ПО.
ПО як пристрій, що виконує вимірювальні функції, повинен бути
визнаний Держстандартом України як засіб вимірювальної техніки.
Компоненти вимірювального комплексу (ПО і ЛЧ) мають підлягати
державній метрологічній атестації.
3.1.4. ЛУО має забезпечувати передачу вимірювальної
інформації на більш високі рівні системи збору і обробки даних, а
також синхронізацію годинника реального часу ПО із системними
сигналами реального часу.
3.2. Підвищення ефективності збору і обробки інформації
3.2.1. Основні параметри устаткування збору і обробки даних
переважним чином визначаються ЛУО і його вимірювальними
компонентами ПО та ЛЧ. Тому формування локального рівня за
допомогою сучасних технічних засобів, що мають високі метрологічні
і експлуатаційні характеристики, має вирішальне значення для
підвищення ефективності системи збору і обробки інформації.
3.2.2. Комплектація ЛУО устаткуванням збору і обробки даних
повинна здійснюватися за рахунок:
заміни застарілих систем збору і обробки інформації або їх
модернізації відповідно до вимог розділу 2 даного документа;
впровадження нових технічних засобів з метою охоплення
максимальної кількості точок обліку.
3.2.3. Обов'язковим є виконання загальних вимог до
устаткування збору і обробки даних:
використання уніфікованих протоколів міжрівневого обміну;
застосування уніфікованих структур баз даних.
3.2.4. Необхідна реконструкція каналів передачі даних, заміна
застарілого устаткування, забезпечення швидкості передачі даних:
між ЛУО і РУЗД та між окремими компонентами ЛУО - формування
надійних середньошвидкісних систем обміну даними;
між РУЗД і ЦУЗД - застосування високошвидкісних каналів
передачі даних.
3.3. Основні вимоги до локального устаткування обліку (ЛУО)
3.3.1. До ПО, як до вимірювальних компонентів ЛУО, ставляться
такі обов'язкові вимоги:
повинно бути забезпечено введення даних від вимірювальної
схеми у вигляді імпульсів і/або послідовних даних і формування
вимірювальної інформації по ОО;
метрологічні характеристики мають бути підтверджені
відповідними документами органів Держстандарту України;
вихідні дані повинні бути забезпечені: часовою міткою часу,
що фіксує момент їх останньої модифікації, і ознакою, яка визначає
їх якість;
дані повинні оброблятися за такі облікові періоди:
півгодини/година, доба для оптового енергоринку; для роздрібного
енергоринку - відповідно до діючих зонних тарифів;
мінімальна глибина зберігання даних повинна відповідати
нормативним документам оптового і роздрібного енергоринків;
конструкція і алгоритм функціонування ПО повинні
забезпечувати виконання функцій управління МН з веденням повного
протоколу часових та режимних обмежень по потужності та енергії;
конструкція і алгоритм функціонування ПО повинні
забезпечувати захист від несанкціонованого впливу на виміри і
обробку даних;
події, пов'язані з позаштатними змінами зовнішнього і
внутрішнього середовища, повинні бути ідентифіковані і дані про
них збережені;
доступ до них має здійснюватися згідно із запитом;
ПО має забезпечувати реалізацію метрологічне атестованого
алгоритму корекції похибки обліку електроенергії при малих
навантаженнях;
допускається суміщення функцій ПО та ЛЧ в одному пристрої при
умові, що даний пристрій по сумі вимог до ПО та ЛЧ буде
відповідати даній Концепції.
3.3.2. Вимоги до ЛУО. Наведені тут вимоги можуть бути
реалізовані в допоміжних компонентах ЛУО або безпосередньо в ПО.
ЛУО повинно містити процедури первинної перевірки
достовірності (верифікації) даних з формуванням ознак якості
даних.
Дані на верхній рівень повинні передаватися з позначкою
якості, часу і датою, котрим вони відповідають.
ЛУО має підтримувати два незалежних інформаційних канали.
ЛУО повинно бути укомплектовано стандартним набором засобів
комунікації, які б забезпечували інформаційні канали і відповідали
промисловим стандартам.
Протоколи і дані для обміну інформацією мають відповідати
міжнародним вимогам і архітектурі відкритих систем.
ЛУО повинно забезпечувати глибоке конфігурування і
настроювання своїх споживчих функцій, включаючи типи і параметри
протоколів інформаційного обміну.
Події, пов'язані з позаштатними змінами зовнішнього (перерва
в подачі живлення, відсутність зв'язку із зовнішнім середовищем,
спроба несанкціонованого доступу) і внутрішнього (помилки в роботі
компонентів ЛУО, порушення цілісності даних, надзвичайні ситуації
при обробці даних) середовища, повинні бути ідентифіковані і
збережені з відслідкуванням дати і часу виникнення. Доступ до них
має здійснюватися за запитом. Дані, які якісно змінилися під
впливом таких подій, мають бути позначеними відповідною ознакою.
(Наприклад, перерва в живленні ЛУО викликає появу неповних і
нульових даних).
ЛУО повинно забезпечувати звукову і світлову індикацію
позаштатних ситуацій. ЛУО має забезпечувати підключення джерела
резервного живлення.
При відсутності зовнішнього живлення ЛУО має забезпечити
фіксацію часу зникнення живлення, зберігання даних протягом не
менше 30 днів, хід часу і календарну дату та фіксацію часу
відновлення живлення.
Інтерфейс оператора повинен забезпечувати індикацію всіх
параметрів, що обробляються, введення паролів і даних, адаптацію
алгоритмів обробки, конфігурювання ЛУО, настроювання каналів і
протоколів зв'язку та тестування ЛУО.
Кожний ЛУО має бути забезпечений індивідуальним
ідентифікаційним кодом.
ЛУО повинно бути забезпечене всіма необхідними для
встановлення, настроювання і перевірки технічними, програмними і
методичними матеріалами.
Установку і введення в експлуатацію ЛУО повинні виконувати
спеціалісти, які наділені правом виконувати такі роботи.
3.4. Основні вимоги до регіонального і центрального
устаткування збору даних (РУЗД, ЦУЗД)
3.4.1. РУЗД повинно:
складатися із засобів обчислювальної техніки загального
призначення під управлінням стандартної операційної системи.
Основні компоненти РУЗД повинні базуватися на обчислювальних
засобах підвищеної надійності, що відповідає промисловим
стандартам;
бути оснащене стандартними засобами зв'язку з ЛУО, локальною
обчислювальною мережею і глобальною мережею передачі даних;
забезпечувати формування надійного середньошвидкісного обміну
даними з ЛУО і високошвидкісного - з ЦУЗД;
передбачати можливість застосування стандартних мов
програмування і графічних інтерфейсів користувачів;
забезпечувати перевірку достовірності отримуваних даних;
мати систему управління базою даних, що забезпечує зберігання
даних, отриманих на різних етапах обробки (дані ЛУО, дані, введені
вручну, оброблені дані) з відміткою часу і достовірності не менше
5 років;
містити засоби забезпечення резервних каналів зв'язку. Мати
захист від перерви в подачі електроживлення.
3.4.2. До Центрального устаткування збору даних
пред'являються вимоги, аналогічні вимогам до РУЗД, а також ЦУЗД
повинно:
забезпечувати формування надійного високошвидкісного обміну
даними з РУЗД;
містити програмні і апаратні засоби, що забезпечують
автоматичний обмін даними із спеціалізованими системами, які
забезпечують автоматизацію основних процесів функціонування
енергоринку;
мати засоби використання сучасних мереж передачі даних.
4. Основні етапи реалізації заходів
4.1. Провести обстеження підстанцій виробників,
постачальників і споживачів в Енергоринку України:
виявити задачі з діагностики, відновлення і заміни ТС, ТН,
ЛЧ, ПО в залежності від термінів експлуатації і міжповірочних
інтервалів;
здійснити ревізію всього парку засобів вимірювальної техніки;
визначити потенційні шляхи і можливості підвищення точності
вимірювань за рахунок організаційно-технічних заходів;
при необхідності провести атестацію засобів обліку.
4.2. Встановити локальне, регіональне і центральне
устаткування для автоматизації збору даних. Залучити всі наявні
можливості організації зв'язку між рівнями обліку, котрі
відповідають встановленим вимогам.
Реалізація заходів 4.1 і 4.2 повинна бути першочерговою,
оскільки дозволить зменшити похибку системи комерційного обліку з
15% до 5%.
4.3. При відсутності у вимірювальних схемах дублюючих ЛЧ
існуючі перевести в дублюючі, а як основні установити нові ЛЧ з
класом точності, що відповідає допустимим похибкам, встановленим в
табл. 2.
4.4. Послідовно здійснити комплексну заміну устаткування
вимірювальних схем таким чином, щоб спочатку вибиралась
вимірювальна схема з найбільшою результуючою похибкою і в ній
послідовно замінювались елементи, причому першим замінюється
найгірший елемент.
Запропонована послідовність заміни устаткування реалізується
спочатку для системи обліку активної потужності, а потім -
реактивної потужності.
Для рівнів 5...8 заміна елементів є виправданою лише у тих
випадках, коли у вимірювальних схемах плануються додаткові
функції.
Впровадження нового обладнання без вирішення питань оснащення
підприємств, відповідальних за його експлуатацію та повірку,
необхідними технічними засобами неприпустимо.
4.5. Забезпечити модернізацію існуючих і встановлення
сучасних каналів і систем зв'язку.
4.6. В рамках реорганізації існуючої системи обліку необхідно
розробити комплекс нормативно-технічних документів, що
регламентують єдиний порядок створення, впровадження та
експлуатації не тільки окремих засобів вимірювальної техніки, але
також розподільчих систем в цілому:
нормативну документацію, що відповідає стандартам МЕК і
встановлює вимоги до:
допустимих похибок вимірювань системи обліку відповідно до
потужності, що контролюється;
обов'язкового визначення реальних вторинних навантажень ТС і
ТН;
організації повірки засобів обліку;
локального устаткування обліку протоколів передачі даних і
структур баз даних;
розширення застосування засобів обліку на вхідні струми, що
складають (1:5)% від номінальних;
методичні вказівки щодо:
визначення допустимих та дійсних похибок схем вимірювання,
які складаються з ТС, ТН, ЛЧ;
державної метрологічної атестації і повірки вимірювальних
систем, які складаються з вимірювальних схем (ТС, ТН, ЛЧ), ліній
зв'язку (від лічильників до ПО), локального устаткування збору і
обробки даних;
установлення індивідуальних метрологічних характеристик ТС і
ТН в залежності від реальних вторинних навантажень;
правил введення та реалізації обмежень по енергії та
потужності, формування МН та звітності, пов'язаній з обмеженнями.
4.7. Масове застосування постачальниками і споживачами
електроенергії сучасних приладів і систем обліку має економічно
стимулюватися через систему багатоставочних і диференційованих
тарифів на електричну енергію.
Деякі положення для реалізації етапів
Розробити програму впровадження і модернізації систем обліку
електроенергії з дотриманням вимог цієї Концепції.
Для створення системи нормативно-технічних документів
необхідна розробка Державних стандартів України відповідно до
проблематики, що розглядається.
Визначення постачальників устаткування і надання послуг має
здійснюватися на тендерній основі.
Частина 2.
Технічні вимоги до автоматизованих систем комерційного обліку
електроенергії на об'єктах енергетики та промисловості
1. Загальні положення
1.1. Справжні технічні вимоги є обов'язковими і достатніми
при виборі технічних засобів, що використовуються для побудови
автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії.
1.2. Технічні вимоги розроблені відповідно до Концепції
побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах
енергоринку України, затвердженої 27.03.97 р. на спільному
засіданні Науково-технічних Рад Міненерго і НКРЕ.
1.3. На рівні об'єкта обліку АСКОЕ, що формує підсумкову
інформацію про параметри енергоспоживання об'єкта обліку, повинна
пройти державну метрологічну атестацію.
1.4. У АСКОЕ в ролі ЛЧ, перетворювачів імпульсів і ПО
допускається використовування тільки тих засобів вимірювання, які
занесені в Державний реєстр України.
1.5. Документи, що описують протоколи інформаційної взаємодії
з ЛЧ, ПО, ЛУО, РУЗД і ЦУЗД, повинні знаходитися в розпорядженні
організації, відповідальної за технічне забезпечення енергоринку.
1.6. ЛУО, РУЗД і ЦУЗД повинні мати можливість отримати
індивідуальний ідентифікаційний код.
1.7. Первинні дані АСКОЕ в необробленому вигляді підлягають
архівації і зберіганню без якого-небудь коректування.
1.8. АСКОЕ повинна зберігати працездатність при відключенні
основної живильної мережі на період часу, вказаний у ПУЕ для
споживачів відповідних категорій надійності електропостачання.
2. Вимоги до ЛЧ
Загальні вимоги
2.1. ЛЧ повинні відповідати вимогам чинних стандартів.
2.2. ЛЧ повинні мати високу надійність і стабільність
метрологічних характеристик.
Міжперевірочний інтервал - не менш 6 років.
Термін служби - не менш 20 років.
2.3. Для забезпечення можливості автоматизованого збору
інформації ЛЧ повинні мати імпульсний вихід типу "сухий контакт"
і/або послідовний інтерфейсний вихід.
2.4. Конструкція ЛЧ повинна виключати можливість
несанкціонованого впливу на результати вимірювань.
Основні вимоги до багатофункціональних ЛЧ
2.5. ЛЧ повинні забезпечувати вимірювання активної,
реактивної енергії і усередненої потужності відповідно до
встановлених користувачем періодів інтеграції.
2.6. ЛЧ повинні забезпечувати періоди інтеграції величин, що
вимірюються за 1, 3, 5, 10, 15, 30, 60 хвилин.
2.7. ЛЧ повинні забезпечувати збереження інформації при
втраті живлення не менше 40 діб.
2.8. ЛЧ повинні мати можливість зовнішньої синхронізації ходу
внутрішніх годин.
2.9. ЛЧ повинні мати можливість підключення резервного
живлення.
2.10. ЛЧ повинні зберігати в енергозалежній пам'яті
інформацію як про всі випадки доступу до режиму параметрування,
так і про нештатні ситуації.
2.11. База даних ЛЧ повинна формуватися з обов'язковою
прив'язкою величин, що вимірюються до відповідної позначки часу.
2.12. ЛЧ повинні забезпечувати зберігання графіка
навантаження за останні десять діб.
2.13. Похибка ходу годинника ЛЧ повинна бути не гірше 5
секунд за добу.
Примітка. Для забезпечення вказаних функцій допускається
разом з ЛЧ використати додаткові технічні засоби, що розширюють
функціональні можливості ЛЧ. В ролі додаткових технічних засобів
повинні використовуватися тільки ті засоби, які занесені в
Державний реєстр засобів вимірювань України.
3. Вимоги до ПО
3.1. ПО повинен забезпечувати введення даних від ЛЧ у вигляді
імпульсів і/або даних.
3.2. Вихідні дані ПО повинні бути забезпечені: відповідною
міткою часу і ознакою, що визначає їх якість.
3.3. ПО повинен мати вбудований таймер і забезпечувати облік
енергії і потужності відповідно до заданих періодів інтеграції.
Періоди інтеграції повинні вибиратися користувачем з ряду: 1, 3,
5, 10, 15, 30, 60 хвилин. Дані повинні оброблятися за наступні
облікові періоди: півгодини/година, доба для оптового енергоринку;
для роздрібного енергоринку - відповідно до діючих тарифів.
3.4. По кожній точці обліку ПО, при необхідності, повинні
обчислюватися і бути доступними в поточний момент часу наступні
параметри (для активної і реактивної складових):
усереднена потужність, відповідно до заданого періоду
інтеграції;
графік навантаження, відповідно до заданого періоду
інтеграції за останні десять діб;
енергія і потужність за поточні і минулі облікові періоди;
енергія і потужність по тарифних зонах за поточні і минулі
облікові періоди;
енергія, що відповідає показам лічильників.
3.5. Мінімальна глибина зберігання даних ПО повинна
охоплювати значення за поточний і попередній обліковий період.
3.6. ПО повинен забезпечувати індикацію необхідних параметрів
і параметрування в ручному режимі зі своєї клавіатури.
3.7. Конструкція і алгоритм функціонування ПО повинні
забезпечувати захист від несанкціонованого впливу на результати
вимірювань.
3.8. Події, пов'язані з нештатними змінами зовнішнього і
внутрішнього середовища ПО, повинні бути ідентифіковані і
збережені в ПО.
3.9. ПО повинен забезпечувати:
погрішність обчислення енергії і потужності по каналах обліку
не гірше 0.05%;
погрішність обчислення енергії і потужності по групах обліку
не гірше 0.1%;
погрішність ходу годин повинна бути не гірше 5 секунд за
добу.
3.10. ПО повинен мати можливість реалізації метрологічно
атестованого алгоритму корекції погрішності обліку електроенергії.
3.11. ПО повинен забезпечувати синхронізацію ходу своїх
внутрішніх годин і годин ЛЧ з зовнішніми сигналами.
3.12. ПО повинен мати не менше двох незалежних інтерфейсних
виходів для організації зв'язку з обладнанням верхнього рівня.
3.13. ПО повинен забезпечувати підключення джерела резервного
живлення.
3.14. При відключенні зовнішнього живлення ПО повинен
забезпечити:
фіксацію часу зникнення живлення;
збереження даних, хід часу і календаря не менше, ніж на
протязі 40 днів;
фіксацію часу відновлення живлення.
4. Вимоги до апаратних і програмних засобів на рівні ЛУО,
РУЗД і ЦУЗД
4.1. Апаратні засоби повинні базуватися на обчислювальних
засобах загального призначення підвищеної надійності, керованих
стандартними операційними системами.
4.2. Програмне забезпечення, яке застосовується на рівнях
ЛУО, РУЗД і ЦУЗД, повинно бути сертифіковано за місцем
застосування.
4.3. Протоколи і дані для обміну інформацією між ЛУО, РУЗД і
ЦУЗД повинні відповідати архітектурі відкритих систем.
4.4. Програмні і апаратні засоби на рівні ЛУО, РУЗД і ЦУЗД
повинні забезпечувати:
перевірку достовірності (верифікацію) даних з формуванням
ознак якості даних;
передачу даних з ознакою якості, часу і даті, яким вони
відповідають;
підтримку роботи з не менш, ніж двома незалежними
інформаційними каналами;
гнучке конфігурування і настройку користувачем своїх функцій;
індикацію нештатних ситуацій;
ідентифікацію і збереження з фіксацією дати і часу виникнення
всіх подій, пов'язаних з нештатними змінами зовнішнього
(переривання подачі живлення, відсутність зв'язку із зовнішнім
середовищем, спроби несанкціонованого доступу) і внутрішнього
(помилки в роботі, порушення цілісності даних, виняткові ситуації
при обробці даних) середовища програмних і апаратних засобів
(дані, що змінили свої якості під впливом таких подій, повинні
бути помічені відповідною ознакою).
4.5. Одним з основних компонентів програмних засобів повинна
бути інформаційна база даних (ІБД). Вона повинна будуватися на
основі стандартної реляційної системи керування базами даних, що
підтримує архітектуру "Клієнт/Сервер".
4.6. Логічна структура ІБД повинна містити наступні розділи:
масив необроблених даних;
масив даних ручного введення і розрахункових величин;
масив звітних даних;
масив нормативно-довідкової інформації (НДІ).
4.7. У масиві необроблених даних (МНД) зберігається початкова
інформація, що збирається з об'єктів обліку програмою
автоматичного і ручного збору даних. Ці дані не можуть бути
змінені, допускається тільки вивантаження цих даних в архів і
видалення з ІБД по закінченню терміну зберігання. При необхідності
ці дані повинні завантажуватися в ІБД з архіву.
4.8. Процедура збереження даних і їх подальше відновлення з
архіву повинна повністю виключати можливість зміни в порівнянні з
оригіналом, а також забезпечити їх резервування.
4.9. Всі суб'єкти Енергоринку можуть мати регламентований
доступ до необроблених даних тільки для читання.
4.10. Масив даних ручного введення і розрахункових величин
служить для зберігання інформації, яка вводиться оператором
системи обліку вручну або розраховується на основі необроблених
даних і даних ручного введення.
4.11. Масив звітних даних служить для складання необхідних
вихідних документів. Інформація, що зберігається в цьому масиві
ділиться на:
оперативна звітна інформація;
узгоджена звітна інформація.
Оперативна звітна інформація формується на основі масиву
необроблених даних і масиву даних ручного введення і розрахункових
величин. Ця інформація використовується для оперативних звітів і
попередніх розрахунків між суб'єктами Енергоринку. Всі суб'єкти
Енергоринку можуть мати регламентований доступ до неї тільки для
читання.
Узгоджена звітна інформація формується на основі масиву
необроблених даних і узгодженій звітній інформації, введеній
вручну. Узгодження повинно відбуватися по розробленій процедурі,
зі всіма необхідними суб'єктами Енергоринку. Результати узгодження
повинні вводитися в ІБД. Всі суб'єкти Енергоринку можуть мати
регламентований доступ до неї тільки для читання.
4.12. Масив нормативно-довідкової інформації (НДІ) містить
необхідну для нормального функціонування системи обліку
інформацію. Введення її здійснюється згідно з спеціальною
процедурою з фіксацією дій, що виконуються. Всі суб'єкти
Енергоринку можуть мати регламентований доступ до неї тільки для
читання.
4.13. Термін зберігання інформації ІБД повинен визначаться
нормативним документом Енергоринку і забезпечувати проведення
розрахунків, вирішення спірних питань, виконання функцій
перспективного планування і прогнозування, а також статистичної
звітності.
5. Вимоги до каналів і протоколів зв'язку
між ПО, ЛУО, РУЗД і ЦУЗД
5.1. Для зв'язку між ПО, ЛУО, РУЗД і ЦУЗД повинна
використовуватися каналостворювальна апаратура, що відповідає
вимогам МККТТ для цифрових і каналів тональної частоти.
5.2. Протоколи передачі даних, що використовуються, повинні
забезпечувати надійну і достовірну роботу АСКОЕ.
5.3. Для зв'язку між ПО, ЛУО, РУЗД і ЦУЗД необхідно
використати існуючі і створювати нові мережі передачі даних (МПД),
побудовані відповідно до національних (міжнародних) стандартів на
основі високошвидкісних (більше за 9600 бод) каналів зв'язку.
5.4. МПД, що використовується, повинна забезпечувати час
доставки звітної комерційної інформації (для суб'єктів енергоринку
України) до 9-00 наступних за звітними діб.
5.5. МПД, що використовується, повинна мати резервні канали
зв'язку і забезпечувати їх автоматичну маршрутизацію.
5.6. Організація-оператор МПД повинна забезпечувати і нести
відповідальність за те, щоб параметри МПД відповідали вимогам, що
пред'являються.
Частина 3.
Технічні вимоги до автоматизованих систем комерційного обліку
електроенергії на об'єктах побуту та сфери послуг
1. Загальні положення
1.1. Автоматизована система комерційного обліку
електроенергії для побуту і сфери послуг є ієрархічною системою,
що забезпечує автоматизований облік електричної енергії на основі
даних, одержуваних безпосередньо від лічильників і/або
вимірювальних перетворювачів електричної енергії.
1.2. Основною метою створення АСКОЕ є вирішення, на основі
точної й оперативно одержуваної інформації, питань підвищення
ефективності і раціонального використання паливно-енергетичних
ресурсів енергозбереження, а також вирішення питань фінансових
взаємовідносин.
1.3. Апаратно-програмні засоби АСКОЕ повинні забезпечувати
збирання і оперативну дистанційну передачу по різноманітних
каналах зв'язку всього необхідного обсягу даних для оперативного
контролю і комерційних розрахунків за споживання електроенергії за
диференційованим за часом доби або сезонам тарифам.
1.4. Дані технічні вимоги є обов'язковими і достатніми при
виборі технічних засобів, використовуваних для побудови АСКОЕ.
1.5. Технічні вимоги розроблені відповідно до Концепції
побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах
енергоринку України, затвердженої 27.03.97 р. на спільному
засіданні Науково-технічної Ради Міненерго і НКРЕ.
1.6. На рівні об'єкта обліку АСКОЕ, що формує підсумкову
інформацію про параметри енергоспоживання об'єкту обліку, повинна
пройти державну метрологічну атестацію.
2. Основні вимоги до АСКОЕ
2.1. АСКОЕ повинна забезпечувати:
збирання і збереження облікової інформації;
обмін обліковою інформацією з платіжними системами для
забезпечення регулювання споживання електроенергії абонентами.
2.2. АСКОЕ повинна забезпечувати періоди інтегрування
вимірюваних величин - 15, 30 і 60 хвилин.
2.3. АСКОЕ повинна забезпечувати багатотарифний облік
енергії:
облік спожитої енергії для кожної тарифної зони зростаючим
підсумком за поточні і минулі облікові періоди - добу, місяць;
визначення максимальної потужності періоду інтегрування для
кожної тарифної зони за поточні і минулі облікові періоди - добу,
місяць;
дистанційне програмування тарифних зон і чинних тарифів.
2.4. База даних АСКОЕ повинна містити:
значення сумарної спожитої енергії;
значення сумарної спожитої енергії для кожної тарифної зони;
значення усередненої потужності відповідно до заданого
періоду інтегрування;
значення максимальної потужності періоду інтегрування
протягом доби, місяця;
значення максимальної потужності періоду інтеграції для
кожної тарифної зони протягом доби, місяця;
значення спожитої енергії за поточні і минулі облікові
періоди - добу, місяць;
графік навантаження відповідно до заданого періоду
інтеграції;
значення спожитої енергії по кожній тарифній зоні за поточні
і минулі облікові періоди - добу, місяць;
інформацію про події, пов'язані із позаштатними змінами
зовнішнього і внутрішнього середовища (кількість відключень мережі
живлення, кількість відключень навантаження внаслідок
перевантаження струмом, кількість несанкціонованих спроб доступу);
дані параметризації (тип приладу, заводський номер, код
споживача, кількість змін даних, дата і час останньої зміни
параметрів, корекція ходу таймера, інтервал інтегрування,
константи).
2.5. АСКОЕ повинна забезпечувати ведення бази даних
вимірювальної інформації платежів і споживачів електроенергії.
2.6. Первинні дані АСКОЕ в неопрацьованому вигляді підлягають
архівуванню та збереженню без будь-яких коригувань.
2.7. База даних АСКОЕ повинна формуватися з обов'язковою
прив'язкою вимірюваних величин до відповідної мітки часу.
2.8. АСКОЕ, побудовані з використанням пристрою з
електронними платіжними засобами (ППЗ), повинні складатися із
сукупності цифрових вимірювальних каналів обліку (ЦВКО), до складу
якої входять лічильник (ЛЧ), (ППЗ), канал передачі даних (КПД) і
устаткування збору і обробки даних (УЗД).
Примітка. КПД можуть бути реалізовані із застосуванням
електронних пластикових карток (ЕК) або інших носіїв даних.
2.9. АСКОЕ повинна забезпечувати збереження даних при
відключенні основної мережі живлення протягом не менше 60 діб і
автоматичне відновлення працездатності при вмиканні живлення.
2.10. У АСКОЕ в якості ЛЧ, вимірювальних перетворювачів (ВП),
перетворювачів імпульсів і приладу обліку (ПО) допускається
використовувати тільки засоби вимірювання, занесені до Державного
реєстру України, або такі, що пройшли державну метрологічну
атестацію.
2.11. Документи, що описують протоколи інформаційної
взаємодії з ЛЧ, ВП, ПО, локальним устаткуванням збору й обробки
даних (ЛУО) і центральним устаткуванням збору й обробки даних
(ЦУЗД), повинні знаходитися в розпорядженні організації,
відповідальної за технічне забезпечення.
3. Вимоги до ЛЧ і ВП
Загальні вимоги
3.1. ЛЧ повинні відповідати вимогам чинних стандартів.
3.2. ЛЧ і ВП повинні мати високу надійність і стабільність
метрологічних характеристик.
3.3. Для забезпечення можливості автоматизованого знімання
інформації ЛЧ і ВП повинні мати імпульсний вихід типу "сухий
контакт" і/або послідовний інтерфейсний вихід.
3.4. Конструкція ЛЧ і ВП повинна виключати можливість
несанкціонованого впливу на результати вимірювань.
3.5. Основні вимоги до багатофункціональних ЛЧ
3.5.1. ЛЧ повинні забезпечувати вимірювання і багатотарифний
облік активної і/або реактивної енергії і усередненої потужності
відповідно до встановлених періодів інтегрування.
3.5.2. ЛЧ повинні забезпечувати збереження інформації при
втраті живлення не менше одного року.
3.5.3. ЛЧ повинні забезпечувати індикацію:
інформації, що зберігається в базі даних;
діючого тарифу;
поточного часу, дати.
3.5.4. ЛЧ повинен мати можливість зовнішньої синхронізації
ходу внутрішнього таймера.
3.5.5. Похибка ходу внутрішнього таймера ЛЧ повинна бути не
більше 5 секунд за добу.
3.5.6. ЛЧ повинні забезпечувати можливість, при наявності
відповідних прав доступу, дистанційного програмування параметрів
лічильника (корекція поточного часу, часових тарифних зон).
3.5.7. Забезпечувати автоматичне і/або дистанційне керування
навантаженням (вмикання, вимикання, обмеження потужності).
3.5.8. ЛЧ повинен мати можливість підключення резервного
живлення.
3.5.9. ЛЧ повинні зберігати в енергозалежній та некоригуючій
пам'яті інформацію як про всі випадки доступу до режиму
параметрування, так і про нештатні ситуації.
3.5.10. База даних ЛЧ повинна формуватися з обов'язковою
прив'язкою величин, що вимірюються, до відповідної позначки часу.
Примітка. Для забезпечення вказаних функцій допускається
разом з ЛЧ використати додаткові технічні засоби, що розширюють
функціональні можливості ЛЧ. В ролі додаткових технічних засобів
повинні використовуватися тільки ті засоби, які занесені в
Державний реєстр засобів вимірювань України.
3.6. Пристрої з електронними платіжними засобами (ППЗ)
повинні:
3.6.1. Забезпечувати приймання електронного платіжного
засобу, збереження знятої інформації в базі даних, коригування
внутрішнього платіжного балансу.
3.6.2. Зменшувати внутрішній платіжний баланс відповідно до
споживання електроенергії.
3.6.3. Забезпечувати можливість, при наявності відповідних
прав доступу, дистанційне програмування чинних тарифів.
3.6.4. Формувати попереджувальний звуковий і/або світловий
сигнали при залишку оплаченого кредиту менше запрограмованої
величини з можливістю переривання звукового сигналу абонентом.
3.6.5. Забезпечувати невимикання споживача у вечірній і
нічний час, вихідні і святкові дні.
Примітка. Допускається для забезпечення зазначених функцій
використовувати ППЗ у складі ЛЧ, разом із ЛЧ або ПО.
4. Вимоги до ПО
4.1. ПО повинен забезпечувати приймання даних від ЛЧ у
вигляді імпульсів або цифрових даних.
4.2. Вихідні дані ПО повинні супроводжуватися відповідною
міткою часу і ознакою, що визначає їх якість.
4.3. ПО повинен мати вбудований таймер і забезпечувати облік
енергії і потужності відповідно до заданих періодів інтегрування.
Періоди інтегрування повинні вибиратися користувачем. Дані повинні
оброблятися відповідно до чинних тарифів за такі облікові періоди:
година, доба і таке інше.
4.4. Мінімальна глибина збереження даних ПО повинна
охоплювати значення за поточний і попередній обліковий період, не
менше 60 діб.
4.5. Конструкція та алгоритм функціонування ПО повинні
забезпечувати захист від несанкціонованого впливу на результати
вимірювань.
4.6. Події, пов'язані з позаштатними змінами зовнішнього і
внутрішнього середовища ПО, повинні бути ідентифіковані і
збережені в ПО.
4.7. ПО повинен забезпечувати:
сумарну внесену похибку обчислення енергії і потужності не
більше 0,1%;
похибку ходу таймера не більш 5 секунд на добу.
4.8. ПО повинен мати незалежне джерело резервного живлення.
4.9. При вимкненні зовнішнього живлення ПО повинен
забезпечити:
фіксацію часу зникнення живлення;
збереження даних, хід часу і календаря протягом не менше 60
діб;
фіксацію часу відновлення живлення;
автоматичний перехід на резервне джерело електроживлення.
4.10. ПО повинен забезпечувати індикацію необхідних
параметрів і параметрування в ручному режимі зі своєї клавіатури.
4.11. ПО повинен мати можливість реалізації метрологічного
атестованого алгоритму корекції погрішності обліку електроенергії.
5. Вимоги до апаратних і програмних засобів
на рівні ЛУО і ЦУЗД
5.1. Апаратні засоби повинні базуватися на обчислювальних
засобах загального призначення підвищеної надійності під
керуванням стандартних операційних систем.
5.2. Програмне забезпечення, яке застосовується на рівнях
ЛУО, РУЗД і ЦУЗД, повинно бути сертифіковано за місцем
застосування.
5.3. Протоколи і дані для обміну інформацією між ЛУО і ЦУЗД
повинні відповідати вимогам до архітектури відкритих систем.
5.4. ЛУО і ЦУЗД повинні забезпечувати індикацію необхідних
параметрів і параметрування.
5.5. ЛУО повинно мати не менше двох незалежних інтерфейсних
виходів для організації зв'язку з устаткуванням верхнього рівня.
5.6. Програмні і апаратні засоби на рівні ЛУО і ЦУЗД повинні
забезпечувати:
перевірку достовірності (верифікацію) даних із формуванням
ознак якості даних;
передачу даних з ознакою якості, часом і датою, яким вони
відповідають;
часову синхронізацію з устаткуванням на об'єктах обліку;
гнучке конфігурування та настройку функцій користувачем;
індикацію позаштатних ситуацій;
ідентифікацію і зберігання з фіксацією дати і часу виникнення
всіх подій, пов'язаних із позаштатними змінами зовнішнього
(переривання подачі живлення, відсутність зв'язку з зовнішнім
середовищем, спроби несанкціонованого доступу) і внутрішнього
(помилки в роботі, порушення цілісності даних, виняткові ситуації
при обробці даних) середовища програмних і апаратних засобів
(дані, що змінили свої якості під впливом таких подій, повинні
бути позначені відповідною позначкою).
5.6.1. Програмні і апаратні засоби системи обліку енергії з
електронними платіжними засобами повинні додатково забезпечувати:
програмування електронних платіжних засобів із
ідентифікаційними кодами ЛЧ і користувача;
запис на електронний платіжний засіб тарифного розкладу і
чинних тарифів;
ведення бази даних емітованих електронних платіжних засобів;
формування переліку ЕПЗ, що вилучені з обігу;
знімання даних з електронних платіжних засобів.
5.7. ЛУО і ЦУЗД повинні мати можливість встановлення
індивідуального ідентифікаційнного коду.
5.8. Одним з основних компонентів програмних засобів повинна
бути інформаційна база даних (ІБД). Вона повинна будуватися на
основі стандартної реляційної системи керування базами даних.
5.9. Логічна структура ІБД повинна містити такі поділи:
масив неопрацьованих даних;
масив даних ручного введення і розрахункових величин;
