Про затвердження Правил сертифікації типу авіаційної техніки (розділи A, B, C, D, E частини 21 Авіаційних правил України "Процедури сертифікації авіаційної техніки")
4.5.2. Сертифікат типу ПС обмеженої категорії може бути
виданий, якщо Заявник продемонструє відповідність повітряного
судна вимогам до льотної придатності, що поширені на даний тип
повітряного судна і враховують особливості його конструкції,
характеристик, пов'язані із специфікою його застосування й
особливостями умов експлуатації.
Якщо повітряне судно було спроектовано й побудовано
відповідно до вимог, що допускають його використання в Збройних
силах, і пізніше було модифіковано для експлуатації за спеціальною
метою, то повинні бути виконані процедури, передбачені пунктом
4.6.2а.
Повітряні судна обмеженої категорії повинні задовольняти
вимоги щодо шуму на місцевості й одержати відповідний Сертифікат
(4.4).
4.5.3. Щодо цих Правил повітряні судна обмеженої категорії
використовуються з такою спеціальною метою експлуатації:
а) сільське господарство (обприскування, обпилення, засів,
контроль за домашніми тваринами);
б) охорона лісів і диких тварин;
в) спостереження з повітря (аерофотознімання місцевості,
геологічна розвідка, льодова і рибна розвідка);
г) патрулювання (трубопроводи, лінії електропередач,
канали);
ґ) боротьба з пожежами (скидання вогнегасних речовин,
десантів);
д) керування погодою (розсіювання хмар);
е) повітряна реклама (димові написи, буксирування прапорів,
скидання листівок);
є) з будь-якою іншою спеціальною метою експлуатації,
визначеною Державіаадміністрацією.
4.6. Сертифікат типу повітряного судна Збройних сил, що
використовується в цивільній авіації
4.6.1. Заявник має право на одержання Сертифіката типу
повітряного судна транспортної, нормальної, багатоцільової,
акробатичної і ком'ютерної категорій, що раніше перебувало в
експлуатації у Збройних силах.
4.6.2. Сертифікат типу може бути виданий, якщо:
а) повітряне судно було спроектовано, побудовано і прийнято
для експлуатації у Збройних силах і Заявник продемонстрував
відповідність повітряного судна застосованим до нього вимогам
Авіаційних правил (норм льотної придатності), що діяли на дату
початку експлуатації ПС у Збройних силах. Заявник може бути
звільнений від прямого виконання вимог Авіаційних правил (норм
льотної придатності), якщо Державіаадміністрації буде
продемонстровано рівень льотної придатності, адекватний
встановленому Авіаційними правилами (нормами льотної придатності);
б) ПС є практично ідентичним за конструкцією цивільному
повітряному судну, що має Сертифікат типу або еквівалентний йому
документ, і Заявник продемонстрував відповідність повітряного
судна вимогам до льотної придатності, прийнятим при початковій
сертифікації типу цивільного ПС.
4.6.3. Авіаційний маршовий і допоміжний двигуни, повітряний
гвинт і їхнє устаткування схвалюються до встановлення на повітряне
судно Збройних сил, що призначене для використання в цивільній
авіації, якщо Заявник продемонструє на підставі перевірок і
випробувань, проведених в інтересах Збройних сил або цивільної
авіації, а також досвіду експлуатації, що зазначені зразки
забезпечують рівень льотної придатності, адекватний встановленому
Авіаційними правилами (нормами льотної придатності).
4.6.4. Державіаадміністрація може зажадати від Заявника
забезпечити відповідність зразка авіаційної техніки, зазначеної у
цьому розділі, спеціальним технічним умовам і більш пізнім вимогам
до льотної придатності, аніж ті, що зазначені в пунктах 4.6.2,
4.6.3, якщо без виконання цих вимог не досягається адекватний
рівень льотної придатності.
4.7. Сертифікат типу зразка авіаційної техніки, що
імпортується
4.7.1. На зразки авіаційної техніки, що імпортується в
Україну, повною мірою поширюються вимоги діючих Авіаційних правил
(норм льотної придатності) і вимог щодо охорони навколишнього
середовища, а також поправок до них, уведених у дію до моменту
прийняття Державіаадміністрацією від Розробника (Заявника) зразка,
що імпортується, заявки на видачу Сертифіката типу.
4.7.2. Необхідною умовою допуску до експлуатації в Україні
зразка авіаційної техніки, що імпортується, є наявність на нього
Сертифіката типу, який виданий Державіаадміністрацією і засвідчує
відповідність зразка вимогам, передбаченим пунктом 4.7.1.
4.7.3. З метою забезпечення сертифікаційних робіт і видачі
Сертифіката типу на зразок, що імпортується, до початку його
експлуатації імпортер (покупець) зобов'язаний вчасно (з
урахуванням термінів типової сертифікації ПС) повідомити
Державіаадміністрацію про намір придбати у власність зразок
авіаційної техніки, виготовлений за межами України, а також
включити в договір (контракт) про імпорт зразка умову обов'язкової
його сертифікації Державіаадміністрацією.
______________________
Примітка. Щодо до імпорту ПС в повідомлення для
Державіаадміністрації та в договір (контракт) про імпорт ПС
імпортер мусить включити маршовий і допоміжний двигуни і
повітряний гвинт, що також підлягають сертифікації
Державіаадміністрацією як окремі зразки авіаційної техніки.
4.7.4. Заявка на видачу Сертифіката типу для зразка
авіаційної техніки, що імпортується, подається в
Державіаадміністрацію Розробником зразка і супроводжується листом
компетентного органу держави Розробника.
4.7.5. Одночасно з подачею до Державіаадміністрації заявки на
одержання Сертифіката типу Заявник направляє до
Державіаадміністрації на розгляд копію Сертифіката типу, виданого
компетентним органом держави Розробника, і перелік даних,
специфікацію зразка, його Сертифікаційний базис, експлуатаційну й
іншу документацію на вимогу Державіаадміністрації. Зазначена
документація повинна бути схвалена компетентним органом держави
Розробника.
Заявка на видачу Сертифіката типу й інші матеріали і
документи подаються до Державіаадміністрації російською або
англійською мовою.
4.7.6. Державіаадміністрація і компетентний орган держави
Розробника визначають робочі процедури сертифікації авіаційної
техніки.
4.7.7. Державіаадміністрація за результатами розгляду
документації, передбаченої пунктом 4.7.5, подає Заявнику і
компетентному органу держави Розробника додаткові технічні умови,
що стосуються льотної придатності зразка.
4.7.8. Заявник забезпечує доведення зразка до відповідності
додатковим технічним умовам Державіаадміністрації, установлення
такої відповідності, оформлення і затвердження необхідної
доказової документації за результатами сертифікаційних робіт.
Документація Заявника, що підтверджує виконання додаткових
технічних умов Державіаадміністрації, повинна бути схвалена
компетентним органом держави Розробника.
4.7.9. Державіаадміністрація призначає групу експертів з
сертифікації зразка, що імпортується.
4.7.10. За результатами розгляду доказової конструкторської й
експлуатаційної документації, пред'явленої Заявником, матеріалів
наземних і льотних випробувань типової конструкції зразка
Державіаадміністрація приймає рішення про видачу Сертифіката типу
на зразок, що імпортується.
4.7.11. Кожний екземпляр зразка авіаційної техніки, що
імпортується в Україну, повинен мати Експортний сертифікат льотної
придатності або еквівалентний йому документ, виданий компетентним
органом держави Розробника.
4.7.12. За наявності міжнародної угоди (договору) в галузі
льотної придатності авіаційної техніки, що імпортується, процедури
сертифікації цієї техніки можуть бути спрощені відповідно до
зазначеної угоди (договору) і Державіаадміністрація може видати
Сертифікат схвалення типу на зразок авіаційної техніки,
виготовлений іноземною державою. Сертифікат схвалення типу є
документом, еквівалентним Сертифікату типу.
4.8. Сертифікація авіаційної техніки, що експортується
4.8.1. Експортер екземпляра авіаційної техніки повинен подати
до Державіаадміністрації заявку на одержання Експортного
сертифіката льотної придатності або Експортного схвалення.
Експортні сертифікати льотної придатності видаються на
повітряні судна, авіаційні двигуни і повітряні гвинти. Експортні
схвалення видаються на компоненти II і III класів (7.1.1).
4.8.2. Експортер забезпечує проведення переговорів з експорту
за участю Розробника (Утримувача Сертифіката типу),
Державіаадміністрації і компетентного органу держави-імпортера.
Документи за результатами зазначених переговорів повинні
містити умови визнання органом держави-імпортера. Зазначені умови
повинні бути представлені в Державіаадміністрацію компетентним
органом держави-імпортера у вигляді спеціальних вимог.
4.8.3. Державіаадміністрація і компетентний орган
держави-імпортера визначають робочі процедури сертифікації
авіаційної техніки, що експортується.
4.8.4. Якщо компетентний орган держави-імпортера надасть
додаткові технічні умови щодо льотної придатності авіаційної
техніки, що експортується, то Розробник (Утримувач Сертифіката
типу) зразка цієї техніки забезпечує виконання зазначених умов,
проведення сертифікаційних робіт, а також оформлення необхідної
доказової, конструкторської та експлуатаційної документації.
Участь Державіаадміністрації в додатковій сертифікації
авіаційної техніки, що експортується, визначається робочими
процедурами, зазначеними в пункті 4.8.3.
4.8.5. На кожний екземпляр повітряного судна, що
експортується, авіаційного двигуна і повітряного гвинта
Державіаадміністрація видає Експортний сертифікат льотної
придатності.
Експортне схвалення видається Державіаадміністрацією або
уповноваженим ним органом, якщо це передбачено робочими
процедурами, зазначеними в пункті 4.8.3.
4.8.6. Експортний сертифікат льотної придатності засвідчує,
що екземпляр, що експортується, належить до сертифікованого типу
авіаційної техніки і відповідає спеціальним вимогам
держави-імпортера.
4.8.7. Експортний сертифікат льотної придатності, виданий на
екземпляр ПС, не дає права на льотну експлуатацію ПС, що
експортується, на території держави-імпортера.
4.9. Зміст Сертифіката типу
4.9.1. Сертифікат типу засвідчує відповідність зразка
авіаційної техніки вимогам сертифікаційного базису.
4.9.2. Сертифікат типу на зразок авіаційної техніки містить
інформацію про типову конструкцію зразка і його Сертифікаційний
базис, експлуатаційні обмеження і інші умови, що стосуються
льотної придатності зразка.
Зазначена інформація міститься в Переліку даних Сертифіката
типу, що є невід'ємною частиною Сертифіката типу.
4.10. Дія Сертифіката типу
4.10.1. Термін дії Сертифіката типу на зразок авіаційної
техніки не обмежується, за винятком випадків, що спеціально
обумовлюються Державіаадміністрацією.
4.10.2. Рішенням Державіаадміністрації дія Сертифіката типу
може бути припинена у разі виявлення властивих для даного типу
недоліків, які пов'язані з його льотною придатністю і загрожують
безпеці польотів.
4.10.3. Сертифікат типу втрачає силу, якщо в сертифіковану
Державіаадміністрацією типову конструкцію зразка або в схвалену
Державіаадміністрацією експлуатаційну документацію внесено зміну
або доповнення з порушенням процедур, передбачених розділами Д і Е
цих Правил.
4.10.4. У разі повсюдного зняття з експлуатації зразка
авіаційної техніки рішенням Державіаадміністрації Сертифікат типу
на даний зразок анулюється.
У разі анулювання Сертифіката типу зразка контрольний і
поточні комплекти РКД і ЕД (4.2.2) зберігаються в Утримувача
Сертифіката типу і Виробника і повинні бути доступні для контролю
незалежною інспекцією в цих організаціях. Термін зберігання
зазначених комплектів визначається Виробником за узгодженням з
органом державного регулювання авіаційної промисловості і
Утримувачем Сертифіката типу з урахуванням можливого поновлення
серійного виробництва або експлуатації зразка.
Глава 5. Етап макета і сертифікаційні випробування
повітряного судна
5.1. Етап макета повітряного судна
5.1.1. Проведення робіт на етапі макета повітряного судна
разом з його маршовим і допоміжним двигунами, повітряним гвинтом і
іншими компонентами організовує Заявник.
5.1.2. До початку етапу макета ПС Заявник завчасно в
письмовій формі повідомляє Державіаадміністрацію, Сертифікаційні
центри та інші організації, що братимуть участь у роботах на етапі
макета ПС, про готовність проведення етапу макета ПС. Повідомлення
повинно бути узгоджене з незалежною інспекцією в організації
Заявника.
До повідомлення Заявник додає:
а) Сертифікаційний базис ПС, затверджений у встановленому
цими Правилами порядку;
б) проект таблиці відповідності ПС до вимог Сертифікаційного
базису, узгоджений з незалежною інспекцією в організації Заявника.
_________________
Примітка. Проект таблиці відповідності повинен містити
додаткову графу, у якій за кожним пунктом Сертифікаційного базису
Заявник повинен зазначити організації, що беруть участь у
сертифікаційних роботах щодо даного пункту базису;
в) проект плану сертифікаційних робіт щодо ПС, його
компонентів, систем і комплектувальних виробів, що повинен містити
строки їх надходження на випробування, види перевірок і
випробувань, строки завершення робіт і сертифікації;
г) проекти планів випробувань, перевірок і сертифікації
основних функціональних систем ПС;
ґ) перелік комплектувальних виробів, призначених для
установки на ПС і його компоненти з класифікацією цих виробів за
категоріями А і Б відповідно до глави 9 цих Правил.
5.1.3. Роботи на етапі макета проводяться макетною комісією,
склад якої затверджується Державіаадміністрацією з урахуванням
пунктів 2.5.5, 2.7.1 і 2.7.2 цих Правил.
5.1.4. Макетна комісія проводить роботи на етапі макета ПС
відповідно до Положення по етап макета ПС, що розробляється
Заявником і визначає обсяги макетування ПС і його компонентів у
натурному або макетному виконанні, перелік документації, яка
надається на етапі макета ПС, порядок і методи робіт на етапі
макета ПС, структуру протоколу макетної комісії.
Положення про етап макета затверджується
Державіаадміністрацією.
5.1.5. За результатами робіт макетна комісія оформляє
Протокол макетної комісії, висновок якого повинен містити оцінку:
а) повноти врахування вимог до льотної придатності,
поширених на тип ПС, що створюється, і необхідності розробки
спеціальних технічних умов для даного типу ПС (3.4);
б) рівня реалізації вимог Сертифікаційного базису в
конструкції і характеристиках ПС, що проектується;
в) проекту таблиці відповідності ПС вимогам Сертифікаційного
базису в частині достатності видів перевірок і випробувань, що
пропонуються;
г) переліку комплектувальних виробів, що підлягають
кваліфікації (категорія А);
ґ) планів сертифікаційних випробувань ПС і його систем.
Протокол макетної комісії повинен містити заходи щодо
усунення недоліків, пов'язаних із льотною придатністю ПС і його
компонентів, якщо такі недоліки виявлені на етапі макета.
5.1.6. Протокол макетної комісії затверджується
Державіаадміністрацією, узгоджується Заявником і незалежною
інспекцією в організації Заявника.
Висновок Протоколу макетної комісії підписується членами
макетної комісії.
5.2. Сертифікаційні заводські випробування повітряного судна
5.2.1. Сертифікаційні заводські випробування (СЗВ) можуть
бути розпочати, коли екземпляри ПС, їх компоненти і системи,
призначені для проведення випробувань, доведені до стану, що дає
змогу визначити їх відповідність вимогам Сертифікаційного базису.
Заявник і незалежна інспекція в організації Заявника
направляють в Державіаадміністрацію повідомлення про готовність
повітряних суден, їх компонентів і систем для проведення
конкретних видів сертифікаційних заводських випробувань і
наявність документів, передбачених пунктом 2.11.1.
5.2.2. До початку сертифікаційних заводських випробувань
Заявник повинен надати до Державіаадміністрації звіти про
метрологічне забезпечення сертифікаційних випробувань ПС, його
компонентів і систем, узгоджені з незалежною інспекцією в
організації Заявника.
5.2.3. Заявник повинен показати, що на всіх екземплярах ПС,
призначених для проведення сертифікаційних льотних випробувань,
екіпажу забезпечується можливість використання
аварійно-рятувальних засобів і залишення повітряного судна з
парашутами.
5.2.4. Сертифікаційні заводські випробування ПС проводяться
Заявником. Державіаадміністрація, уповноважений ним
Сертифікаційний центр і незалежна інспекція на підприємстві
Заявника здійснюють на етапі СЗВ контроль за відповідністю ПС
вимогам Сертифікаційного базису і дотриманням процедур
сертифікації, установлених цими Правилами.
Участь у СЗВ інших організацій визначається в кожному
конкретному випадку Державіаадміністрацією (2.7.2).
5.2.5. До початку сертифікаційних заводських випробувань
Заявник і Державіаадміністрація затверджують план сертифікаційних
випробувань ПС і його компонентів після узгодження даного плану з
незалежною інспекцією в організації Заявника, Сертифікаційними
центрами і організаціями, що беруть участь у сертифікаційних
випробуваннях.
5.2.6. Метою сертифікаційних заводських випробувань є:
а) доведення конструкції ПС, його характеристик і
експлуатаційної документації до відповідності вимогам
Сертифікаційного базису і встановлення такої відповідності в
повному обсязі вказаних вимог в очікуваних умовах експлуатації ПС,
обумовлених Заявником у специфікації ПС;
б) установлення типової конструкції особливо відповідальних
функціональних систем ПС (планер, шасі, система керування і їхні
характеристики міцності, аеродинамічні характеристики, система
гальмування і гідравлічна системи та інші системи і
характеристики, що безпосередньо впливають на льотну придатність
ПС);
в) визначення умов пред'явлення ПС на сертифікаційні
контрольні випробування.
5.2.7. Програма СЗВ, включно з лабораторними, стендовими,
наземними, льотними і спеціальними випробуваннями, розробляється і
затверджується Заявником за узгодженням із його незалежною
інспекцією, Сертифікаційними центрами і організаціями, що беруть
участь у випробуваннях. Програма СЗВ і програми спеціальних СЗВ
підлягають схваленню Державіаадміністрацією.
5.2.8. З метою скорочення обсягу сертифікаційних контрольних
наземних і льотних випробувань ПС Заявник проводить разом із
Сертифікаційним центром спеціальні СЗВ, які недоцільно виконувати
двічі, а також будь-які інші види наземних і льотних випробувань.
5.2.9. Результати сертифікаційних заводських випробувань ПС,
що проведені Заявником разом із Сертифікаційним центром,
ураховуються в залік сертифікаційних контрольних випробувань при
дотриманні таких умов:
а) акти за зазначеними спільними СЗВ повинні бути
затверджені Сертифікаційним центром і схвалені
Державіаадміністрацією;
б) у типову конструкцію ПС або ту її частину, що піддавалася
випробуванням і зафіксована в акті спеціальних спільних СЗВ, до
завершення сертифікації ПС не вносяться зміни, що впливають на
результати випробувань і оцінку типової конструкції ПС або її
частини.
5.2.10. У процесі СЗВ Заявник подає на розгляд групи
експертів Державіаадміністрації і Сертифікаційному центру
результати випробувань за їх готовністю.
5.2.11. Відповідність повітряного судна поширеним на нього
вимогам до льотної придатності (вимогам Сертифікаційного базису) у
частині міцності конструкції Заявник встановлює за участю
визначеного Державіаадміністрацією Сертифікаційного центру, що
оформляє відповідний висновок.
5.2.12. За результатами СЗВ Заявник разом із Сертифікаційними
центрами оформляє Акт сертифікаційних заводських випробувань,
висновок якого повинен відповідати меті, передбаченій пунктом
5.2.6, та іншу доказову документацію, що встановлює відповідність
ПС вимогам Сертифікаційного базису.
5.2.13. По закінченні СЗВ Заявник оформляє Пред'явлення ПС
Державіаадміністрації на сертифікаційні контрольні випробування.
До Пред'явлення додаються:
а) акт сертифікаційних заводських випробувань і інші
доказові документи, що встановлюють відповідність ПС вимогам
Сертифікаційного базису;
б) висновок Сертифікаційного центру про відповідність ПС
поширеним на нього вимогам до льотної придатності
(Сертифікаційного базису) у частині міцності конструкції;
в) таблиця відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису
з переліком доказової документації, що затверджена Заявником і
узгоджена з незалежною інспекцією в організації Заявника;
г) оцінка Сертифікаційного центру щодо виконанню програми
сертифікаційних заводських випробувань і пропозиції щодо складу й
обсягу перевірок ПС для включення в програму сертифікаційних
контрольних випробувань;
ґ) експлуатаційна документація, що затверджена Заявником і
узгоджена із Сертифікаційним центром (копія, що перебуває на
обліку);
д) повідомлення Заявника, узгоджене з незалежною інспекцією
в організації Заявника, про те, що комплект робочої
конструкторської документації (зазначається номер комплекту) ПС,
що пройшло СЗВ, відкорегований за результатами СЗВ і відображає
типову конструкцію ПС.
Пред'явлення Заявника повинно бути узгоджене з незалежною
інспекцією в організації Заявника.
5.2.14. Пред'явлення Заявника направляється до
Державіаадміністрації за наявності Сертифікатів типу на маршовий і
допоміжний двигуни, повітряний гвинт, а також Свідоцтв про
відповідність або Схвальних листів для комплектувальних виробів
категорії А і схвалень виробів для комплектувальних виробів
категорії Б, призначених для установки на цей тип ПС, якщо
Державіаадміністрація не призначає інших процедур, як це
передбачено пунктом 2.6.2 цих Правил.
5.2.15. За результатами сертифікаційних заводських
випробувань ПС група експертів Державіаадміністрації оформляє
висновок, який повинен містити оцінку:
а) виконання процедур, установлених цими Правилами, що
стосуються етапу СЗВ;
б) повноти і якості наданих Заявником матеріалів перевірок,
випробувань і доказових документів;
в) обсягу і номенклатури перевірок, які необхідні для
підтвердження відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису та
підлягають включенню в програму сертифікаційних контрольних
випробувань;
г) можливості й умов прийняття Державіаадміністрацією ПС на
сертифікаційні контрольні випробування.
Висновок групи експертів затверджується
Державіаадміністрацією і направляється Заявнику.
5.2.16. Акт сертифікаційних заводських випробувань
затверджується Заявником за узгодженням із його незалежною
інспекцією і Сертифікаційними центрами. Акт сертифікаційних
заводських випробувань ПС підлягає схваленню
Державіаадміністрацією.
5.3. Сертифікаційні контрольні випробування ПС
5.3.1. Сертифікаційні контрольні випробування (СКВ) ПС є
етапом випробувань Державіаадміністрації, проводяться під його
керівництвом Сертифікаційним центром, визначеним
Державіаадміністрацією, і забезпечуються Заявником.
5.3.2. До початку сертифікаційних контрольних випробувань ПС
Заявником повинні бути виконані вимоги, передбачені пунктами 5.2.2
і 5.2.3.
5.3.3 Сертифікаційні контрольні випробування ПС проводяться з
метою:
а) контрольної перевірки і підтвердження відповідності ПС,
його характеристик і експлуатаційної документації вимогам
Сертифікаційного базису;
б) остаточного уточнення (при потребі) і затвердження типової
конструкції ПС;
в) оцінки надійної роботи ПС, його двигунів, повітряних
гвинтів, інших компонентів і функціональних систем.
5.3.4. Частина сертифікаційних контрольних випробувань ПС, що
проводиться з метою демонстрації надійної роботи ПС, його двигунів
і інших функціональних систем (5.3.3в), виконується на ПС, що
відповідають типовій конструкції за всіма функціональними
системами і з повним комплектом двигунів і повітряних гвинтів, що
відповідають Сертифікату типу, виданому Державіаадміністрацією.
Обсяг зазначеної частини льотних випробувань повинен
становити не менше 300 льотних годин для ПС із газотурбінними
маршовими двигунами, що раніше не встановлювалися на сертифіковані
Державіаадміністрацією ПС, або не менше 150 льотних годин в інших
випадках.
5.3.5. Програма СКВ розробляється і затверджується
Сертифікаційним центром, узгоджується Заявником і схвалюється
Державіаадміністрацією.
5.3.6. Якщо група експертів Державіаадміністрації констатує у
своєму висновку (5.2.15):
а) позитивну оцінку з виконання процедур сертифікації, що
стосуються етапу СЗВ, і відсутність потреби в додаткових
контрольних перевірках для підтвердження відповідності типу ПС
вимогам Сертифікаційного базису;
б) установлення типової конструкції ПС загалом на етапі СЗВ;
в) участь Сертифікаційного центру в проведенні СЗВ в
необхідному обсязі, узгодження ним Акта сертифікаційних заводських
випробувань і експлуатаційної документації ПС,
група експертів Державіаадміністрації у своєму висновку може
рекомендувати проведення сертифікаційних контрольних випробувань
ПС в обмеженому обсязі, необхідному для демонстрації відповідності
ПС меті, передбаченої пунктом 5.3.3в.
Рішення про обсяг сертифікаційних контрольних випробувань
приймає Державіаадміністрація.
5.3.7. Заявник навчає і вводить у стрій
льотчиків-випробувачів і обслуговувальний персонал
Сертифікаційного центру, забезпечує проведення СКВ запасними
частинами, паливом, паливно-мастильними і видатковими матеріалами.
5.3.8. У разі виявлення в процесі СКВ окремих
невідповідностей ПС вимогам Сертифікаційного базису
Державіаадміністрація зобов'язує Заявника усунути ці
невідповідності до завершення сертифікаційних контрольних
випробувань ПС і продемонструвати ефективність ужитих ним заходів.
Якщо встановлено, що при виявлених невідповідностях і
недоліках ПС подальше проведення СКВ пов'язане з невиправданим
ризиком, то Державіаадміністрація приймає рішення про припинення
випробувань і зобов'язує Заявника вжити відповідних корегуючих
дій. СКВ можуть бути відновлені після здійснення Заявником
корегуючих дій, доказу їхньої ефективності і прийняття
Державіаадміністрацією рішення про поновлення СКВ.
5.3.9. По закінченні СКВ Сертифікаційний центр оформляє,
узгоджує із Заявником і затверджує Акт сертифікаційних контрольних
випробувань, висновок якого повинен відповідати меті, передбаченій
пунктом 5.3.3. Акт сертифікаційних контрольних випробувань
підлягає схваленню Державіаадміністрацією.
5.3.10. За результатами комплексу сертифікаційних робіт,
передбачених для сертифікації ПС, Сертифікаційні центри, що брали
участь у сертифікації, оформляють Комплексний висновок про
відповідність типу ПС вимогам Сертифікаційного базису. Комплексний
висновок Сертифікаційних центрів підлягає схваленню
Державіаадміністрацією.
5.3.11. Після схвалення Державіаадміністрацією Акта
сертифікаційних контрольних випробувань і Акта експлуатаційних
випробувань (якщо вони проводяться) Заявник направляє до
Державіаадміністрації Пред'явлення на одержання Сертифіката типу
ПС. Пред'явлення Заявника повинно бути узгоджене з незалежною
інспекцією в організації Заявника. До Пред'явлення додаються:
а) таблиця відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису,
уточнена за результатами СКВ, затверджена Заявником і узгоджена з
незалежною інспекцією в організації Заявника;
б) комплект експлуатаційної документації (що перебуває на
обліку), уточнений за результатами СКВ, погоджений із
Сертифікаційним центром, затверджений Заявником і введений у дію
Державіаадміністрацією.
Експлуатаційна документація схвалюється
Державіаадміністрацією у частині, передбаченій Авіаційними
правилами (нормами льотної придатності) ( z0958-00 );
в) повідомлення Заявника і Виробника, узгоджене з
незалежними інспекціями в цих організаціях, про те, що контрольний
і поточні комплекти робочої конструкторської документації ПС
(указуються номери комплектів) відкореговані за результатами
сертифікаційних робіт, відображають типову конструкцію ПС,
придатні для серійного виробництва ПС даного типу, затверджені в
установленому порядку і зберігаються у Заявника і Виробника
(4.2.2).
____________________
Примітка. Технічні умови на приймання і постачання зразка, що
є невід'ємною частиною РКД, представляються Заявником в
Державіаадміністрацію для схвалення.
5.4. Експлуатаційні випробування ПС
5.4.1. Рішення про потребу проведення експлуатаційних
випробувань (ЕВ) ПС даного типу приймається Державіаадміністрацією
та Державним комітетом промислової політики України разом із
Заявником, якщо фінансування створення даного типу ПС здійснюється
цілком або частково з державного бюджету (державне замовлення).
Якщо фінансування створення типу ПС здійснюється Заявником без
залучення коштів із державного бюджету, то рішення про потребу
проведення ЕВ може прийняти Заявник.
5.4.2. Порядок проведення і забезпечення ЕВ, план і програма
цих випробувань розробляються і затверджуються Заявником спільно
із Сертифікаційним центром і узгоджуються з іншими організаціями
та підприємствами, що залучаються до проведення експлуатаційних
випробувань ПС.
Зазначені документи схвалюються органами, що прийняли рішення
про проведення ЕВ (для ПС, що створюються за державним
замовленням), і Державіаадміністрацією.
5.4.3. У разі виявлення в процесі ЕВ недоліків ПС, пов'язаних
із його льотною придатністю, Заявник зобов'язаний виконати
процедури, аналогічні до передбачених пунктом 5.3.8 цих Правил.
5.4.4. Акт експлуатаційних випробувань розробляється і
затверджується Сертифікаційним центром і узгоджується із
Заявником, експлуатаційним підприємством, на базі якого проведені
ці випробування, та організаціями, що брали участь у проведенні
ЕВ.
Акт експлуатаційних випробувань схвалюється органами, що
прийняли рішення про проведення ЕВ (для ПС, що створюються за
державним замовленням), і Державіаадміністрацією.
5.4.5. Державіаадміністрація приймає рішення про видачу
Сертифіката типу після завершення ЕВ.
5.5. Сертифікаційні випробування дуже легких літаків
5.5.1. На категорію дуже легких літаків (ДЛЛ) поширюються всі
процедури, викладені в цих Правилах, з урахуванням особливих
процедур, що належать до порядку проведення сертифікаційних
випробувань і викладені в цьому параграфі.
________________________
Примітка. До категорії ДЛЛ належать літаки з одним поршневим
двигуном, з кількістю людей на борту не більше двох, злітною вагою
не більше 750 кг та швидкістю звалювання не більше 85 км/год.
5.5.2. Сертифікаційні випробування ДЛЛ проводяться в один
етап.
У процесі сертифікаційних випробувань ДЛЛ двигун і повітряний
гвинт можуть проходити випробування і сертифікацію в складі даного
типу ДЛЛ на відповідність вимогам, включеним у Сертифікаційний
базис ДЛЛ.
5.5.3. Метою сертифікаційних випробувань ДЛЛ є:
а) установлення відповідності ДЛЛ, його двигуна, повітряного
гвинта, їх характеристик і експлуатаційної документації вимогам
Сертифікаційного базису;
б) затвердження типової конструкції ДЛЛ;
в) оцінка надійної роботи ДЛЛ, його функціональних систем,
двигуна, повітряного гвинта й інших компонентів.
5.5.4. Сертифікаційні випробування ДЛЛ проводяться комісією,
що формується Державіаадміністрацією. До складу комісії входять
фахівці Державіаадміністрації, Заявника, незалежної інспекції на
підприємстві Заявника, Сертифікаційного центру й інших
організацій.
Склад комісії з проведення сертифікаційних випробувань ДЛЛ і
її голова затверджуються Державіаадміністрацією.
5.5.5. Програма сертифікаційних випробувань розробляється
Заявником, затверджується головою комісії з проведення
сертифікаційних випробувань, узгоджується з Заявником і незалежною
інспекцією на підприємстві Заявника і схвалюється
Державіаадміністрацією.
5.5.6. Програма сертифікаційних випробувань ДЛЛ повинна
передбачати на завершальному етапі випробувань демонстрацію
надійної роботи ДЛЛ, його систем, двигуна і повітряного гвинта.
Обсяг льотних випробувань ДЛЛ на зазначеному етапі повинен
становити не менше 50 льотних годин.
5.5.7. За результатами сертифікаційних випробувань комісія з
їх проведення оформляє Акт сертифікаційних випробувань ДЛЛ,
висновок якого повинен відповідати меті, передбаченій пунктом
5.5.3, та іншу доказову документацію.
Акт сертифікаційних випробувань ДЛЛ затверджується головою
комісії з випробувань, узгоджується Заявником і його незалежною
інспекцією.
Акт сертифікаційних випробувань ДЛЛ підлягає схваленню
Державіаадміністрацією.
5.5.8. Процедури пред'явлення ДЛЛ до Державіаадміністрації на
одержання Сертифіката типу викладені в пункті 5.3.11.
5.6. Льотчики-випробувачі
5.6.1. Заявник і Сертифікаційний центр повинні подати до
Державіаадміністрації кандидатури провідних
льотчиків-випробувачів, що призначаються для проведення СЗВ і СКВ.
У поданнях повинні бути зазначені стаж роботи, наданий клас і
номер свідоцтва пілота, дата видачі й організація, що видала
свідоцтво пілота, а також надано висновок Заявника і керівника
Сертифікаційного центру з обгрунтуванням достатності кваліфікації
і готовності льотчика-випробувача, що рекомендується для
проведення льотних випробувань ПС даного типу. Подання
льотчиків-випробувачів узгоджуються керівниками льотної служби
Заявника і Сертифікаційного центру відповідно.
5.6.2. Державіаадміністрація приймає рішення про схвалення
наданих кандидатур льотчиків-випробувачів Заявника і
Сертифікаційного центру як представників Державіаадміністрації.
5.6.3. Заміна провідного льотчика-випробувача Заявника до
закінчення СЗВ і провідного льотчика-випробувача Сертифікаційного
центру до закінчення СКВ не проводиться. У виняткових випадках
така заміна можлива при дотриманні процедур, установлених пунктами
5.6.1 і 5.6.2.
Глава 6. Права й обов'язки утримувача сертифіката типу та
експлуатанта
6.1. Передача Сертифіката типу
6.1.1. Утримувач Сертифіката типу може передати Сертифікат
типу іншій юридичній особі (правонаступнику).
6.1.2. Державіаадміністрація приймає рішення про можливість
передачі Сертифіката типу при дотриманні таких умов:
а) правонаступник визнаний Державіаадміністрацією як
Розробник авіаційної техніки, вид якої зазначений у Сертифікаті
типу, який передається, що засвідчується Сертифікатом на розробку
авіаційної техніки, виданим Державіаадміністрацією;
б) до Державіаадміністрації надана спільна заява Утримувача
Сертифіката типу і правонаступника про те, що:
Утримувач Сертифіката типу передає, а правонаступник приймає
права і обов'язки Утримувача Сертифіката типу, що згадані у цих
Правилах;
документи і матеріали, необхідні для реалізації прав і
обов'язків Утримувача Сертифіката типу, перебувають у
розпорядженні правонаступника.
6.1.3. Тимчасовий сертифікат типу (розділ С) не підлягає
передачі.
6.2. Перевірка Сертифіката типу. Обов'язки Утримувача
Сертифіката типу
6.2.1. Утримувач Сертифіката типу зобов'язаний забезпечити
можливість перевірки Сертифіката типу на вимогу
Державіаадміністрації.
6.2.2. Утримувач Сертифіката типу повинен забезпечити
підтримку льотної придатності зразка і безперервність дії
Сертифіката типу, керуючись процедурами, викладеними в пунктах
6.2.3 і 6.2.4.
6.2.3. У процесі серійного виробництва зразка Утримувач
Сертифіката типу зобов'язаний:
а) починаючи з дати одержання Сертифіката типу, організувати
збереження комплектів РКД і ЕД зразка, що відображають його типову
конструкцію, не вносячи в них змін і доповнень;
б) вести копії комплектів РКД і ЕД, передбачених пунктом
(а), з унесенням у них модифікацій конструкції, змін і доповнень
ЕД зразка;
в) забезпечити авторський контроль серійного виробництва,
