а також трубних
блоків котла спочатку треба встановити бічні стіни і проміжну
задню колону, а після вивірки - задню стінку зв'язують з основними
колонами бічних стін каркаса поперечними ригелями. Потім башмаки
підливають цементним розчином марки 200 і на 3 - 4 дні припиняють
роботу до повного затверднення підливки башмаків і стояків. До
цього завантажувати встановлений каркас категорично забороняється.
Після готовності бічних і задньої стінок всередину каркаса
заводять трубну частину котла (бічні екрани, задній екран,
фронтовий екран, пакети конвективної частини) і встановлюють
фронтову проміжну колону і зв'язуючі поперечні ригелі. Після
встановлення і вивірки блоків поверхонь нагрівання монтують
перепускні труби, витримуючи допуски між осями колекторів і по
висоті відповідно з допустимими відхиленнями. Останніми монтують
сходи і площадки за відповідними схемами і кресленнями,
дотримуючись горизонтальності сходинок у двох напрямках -
поздовжньому і поперечному.
4.2. Вимоги до території котелень
4.2.1. До початку експлуатації котельні повинні бути виконані
передбачені проектом: планування та обгородження території
котельні, пристрої для відведення зливових, талих і грунтових вод
від будівель та споруд і з території, прокладені автомобільні або
залізничні шляхи, обладнані пожежні проїзди та під'їзди до
водоймів та місткостей, водопровідні, каналізаційні і теплові
мережі з необхідними спорудами, мережі зовнішнього освітлення,
зв'язку і сигналізації, контрольні свердловини для спостереження
за режимом грунтових вод.
4.2.2. Під час експлуатації котельню треба утримувати у
технічно справному стані й чистоті: пристрої відведення зливових і
грунтових вод з усієї території котельні, відбудівель та споруд
(дренажі, водовідвідні канави, відмостки, жиронафтоуловлювачі
тощо), залізничні шляхи та переїзди через них, автомобільні шляхи,
пожежні проїзди та під'їзди до пожежних водоймів та місткостей,
мости, переходи тощо;
- водопровідні мережі і системи каналізації, їхні споруди;
- джерела питної води, водойми і санітарні зони охорони
джерел водопостачання;
- мережі зовнішнього освітлення, зв'язку і сигналізації;
огорожі території, озеленення та об'єкти благоустрою території.
4.2.3. Підземні комунікації водопроводу, каналізації,
теплопостачання, газопроводів, мазутопроводів, підземні кабелі
повинні мати покажчики.
Усі металеві підземні комунікації на території котельні
повинні мати протикорозійний захист.
4.2.4. Контроль за режимом грунтових вод здійснюється шляхом
спостереження за їх рівнем у контрольних свердловинах: у перший
рік експлуатації - один раз на місяць, наступні роки - залежно від
рівня їх вимірювання, але не рідше одного разу на квартал.
4.2.5. Відповідно до вимог місцевої
санітарно-епідеміологічної служби персонал котельні повинен
провадити вимірювання температури грунтової води й відбирання проб
для хімічного аналізу. Результат спостережень заноситься у
спеціальний журнал.
4.2.6. До початку паводкових періодів усі водостічні пристрої
слід ретельно оглянути і підготовити до відведення зливових вод.
Вводи в будівлі та споруди труб, кабелів, які містяться нижче за
рівень грунтових вод, треба ущільнити (герметизувати), механізми,
які відкачують воду, слід привести до готовності.
4.2.7. Приміщення для котлів, улаштування основних елементів
конструкцій будівель та споруд котелень, розміщення котлів та
допоміжного обладнання у цих приміщеннях повинні відповідати
вимогам СНиП П-35-76, СНиП П-58-75, ДНАОП 000-1.08-94, ДНАОП
0.00-1.26-96.
4.2.8. Контроль за станом конструкцій та інженерних систем
будівель та споруд повинен здійснюватися шляхом проведення
планових, а при необхідності й позачергових загальних або
часткових оглядів.
Під час оглядів виявляють несправності та причини їх появи,
перевіряють обсяг і якість виконання поточного і капітального
ремонту. Технічні огляди будівель та споруд треба провадити згідно
з вимогами інструкцій по їх експлуатації.
4.2.9. При виявленні під час оглядів деформацій та інших
дефектів елементів конструкцій будівель та споруд, які можуть
призвести до зниження їх несучої здатності, стійкості або
порушення нормальної роботи обладнання, слід вжити термінових
заходів щодо забезпечення безпеки їх подальшої експлуатації. Про
небезпечний стан будівель та споруд слід негайно повідомити
керівництву підприємства. Особливу увагу під час оглядів слід
приділяти будівлям та спорудам котелень, які мають знос понад
60%.
4.2.10. Для перекриттів у кожному приміщенні на підставі
проектних даних повинні бути визначені граничні навантаження і
встановлені відповідні таблички на видних місцях. Забороняється
складувати на майданчиках та перекриттях в будівлі котелень великі
вантажі, матеріали, треба уникати значних ударних навантажень під
час розвантаження та переміщення великого обладнання.
4.2.11. Під час виникнення вібрацій перекриттів, які
виникають внаслідок розбалансування обертальних елементів
обладнання чи неправильного встановлення його, вібрації слід
своєчасно усувати шляхом булансування чи встановлення
віброізолюючих основ і амортизуючих елементів і систем.
4.2.12. Забороняється пробивати отвори і прорізи в несучих
конструкціях без проведення перевірних розрахунків на міцність. У
разі потреби пробивання отворів та прорізів, порушені й захисні та
ізоляційні конструкції перекриттів слід відновлювати.
4.2.13. Несучі конструкції будівель та фундаменти обладнання
слід захищати від попадання на них води мінеральних мастил.
4.2.14. Якщо під час обстеження у плитах і балках
залізобетонних перекриттів будівель виявлено тріщини, слід
провадити ретельне спостереження за їх станом (ставити ліпні
маяки). Результати обстеження і спостережень треба заносити в
журнал і вживати своєчасних заходів щодо забезпечення надійності
споруд.
4.2.15. Металеві елементи конструкцій будівель та споруд слід
захищати від корозії внаслідок нанесення антикорозійних покриттів,
які в міру потреби слід відновлювати.
4.2.16. Протягом першого року експлуатації котельні треба
систематично стежити за осіданням фундаментів будівель та
відповідальних споруд, оглядаючи їх не рідше як один раз на
місяць.
4.2.17. Для спостереження за осіданням фундаментів
найвідповідальніших будівель та споруд треба закладати репери.
4.2.18. Димові труби котельні слід оглядати зовні не рідше як
один раз на рік, а всередині - не рідше як один раз на чотири
роки.
4.2.19. До моменту введення котелень в експлуатацію в
будівлях та спорудах повинно бути закінчене будівництво об'єктів
промислової санітарії в обсязі, передбаченому діючими санітарними
нормами (душові, роздягальні, медпункт, вентиляційні та
обезпилюючі установки). Під час обладнання санітарно-побутових
приміщень треба керуватися вимогами СНиП 2.09.04-87
"Административные и бытовые здания".
4.2.20. Пофарбування приміщень та обладнання в котельні
виконується згідно з вимогами технічної естетики та чинних ДБН,
СНиП, а трубопроводів - згідно з ГОСТ 14202-69.
4.2.21. Залізні покрівлі котелень періодично треба фарбувати
олійною фарбою, а рулонні - захисними мастиками (залізо - кожні 4
роки, рулонні - не рідше одного разу на 3 - 5 років).
4.2.22. Покрівлі з хвилястого шифера не повинні піддаватися
ударним впливам, ходити по них дозволяється тільки при прокладанні
на покрівлі дерев'яних спеціальних доробинок (сходинок).
4.2.23. Капітальний і поточний ремонт покрівлі з рулонних
покриттів слід провадити при температурі зовнішнього повітря не
нижче як +5 град.C і в сухий час року.
4.2.24. Очищати покрівлю від снігу, намерзлого льоду та
вугільного пилу допускається тільки дерев'яними лопатами.
Робітники, які виконують роботи на покрівлі, повинні бути
проінструктовані, мати допуск та відповідне спорядження (пояси,
вірьовки тощо).
4.2.25. Треба періодично контролювати стан перекриттів і
конструкцій, для чого їх слід один раз на рік оглядати у
відповідальних місцях, стежити за надійністю елементів, а у разі
їх пошкодження негайно вживати заходів до відновлення.
4.2.26. У зимовий період слід періодично очищати від снігу
поверхню землі, яка прилягає до зовнішніх стін котельні на
відстані не менше ніж 2 м.
4.2.27. Строки і канали для відведення води з поверхні підлог
у котельні треба утримувати у справному стані й чистоті.
4.2.28. Блискавкозахисні пристрої котелень, димових труб,
складів палива, газорегуляторних пунктів та інших споруд
підвищеної небезпеки повинні відповідати вимогам, викладеним в РД
34.21.122-87.
4.2.29. Змонтовані блискавкозахисні пристрої можна прийняти в
експлуатацію тільки після того, як їх прийняла робоча комісія за
участю представників пожежного нагляду.
4.2.30. Під час експлуатації усі блискавкозахисні пристрої
підлягають періодичному контролю не рідше як один раз на рік
(перед грозовим періодом - травень - червень).
4.2.31. Капітальний і попереджувальні ремонти будівель та
споруд котелень слід виконувати на підставі складених планів.
4.2.32. Відповідальність за справний стан, чистоту будівель
та споруд котелень та надійну їх експлуатацію несуть особи,
відповідальні за безпечну експлуатацію котелень.
4.2.33. Приміщення, у яких прокладені газопроводи,
встановлена запірно-регулювальна арматура, повинні бути
вентильованими доступними для обслуговуючого персоналу. Займати їх
під склади, майстерні і тимчасові сховища матеріалів та обладнання
категорично забороняється.
4.2.34. Внутрішні газопроводи використовувати як несучі
конструкції та заземлювачі категорично забороняється.
