розрідження в топковому просторі;
- появі нещільностей в обуровці, газоходах і
запобіжно-вибухових клапанах;
- припиненні подачі електроенергії або зникненні напруги на
пристроях дистанційного і автоматичного управління на засобах
вимірювання;
- несправностях КВП, засобів автоматизації і сигналізації;
- виходу з ладу запобіжних і блокувальних пристроїв;
- несправностях пальників;
- появі загазованості, виявленні витоків газу на газовому
обладнанні і внутрішніх газопроводах;
- вибуху в топковому просторі, вибуху або загоранні пальних
відкладень у газоходах.
6.5.26. Мазутонасосна повинна бути обладнана технологічними
захистами:
- під час зниження тиску палива включенням резервних насосів;
- під час розриву мазутопроводів.
6.5.27. Для попередження працівників котельні про відхилення
основних технологічних параметрів від норми чи про їх аварійний
стан слід передбачати технологічну світлозвукову сигналізацію;
технологічна сигналізація котелень поділяється, як правило, на дві
частини: для кожного агрегату і для допоміжного обладнання
котельні.
6.5.28. У повністю автоматизованих котельнях, які працюють
без постійного обслуговуючого персоналу, сигнал несправності
виноситься на диспетчерський пункт. На місцевому щиті фіксується
причина виклику обслуговуючого персоналу.
6.5.29. У котельнях з постійним обслуговуючим персоналом на
щит слід винести сигнал:
- припинення подачі палива;
- підвищення тиску пари у барабані котла;
- підвищення і зниження рівня води в барабані котла для
котлів паропродуктивністю 2 т/год. і вище;
- зниження рівня палива в бункері котла;
- підвищення температури води за водогрійним котлом;
- підвищення і зниження температури рідкого палива у
загальному мазутопроводі;
- зниження і підвищення рівня рідкого палива в резервуарах;
- підвищення температури рідкого палива в резервуарах;
- зниження і підвищення тиску газоподібного палива;
- зниження тиску живильної води;
- зниження тиску води у зворотному трубопроводі теплової
мережі;
- підвищення або зниження рівня води в акумуляторному баці
гарячого водопостачання, баці збирання конденсату, баці живильної
води тощо;
- підвищення рівня в бункерах золоуловлювачів;
- несправності в мазутонасосній під час експлуатації без
постійного обслуговуючого персоналу.
6.5.30. Для електродвигунів, керованих із щита регулювання і
контролю, слід виконати світлову й звукову сигналізацію їх
аварійної зупинки або сигналізацію невідповідності між станом
механізму (робочий, неробочий) і положенням ключа керування.
6.5.31. Для світлового сигналу в схемі слід застосовувати
дволампові табло. Це забезпечує підвищену надійність схеми і
виключає застосування додаткової апаратури для перевірки
несправності ламп. Схема повинна мати повторюваність дії звукового
сигналу, оскільки після прийому першого сигналу і зняття звуку
схема повинна бути готовою до прийняття наступного сигналу до
того, як перший сигналізований параметр прийде до нормального
стану.
6.5.32. Кожний світловий сигнал повинен супроводжуватися
звуковим сигналом для того, щоб привернути увагу обслуговуючого
персоналу. Схема повинна мати ручний пристрій для знімання
звукового сигналу в випробування його роботи. Потрібен контроль за
наявністю напруги у колі живлення схеми сигналізації.
6.5.33. Під час розпалювання котлоагрегату повинна працювати
тільки світлова сигналізація. Звуковий сигнал повинен бути
заблокований; за наявності у котельні центрального щита звуковий
сигнал повинен бути спільним для усієї котельні; схема
сигналізації повинна мати вимикальний пристрій від спільних кіл
сигналізації.
6.5.34. Для вирішення завдань автоматичного регулювання
найпоширеніші електронно-гідравлічні системи "Кристал" і системи
регулювання на електронних регуляторах РПіБ, РПіБ-III, РПіБ-III-H
та ін.
Ці системи успішно виконують автоматичне регулювання процесу
горіння - це регулювання подачі палива в топку залежно від
навантаження котла, підтримання оптимального співвідношення палива
й повітря, створення стійкого розрідження у топці котла.
Для регулювання живлення котла живильною водою і підтримання
води у заданих межах виконується одноімпульсним регулятором
живлення.
6.5.35. Залежно від потужності котлоагрегатів, виду
вироблюваної теплоенергії та використовуваного палива схеми
автоматичного регулювання за необхідними параметрами регулювання
можуть бути застосовані як для самих котлоагрегатів, так і для
допоміжного обладнання.
6.5.36. Функціональні схеми автоматичного регулювання котлів
і допоміжного обладнання залежно від прийнятих проектом умов
роботи можуть виконувати свої функції у базовому або
регулювальному режимі.
6.5.37. Для допоміжного обладнання котельні потрібно
регулювати такі параметри:
- тиск у зворотному колекторі (підживлення тепломережі);
- тиск у головці деаератора атмосферного типу;
- рівень у баці-акумуляторі деаератора;
- тиск пари за редукційними (РУ) і
редукційно-охолоджувальними (РОУ) установками;
- температури пари за РОУ;
- температуру води для гарячого водопостачання;
- температуру сирої води для водопідготовчих установок з
освітлювачами;
- температуру води за водонагрівальною установкою;
- тиск рідкого палива у загальному напірному мазутопроводі.
6.5.38. Налагоджувальні роботи по КВПіА повинні провадити
спеціалізовані організації, які мають дозвіл на виконання їх у
відповідних органах Держнаглядохоронпраці України.
6.5.39. Працівники, які виконують пусконалагоджувальні
роботи, повинні бути атестовані на знання ДНАОП 0.00-1.21-98, ПУЭ,
ДНАОП 0.00-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.26-96, ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП
0.00-1.20-98 (ПБСГ) та інших відомчих нормативних документів.
6.6. Інвентаризація шкідливих викидів в атмосферу
6.6.1. Метою комплексних еколого-теплотехнічних
режимно-налагоджувальних випробувань є: вияв впливу режимних
факторів на економічність роботи котлоагрегату і також на склад і
кількість шкідливих компонентів продуктів згорання, які
викидаються в атмосферу, за оптимальних параметрів роботи.
6.6.2. Спалювання газоподібного палива супроводжується
надходженням в атмосферу вуглекислоти (вуглекислого газу CO ),
2
оксидів азоту NO (NO + NO ), невеликої кількості продуктів
x 2
неповного згорання - оксиду вуглецю CO і метану CH . У продуктах
4
згорання мазутів міститься вуглекислота, оксиди азоту, сірчистого
і сірчаного ангідриду (SO і SO ), з'єднання ванадію, оксид
2 3
вуглецю і метану. У ряді випадків під час спалювання може
викидатися в атмосферу деяка кількість кіптяви. Під час спалювання
твердого палива викиди являють собою суміш оксидів азоту,
вуглекислоти, парів сірчистого і сірчаного ангідриду, газів
втористих з'єднань і оксиду вуглецю. Крім того, в атмосферу
надходить значна кількість летючої золи і частинки палива, що не
згоріло. Під час згорання усіх видів палива в атмосферу надходить
невелика кількість формальдегіду і бензоперену. Усі згадані
речовини токсичні. Граничнодопустимі концентрації шкідливих
речовин у повітрі та вплив токсичних речовин на організм людини
наведені у додатках 6 - 7.
6.6.3. Котлоагрегати слід випробувати на трьох навантаженнях
- 50, 75 і 100 %.
Результати випробувань заносять у зведену таблицю і після її
обробки на підставі одержаних результатів складають режимну карту,
до якої заносять такі показники:
- теплопровідність або паропродуктивність агрегату;
- витрати палива;
- коефіцієнт корисної дії (брутто);
- питому витрату палива;
- коефіцієнт надлишку повітря за газовим трактом (альфа ,
m
альфа );
b
- розрідження у топці і за газовим трактом;
- температуру відпрацьованих газів (за котлом, за
економайзером);
- тиск повітря і газу перед пальниками (для газоподібного
палива);
- концентрацію шкідливих компонентів у продуктах згорання
(CO, NO , SO );
x 2
- масові (секундні, річні) викиди в атмосферу шкідливих
речовин;
- питомі викиди шкідливих речовин на 4,19 МДж теплоти, що
виробляються, або на 1000 куб.м (1 т) палива;
- сумарні масові викиди кожної шкідливої речовини протягом
року;
- нормативи (розрахункові) граничнодопустимих викидів (ГДВ)
шкідливих речовин в атмосферу котельні.
Розрахунки слід провадити з кожної шкідливої речовини окремо
для того, щоб концентрація кожної з них не перевищувала значень,
наведених у додатку 22.
6.6.4. На Україні ставляться підвищені вимоги до котельних
установок в результаті введення додаткових вимог про необхідність
підсумування впливу оксидів сірки і азоту, який слід визначатися з
рівняння
C (ПДК + C ) ПКД <= 1,
SO3 SO2 NO2 NO2
де C і C - концентрація відповідних речовин у
SO3 NO2
відпрацьованих газах, мг/куб.м.
6.6.5. Умови роботи котельних установок і стан атмосфери не
завжди дозволяють точно визначити вплив токсогенів на навколишнє
середовище. Це спостерігається у періоди поганого розпилювання
продуктів згорання (зміна напрямку вітру, температури, відносної
вологи, атмосферного тиску). В окремих місцях і навіть районах
концентрація деяких токсогенів може досягати загрозливих значень,
хоча середньорічні значення нижчі ніж ПДК. Тому для оцінки міри
шкідливості викидів продуктів згорання різного палива на організм
людини введено сумарний числовий показник, що дорівнює для
природного газу 0,038; мазуту 0,058 - 0,113; березового вугілля
0,498; донецького антрациту 0,871; підмосковного бурого вугілля
2,016.
6.6.6. Пусконалагоджувальні роботи та інвентаризацію викидів
шкідливих речовин на тепловиробному обладнанні повинні провадити
спеціалізовані налагоджувальні організації або налагоджувальні
служби підприємств, незалежно від їх підпорядкованості і форм
власності.
6.6.7. Ці організації і служби повинні бути зареєстровані у
територіальних органах Держнаглядохоронпраці України і мати
відповідні документи (ліцензію) на право проведення
налагоджувальних робіт.
6.6.8. Налагоджувальні роботи повинні виконуватися за
методиками, погодженими в органах Державної інспекції з
енергозбереження.
6.6.9. Організація та служби, які виконують налагоджувальні
роботи та інвентаризацію викидів шкідливих речовин в атмосферу,
повинні бути забезпечені справними перевіреними приладами (клас me
нижче ніж 1,5).
6.6.10. Персонал налагоджувальних служб і організацій повинен
бути навчений і перевірений на знання нормативних та інструктивних
документів з охорони навколишнього середовища і
санітарно-епідеміологічної обстановки.
6.7.11. Атестація на знання за п. 6.6.10 проводиться не рідше
одного разу на три роки. Особи, які не пройшли навчання і
перевірку знань, до проведення налагоджувальних робіт не
допускаються.
7. Експлуатація котлів
7.1. Загальні положення
7.1.1. Керівництво підприємства (організації) повинно
забезпечити утримування котлів у справному стані та безпечні умови
їх експлуатації внаслідок організації належного обслуговування.
Власник котла зобов'язаний:
- призначити відповідального за справним станом і безпечною
експлуатацією котлів з числа інженерно-технічних працівників, які
пройшли перевірку знань у встановленому порядку;
- забезпечити інженерно-технічних працівників правилами і
керівними вказівками щодо безпечної експлуатації котлів;
- призначити у потрібній кількості працівників котельні, які
мають посвідчення на право обслуговування котлів, приладів
безпеки, контрольно-вимірювальних приладів, хімводопідготовки,
живильних пристроїв та іншого допоміжного обладнання;
- розробити і затвердити виробничу інструкцію для
працівників, що обслуговують котли на підставі Інструкції для
працівників котельні, затвердженої головним інженером
підприємства. Виробнича інструкція повинна бути на робочих місцях
і видається працівникам котельні під розписку;
- встановити такий порядок, що працівники, на яких покладено
обов'язки по обслуговуванню котлів, провадили ретельне
спостереження за дорученим їм обладнанням; перевіряти справність
дії запірно-регулюючої арматури, КВП, запобіжних клапанів, засобів
сигналізації і захисту, живильних насосів;
- встановити і забезпечити періодичність перевірки знань
керівних та інженерно-технічних працівників правил, норм та
інструкцій з техніки безпеки згідно з ДНАОП 0.00-4.12-94;
- організувати періодичну перевірку знань персоналу
виробничих інструкцій;
- організувати контроль за станом елементів котла згідно з
інструкцією з монтажу та експлуатації підприємства-виробника;
- забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками
Правил, а обслуговуючим персоналом - інструкцій;
- забезпечити проведення технічних оглядів та діагностування
котлів у встановлені строки;
- провадити періодично, не рідше одного разу на рік,
обстеження котлів з наступним сповіщенням Держнаглядохоронпраці
України про результати цього обстеження.
7.1.2. У котельні повинен бути годинник і телефон для зв'язку
з місцями споживання теплоенергії, а також з технічними службами і
власником.
7.1.3. До котельні не слід допускати осіб, які не мають
відношення до експлуатації котлів та обладнання котельні. У разі
потреби сторонніх осіб можна допускати до котельні тільки з
дозволу власника і у супроводі його представника.
7.1.4. Відповідальність за справний стан і безпечну
експлуатацію котлів повинна бути покладена наказом по підприємству
на начальника котельні, а при відсутності у штаті котельні
начальника - на інженерно-технічного працівника, який виконує
функції начальника котельні. Номер і дата наказу про призначення
відповідальної особи повинні бути записані у паспорті котла.
7.1.5. Відповідальний за справний стан і безпечну
експлуатацію котлів повинен мати спеціальну теплотехнічну освіту.
В окремих випадках відповідальність за справний стан і безпечну
експлуатацію котлів може бути покладена на інженерно-технічного
працівника, який не має теплотехнічної освіти, але пройшов
спеціальну підготовку за погодженою з Держнаглядохоронпраці
України програмою і атестований за участю інспектора
Держнаглядохоронпраці України. На час відсутності відповідального
працівника (відпустка, відрядження, хвороба) виконання його
обов'язків слід покласти наказом на іншого інженерно-технічного
працівника, який пройшов перевірку знань Правил.
7.1.6. Відповідальний за справний стан і безпечну
експлуатацію повинен забезпечити:
- утримання котла (котлів) у справному стані;
- проведення своєчасного паливо-попереджувального ремонту
котлів і підготовку їх до технічного огляду;
- своєчасне усунення виявлених несправностей;
- обслуговування котлів навченим і атестованим персоналом;
- обслуговуючий персонал забезпечити інструкціями і безпечну
перевірку знань цих інструкцій;
- виконання обслуговуючим персоналом виробничих інструкцій.
7.1.7. Відповідальний за справний стан і безпечну
експлуатацію котлів зобов'язаний:
- регулярно оглядати котли у робочому стані;
- щоденно перевіряти записи у змінному журналі з розписом у
ньому;
- проводити роботу з персоналом по підвищенню його
кваліфікації;
- проводити технічний огляд котлів;
- дбайливо берегти паспорти котлів та інструкції
заводів-виробників з їх монтажу та експлуатації;
- проводити протиаварійні тренування з персоналом котельні;
- брати участь в обстеженнях і технічних оглядах, які
проводить інспектор Держнаглядохоронпраці України;
- перевірити правильність ведення технічної документації під
час експлуатації та ремонту котлів;
- брати участь у комісії з атестації та періодичної перевірки
знань інженерно-технічних працівників та обслуговуючого персоналу;
- своєчасно виконувати розпорядження, видані органами
Держнаглядохоронпраці України.
7.1.8. Відповідальний за справний стан і безпечну
експлуатацію котлів має право:
- усувати від обслуговування котлів персонал, який допускає
порушення інструкцій або показань незадовільні знання;
- подавати керівництву підприємства пропозиції щодо
притягнення до відповідальності інженерно-технічних працівників та
осіб із числа обслуговуючого персоналу, які порушують правила та
інструкції;
- подавати керівництву підприємства пропозиції щодо усунення
причин, що породжують порушення вимог правил та інструкцій.
7.2. Вимоги до обслуговуючого персоналу
7.2.1. До обслуговування котлів допускаються особи, яким не
менше 18 років, що пройшли медичний огляд, навчені, атестовані і
мають посвідчення на право обслуговування котлів. Навчання,
атестація і проведення інструктажу з безпеки праці повинні
відповідати ДНАОП 0.00-4.12-94, ДНАОП 0.00-5.10-96.
7.2.2. Навчання і атестацію машиністів (операторів) котельні
слід провадити за дозволом органів Держнаглядохоронпраці України у
професіонально-технічних училищах, у навчально-курсових комбінатах
(курсах), а також на курсах, спеціально створюваних
підприємствами. Програми підготовки слід складати на основі
типових програм, погоджених з Держнаглядохоронпраці України.
Індивідуальна (самостійна) підготовка персоналу не допускається.
7.2.3. Атестацію машиністів (операторів) котлів провадить
комісія за участю інспектора Держнаглядохоронпраці України.
Атестованим особам видаються посвідчення за підписом голови
комісії та інспектора Держнаглядохоронпраці України.
7.2.4. Про день проведення атестації адміністрація
навчального закладу зобов'язана сповістити місцевий орган
Держнаглядохоронпраці України не пізніше як за 5 днів.
7.2.5. Періодичну перевірку знань персоналу, що обслуговує
котли, слід проводити не рідше ніж 1 разу на 12 місяців.
Позачергова перевірка знань провадиться:
- при переході на інше підприємство;
- при переході на обслуговування котлів іншого типу;
- при переході котла на спалювання іншого виду палива;
- при перерві у роботі більш як 6 місяців;
- за рішенням адміністрації або на вимогу інспектора
Держнаглядохоронпраці України. Комісія з періодичної та
позачергової перевірки знань призначається наказом по
підприємству, участь у її роботі інспектора Держнаглядохоронпраці
України не обов'язкова. Крім того, вказаному персоналу не рідше
одного разу на квартал відповідальний за безпечну експлуатацію
котлів проводить повторний інструктаж з перевіркою знань з безпеки
праці.
7.2.6. Результати перевірки знань обслуговуючого персоналу
оформляються протоколом за підписом голови і членів комісії з
відміткою у посвідченні.
7.2.7. При перерві в роботі більше ніж 12 місяців персонал,
який обслуговує котли, після перевірки знань перед допуском до
самостійної роботи повинен пройти стажування для відновлення
практичних навичок за програмою, затвердженою керівництвом
підприємства.
7.2.8. Допуск до самостійного обслуговування котлів повинен
оформлятися наказом по цеху або підприємству.
7.2.9. Забороняється доручати машиністу (оператору) котельні,
який перебуває на чергуванні, виконання під час роботи котла
будь-яких інших робіт, не передбачених виробничою інструкцією.
7.2.10. Забороняється залишати котел без постійного нагляду з
боку обслуговуючого персоналу як під час роботи котла, так і після
його зупинки до зниження тиску в ньому до атмосферного.
7.2.11. Допускається експлуатація котлів без постійного
нагляду за їх роботою з боку обслуговуючого персоналу за наявності
автоматики, сигналізації та захисту, які забезпечують ведення
нормального режиму роботи, ліквідацію аварійних ситуацій, а також
зупинку котла під час порушення режиму роботи, які можуть
викликати пошкодження котла.
7.2.12. Кожний з новоприйнятих на роботу перед допуском до
самостійного виконання обов'язків по обслуговуванню котлів повинен
після перевірки знань і вводного інструктажу пройти стажування під
наглядом досвідченого працівника протягом не менше 10 робочих
змін.
7.3. Оперативна, технічна та експлуатаційна документація
7.3.1. Експлуатація котельні без ретельного і акуратного
ведення оперативної, технічної та експлуатаційної документації,
яка відбиває справність її обладнання, підтримання оптимальних
режимів роботи і дотримання правил безпеки, забороняється.
7.3.2. У котельні на робочих місцях повинна бути така
документація:
- графік чергування по котельні;
- змінний журнал котельні;
- журнал контролю параметрів роботи котлів;
- журнал перевірки справності КВПіА;
- журнал ХВО і водного режиму котлів;
- журнал розпоряджень по котельні;
- журнал газового господарства котельні;
- журнал обліку технічного обладнання і ремонту
електрообладнання котельні;
- виробничі інструкції з безпечної експлуатації основного і
допоміжного обладнання котельні;
- збірник інструкцій з охорони праці для обслуговуючого
персоналу котельні;
- теплова схема котельні;
- схема водопідготовчої установки;
- схема газопроводів котельні;
- режимні карти котлів та іншого технологічного обладнання;
- план ліквідації аварій в котельні і план взаємодії місцевих
служб під час ліквідації аварій;
- схеми автоматики безпеки і автоматичного регулювання
технологічних процесів;
- температурний графік теплоспоживачів.
7.3.3. Відповідальним за збереженість і правильне ведення
оперативної і експлуатаційної документації в котельні є начальник
котельні або особа, яка виконує його функції. Працівник,
відповідальний за безпечну експлуатацію котельних установок, веде
і зберігає таку технічну документацію:
- технічні паспорти котлів з шнуровою книгою реєстрації їх в
органах Держнаглядохоронпраці України;
- ремонтний журнал основного і допоміжного обладнання
котельні;
- журнал перевірок манометрів;
- акти надбудови запобіжних клапанів;
- паспорти та інструкції по експлуатації трубопроводів 4-ї
категорії в котельні;
- накази про призначення осіб, відповідальних за безпечну
експлуатацію котлів і газового господарства котельні;
- журнал роботи ГРП чи ГРУ;
- журнал реєстрації і копії нарядів-допусків на проведення
газонебезпечних і небезпечних робіт;
- журнал перевірки стану газоходів і присмоктувань повітря по
газовому тракту котлів.
7.3.5. На дільниці (районі) експлуатації котелень повинна
вестись і зберігатися така експлуатаційна технічна документація:
- посадові інструкції для персоналу ділянки (району);
- комплект інструкцій з охорони праці на робочих місцях;
- журнал оперативного контролю;
- план-графік оперативного контролю;
- виписка з плану роботи з персоналом дільниці, яка містить:
графік проведення медичних оглядів персоналу; графік проведення
перевірок знань персоналу з безпечних прийомів і методів роботи;
матеріали по проведенню технічного навчання з персоналом дільниці
(програми занять, графік проведення, журнал обліку); матеріали по
проведенню протиаварійних тренувань (тематики програми, журнал
обліку);
- журнал обліку і руху захисних і протипожежних засобів,
пристроїв, інструментів;
- журнал реєстрації результатів випробувань засобів
індивідуального захисту;
- журнал обліку видачі нарядів-допусків і копій закритих
нарядів-допусків;
- журнал обліку перевірки знань персоналу дільниці, що
обслуговує об'єкти, підконтрольним органом Держнаглядохоронпраці
та енергонагляду України;
- акти готовності котельних дільниць до роботи в
опалювальному сезоні;
- графік ППР теплотехнічного обладнання дільниці;
- схеми теплових мереж дільниці із зазначенням меж
обслуговування.
7.3.6. Відповідальним за ведення і зберігання документації на
дільниці є начальник дільниці (району).
7.3.7. На дільницях теплової мережі, приєднаних до котельні,
додатково слід мати:
- схеми теплових мереж, приєднаних до котельні;
- маршрутні листи обходу теплових мереж;
- паспорти теплових мереж;
- списки "умовно загазованих камер" і графік їх перевірки на
загазованість;
- ремонтний журнал теплових мереж і графік обходів теплового
господарства;
- паспорти трубопроводів 4-ї категорії на обслуговуваній
дільниці та інструкції щодо їх обслуговування.
7.4. Аварійна зупинка котлоагрегату
7.4.1. Котел повинен бути негайно зупинений та відімкнений
дією захистів чи персоналом у випадках, передбачених виробничою
інструкцією і, зокрема, у таких випадках:
- виявлення несправності запобіжного клапана;
- якщо тиск у барабані котла піднявся вище від дозволеного на
10% і продовжує зростати;
- зниження рівня води нижче за допустимий;
- підвищення рівня води вище за допустимий;
- припинення дії усіх живильних насосів;
- припинення дії усіх водопокажчиків рівня води прямої дії;
- якщо в основних елементах котла виявлені тріщини, випини,
пропуски у зварювальних швах, обривання анкерного болта або
зв'язки;
- неприпустимого підвищення або зниження тиску і тракті
прямоточного котла до вбудованих засувок;
- згасання факелів у топці під час камерного спалювання
палива;
- зниження витрати води через водогрійний котел нижче за
мінімально допустиме значення;
- зниження тиску води у тракті водогрійного котла нижче за
допустимий;
- підвищення температури води на виході з водогрійного котла
до значення на 20 град.C нижче за температуру насичення, яка
відповідає робочому тиску води у вихідному колекторі котла;
- несправності автоматики безпеки чи аварійної сигналізації,
включаючи зникнення напруги на цих пристроях;
- виникнення пожежі в котельні, яка загрожує обслуговуючому
персоналу і котлу.
7.4.2. Порядок зупинки котлоагрегату повинен бути вказаний у
виробничій інструкції. Причини аварійної зупинки котла повинні
бути записані у змінному журналі.
7.4.3. Аварійна зупинка котлів можлива під час аварій на
теплових мережах; у цьому разі котлоагрегат (котлоагрегати) можуть
бути зупинені тільки за письмовим розпорядженням начальника
котельні або особи, яка виконує його функції.
7.5. Планова зупинка котлоагрегату
7.5.1. Зупинка котла провадиться на підставі письмового
розпорядження особи, відповідальної за безпечну експлуатацію
котлів.
7.5.2. При зупинці котла, що працює на твердому паливі,
треба: допалити при зменшених дутті й тязі рештки палива, що
міститься у топці; припинити дуття і зменшити тягу; очистити топку
і припинити тягу; підживити котел до верхнього рівня; відключити
котел від споживача і спостерігати за котлом позмінно, доки тиск
не впаде до нуля, а температура води у котлі досягне 50 град.C.
7.5.3. При зупинці котла на рідкому паливі треба:
- припинити подачу палива до форсунки (форсунок);
- припинити подачу пари до форсунки з паровим розпилюванням
або повітря при повітряному розпилюванні, виключаючи форсунки
послідовно;
- через 5 хвилин треба виключити дуття і вивести форсунки з
топки (якщо це можливо).
7.5.4. При зупинці котла, що працює на газовому паливі,
треба:
- спочатку поступово зменшити дуття і подачу газу до пальника
(пальників), а потім закрити кран перед пальником (або засувку).
7.5.5. При інжекційних пальниках треба в першу чергу зменшити
подачу повітря й газу на пальники, закрити регулювальні шайби і
газові крани перед пальниками. За наявності декількох пальників їх
треба виключати послідовно:
- закрити засувку на відводі газопроводу до котла, а в разі
зупинки усіх котлів - послідовно усі крани і засувки і відкрити
крани на продувальних лініях (свічках);
- після виключення пальників і закриття усіх кранів і засувок
на газопроводі відключити дуття і тягу.
7.5.6. Перед зупинкою парового котла рівень води в ньому
треба підтримувати вищим за середній робочий рівень.
7.5.7. Більш докладний порядок зупинки котла і послідовність
відключення його від системи трубопроводів і тривалість його
розхолоджування встановлюється у кожному конкретному випадку
виробничою інструкцією, оскільки зупиняючи котлоагрегат,
відповідно треба виключити систему автоматики.
7.6. Система протиаварійних заходів
7.6.1. Основними заходами щодо запобігання і усунення
неполадок і аварій на обладнанні котелень є:
- утримання тепловироблюючого обладнання у справному
роботоздатному стані;
- систематичне навчання обслуговуючого персоналу найбільш
досконалим методом безаварійної роботи;
- впровадження найновіших систем автоматичного регулювання
технологічних процесів і проведення технічного навчання персоналу.
7.6.2. Технічне навчання персоналу слід організовувати згідно
з керівниками вказівками щодо організації роботи з персоналом
котелень і теплових мереж.
Найважливішим елементом технічного навчання є протиаварійні
тренувальні навчання.
7.6.3. Основними завданнями протиаварійних тренувань є
підвищення здатності обслуговуючого персоналу котелень під час
аварійних ситуацій чітко і правильно вирішувати свої дії, не
порушуючи при цьому правил техніки безпеки та виробничі
інструкції.
7.6.4. Протиаварійні тренування слід проводити:
- цехові не рідше ніж 1 раз на місяць;
- міжрайонні не рідше ніж 1 раз на рік;
як правило, у робочий час з персоналом, який працює на зміні, з
наступним розбиранням заняття, що відбулося, та фіксацією
проведеного заходу в "Журналі протиаварійних тренувань".
7.6.5. Аварії та відмови у роботі обладнання 1-ї та 2-ї
категорії розслідує комісія, призначена наказом по підприємству.
7.6.6. Облік, аналіз та узагальнення даних про аварії та
відмови в роботі обладнання, що відбулися, покладається на служби
охорони праці підприємства (об'єднання).
7.6.7. Про всі відмови та аварії з обладнанням слід негайно
повідомити органам Держнаглядохоронпраці України.
7.7. Консервація котлів
7.7.1. Зупинка котлоагрегату на тривалий період пов'язана із
застосування різних способів консервації (сухого, мокрого та ін.)
для запобігання корозії.
7.7.2. Сухий спосіб консервації полягає у тому, що після
звільнення котла від води, очищення поверхні нагрівання і
відключення від трубних комунікацій його піддають сушінню
пропусканням гарячого повітря або розведенням у топці невеликого
вогнища. При цьому відкривають запобіжний клапан для видалення
водяних парів з барабана і труб котла, а за наявності
пароперегрівачів - відкривають дренажний вентиль на камері
перегрітої пари для видалення води, що залишилася. Після
закінчення сушіння через відкриті лази в барабанах в середину
котла вміщують на приготовлених стальних листах негашене вапно (з
розрахунку 2,5 кг на 1 куб.м об'єму котла) або прожарений
хлористий кальцій (0,5 кг на 1 куб.м об'єму котла) і щільно
закривають лази барабанів. У подальшому не рідше ніж 1 раз на
місяць треба перевіряти стан внутрішньої поверхні котла; реагента
слід міняти через кожні три місяці; одночасно треба стежити за
станом обмурку і при потребі провадити його сушіння.
7.7.3. Мокрий спосіб консервації котлів треба застосовувати
за відсутності небезпеки замерзання води у котлі.
Суть цього способу у тому, що охолоджений і очищений від
забруднень і від'єднаний від трубних комунікацій котел заповнюють
до нижнього рівня захисним розчином такої концентрації: їдкого
натру - 1000, фосфорного ангідриду - 100, сульфату натрію - 250
мг/кг. Потім котел розпалюють і створюють у ньому тиск до 0,2 -
0,3 МПа, який підтримують протягом 3 - 4 год. Після зниження тиску
котел повністю заливають захисним розчином, включаючи сухопарник,
економайзер і пароперігрівач, і підкачуванням розчину створюють у
котлі тиск 0,15 - 0,3 МПа, який підтримують протягом усього
періоду консервації. У подальшому періодично перевіряють
концентрацію захисного розчину і при потребі - добавляють
реагенти.
7.8. Вимоги до котлів, які знаходяться у холодному або
гарячому резерві
7.8.1. Під час зупинки котлоагрегату на тривалий період йога
треба охолоджувати поступово шляхом природного вистигання при
закритих вічках і лазах.
7.8.2. При потребі ремонту котла вічка і лази можна відкрити
за інструкцією заводу-виробника, але не раніше ніж через 3 - 4
години.
7.8.3. Після виведення котла у холодний резерв, для зниження
корозії з внутрішніх сторін поверхонь нагрівання, через них
забезпечують циркуляцію води з мережі при температурі 70 - 50
град.C, а при потребі зниження тиску в котлі - припиняють
циркуляцію води через котел, закривши засувки на вході та виході з
котла і відкривши повітряні клапани у верхніх точках котла.
7.8.4. Для котлоагрегатів, що працюють на газоподібному
паливі, на відвідній лінії газу до пальників ставлять після
засувки між фланцями заглушку з хвостиком та бирочкою, де
вказують, хто, коли відглушив газ. Свічки безпеки повинні бути
відкриті.
7.8.5. На фронті котла слід вивісити табличку з написом:
"Котел виведено у холодний резерв" і датою зупинки.
Такий самий запас робиться в експлуатаційному журналі
керівником котельні.
7.8.6. Під час виведення котлоагрегату в гарячий резерв
оператор зобов'язаний одержати письмове розпорядження керівника
котельні, після чого виключити автоматичний регулятор живлення
котла (за його наявності) і, перейшовши на ручне керування,
підживити котел до рівня, трохи вищого ніж середній робочий,
припинити подачу в топку палива, а при роботі на твердому паливі
дати можливість горіти паливу на природній тязі. Коли тиск у котлі
стане нижчим ніж тиск у працюючих поряд котлах, відключити його
від магістралі, і закрити шибери, люки і лази для зменшення втрат
тепла.
7.8.7. Котел, який знаходиться у гарячому резерві, повинен
перебувати під постійним наглядом обслуговуючого персоналу.
Залежно від виробничої інструкції на ньому виконуються ті або інші
операції (це залежить від типу котла, палива і вироблюваної
теплової енергії).
7.9. Роботи підвищеної небезпеки в котельні
7.9.1. ДНАОП 0.00-8.02-93 визначений перелік робіт з
підвищеною небезпекою. Нижче наведено перелік цих робіт для
котелень з урахуванням процесу виробництва теплоенергії.
1. Електрозварювальні та газополум'яні роботи.
2. Контроль зварних з'єднань.
3. Роботи із застосуванням ручних електро- і пмевмомашин та
інструментів.
4. Транспортування, зберігання та експлуатація балонів із
зрідженим вуглеводневим газом, киснем, азотом та вуглекислотою.
5. Обслуговування котлів, що працюють на газовому та рідкому
