(призначення будівлі, об'єм, висоту чи поверховість, проектні
значення питомих теплових втрат, теплові навантаження на окремі
види теплоспоживання, розрахункові параметри теплоносія у системах
теплоспоживання), підписаний замовником і проектною організацією.
8.5.1.3. До початку будівельних робіт на об'єкті замовник за
участю проектної організації зобов'язаний подати до ПТКЕ для
погодження відповідні розділи проекту і робочі креслення у
потрібному обсязі.
8.5.1.4. Під час розгляду робочих креслень слід перевірити
відповідність прийнятих проектних вирішень виданим технічним
умовам, вказівкам, діючим будівельним нормам і правилам.
За відсутності зауважень до поданого проекту на кресленнях
ставиться штамп "Погоджено" із зазначенням дати і номера
погодження за книгою реєстрації проектів. Під час погодження
проектів на квартальні мережі та абонентські приєднання штампи
погодження підписує начальник виробничо-технічного відділу ПТКЕ,
під час погодження проектів магістральних і розвідних мереж -
головний інженер ПТКЕ.
8.5.2. Технічний нагляд за будівництвом теплових мереж
8.5.2.1. Будівництво теплових мереж провадиться під технічним
наглядом ПТКЕ.
До функцій технічного нагляду входять контроль за якістю
виконуваних робіт та відповідністю застосовуваних матеріалів і
обладнання затвердженому проекту, проміжні випробування і
поопераційне приймання споруди.
Організовує технічний нагляд керівник (директор) ПТКЕ.
8.5.2.2. Виконавець робіт не пізніше ніж за 5 діб до початку
провадження робіт зобов'язаний письмово повідомити експлуатаційний
район, до якого належить територія, про початок робіт і погодити
порядок проведення їх у зоні дії теплових мереж.
8.5.2.3. Виконавець робіт зобов'язаний викликати представника
ПТКЕ, який здійснює технічний нагляд, і подати йому на
ознайомлення висновок і проміжне приймання до початку робіт
наступної операції всі елементи теплових мереж і теплових пунктів,
які споруджуються.
8.5.2.4. Перелік робіт, які підлягають контролю і проміжному
прийманню представником технічного нагляду, повинен відповідати
вимогам СНиП 3.05.03-85 "Тепловые сети".
Представник технічного нагляду зобов'язаний бути присутнім
також під час промивання і гідравлічного обпресування обладнання
теплових пунктів і систем теплоспоживання, приєднаних до
обслуговуваних теплових мереж.
Підготовку, організацію і проведення попередніх та остаточних
випробувань, а також промивання мережі і систем, їх комплексне
випробування і налагодження повинна здійснювати будівельна
організація.
Проміжне приймання виконаних робіт, проведення випробувань і
промивання мережі оформляється актами (додатки 19 - 24).
Промивання трубопроводів діаметром до 500 мм слід провадити
гідропневматичним способом.
8.5.2.5. Усі новозбудовані теплові мережі і споруди повинні
бути виконані згідно з проектною документацією, погодженою з ПТКЕ,
повинні задовольняти вимоги технічних умов ПТКЕ, а також повинні
бути забезпечені технічною і приймально-здавальною документацією у
потрібному обсязі. Склад документації, яку споживач теплоти подає
під час здачі в експлуатацію, повинен відповідати вимогам СНиП
3.05.03-85.
8.5.2.6. На теплових мережах, які вводяться в експлуатацію,
слід провадити вибіркову перевірку якості зварних швів
неруйнівними методами контролю в обсязі не менше ніж 5% від
загальної кількості стиків.
8.5.3. Приймання в експлуатацію
8.5.3.1. Теплові мережі повинні відповідати вимогам ДБН
А.3.1-3-94, СНиП 2.04.07-86 і ДНАОП 0.00-1.11-98.
8.5.3.2. Після закінчення будівництва об'єкти теплових мереж
приймаються комісією.
Склад і організація роботи комісії регламентуються ДБН
А.3.1-3-94 і СНиП 3.05.03-85.
8.5.3.3. Не допускається приймання в експлуатацію
незакінчених будівництвом об'єктів, в тому числі підземних споруд,
не забезпечених захистом від електрохімічної корозії.
8.5.3.4. Приймання закінчених робіт щодо захисту підземних
споруд від електрохімічної корозії провадиться згідно з вказівками
СНиП 3.04.03-85 "Защита строительных конструкций от коррозии".
Обсяг і якість виконаних робіт повинні відповідати вимогам,
викладеним в Інструкції щодо захисту мереж від електрохімічної
корозії.
8.5.3.5. Остаточне приймання провадиться після виконання усіх
монтажних робіт і вимірювання різниці потенціалів "труба-земля", а
також перевірки електричних параметрів захисних пристроїв, які
виконуються згідно з Інструкцією щодо захисту теплових мереж від
електрохімічної корозії.
8.5.3.6. Приймання закінченого будівництвом об'єкта теплових
мереж оформляється актом (додаток 25).
8.5.3.7. Після закінчення капітального ремонту головних
магістралей, квартальних і розподільчих теплових мереж, насосних
станцій проводиться приймання їх в експлуатацію від
будівельно-монтажної організації.
8.5.3.8. Приймальна комісія оглядає об'єкт будівництва в
натурі, ознайомлюється з технічною документацією, яку представляє
будівельно-монтажна організація і, при умові відсутності
недоробок, які перешкоджають нормальній експлуатації об'єкта, і
при позитивній оцінці якості головних видів робіт (будівельні,
монтажні та ізоляційні) складає приймальний акт (додаток 26).
До акта здачі-приймання робіт повинні бути прикладені
виконавчі креслення.
8.5.4. Правила обпресування теплових мереж
8.5.4.1. Усі новозмонтовані трубопроводи теплової мережі
повинні бути піддані гідравлічному обпресуванню.
Обпресування підземних трубопроводів, прокладених у
непрохідних каналах і траншеях, повинно провадитися у два прийоми
(попереднє і остаточне). Обпресування трубопроводів, доступних для
огляду під час експлуатації (таких, що прокладаються надземно і у
прохідних каналах), може провадитись за один раз після закінчення
монтажу.
8.5.4.2. Попереднє гідравлічне обпресування теплопроводів
слід провадити окремими ділянками після їх зварювання і укладання
на постійні опори до встановлення на них обладнання і перекриття
каналів чи засипання траншей.
Обпресування слід провадити у такій послідовності:
- випробувану ділянку трубопроводу ізолювати від діючих мереж
встановленням глухих фланців або заглушок; використання засувок
для цієї мети не дозволяється;
- у подаючому і зворотному трубопроводах після наповнення
водою і спуску повітря з найвищої точки випробуваної ділянки
встановити пробний тиск, що дорівнює 1,25 робочого, але не нижче
ніж 1,6 МПа, і витримати ділянку при цьому тиску не менше ніж 5
хв., після чого знизити тиск до робочого. За робочого тиску
провести ретельних огляд трубопроводів по усій їх довжині.
При значному перепаді тиску випробуваній дільниці значення
допустимого тиску у його нижній точці повинно бути погоджено з
проектною організацією для забезпечення міцності трубопроводів і
стійкості нерухомих опор. У протилежному разі випробування слід
провадити по окремих ділянках.
8.5.4.3. Під час випробування трубопроводів слід
застосовувати пружинні манометри класу точності не нижче ніж 1,5 з
діаметром корпуса не менше ніж 150 мм і шкалою на номінальний тиск
близько 3/4 вимірюваного. Манометри повинні бути запломбовані
організаціями Держстандарту України. Використання манометрів з
простроченими термінами перевірки не допускається.
8.5.4.4. Гідравлічне обпресування арматури слід провадити до
її встановлення на трубопроводі.
Випробування поділяються на два основних види:
- випробування на міцність і щільність металу;
- випробування на негерметичність рухомих і нерухомих
з'єднань (сальникового улаштування запірних органів тощо).
8.5.4.5. Остаточне гідравлічне обпресування слід провадити
після закінчення будівельно-монтажних робіт, встановлення усього
обладняння теплових мереж (засувки, компенсатори тощо) і засипки
траншей, випробування пробного тиску, що дорівнює 1,25 робочого,
але не менше ніж 1,6 МПа. Усі секціонуючі засувки і засувки на
відгалуженнях випробуваної мережі повинні бути відкриті. Час
витримки трубопроводів та їх елементів під пробним тиском повинен
бути не менше ніж 5 хв.
Результати випробувань вважаються задовільними, якщо під час
їх проведення не відбулося падіння тиску за манометром і не
виявлено ознак розриву, витікання в корпусах і сальниках арматури
або фланцевих з'єднаннях тощо.
8.5.4.6. При температурах зовнішнього повітря нижче ніж +1
град.C трубопроводи заповнюються водою, підігрітою до температури
50 - 60 град.C, а обпресування провадиться після зниження
температури води до 45 град.C.
При виявленні дефектів, які потребують для усунення значного
часу, трубопроводів слід негайно спорожнити.
8.6. Пуск теплових мереж, теплових пунктів і систем
теплоспоживання
8.6.1. Загальні положення
8.6.1.1. На всі трубопроводи на підставі документації, яку
представляють заводи-виробники і монтажні організації, повинні
бути складені паспорти за встановленою формою.
8.6.1.2. До пуску в роботу всі трубопроводи, на які
поширюються правила Держнаглядохоронпраці України, залежно від їх
категорії повинні бути зареєстровані у місцевих органах державної
виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
8.6.1.3. Пуск теплових мереж провадиться пусковою бригадою на
чолі з відповідальним працівником - начальником пускової бригади.
Пуск повинен провадитися за спеціальною програмою,
затвердженою головним інженером ПТКЕ, а для новозбудованих
магістральних мереж, які відходять безпосередньо від колекторів
ТЕЦ, програма повинна бути погоджена також з головним інженером
теплоенерго мережі.
Перед пуском робоча програма повинна бути передана:
- начальнику пускової бригади;
- черговому диспетчеру ПТКЕ;
- черговому інженеру джерела теплоти;
- оператору експлуатаційного району.
Програма пуску теплової мережі повинна включати:
- комунікаційну схему водонагрівальної установки (джерела
тепла) і режим її роботи при пуску мережі;
- оперативну схему теплової мережі під час пуску;
- черговість і порядок пуску кожної окремої магістралі та її
відгалужень;
- час наповнення кожної магістралі з урахуванням її об'єму і
швидкості заповнення;
- розрахунковий статичний тиск кожної заповненої магістралі і
вплив цього тиску суміжні трубопроводи мережі;
- склад пускової бригади, розстановку і обов'язки кожного
працівника під час кожного етапу пуску;
- організацію і засоби зв'язку начальника пускової бригади з
черговим диспетчером ПТКЕ, оператором експлуатаційного району,
черговим інженером джерела тепла, працівниками пускової бригади, а
також між окремими членами бригади.
8.6.1.4. Усі дефекти трубопроводів, арматури, компенсаторів,
опор, дренажних і відкачувальних пристроїв, повітряних клапанів і
контрольно-вимірювальних приладів, а також люків, сходів і скоб,
виявлені в результаті ретельного огляду мережі, повинні бути
усунені до початку пуску.
При виконанні цих вимог слід враховувати, що підтягування
болтів фланцевих з'єднань треба провадити при тиску в трубопроводі
не вище ніж 0,4 МПа.
8.6.2. Заповнення трубопроводів водою під час пуску водяної
теплової мережі
8.6.2.1. Усі трубопроводи теплової мережі незалежно від того,
перебувають вони в експлуатації чи в резерві, повинні бути
заповнені деаерованою водою. Спорожнення трубопроводів провадиться
тільки на час ремонту, після закінчення якого трубопроводи після
обпресування і промивання повинні бути негайно заповнені водою.
8.6.2.2. Незалежно від джерел водопостачання трубопроводи
теплових мереж слід заповнювати водою з температурою не вище ніж
70 град.C.
Заповнення мережі водою, температура якої більша ніж 70
град.C, не допускається.
Заповнення трубопроводів водою безпосередньо з баків
деаераторів атмосферного типу за відсутності охолоджувачів
підживлення слід провадити або після остигання у них води до 70
град.C, або шляхом підмішування до деаерованої води із поворотних
трубопроводів раніше заповнених мереж з таким розрахунком, щоб
загальна температура суміші була не вище 70 град.C.
8.6.2.3. Заповнювати трубопроводи слід під тиском, який не
перевищує статичний тиск тієї частини теплової мережі, що
заповнюється, більше ніж на 0,2 МПа.
Швидкість заповнення теплової мережі повинна бути ув'язана з
продуктивністю джерела підживлення.
8.6.2.4. Наповнення водою основної магістралі теплопроводу
слід провадити у такій послідовності:
- на дільниці трубопроводу, який заповнюється, закрити усі
дренажні пристрої і засувки на перемичках між подаючим і
поворотним трубопроводами, відключити всі відгалуження і
абонентські вводи, відкрити всі повітряні клапани заповнюваної
частини мережі і секціонуючі засувки, крім головних;
- на поворотному трубопроводі ділянки, яка заповнюється,
відкрити байпас головної засувки, а потім засувку; провести
наповнення трубопроводу.
На весь час наповнення міра відкривання засувок
установлюється постійною і змінюється тільки за вказівкою і з
дозволу диспетчера ПТКЕ:
- в міру заповнення мережі і припинення витіснення повітря
повітряні клапани закрити;
- після закінчення заповнення поворотної магістралі відкрити
кінцеву перемичку між подаючим і поворотним трубопроводами і
почати заповнення водою подаючої магістралі у тій самій
послідовності, як і поворотною;
- наповнення теплопроводу вважати закінченим, коли вихід
повітря з усіх повітряних кранів припиниться і працівники, які
спостерігали за повітряним клапаном, повідомлять начальнику
пускової бригади про їх закриття;
- після закінчення заповнення трубопроводів слід протягом 2 -
3 годин декілька разів відкривати повітряні крани, щоб
переконатися в остаточному видаленні повітря. Підживлювальні
насоси при цьому повинні бути в роботі для підтримання статичного
тиску заповненої мережі.
8.6.2.5. Заповнення розподільних і внутрішньоквартальних
мереж слід провадити після заповнення водою магістральних
трубопроводів, а відгалужень до абонентів - після заповнення
розподільних внутрішньоквартальних мереж.
Заповнення внутрішньоквартальних мереж і відгалужень
провадити так само, як і основних магістралей.
8.6.2.6. Заповнення теплових мереж, на яких є насосні
(підкачувальні або зміщувальні) станції, слід провадити через
обвідні трубопроводи.
8.6.2.7. Встановлені на теплопроводах регулюючі клапани на
період заповнення повинні бути вручну відкриті й відключені від
вимірювально-керуючих пристроїв.
8.6.3. Встановлення циркуляційного режиму у водяній тепловій
мережі
8.6.3.1. Встановлення циркуляційного режиму у магістральних
теплопроводах треба здійснювати через кінцеві перемички при
відкритих секційних засувках і відключених відгалуження і системах
споживачів.
8.6.3.2. Включення водопідігрівальної установки джерела
тепла, якщо вона не працювала до пуску магістралі, яку включають,
провадять в момент встановлення циркуляційного режиму.
8.6.3.3. Встановлення циркуляційного режиму в мережі слід
провадити у такій послідовності:
- відкрити засувки на вході і виході води з мережі біля
підігрівачів мережі (за наявності обводу підігрівачів відкрити
засувку на обводі, засувки біля підігрівачів у цьому разі
залишаються закритими);
- відкрити засувку на всмоктувальних патрубках мережних
насосів (засувки на нагнітальних патрубках залишаються при цьому
повністю закритими);
- включити один мережний насос;
- плавне відкрити спочатку байпас засувки на нагнітальному
патрубку мережного насоса, а потім засувку і встановити
циркуляцію, після чого почати підігрівання води із швидкістю не
вище ніж 30 град.C/год.;
- після встановлення циркуляційного режиму витрату
підживлення відрегулювати так, щоб тиск у зворотному колекторі
відповідав розрахунковому згідно з п'єзометричним графіком при
робочому режимі.
8.6.3.4. Встановлення циркуляційного режиму в магістралі, яку
включають під час роботи водопідігрівальної установки, слід
провадити почерговим і повільним відкриванням головних засувок, на
зворотному (в першу чергу) і подаючому трубопроводах; при цьому
треба стежити за манометрами, встановленими на подаючому і
зворотному колекторах і на зворотному трубопроводі магістралі, яку
включають, до засувки (за ходом води) для того, щоб коливання
тиску в зворотному і подаючому колекторах не перевищувало
встановлених ПТКЕ норм і тиск у поворотному трубопроводі
магістралі, яку пускають, не перевищував його розрахункового
значення.
8.6.3.5. Після встановлення циркуляційного режиму в
трубопроводах дільниць, на яких є регулятори тиску, підпору або
розсікання, треба налагодити ці регулятори так, щоб забезпечити
потрібний тиск для заповнення високорозташованих систем і не
допустити надмірного підвищення тиску в низькорозташованих
системах.
8.6.3.6. Встановлення циркуляційного режиму в розгалуженнях
від основної магістралі слід провадити через кінцеві перемички на
цих розгалуженнях почерговим і повільним відкриванням головних
засувок відведення спочатку на зворотному, а потім на подаючому
трубопроводах.
8.6.3.7. Встановлення циркуляційного режиму у розгалуженнях
до систем абонентів, обладнаних елеватором, слід здійснювати через
підсмоктувачі до елеваторів.
При цьому системи опалення після елеватора і відгалуження до
систем вентиляції і гарячого водопостачання повинні бути повністю
відключені засувками.
Організацію циркуляції у відгалуженнях до абонентських
систем, приєднаних без елеваторів або з насосами, слід провадити
через ці системи з включенням останніх у роботу.
Засувки на теплових пунктах систем, які не підлягають
включенню, при встановленні циркуляційного режиму в мережі повинні
бути щільно закриті, а спускна арматура після них повинна
перебувати у відкритому стані, щоб уникнути заповнення водою і
піднімання тиску у цих системах.
8.6.3.8. Під час пуску насосів на насосних станціях потрібно:
- відкрити засувки, які відключають насосну від мережі;
- відкрити засувку на боці всмоктування насоса і закрити
засувку на його нагнітальному патрубку;
- включити електродвигун;
- плавно відкрити засувки на нагнітальному патрубку насоса, з
за наявності байпаса біля засувки - відкрити спочатку байпас,
потім засувку;
- закрити засувку на обвідному трубопроводі, через яку
відбувалося заповнення мережі;
- включити потрібну кількість насосів для досягнення заданого
гідравлічного режиму;
- встановити резервний насос у положення автоматичного
включення резерву (АВР);
- провести налагоджування встановлених регуляторів тиску і
захисту.
8.6.4. Пуск водяних мереж у зимовий період
8.6.4.1. Для пуску теплових мереж при низьких температурах
зовнішнього повітря після аварійної зупинки і ремонту чи при пуску
новозбудованої магістралі слід в подаючий і зворотний трубопроводи
заповнюваної мережі при діаметрі труб 300 мм і більше влаштувати
додаткові спускні пристрої на відстані не більше 400 мм один від
одного; скидання дренованої води треба винести за межі камер.
8.6.4.2. Заповнення трубопроводів провадити водою з
температурою 50 - 60 град.C по окремих, розділених секціонуючими
засувками, ділянках одночасно по подаючому і зворотному
трубопроводах. У разі обмеженої подачі підживлюваної води спочатку
слід заповнювати зворотний трубопровід, а потім через перемичку
перед секціонуючими засувками у кінці ділянки - подаючий
трубопровід.
8.6.4.3. Заповнення і встановлення циркуляційного режиму у
тепловій мережі за непрацюючої водопідігрівальної установки слід
провадити у такій послідовності:
- під час заповнення трубопроводів усю дренажну і повітряну
арматуру, а також засувки на перемичці між подаючим і зворотним
трубопроводами перед секціонуючими засувками слід відкрити:
повітряні клапани закрити після припинення виходу через них
повітря, а спускні пристрої - після того, як температура дренуючої
води перевищити 30 град.C;
- після заповнення трубопроводів головної секціонуючої
ділянки включити мережний насос і повільним відкриванням засувки
на нагнітальному патрубку насоса створити циркуляцію на цій
ділянці через перемичку перед секціонуючими засувками;
- заповнення наступних секціонованих ділянок і встановлення у
них циркуляційного режиму слід провадити з дотриманням вимог
п. 8.8.4.2 шляхом відкриття байпасів біля секціонуючих засувок між
діючою ділянкою і тими, що заповнюються. Заповнення треба
провадити при відкритій засувці на перемичці між падаючим і
поворотним трубопроводами. Підживлюючий пристрій повинен увесь час
поповнювати спад води з головної ділянки;
- після заповнення і створення циркуляції у магістральних
трубопроводах слід провадити заповнення розподільних мереж з
дотриманням указаних вимог. Відгалуження, які мають велику
довжину, треба заповнювати по окремих секціонованих ділянках;
заповнення кожної наступної ділянки провадиться після створення
циркуляції у попередній;
- відгалуження до споживачів слід заповнювати після
заповнення усіх магістральних і розподільних мереж, при цьому
циркуляція створюється через підсмоктувачі до елеваторів при
від'єднаних системах. Безелеваторні системи або системи з насосним
приєднанням треба заповнювати спільно з тепловим пунктом, при
цьому циркуляція створюється через систему теплоспоживання;
- після заповнення усієї мережі і створення у ній циркуляції
всі засувки на перемичках між подаючим і поворотним трубопроводами
біля секціонуючих засувок слід повністю закрити.
8.6.4.4. Заповнення і встановлення циркуляційного режиму в
тепловій мережі при працюючій водопідігрівальній установці слід
провадити з дотриманням вимог п. 8.6.4.3 у такій послідовності:
- воду подати через байпас головної засувки у зворотний
трубопровід і через перемичку після головних засувок - у подаючий
трубопровід; при цьому головну засувку з байпасом на подаючому
трубопроводі щільно закрити;
- після закінчення заповнення трубопроводів секціонованої
ділянки закрити засувки на перемичці за головними засувками, через
яку заповнювався подаючий трубопровід;
- повільним відкриванням байпаса біля головної засувки на
подаючому трубопроводі встановити циркуляційний режим на
секціонованій ділянці.
8.6.4.5. При виникненні неполадок під час наповнення і
необхідності спорожнення трубопроводу треба відкрити всі спускні
пристрої і повітряні клапани, щоб не залишилося води в жодній
зниженій точці.
8.6.5. Перевірка готовності і включення теплових пунктів і
систем теплоспоживання
8.6.5.1. Абонент зобов'язаний виконати ремонт, промивання,
обпресування теплових пунктів і систем теплосложивання, після чого
пред'явити їх району ПТКЕ для одержання дозволу на включення.
Заповнення мережною водою і включення систем, не оглянутих
або не допущених до експлуатації районом ПТКЕ, не дозволяється.
8.6.5.2. Промивання систем слід провадити в міру
необхідності, але не рідше:
- у закритих системах теплопостачання - 1 разу на 4 роки;
- у відкритих системах теплопостачання - 1 разу на 2 роки.
Після капітального ремонту системи теплоспоживання слід
промивати незалежно від давності останнього промивання.
Промивання провадити гідропневматичним способом, тобто водою
із стисненим повітрям.
Під час промивання системи тільки водою її швидкість повинна
у 3 - 5 разів перевищувати експлуатаційну.
8.6.5.3. Під час перепускового огляду теплових пунктів і
систем теплоспоживання представник ПТКЕ повинен перевірити:
- виконання плану ремонтних робіт, погодженого з ПТКЕ, а
також якістю виконаних робіт; для установок, які приймаються в
експлуатацію вперше після монтажу, треба перевірити відповідність
виконаних робіт проекту, погодженому з ПТКЕ;
- стан камер і прохідних каналів теплопроводів, які належать
абоненту;
- стан приміщень центрального теплового пункту і теплових
пунктів в окремих будівлях, стан трубопроводів, розташованих у
теплових пунктах, арматури і теплової ізоляції;
- наявність і відповідність розрахунку дросельних пристроїв;
- наявність і стан контрольно-вимірювальної апаратури і
автоматичних пристроїв;
- наявність паспорта і стан вивішених схем та інструкцій для
обслуговуючого персоналу та відповідність їх фактичному стану
обладнання;
- наявність і стан теплової ізоляції на розвідних
трубопроводах місцевої системи;
- відсутність у системі не передбачених угодою водорозбірних
кранів;
- відсутність прямих з'єднань обладнання теплових пунктів
споживачів з водопроводом і каналізацією;
- щільність обладнання теплових пунктів і систем
теплоспоживання.
8.6.5.4. До пуску в експлуатацію обладнання теплового пункту
опалювальні системи слід піддавати гідравлічному обпресуванню, а
саме:
- елеваторні вузли, калорифери і водопідігрівачі гарячого
водопостачання і опалення тиском 1,25 робочого, або не нижче ніж 1
МПа;
- системи опалення з чавунними опалювальними приладами тиском
1,25 робочого, але не нижче ніж 0,6 МПа;
- системи панельного опалення 1 МПа;
- системи гарячого водопостачання на робочий тиск плюс 0,5
МПа, але не більше ніж 1 МПа.
Гідравлічне обпресування теплового пункту і систем
теплоспоживання слід провадити за позитивних температур
зовнішнього повітря.
При температурі зовнішнього повітря нижче ніж 0 град.C
перевірку щільності можна провадити тільки у виняткових випадках.
8.6.5.5. Парові системи опалення з робочим тиском до 0,07 МПа
слід випробовувати тиском, що дорівнює 0,25 МПа у нижній точці
системи, системи з робочим тиском більше ніж 0,07 МПа - тиском, що
дорівнює робочому тиску плюс 0,1 МПа, але не менше ніж 0,3 МПа у
верхній точці системи.
8.6.5.6. Системи вважаються такими, що витримали
випробування, якщо під час їх проведення:
- не виявлено витікання з нагрівальних приладів,
трубопроводів, арматури та іншого обладнання;
- під час обпресування водних і парових систем
теплоспоживання протягом 5 хв. падіння тиску не перевищило 0,02
МПа;
- під час обпресування систем панельного опалення падіння
тиску протягом 15 хв. не перевищило 0,01 МПа;
- під час обпресування систем гарячого водопостачання падіння
тиску протягом 10 хв. не перевищило 0,5 МПа.
8.6.5.7. Результати обпресування, а також усі дефекти,
виявлені під час огляду систем, та інші зауваження представника
ПТКЕ слід занести в оперативний журнал теплового пункту і в акт
про готовність теплового пункту і систем теплосложивання до
опалювального сезону, що є документом на включення систем. Акт
підписують представники ПТКЕ і абонента.
Якщо результати обпресування не відповідають вказаним у
п. 8.6.5.6 умовам, абонент зобов'язаний виявити й усунути
витікання; після чого системи підлягають повторній перевірці на
герметичність.
8.6.5.8. До включення в експлуатацію системи теплоспоживання
повинні бути повністю спорожнені від водопровідної води, якою
провадилося обпресування, і заповнені мережною водою.
Включення систем теплоспоживання в мережу без заміни
водопровідної води, яка є в ній, мережною не допускається.
Контроль за якістю води, що міститься в системах
теплоспоживання, провадиться шляхом хімічного аналізу.
8.6.5.9. Включення систем теплоспоживання слід провадити за
заздалегідь розробленим графіком.
При наявності декількох магістральних теплопроводів, які
живляться від спільного тепла, включення систем теплоспоживання по
кожній магістралі провадиться незалежно одна від одної за спільною
програмою пуску; при визначенні кількості одночасно заповнюваних
систем слід враховувати продуктивність водопідготовчої установки і
підживлювального пристрою джерела тепла.
8.6.5.10. До заповнення мережною водою раніше не заповнених
систем і до їх включення приступають негайно після створення
початкової циркуляції в мережі, не чекаючи підвищення температури
води до норми.
8.6.5.11. Заповнення систем теплоспоживання провадиться
працівниками абонента згідно з місцевою інструкцією щодо
обслуговування теплових пунктів.
8.6.5.12. Водоміри, встановлені на поворотних трубопроводах
теплових пунктів, на час заповнення системи треба замінити
вставками (катушками).
Наповнювати системи через водоміри забороняється.
8.6.5.13. Включення системи теплоспоживання, приєднаних до
ділянок теплової мережі, на яких встановлено автоматичні
регулятори тиску, підпору й розсікання, слід провадити після
налагодження цих регуляторів на потрібні параметри.
8.6.5.14. На теплових пунктах, обладнаних авторегуляторами,
треба до створення циркуляції в системі теплоспоживання відкрити
крани на з'єднувальних (імпульсних) лініях регуляторів і тим самим
включити їх у роботу. При створенні циркуляції ці регулятори слід
настроювати на підтримання розрахункових параметрів у системі
теплоспоживання.
8.6.5.15. Під час включення абонентських систем на
водопідігрівальній установці джерела тепла треба підтримувати
заданий тиск у подаючому і поворотному колекторах за допомогою
засувок на нагнітальних патрубках мережних насосів і
підживлювального пристрою.
8.6.5.16. Після того, як витрата води через включені системи
теплоспоживання досягне потрібного мінімуму для сталої роботи
мережного насоса і для підтримання потрібного надлишкового тиску
на всій довжині поворотного трубопроводу, кінцеві перемички, через
які здійснювалася циркуляція води і мережі до включення
абонентських систем, повинні бути щільно закриті.
8.6.5.17. Під час включення систем теплоспоживання треба
стежити, щоб надлишковий тиск у поворотному трубопроводі
перевищував їхній статичний тиск на 0,05 МПа.
8.6.5.18. При значних відхиленнях передбачуваного напору від
розрахункового треба встановити причини цієї невідповідності до їх
усунення.
8.6.6. Організація пуску парових теплових мереж
8.6.6.1. Пуск парових мереж складається з таких основних
етапів:
- прогрівання й продування паропроводів;
- заповнення і промивання конденсатопроводів;
- підключення систем теплоспоживання до парової мережі.
8.6.6.2. Пускова бригада призначається напередодні
прогрівання паропроводу. Склад бригади визначається з умови
чергування двох слюсарів біля кожного дренажного пристрою
паропроводу, що прогрівається. При розміщенні паропроводу у
проглядуваних місцях допускається чергування двох слюсарів на
кожні 2 - 3 дренажних пристрої; при цьому відстань між крайніми
дренажними пристроями, які обслуговують два слюсарі, не повинна
перевищувати 100 м.
Для зв'язку між керівником і членами пускової бригади до
складу останньої включається зв'язківець. Під час пуску
паропроводів довжиною більше ніж 1 км зв'язківець повинен
забезпечуватися автотранспортом.
8.6.6.3. Якщо частина паропроводу, що пускається, належить
абоненту, пуск такої ділянки провадиться пусковою бригадою
абонента з дозволу начальника пускової бригади району ПТКЕ, якому
начальник пускової бригади абонента підпорядкований оперативно.
8.6.6.4. Відповідно до загальної інструкції з пуску слід
складати спеціальні місцеві інструкції на пуск кожного паропроводу
із зазначенням швидкості його прогрівання залежно від довжини
ділянки, його профілю й міри сухості пари, послідовності й порядку
проведення окремих операцій з урахуванням місцевих умов.
Місцеві пускові інструкції повинен затверджувати головний
інженер ПТКЕ.
8.6.7. Прогрівання й продування паропроводів
8.6.7.1. Під час пуску розгалуженого паропроводу значної
довжини спочатку треба прогріти основну магістраль, а потім по
черзі розгалуження від неї. Невеликі малорозгалужені паропроводи
можна прогрівати у цілому по всій мережі одночасно.
8.6.7.2. До початку прогрівання магістрального паропроводу
слід щільно закривати головну засувку на вході з джерела тепла, а
також засувки на всіх розгалуженнях від магістралі й теплових
пунктів абонентів.
Під час одночасного прогрівання магістралі та її розгалуження
засувки на всіх розгалуженнях, що прогріваються, слід повністю
відкрити.
Перед прогріванням паропроводу треба повністю відкрити усі
дренажні пристрої ділянки, що прогріваються, які одночасно
використовуються і для випуску повітря.
Прогрівання паропроводів можливе тільки після того, коли вся
вода, що накопичилась у ньому, буде дренована.
Особливо треба стежити за тим, щоб вода не залишалася біля
нижніх точок заломів паропроводу.
За відкритими дренажними пристроями ліній, що прогріваються,
повинен бути встановлений постійний нагляд.
8.6.7.3. Прогрівання магістрального трубопроводу провадиться
через байпас головної засувки. Відкриває байпас працівник джерела
тепла, який діє за вказівками і під наглядом начальники пускової
бригади. Міра відкривання встановлюється начальником пускової
бригади, змінити її можна тільки після його розпорядження або при
виникненні гідравлічних ударів.
За відсутності байпасів на головній засувці подача пари до
паропроводу провадиться невеликим відкриванням самої засувки. При
виникненні гідравлічних ударів подачу пари слід негайно скоротити,
а при частих і сильних ударах - повністю припинити аж до повного
видалення з ділянки паропроводу, що прогрівається, конденсату,
який накопичився у ньому.
Швидкість прогрівання регулюється за ознаками появи легких
гідравлічних ударів. Швидкість підігрівання паропроводів слід
вибирати також із умови запобігання можливості сповзання труб з
рухомих опор.
8.6.7.4. На ділянках, доступних для огляду, слід вести нагляд
за положенням паропроводу, що прогрівається, стосовно опор. У
необхідних випадках слід передбачувати встановлення спеціальних
обмежувачів бічних переміщень труб.
8.6.7.5. Якщо під час прогрівання паропроводу виявляється
засмічення дренажного штуцера, його слід продути швидким
закриванням і відкриванням запірної арматури з одночасним легким
постукуванням по штуцеру і корпусу запірної арматури дерев'яним
молотком.
Якщо неможливо усунути засмічення шляхом продування, слід
припинити прогрівання, скинути повністю тиск, зняти і прочистити
запірну арматуру або штуцер.
8.6.7.6. В міру прогрівання паропроводу і появи з дренажів
сухої пари без домішку води пускові дренажі слід закрити.
Прогрівання паропроводу вважається закінченим після появи сухої
пари у нижчій точці мережі і в останньому по ходу пари дренажі.
8.6.7.7. Після закінчення прогрівання магістрального
паропроводу і ліквідації виявлених дефектів слід по черзі прогріти
відгалуження до абонента. Послідовність прогрівання відгалужень
подібна до послідовності прогрівання основної магістралі.
8.6.7.8. Прогрітий паропровід ставиться під робочий тиск пари
внаслідок повного відкривання запірної арматури на магістралі чи
розгалуженні.
Після підвищення тиску всі паропроводи треба знову оглянути,
а виявлені в них місця паріння і дефекти ліквідувати. Після пуску
паропроводу треба перевірити затяжку болтів фланцевих з'єднань.
8.6.7.9. Перед приєднанням споживачів паропроводи, які
включаються в експлуатацію вперше після монтажу чи капітального
ремонту, слід продути для видалення піску окалини і сторонніх
предметів.
Продування провадиться через спеціально встановлені в
кінцевій частині паропроводу (і його відгалужень) засувки
внаслідок повного відкривання їх на вихлоп пари в атмосферу.
8.6.8. Заповнення і промивання конденсатопроводів
8.6.8.1. Заповнювати конденсатопроводи для промивання можна
водою з технічного водопроводу, циркуляційних водопроводів
охолодження конденсаторів, з водяних теплових мереж або
підживлювальної лінії, а також непридатним для використання
конденсатом із систем споживачів. Продування конденсатопроводів
парою не допускається.
8.6.8.2. Промивання конденсатопроводів, так само як і
промивання водяних теплових мереж, слід провадити
гідропневматичним способом до повного освітлення дренованої води.
Температура води, яка використовується для промивання, повинна
бути не вище ніж 45 град.C.
8.6.8.3. Після промивання конденсатопроводи слід повністю
звільнити від промивальної води і заповнювати конденсатом або
зм'якшувальною деаерованою водою.
Після заповнення конденсатопроводу конденсатом або
зм'якшувальною деаерованою водою слід цією водою провести
контрольне промивання, під час якого хімічними аналізами
перевіряють якість вихідної та скидувальної води.
Контрольне промивання триває доти, доки якість скидуваної
води буде задовольняти установлені вимоги.
8.6.9. Пуск систем теплоспоживання парової мережі
8.6.9.1. До підключення до теплової мережі системи
теплоспоживання слід промити гідропневматичним способом і воду з
них спустити, після треба продути парою згідно з вимогами
п. 8.3.7.9.
