2.7 Нормативні обмеження визначення реальної земельної частки
прибудинкової території
2.7.1 Для житлових будинків влаштовують проїзди з твердим
покриттям, які забезпечують зручні зв'язки та дотримання
протипожежних норм.
Для житлових будинків заввишки 9 поверхів повинні бути
проїзди завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки 6 м, придатні
для проїзду пожежних машин з двох поздовжніх сторін
багатосекційних житлових будинків і з усіх сторін односекційних
будинків. До житлових будинків меншої поверховості проїзди
допускається влаштовувати з однієї поздовжньої сторони.
Уздовж фасадів будинків, які не мають входів, допускається
передбачати смуги завширшки 6 м з нижчим типом покриття, придатні
для проїзду пожежних машин.
2.7.2 При розподілі житлової території кварталу (мікрорайону)
ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного
віку, для відпочинку дорослого населення, для занять фізкультурою,
для господарських цілей, для стоянок автомашин, розміщені в межах
нормативних відстаней до житлового будинку, визначених в
таблиці 1, відносять до реальної земельної частки його
прибудинкової території, за наявності майданчиків, озеленення
тощо, які призначені для обслуговування мешканців групи житлових
будинків або кварталу, вказані елементи житлової території
відносять до об'єктів сервітуту або ідеальної земельної частки
групи житлових будинків.
Відстані від вікон житлових будинків до майданчиків для
занять фізкультурою встановлюють залежно від їхніх шумових
характеристик; до майданчиків для сушіння білизни - не нормуються;
до майданчиків для господарських цілей від найбільш віддаленого
входу в житловий будинок - не більше 100 м.
Відстані від меж відкритих автостоянок, які розміщені на
прибудинкових територіях, слід визначати до вікон житлових
будинків.
2.8 Методичні підходи до визначення меж реальної земельної
частки прибудинкової території
2.8.1 У разі, якщо між торцями окремо розташованих житлових
будинків не існує проїзду, межу реальних земельних часток вказаних
будинків встановлюють по середній лінії відстаней між ними. У
випадку, коли між торцями житлових будинків існує тупиковий або
наскрізний проїзд до інших будинків, межі реальних часток
встановлюються по ближньому краю (бордюрному каменю) тротуару
(якщо такий існує) або проїжджої частини.
2.8.2 Наскрізні мікрорайонні проїзди між групами окремо
розташованих або зблокованих будинків, які забезпечують зв'язок
забудови кварталу (мікрорайону) з іншими житловими будинками,
кварталами, громадськими установами тощо відносять до територій
загального користування населених пунктів, які залишаються в
комунальній (державній) власності;
2.8.3 При виділенні реальних земельних часток паралельно
розташованих будинків межу реальної земельної частки зі сторони
входів до будинку встановлюють за умов зручності користування
прибудинковою територією, виходячи з вимог 2.7.2 цих Правил, а з
іншої сторони, де входів немає, на відстані 5 - 8 м від лінії
вимощення житлового будинку.
2.8.4 В разі, якщо входи до зблокованих під кутом житлових
будинків влаштовані з внутрішньої сторони кута, то встановлюють
спільну реальну земельну частку для вказаних будинків, виходячи із
зручності користування прибудинковою територією, або визначають
межу реальних земельних часток, виходячи з розмежованості
конструкцій будинків за даними технічних паспортів, по лінії,
паралельній розподілу кута пополам.
2.8.5 У випадку, коли входи до одного із зблокованих будинків
влаштовані з боку лицьового фасаду, а іншого - з боку дворового
фасаду, реальні земельні частки, як правило, розподіляють. При
цьому межі їх встановлюють згідно з вимогами 2.7.2, 2.8.3 цих
Правил.
2.8.6 Якщо обидва входи до зблокованих під кутом житлових
будинків влаштовані з лицьових фасадів і орієнтовані на зовнішній
простір, межі реальних земельних часток зі сторони входів
встановлюють згідно з вимогами 2.7.2, 2.8.3 цих Правил. З
внутрішньої сторони кутової секції межу реальних земельних часток
встановлюють, виходячи з розмежованості конструкцій будинків за
даними технічних паспортів, по лінії, паралельній розподілу кута
пополам, або визначають вказану територію як ідеальну земельну
частку двох будинків за погодженням їх співвласників.
2.8.7 Межі реальних земельних часток лінійних зблокованих
багатосекційних будинків встановлюють відповідно до розмежованості
їх зовнішніх стін за даними технічних паспортів цих будинків або
визначають цю прибудинкову територію як спільну реальну земельну
частку вказаних будинків за погодженням їх співвласників.
2.8.8 В кварталах (мікрорайонах), де виявлено резервну
житлову територію, межі реальних земельних часток існуючих
житлових будинків встановлюють з урахуванням можливості виділення
резервних земельних ділянок згідно з вимогами 2.3 цих Правил. Якщо
за планувальних умов резервні земельні ділянки не можуть бути
встановлені, то при рівномірному розміщенні житлових будинків з
низькою щільністю житлову територію розподіляють на реальні
земельні частки вказаних будинків з площею згідно з вимогами 2.6
цих Правил. В цьому випадку ідеальна земельна частка не
встановлюється.
2.8.9 В кварталах (мікрорайонах) з нерівномірним за щільністю
розміщенням житлових будинків на примагістральній і внутрішній
територіях (як правило, великі за площею мікрорайони, забудовані у
70-і роки в найзначніших та значних містах) реальні земельні
частки будинків, які розташовані з низькою щільністю у внутрішній
зоні мікрорайону, встановлюють виходячи з вимог 2.3 цих Правил або
планувальних умов. За наявності майданчиків, озеленення тощо, які
призначені для обслуговування мешканців групи житлових будинків
або мікрорайону, вказані елементи житлової території відносять до
об'єктів сервітуту або ідеальної земельної частки групи житлових
будинків.
2.8.10 В сталій забудові центральної частини населених
пунктів межі реальних земельних часток житлових будинків, як
правило, встановлюють згідно з існуючими міждворовими огорожами за
умов, якщо в кварталі не виявлені резервні земельні ділянки.
2.8.11 У високощільній забудові центральної частини населених
пунктів для замкнутих з чотирьох сторін житлових будинків з
внутрішнім двором встановлюють спільну для вказаних житлових
будинків реальну земельну частку, до складу якої включають
вказаний двір та вимощення житлових будинків до ближнього краю
тротуарів або озеленених смуг магістральних (житлових) вулиць, що
оточують будинки.
2.8.12 В усіх випадках межу реальної земельної частки
прибудинкової території з боку будинку, де немає входів,
визначають, як правило, на відстані не більше як 5 - 8 м від
фасаду, якщо ця територія не використовується під розміщення
майданчиків для населення вказаного житлового будинку.
2.8.13 Території технічних коридорів існуючої магістральної
інфраструктури, транзитно прокладеної через квартали (мікрорайони)
в межах норм відведення, а також коридори теплотрас у лотках
(окрім тупикових, які підводять до вузлів і вводу) відносять до
територій загального користування, що залишаються у комунальній
власності.
2.8.14 Наведені приклади не охоплюють різноманітності
існуючих містобудівних умов розподілу територій. В інших випадках,
зумовлених особливостями конкретної містобудівної ситуації,
необхідно керуватись методами та підходами, які застосовуються при
розробленні містобудівної документації з планування і забудови
житлових кварталів (мікрорайонів).
2.9 Визначення об'єктів, що використовуються сторонніми
користувачами (об'єктів сервітуту), та правил їх використання
2.9.1 В межах реальної земельної частки прибудинкової
території багатоквартирного житлового будинку встановлюють
ділянки, на які поширюються права сторонніх користувачів і
обмежуються права власників вказаної земельної частки щодо їх
використання - об'єкти сервітуту, в тому числі:
- громадські об'єкти загального користування;
- об'єкти обмеженого користування;
- технічні об'єкти.
2.9.2 До громадських об'єктів загального користування в межах
реальної земельної частки відносять:
а) місцевий проїзд і тротуар вздовж входів в житловий
будинок, які забезпечують транспортні та пішохідні зв'язки інших
житлових будинків, громадських споруд або об'єктів, які
знаходяться у власності (користуванні) сторонніх осіб, з
магістральними і житловими вулицями, щодо яких поширюється право
проходу або проїзду транспортних засобів та пішоходів через
земельну ділянку;
б) розворотні площадки, які безпосередньо сполучені з
вказаним проїздом, на які поширюється право їх використання
сторонніми особами для забезпечення умов безпеки автодорожнього
руху;
в) смуги вздовж вимощень житлових будинків, на які
поширюється право вільного проїзду пожежних машин згідно з 2.7 цих
Правил.
г) під'їзди та підходи до газорозподільних пунктів, котелень,
трансформаторних підстанцій та розподільних пристроїв, свердловин
водозабору з підземних джерел водопостачання, на які поширюється
право вільного проїзду транспортних засобів та проходу сторонніх
осіб через земельну ділянку, здійснення діяльності з їх утримання
і експлуатації, а також території в межах санітарних розривів до
вказаних об'єктів, де діють обмеження на їх використання у
відповідності з чинним законодавством і державними (відомчими)
нормами;
д) майданчики ігрові для дітей дошкільного й молодшого
шкільного віку, для відпочинку дорослого населення, занять
фізкультурою, господарських цілей, вигулювання собак, на які
поширюється право їх використання сторонніми особами згідно з
цільовим призначенням, за умов, якщо площі вказаних майданчиків
розраховані на обслуговування населення інших житлових будинків, а
також пішохідні доріжки, що сполучають вказані майданчики між
собою та з входами в інші житлові будинки, на які поширюється
право проходу сторонніх осіб;
е) ділянки біля входів до об'єктів громадського
обслуговування, адміністративних та інших споруд
вбудовано-прибудованих до житлових будинків, щодо яких поширюється
право проходу або проїзду транспортних засобів та пішоходів через
земельну ділянку, а також здійснення діяльності, пов'язаної з
забезпеченням утримання і експлуатації вказаних об'єктів у
відповідності з їх функціональним призначенням.
2.9.3 До сервітутів обмеженого користування, розташованих в
межах реальної земельної частки, які є об'єктами приватної
(спільної приватної, колективної) власності сторонніх осіб,
відносять майданчики різних споруд, а саме:
а) господарські споруди;
б) індивідуальні гаражі;
в) погреби;
г) городи.
2.9.4 До технічних сервітутів відносять:
а) коридори підземних, наземних і напівпідземних інженерних
мереж, на які поширюється право прокладення, ремонту та
експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, газопостачання,
водопостачання, каналізації та інших інженерних комунікацій через
земельну ділянку;
б) технічні зони, на які поширюється право доступу для
обслуговування об'єктів міської інфраструктури;
в) водостоки і зливостоки, на які поширюється право
відведення води через земельну ділянку;
г) прибережна смуга, на яку поширюється право її використання
для причалювання, водозабору, водопою (в разі, якщо житлові
будинки розташовані на території вказаної смуги);
д) площа під опорою, яка використовується третіми особами для
спорудження своїх об'єктів.
2.9.5 Розміри і площі ділянок, які є об'єктами сервітутів,
визначають у відповідності з проектом забудови на підставі
державних будівельних норм ДБН 360-92*. Технічні сервітути
визначають згідно з чинним законодавством або нормативними актами
відповідних міністерств і відомств згідно з додатком 1.
Сервітути встановлюють за рішеннями органів державної влади
та місцевого самоврядування, договорами (угодами) між власниками
земельних ділянок, рішеннями суду.
2.9.6 Обмеження прав власника земельної ділянки щодо її
використання та забудови (заборона нового житлового будівництва,
спорудження гаражів, автостоянок, миття та обслуговування
транспортних засобів і техніки тощо) встановлюють за рішеннями
органів місцевого самоврядування у разі визначення зон з особливим
режимом використання земель згідно з чинним законодавством на
основі затвердженої містобудівної документації (додаток 1). До
таких відносять:
а) санітарно-захисні зони промислових, сільськогосподарських,
транспортних, комунальних, складських підприємств і об'єктів, а
також випромінюючих споруд телерадіостанцій і радіорелейних ліній;
б) зони і округи санітарної охорони курортів;
в) зони санітарної охорони джерел водопостачання, водоочисних
споруд;
г) прибережні смуги водойм;
д) зони охорони ландшафту, пам'яток архітектури, зони
регулювання забудови;
е) охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду;
ж) зони залягання корисних копалин;
к) сейсмічні зони та зони руйнування земної поверхні, зсувів,
затоплення, підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних
природних і антропогенних процесів;
л) захисні зони трубопроводів, баз і складів нафтопродуктів,
вибухових речовин, кар'єрів, де провадяться вибухові роботи, та
інших небезпечних об'єктів;
м) технічні зони метрополітену та інших підземних споруд.
Зони з особливим режимом встановлюються відповідно до законів
України, чинних будівельних, санітарних та протипожежних норм.
2.9.7 Об'єкти сервітутів та зон з особливим режимом
використання земель повинні мати конкретний опис із зазначенням
площі земельної ділянки, до якої вони відносяться. Межі цих
об'єктів можуть бути встановлені на плані земельної ділянки без їх
встановлення в натурі (на місцевості).
3. Порядок розроблення, узгодження
і затвердження проекту розподілу
території кварталу (мікрорайону)
3.1 Організація розроблення проекту
3.1.1 Виконавчі органи міських (районних в місті) рад
організують розроблення проекту розподілу території кварталу
(мікрорайону) за зверненням співвласників житлових будинків або за
ініціативою управлінь містобудування і архітектури, землевпорядних
органів, державної налогової адміністрації. Проект розподілу
території виконують на замовлення виконавчих органів міських
(районних в містах) рад за рахунок коштів місцевого бюджету з
можливим залученням інших джерел фінансування на підставі завдання
на проектування.
При виконанні проекту за ініціативою державної налогової
адміністрації для цілей оподаткування обчислюють середню
розрахункову площу житлової території для однієї житлової одиниці
з урахуванням фактичної чисельності населення згідно з вимогами
2.5.3.
Проект розподілу території розробляють на частину території
мікрорайону: містобудівний комплекс, групу житлових будинків після
встановлення резерву території мікрорайону в цілому. В цьому
випадку межі містобудівного комплексу, групи житлових будинків
встановлюють згідно з вимогами розподілів 2.7, 2.8 цих Правил.
3.1.2 Рішення щодо розроблення проекту розподілу території
кварталу (мікрорайону) приймає міська (районна в місті) рада.
У відповідності з цим рішенням виконавчий орган відповідної
ради за встановлений строк:
- визначає замовника і розробника проекту, встановлює строки
розроблення, вирішує інші договірні питання;
- сповіщає через місцеві органи масової інформації,
оповіщення, об'яви про початок складання проекту.
3.1.3 Замовником проекту розподілу території кварталу
(мікрорайону), як правило, є відповідний відділ містобудування і
архітектури. Замовник здійснює:
- укладання договору на розроблення проекту розподілу
території кварталу (мікрорайону);
- складання та затвердження завдання на проектування, надання
вихідних даних;
- фінансування виконання робіт;
- контроль за виконанням робіт;
- встановлення переліку погоджувальних організацій (в
завданні на проектування);
- організацію експертизи, погодження розгляду та затвердження
завершеного проекту;
- передачу проекту розподілу території кварталу (мікрорайону)
до районного відділу по земельним ресурсам для організації
виконання проекту відведення земельних ділянок прибудинкових
територій, проведення землевпорядних заходів тощо.
3.1.4 Підрядником на розроблення проекту розподілу території
кварталу (мікрорайону) виступає проектна організація, яка має
ліцензію на виконання вказаних робіт.
3.1.5 Підрядником здійснюється:
- складання договору на розроблення проекту розподілу
території кварталу (мікрорайону);
- участь у складанні завдання на проектування або виконання
підготовчих робіт;
- затвердження головного архітектора або головного інженера
проекту;
- розроблення, подання на розгляд проекту розподілу території
кварталу (мікрорайону).
3.1.6 Підрядник несе відповідальність за своєчасне
розроблення документації, її комплектність та відповідність
законодавству, державним нормам, регіональним і місцевим правилам.
3.1.7 При відведенні земельних ділянок для поточного
будівництва на території кварталу (мікрорайону) відповідні
матеріали подаються на оперативний розгляд підряднику для
підготовлення висновків замовнику і врахування в проектних
пропозиціях.
3.1.8 Юридичні відносини між замовником і підрядником
регулюються договором на розроблення проекту та завданням на
проектування.
3.1.9 В разі внесення замовником змін до раніше виданого
завдання або вихідних даних, внаслідок чого виникає необхідність
здійснення додаткового обсягу робіт, вже виконаних на час внесення
змін, їх фінансування проводиться за окремим договором.
3.1.10 Замовник і підрядник мають право зупинити виконання
робіт з обов'язковим оформленням двосторонніх актів та проведенням
відповідних розрахунків, які здійснюються згідно з Цивільним
кодексом України ( 435-15 ).
3.1.11 Контрольний примірник проекту зберігається в архіві
розробника. Примірники текстових і графічних матеріалів згідно з
переліком, встановленим в пункті даних норм, передаються в
кількості трьох екземплярів органам містобудування і архітектури.
Необхідність виконання додаткових екземплярів встановлюється
договором.
3.2 Підготовчі роботи
3.2.1 Місцеве (міське, районне) управління, відділ
містобудування і архітектури разом з місцевим землевпорядним
управлінням (відділом) проводить підготовчі роботи для складання
завдання на проектування або доручає їх проведення організації,
яка виконує проект розподілу території кварталу (мікрорайону).
3.2.2 При проведенні підготовчих робіт замовник та підрядник
визначають затверджені містобудівні, проектно-кошторисні і
землевпорядні документи, які є основою виконання розподілу
території кварталу (мікрорайону), та здійснюють збирання інших
вихідних даних.
3.2.3 Замовник надає вихідні дані або доручає підряднику
збирання вихідних даних про існуючий стан використання і забудови
території, а саме:
а) кількість населення та сімей, за даними
житлово-експлуатаційного підприємства;
б) характеристика житлового фонду (кількість та номери
будинків, загальна площа житлових і нежитлових приміщень,
кількість квартир), за даними технічного бюро інвентаризації або
житлово-експлуатаційного підприємства);
в) площа території кварталу (мікрорайону), за даними
районного відділу землеустрою;
г) технічні вимоги щодо встановлення меж територій,
необхідних для здійснення експлуатації і ремонту інженерних мереж
водопроводу, каналізації, зливової каналізації, теплопостачання,
радіофікації, телефонізації і телебачення, які знаходяться на
території кварталу (мікрорайону), за даними районних відділів
експлуатації інженерних мереж;
д) матеріали інженерних, геологічних, гідрогеологічних
вишукувань та відомості про наявність корисних копалин і підземних
вод (за даними Укргеоінформу, територіальних організацій,
геологічних підприємств Держкомгеології);
е) дані про заплановане або незавершене будівництво (за
проектом забудови або реконструкції або даними районного відділу
архітектури);
ж) відомості щодо обмежень використання території кварталу
(мікрорайону), інші обмеження за даними органів державного
нагляду, заінтересованими відомствами згідно з чинним
законодавством та нормами;
к) топогеодезичну основу території в масштабі 1:2000 та 1:500
(в разі виконання у складі проекту планів земельних ділянок
прибудинкових територій окремих житлових будинків);
л) обгрунтовані звернення заінтересованих сторонніх осіб,
мешканців житлових будинків кварталу (мікрорайону) щодо
встановлення об'єктів сервітуту, меж реальних земельних часток
окремих житлових будинків, площі ідеальних земельних часток.
3.3 Розгляд, погодження і затвердження проекту розподілу
території кварталу (мікрорайону)
3.3.1 Замовник у термін до 30 днів після завершення
розроблення письмово повідомляє про дату і місце громадського
обговорення проекту розподілу території кварталу (мікрорайону),
населення вказаного кварталу (мікрорайону), власників і
користувачів об'єктів, які знаходяться на території кварталу
(мікрорайону), інших заінтересованих осіб. Подання зауважень,
пропозицій і апеляцій здійснюється протягом 30 днів після
завершення громадського обговорення проекту, а їх розгляд і
підготовка висновків - протягом наступних 30 днів.
3.3.2 Документація, яка розроблена у повній відповідності з
вимогами діючих норм, чинним законодавством (що повинно бути
підтверджено відповідним записом головного архітектора або
головного інженера проекту), погодженню з органами державного
нагляду не підлягає.
3.3.3 Документація, яка виконана з обгрунтованими відступами
від діючих норм, підлягає погодженню в частині цих відступів з
органами державного нагляду.
3.3.4 Проект розподілу території кварталу (мікрорайону)
затверджується рішенням виконкому міської (районної) ради та
передається після затвердження органам земельного устрою для
організації розроблення проекту відведення земельних ділянок
прибудинкових територій.
3.4 Склад і зміст проекту розподілу території кварталу
(мікрорайону)
3.4.1 Проект розподілу території кварталу (мікрорайону)
складається з текстових матеріалів і графічних матеріалів.
3.4.2 Текстові матеріали виконуються у вигляді пояснювальної
записки і містять дані про існуючий стан використання і забудови
території кварталу (мікрорайону) згідно з 2.4 цих Правил, перелік
встановлених земельних ділянок прибудинкових територій та
відомості про вказані ділянки, а саме:
а) опис меж території кварталу (мікрорайону), визначених
згідно з вимогами 3.1 цих Правил;
б) обгрунтування і висновки у відповідності з вимогами 2.2,
2.3, 2.4, 2.5, 2.6 цих Правил щодо визначення розмірів ділянок
функціональних елементів, які не входять до складу житлової
території кварталу, розрахункової частини житлової території
кварталу (мікрорайону), яка належить житловому будинку (додаток 8
цих Правил), наявності резервних земельних ділянок;
в) перелік земельних ділянок прибудинкових територій,
відомості про площу земельної ділянки (реальна та ідеальна
земельні частки) в цілому на кожний житловий будинок та в
середньому на житлову одиницю (квартиру) кожного житлового будинку
згідно з вимогами пунктів 2.7, 2.8, 2.9 цих Правил;
г) коефіцієнт забудови реальної частки земельної ділянки;
д) перелік об'єктів, які є сервітутами згідно з 2.10 цих
Правил, площа територій вказаних об'єктів та правила використання
цих територій;
е) перелік резервних земельних ділянок, які залишаються в
державній (комунальній власності) для подальшого будівництва,
площа вказаних ділянок та умови їх сучасного використання;
ж) перелік територій загального користування населених
пунктів, які залишаються у державній (комунальній) власності,
площа вказаних територій та функціональне призначення;
з) перелік територій з особливими умовами, пов'язаними з
планувальними обмеженнями на їх використання;
к) облік території, зведений у форму земельного
(містобудівного) кадастру;
л) опис зовнішніх і внутрішніх меж земельних ділянок;
м) правила використання об'єктів сервітуту та територій з
особливими умовами, пов'язаними з планувальними обмеженнями.
3.4.3 Графічні матеріали виконуються у складі плану існуючого
використання територій і плану розподілу території кварталу
(мікрорайону), планів земельних ділянок прибудинкових територій
окремих житлових будинків, які можуть бути виконані окремо згідно
з наявними замовленнями товариств співвласників.
3.4.4 План існуючого стану використання територій виконується
на топогеодезичній основі в масштабі 1:2000.
На кресленні в схематичному вигляді наносяться існуючі
споруди та будівлі, а саме:
а) житлові та громадські будинки, вбудовано-прибудовані
споруди (з функціональним призначенням), їх індекси згідно з
експлікацією;
б) пішохідні шляхи, проїзди та тротуари, розворотні
майданчики;
в) автостоянки, гаражі, погреби;
г) ігрові, спортивні, господарські майданчики, майданчики для
відпочинку, збирання сміття, вигулу свійських тварин, інші
елементи благоустрою;
д) озеленені ділянки (газони, чагарники, багаторічні
насадження);
е) інженерні споруди;
ж) опори та лінії електропередачі;
к) водостоки та зливостоки;
л) території протипожежних проїздів;
м) коридори підземних інженерних мереж;
н) інші підземні споруди;
о) оформлені відводи земельних ділянок для будівництва
об'єктів.
3.4.5 План розподілу території кварталу (мікрорайону)
виконується на копії плану сучасного використання території в
масштабі 1:2000. На кресленні наносяться:
а) межі території кварталу (мікрорайону), у тому числі:
- червоні лінії вулиць;
- природні рубежі;
- інші лінії регулювання забудови;
- земельні ділянки прибудинкових територій окремих житлових
будинків, які встановлюються на місцевості (реальна земельна
частка);
б) земельні ділянки прибудинкових територій, які знаходяться
в спільній частковій власності (ідеальна земельна частка), згідно
з переліком, наведеним в 2.6.3;
в) території, де встановлюються сервітути, згідно з
переліком, наведеним в 2.9.1 - 2.9.7 цих Правил;
г) резервні земельні ділянки, які залишаються у державній
(комунальній) власності;
д) території загального користування населених пунктів, які
залишаються в державній (комунальній власності), згідно з
переліком, наведеним в 2.2.1 цих Правил.
3.4.6 План земельної ділянки прибудинкової території окремого
житлового будинку виконується на копії плану сучасного
використання території в масштабі 1:500. На кресленні наносяться:
а) межі земельної ділянки, у тому числі:
- червоні лінії вулиць;
- природні рубежі;
- інші лінії регулювання забудови;
- індекси земельних ділянок прибудинкових територій житлових
будинків, що примикають до даного житлового будинку;
б) реальна земельна частка прибудинкової території окремого
житлового будинку, що встановлюється на місцевості;
в) ідеальна земельна частка прибудинкової території, що
знаходиться в спільній частковій власності, згідно з переліком,
наведеним в 2.6.3;
г) території, де встановлюються сервітути, згідно з
переліком, наведеним в 2.9.1 - 2.9.7 цих Правил.
Додаток 1
ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ОСНОВИ
встановлення планувальних обмежень
(перелік зон з особливим режимом
використання земель)
------------------------------------------------------------------
| Зони, що мають |Законодавчі та нормативні | Вимоги до |
| особливий режим | підстави встановлення | використання |
| використання земель | особливого режиму | та забудови |
| | |земель в зонах|
| | | особливого |
| | | режиму |
|----------------------+--------------------------+--------------|
|Нормативні |Ст. 68, 69 Земельного |Межі |
|санітарно-захисні зони|кодексу ( 2768-14 ). |визначаються |
|промислових, |Ст. 25 Закону "Про охорону|затвердженими |
|сільськогосподарських,|атмосферного повітря" |проектами, |
|транспортних, |( 2707-12 ). |містобудівною |
|комунальних, |Ст. 27 Основ законодавства|документацією |
|складських підприємств|України про охорону | |
|і об'єктів, а також |здоров'я ( 2801-12 ). | |
|випромінюючих споруд |СН 245-71 "Санітарні | |
|телерадіостанцій і |норми проектування | |
|радіорелейних ліній |промислових підприємств". | |
| |Державні будівельні норми | |
| |ДБН 360-92*, п. 10. | |
| |Державні санітарні правила| |
| |планування та забудови | |
| |населених пунктів | |
| |( z0379-96 ) | |
|----------------------+--------------------------+--------------|
|Округи санітарної |Ст. 73 Земельного кодексу |Межі зон |
|охорони курортів |( 2768-14 ). П. п. 10, 15 |визначаються |
| |Положення про курорти, |проектами |
| |затвердженого постановою |округів |
| |Ради Міністрів СРСР від |санітарної |
| |05.09.73 N 654 |охорони |
| | |курортів |
|----------------------+--------------------------+--------------|
|Коридори проходження |Ст. 40 Земельного кодексу | |
|магістральних ліній та|( 2768-14 ). | |
|мереж інженерного |СН 461-74 "Норми відводу | |
|обладнання (водо-, |земель для ліній зв'язку".| |
|газо-, |СН 456-73 | |
|теплопостачання, |"Норми відводу земель для | |
|водовідведення, |магістральних водоводів і | |
|дренаж, кабельні |каналізаційних | |
|лінії) |колекторів". | |
| |СН 465-74 "Норми відводу | |
| |земель для електромереж | |
| |напругою 0,4-500 кВ" | |
|----------------------+--------------------------+--------------|
|Охоронні зони |Ст. 72 Земельного кодексу |Межі зон |
|території та об'єктів |( 2768-14 ). |визначаються |
|природно-заповідного |Ст. 11, 12, 39, 40 Закону |затвердженими |
|фонду і охоронні зони |"Про природно-заповідний |проектами |
|пам'яток історії та |фонд України" ( 2456-12 ).|території та |
|культури, зони |Ст. 7, 29 Закону |об'єктів |
|регулювання забудови |Української РСР "Про |природно- |
| |охорону і |заповідного |
| |використання пам'яток |фонду, |
| |історії і культури" |пам'яток |
| |( 3600-09 ) |історії та |
| | |культури, |
| | |містобудівною |
| | |документацією |
|----------------------+--------------------------+--------------|
|Зони, що мають |Законодавчі та нормативні |Вимоги до |
|особливий режим |підстави встановлення |використання |
|використання земель |особливого режиму |та забудови |
| | |земель в зонах|
| | |особливого |
| | |режиму |
|----------------------+--------------------------+--------------|
|Водоохоронні зони, в |Ст. 72 Земельного кодексу | |
|тому числі прибережні |( 2768-14 ). Положення про| |
|смуги малих і великих |водоохоронні зони малих | |
|рік та водоймищ |річок і водоймищ, | |
| |затверджене постановою | |
| |Ради Міністрів УРСР від | |
| |06.09.77 N 462. Тимчасове | |
| |керівництво по | |
| |встановленню водоохоронних| |
| |зон і прибережних смуг | |
| |великих рік і водоймищ | |
| |Української РСР та режиму | |
| |господарської діяльності | |
| |на її території, | |
| |затверджене Мінмеліовод- | |
| |госпом УРСР і Мінсельгос- | |
| |пом УРСР в 1984 р. | |
| |Державні будівельні | |
| |норми ДБН 360-92*. | |
| |Державні санітарні правила| |
| |планування та забудови | |
| |населених пунктів | |
| |( z0379-96 ) | |
|----------------------+--------------------------+--------------|
|Несприятливі для |Державні будівельні норми |Межі території|
|будівництва за |ДБН 360-92*, п. 9.1 |визначаються |
|інженерно-геологічними| |містобудівною |
|умовами (рельєф, стан | |документацією,|
|грунтів, затоплення та| |матеріалами |
|підтоплення ґрунтовими| |гірничо- |
|водами, зсуви, карсти,| |геологічних |
|активні яри, | |обгрунтувань, |
|осідальність, | |гідротехнічних|
|заторфованість, селі, | |схем, схем |
|сейсмічність) | |небезпечних |
| | |геологічних |
| | |процесів |
|----------------------+--------------------------+--------------|
|Нормативні захисні |СНІП 2.04.08-87 |Межі зон |
|зони трубопроводів, |"Проектування нових, |визначаються |
|баз і складів |розширення і реконструкція|затвердженими |
|нафтопродуктів, |систем газопостачання, |проектами |
|вибухових речовин, |споруджуваних на території|інженерних |
|кар'єрів, де |населених пунктів". |споруд і |
|провадяться вибухові |СНІП 2.05.13-90 |об'єктів |
|роботи, та інших |"Нафтопродуктопроводи, які| |
|небезпечних районів |прокладаються на | |
| |територіях міст та інших | |
| |населених пунктів". | |
| |Правила безпеки у газовому| |
| |господарстві, затверджені | |
| |Держкоматомнаглядом СРСР | |
| |26.10.90. | |
| |Правила | |
| |технічної експлуатації | |
| |магістральних | |
| |нафтопроводів, затверджені| |
| |Міннафтопромом СРСР | |
| |14.07.78. | |
| |Правила | |
| |технічної експлуатації | |
| |магістральних | |
| |нафтопроводів, затверджені| |
| |Держкомнафтопродуктів СРСР| |
| |23.07.84. Правила | |
| |експлуатації магістральних| |
| |трубопроводів для | |
| |транспортування рідкого | |
| |аміаку (магістральних | |
| |аміакопроводів), | |
| |затверджені Міндобрива | |
| |СРСР в 1988 р. | |
| |Правила технічної | |
| |безпеки і | |
| |промислової санітарії при | |
| |експлуатації нафтобаз і | |
| |автозаправочних станцій, | |
| |затверджені | |
| |Держкомнафтопродуктів СРСР| |
| |16.11.87. | |
| |Правила технічної безпеки | |
