від 31 липня 1981 року N 3, тобто";
4) абзац другий пункту 16 замінити п'ятьма абзацами такого
змісту:
"Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід
вважати:
- при умовному засудженні (ст.45 КК України ( 2001-05 ), а
також при відстрочці виконання вироку в порядку передбаченому
ст.46-1 КК України ( 2001-05 ), або в порядку, передбаченому
ст.405 КПК України ( 1003-05 ), - увесь строк покарання (за
винятком часу утримання під вартою в порядку міри запобіжного
заходу або затримання);
- при умовному засудженні до позбавлення волі з обов'язковим
залученням засудженого до праці і при умовному звільненні з місць
позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці -
невідбуту частину обов'зкового строку роботи і час, протягом якого
засуджений ухилявся від роботи;
- при умовно-достроковому звільненні від покарання - частину
покарання, від якої засуджений був фактично умовно-достроково
звільнений.
При призначенні покарання за скоєння нового злочину особі,
якій внаслідок акту помилування або на підставі ст.ст. 52, 53 КК
України невідбута частина покарання була замінена більш м'яким
покаранням, до покарання за знову вчинений злочин приєднується
повністю або частково невідбута частина більш м'якого покарання".
У зв'язку з цим абзац третій пункту вважати абзацем сьомим;
5) у пункті 17 виключити слова "відповідно до п.12 постанови
Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3";
6) у пунктах 19 і 20 виключити відповідно слова "відповідно
до роз'яснень, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного
Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 5 "Про практику застосування
судами виправних робіт без позбавлення волі" і "роз'яснення, що
містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від
11 липня 1972 року N 5 про те";
7) в абзаці першому пункту 21 слова "Відповідно до п.17
постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 21 червня 1985 року N 8
"Про судову практику застосування відстрочки виконання вироку"
виключити, а слово "вироку" замінити словами і цифрами "вироку
(ст.46-1 КК України ( 2001-05 )";
8) із абзацу першого пункту 23 виключити цифри і слова "27",
"28", "заслання, вислання";
9) у пункті 24 слова "і Київському міському судам" замінити
словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим
судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
42. У постанові Пленуму від 28 вересня 1990 року N 7
( v0007700-90 ) "Про застосування судами законодавства, що
регулює захист честі і гідності громадян та організацій":
1) у назві постанови і пунктах 1, 3 слова "і гідності"
замінити словами "гідності і ділової репутації";
2) в абзаці другому п.6 виключити слова "відповідно до ст.28
Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації";
3) пункт 7 в кінці доповнити словами "(ст.37 Закону України
"Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"
( 2782-12 )";
4) в абзаці першому п.9 слова "згідно зі ст.26 Закону СРСР
"Про пресу та інші засоби масової інформації" замінити словами
"відповідно до ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової
інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ) та іншого
законодавства";
5) абзац перший пункту 14 постанови після слів "а суд"
доповнити словами "чи суддя одноособово".
Абзац другий цього пункту після слів "ухвали суду" доповнити
словами "(постанови судді)";
6) у пункті 20 слова "а суд - винести ухвалу" замінити
словами "а суд (чи суддя одноособово) - винести ухвалу
(постанову)";
7) в абзаці другому п.21 слова "За ст.39 Закону СРСР "Про
пресу та інші засоби масової інформації" замінити словами "За
ст.440-1 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), ст.49 Закону
України "Про інформацію" ( 2657-12 ) і виключити слова "засобом
масової інформації".
Абзац третій пункту викласти у такій редакії:
"Моральна шкода відшкодовується засобом масової інформації,
іншою юридичною особою, службовою чи громадянином за рішенням суду
в грошовій або іншій матеріальній формі. Розмір вішкодування у
таких випадках визначається з урахуванням характеру діяння особи,
яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого,
інших негативних наслідків, але має бути не менше п'яти
мінімальних розмірів заробітної плати, відносно відповідачів -
фізичних осіб може бути враховано їх майновий та сімейний стан";
8) у пункті 22 слова "ст.27 Закону СРСР "Про пресу та інші
засоби масосої інформації" замінити словами "ст.37 Закону України
"Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"
( 2782-12 );
9) доповнити постанову пунктом 22-1 такого змісту:
"22-1. Судам необхідно враховувати, що згідно з п.10
ст.64 ЦПК ( 1501-06 ) (в редакції Закону України від 6 травня
1993 року ( 3188-12 ) у позовах, які складаються з кількох
самостійних вимог, його ціна визначається загальною сумою всіх
вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди. Тому заявлені у справі про захист честі, гідності і ділової
репутації вимог про відшкодування моральної шкоди додатково
державним митом не оплачуються, Якщо ці вимоги заявляються
самостійно, вони оплачуються державним митом за ставками,
встановленими для позовів немайнового характеру";
10) у пункті 25 слова "обласним та Київському міському судам"
замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
43. У постанові Пленуму від 21 грудня 1990 року N 11
( v0011700-90 ) "Про практику застосування судами Української РСР
процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з
виконанням вироків":
1) в абзаці другому преамбули і пункті 1 слова "судами
республіки законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду СРСР
і Пленуму Верховного Суду УРСР" замінити словами "судами України
законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України";
2) пункт 2 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Не може бути звернений до виконання або виконуватися вирок,
у частині засудження за діяння, караність якого після винесення
вироку була усунута нововиданим кримінальним законом";
3) пункт 3 після слів "у статтях" доповнити цифрами "405-1";
4) із пункту 8 виключити слова "заслання, вислання";
5) абзац перший пункту 14 після слова "статтями" доповнити
цифрами "405-1".
В абзаці другому цього пункту слова "судом колегіально"
замінити словами "відповідно судом колегіально чи суддею
одноособово";
6) в абзаці другому пункту 16 слова "В ухвалі суд повинен"
замінити словами "суд в ухвалі (суддя в постанові) повинні".
Абзац третій після слів "ухвали" і "ухвалу" доповнити
відповідно словами "(постанови судді)", "постанову".
Абзац четвертий після слів "ухвали суду" доповнити словами
"(постанови судді)",
Абзац шостий після слів "ухвала" і "ухвали" доповнити словами
"(постанова судді)", "(постанови судді)";
7) пункт 17 після слова "ухвал" доповнити словами "(постанов
судді)".
У цьому ж пункті слова "та Київському міському судам"
замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам,
військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
44. У постанові Пленуму від 22 лютого 1991 року N 1
( v0001700-91 ) "Про завдання судів республіки по підвищенню рівня
правосуддя, виходячи з вимог постанови Верховної Ради Української
РСР від 29 листопада 1990 року "Про невідкладні заходи по
зміцненню законності і правопорядку в республіці":
1) в абзаці шостому преамбули слово "народних" замінити
словами "районних (міських)";
2) у пункті 1 слова "обласним, Киїівському міському і
народним судам республіки" замінити словами "обласним, Київському
і Севастопольському міським і районним (міським), а також
військовим судам України";
3) пункт 3 викласти у такій редакції:
"3. Відповідно до вимог ст.2 КПК України ( 1001-05 ) суди
повинні забезпечити правильне застосування закону з тим, щоб
кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і
жоден невинний не був покараний.
Судовий розгляд кримінальних справ повинен максимально
сприяти зміцненню законності і правопорядку, охороні прав та
законних інтересів фізичних і юридичних осіб";
4) у пункті 5 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і"
виключити;
5) у пункті 15 слова "обласним і Київському міському"
замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
45. У постанові Пленуму від 28 червня 1991 року N 3
(v0003700-91 ) "Про судову практику в справах про хуліганство":
1) абзац другий преамбули викласти у такій редакції:
"Проте в діяльності судів ще є істотні недоліки";
2) пункт 1 викласти у такій редакції: "1. Звернути увагу
судів на необхідність усунення зазначених недоліків і поліпшення
всієї іх діяльності по розгляду справ про хуліганство";
3) пункт 11 викласти у такій редакції:
"11. Публічний глум над Державним гербом, Державним прапором
або Державним гімном України або офіційно встановленим або
піднятим гербом чи прапором іноземної держави, глум над могилою,
умисне знищення, зруйнування чи зіпсування пам'яток історії і
культури або природних об'єктів, взятих під охорону держави,
вчинені з хуліганських спонукань, повинні кваліфікуватися
відповідно за статтями 187-2, 207, 212 та ч.2 ст.206 КК України
( 2002-05 )";
4) у пункті 14 слова "громадського" і "особистого" замінити
відповідно словами "колективного", "приватного";
5) у пункті 20 слова "Враховуючи, що для успішної боротьби з
хуліганством важливе значення має своєчасне виявлення і покарання
осіб, які вчинили цей злочин, судом треба" замінити словами
"Зобов'язати суди".
46. У постанові Пленуму від 28 червня 1991 року N 4
( v0004700-91 ) "Про практику застосування судами законодавства,
яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно
небезпечних посягань":
1) абзац перший преамбули після слова "право" доповнити
словами "кожної особи";
2) в абзаці третьому преамбули слова "що знижує їх активність
у боротьбі зі злочинністю" виключити";
3) абзац другий пункту 1 викласти у такій редакції:
"Вирішити справи даної категорії, суди повинні виходити з
того, що у відповідності з законом кожна особа має право на
необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання незалежно
від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до
інших осіб чи органів влади, тому точним і неухильним
застосуванням закону повинні забезпечити громадянам реальну
можливість активно протидіяти таким посяганням";
4) абзаци перший і другий пункту 3 замінити трьома абзацами
такого змісту:
"Звернути увагу судів, що згідно зі ст.15 КК України
( 2001-05 ) необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою
захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи,
інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного
посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії
були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення
посягання.
Не є злочином застосування зброї або будь-яких інших засобів
чи предметів, незалежно від наслідків, якщо вони здійснені для
захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб,
відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи
інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла
внаслідок перегляду або сильного душевного хвилювання, викликаного
суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту
характерові посягання.
Слід також мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає
не лише в момент суспільно небезпечного посягання, але і при
наявності реальної загрози заподіяння шкоди тому, хто
обороняється. Для з'ясування цього необхідно враховувати поведінку
нападаючого, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і
характер його дій, що дає підставу особі, яка захищається,
сприймати загрозу як реальну".
У зв'язку з цим абзац третій пункту вважати абзацом
четвертим.
5) абзац перший пункту 4 викласти у такій редакції:
"Згідно з ч. 4 ст.15 КК України ( 2001-05 ) перевищенням меж
необхідної оборони визнається завдання тому, хто посягає, шкоди,
яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці
захисту";
6) у пункті 8 слова "Української Радянської Соціалістичної
Республіки" замінити словом "України";
7) пункт 13 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2";
8) у пункті 14 слова "обласних і Київського міського судів"
замінити словами "інших судів касаційної та наглядної інстанцій".
47. У постанові Пленуму від 27 березня 1992 року N 4
( v0004700-92 ) "Про судову практику в справах про згвалтування та
інші статеві злочини":
1) останнє речення пункту 1 викласти у такій редакції:
"Тому забезпечення правильного застосування законодавства при
розгляді справ цієї категорії є одним з важливих завдань судів";
2) у абзаці третьому пункту 21 слова "суд у відповідних
випадках своєю ухвалою" замінити словами "у відповідних випадках
суд своєю ухвалою, а суддя - постановою";
3) перше речення пункту 29 викласти у такій редакції:
"Згідно зі статтями 20 ( 1001-05 ), 243, 253
Кримінально-процесуального Кодексу ( 1003-05 ) розгляд
кримінальних справ про згвалтування та інші статеві злочини
допускається в закритому судовому засіданні за мотивованою
постановою судді чи ухвалою суду, що винесені у стадії віддання до
суду або судовому засіданні".
48. У пункті 1 постанови Пленуму від 25 грудня 1992 року
N 12 ( v0012700-92 ) "Про судову практику в справах про корисливі
злочини проти приватної власності" слова "запобігання цим
злочинам" виключити.
II. У всіх керівних постановах Пленуму Верховного Суду
України слова "Української РСР", "Українська РСР", "УРСР",
"республіки", "республіці" замінити відповідно словами "України",
"Україна".
