( Кодекс втратив чинність на підставі Постанови ВР
N 214/95-ВР ( 214/95-ВР ) від 06.06.95 )
ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1972, додаток до N 24,
ст. 200 )
( Кодекс затверджено і введено в дію Законом УРСР
N 771-VIII ( 771-08 ) від 09.06.1972, ВВР, 1972, N 24, ст. 200 )
( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80, ВВР, 1980, N 33, ст. 620
N 5727-X ( 5727-10 ) від 02.09.83, ВВР, 1983, N 37, ст. 745
N 8474-X ( 8474-10 ) від 27.02.85, ВВР, 1985, N 11, ст. 205
N 5095-XI ( 5095-11 ) від 24.12.87, ВВР, 1988, N 1, ст. 5 )
( У тексті Кодексу слова "депутатів трудящих" замінено
словами "народних депутатів" згідно з Указом ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної
революції води, як і інші природні багатства в нашій країні, були
націоналізовані і стали надбанням народу.
Державна власність на води в СРСР, до складу якого на основі
добровільного об'єднання і рівноправності входить Українська
Радянська Соціалістична Республіка, становить основу водних
відносин, створює сприятливі умови для здійснення планового і
комплексного використання вод з найбільшим народногосподарським
ефектом, дає змогу забезпечити найкращі умови праці, побуту,
відпочинку та охорони здоров'я радянських людей.
Розвиток суспільного виробництва і містобудування, зростання
матеріального добробуту і культурного рівня населення збільшують
різнобічні потреби у воді і підвищують значення раціонального
використання і охорони вод.
Радянське водне законодавство покликане активно сприяти
найбільш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та
їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання Водного кодексу Української РСР
Завданнями Водного кодексу Української РСР є регулювання
водних відносин з метою забезпечення в інтересах нинішнього і
майбутніх поколінь науково обгрунтованого, раціонального
використання вод для потреб населення і народного господарства,
охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання
і ліквідації шкідливого діяння вод, поліпшення стану водних
об'єктів, а також охорона прав підприємств, організацій, установ і
громадян, зміцнення законності в галузі водних відносин.
( Стаття 1 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )
Стаття 2. Водне законодавство Союзу РСР і Української РСР
Водні відносини в Українській РСР регулюються Основами
водного законодавства Союзу РСР і союзних республік, а також
іншими актами водного законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та
іншими актами водного законодавства Української РСР, які видаються
у відповідності з ними.
Земельні, лісові і гірничі відносини в Українській РСР
регулюються відповідним законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 3. Державна (загальнонародна) власність на води
( Заголовок статті 3 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 )
від 30.07.80 )
Відповідно до Конституції СРСР ( n0001400-77 ) і Конституції
Української РСР ( 888-09 ) води є державною власністю - спільним
надбанням усього радянського народу. ( Частина перша статті 3 в
редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Води є виключною власністю держави і надаються тільки в
користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують
право державної власності на води, забороняються.
Стаття 4. Єдиний державний водний фонд
Усі води (водні об'єкти) в Українській РСР входять до єдиного
державного водного фонду.
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік єдиний державний водний фонд включає:
1) ріки, озера, водоймища, інші поверхневі водойми і водні
джерела, а також води каналів і ставів;
2) підземні води і льодовики;
3) внутрішні моря та інші внутрішні морські води СРСР;
4) територіальні води (територіальне море) СРСР.
Стаття 5. Особливості віднесення до єдиного державного
водного фонду деяких категорій водних об'єктів
Штучно створені водні об'єкти включаються до єдиного
державного водного фонду в порядку обліку вод, встановлюваному
Радою Міністрів СРСР, з часу прийняття їх в експлуатацію державною
приймальною комісією.
Водні об'єкти, які у зв'язку з встановленим режимом їх
експлуатації або природними сезонними коливаннями стоку повністю
втрачають запас вод на певні проміжки часу, не підлягають
виключенню з єдиного державного водного фонду.
Стаття 6. Компетенція Союзу РСР в галузі регулювання водних
відносин
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік до відання Союзу РСР в галузі регулювання водних
відносин належать:
1) розпоряджання єдиним державним водним фондом у межах,
необхідних для здійснення повноважень Союзу РСР відповідно до
Конституції СРСР;
2) встановлення основних положень в галузі використання вод,
охорони їх від забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання і
ліквідації шкідливого діяння вод;
3) встановлення загальносоюзних нормативів водокористування,
якості вод і методів її оцінки;
4) встановлення єдиних для Союзу РСР систем державного обліку
вод, їх використання, реєстрації водокористувань і державного
водного кадастру;
5) затвердження схем комплексного використання і охорони вод,
а також водогосподарських балансів, які мають загальносоюзне
значення;
6) планування загальносоюзних заходів по використанню,
охороні вод, запобіганню і ліквідації їх шкідливого діяння;
7) державний контроль за використанням та охороною вод і
встановлення порядку його здійснення;
8) визначення водних об'єктів, регулювання користування якими
здійснюється органами Союзу РСР;
9) регулювання інших питань загальносоюзного значення в
галузі використання та охорони вод відповідно до Конституції СРСР
( n0001400-77 ) і Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік. ( Статтю 6 доповнено пунктом 9 згідно з Указом ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Стаття 7. Компетенція Української РСР в галузі регулювання
водних відносин
До відання Української РСР в галузі регулювання водних
відносин поза межами компетенції Союзу РСР належать: розпоряджання
єдиним державним водним фондом на території республіки;
встановлення порядку користування водами, охорони їх від
забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання і ліквідації
шкідливого діяння вод; планування заходів по використанню, охороні
вод, запобіганню і ліквідації їх шкідливого діяння; затвердження
схем комплексного використання і охорони вод, водогосподарських
балансів; здійснення державного контролю за використанням і
охороною вод, а також регулювання водних відносин в інших
питаннях, якщо вони не віднесені до компетенції Союзу РСР.
ГЛАВА 2
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД
Стаття 8. Органи, які здійснюють державне управління в галузі
використання і охорони вод
Державне управління в галузі використання і охорони вод
здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів УРСР,
виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, а також
спеціально уповноваженими на те державними органами по регулюванню
використання і охороні вод безпосередньо або через басейнові
(територіальні) управління й іншими державними органами відповідно
до законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Спеціально уповноваженим державним органом по регулюванню
використання і охороні вод в Українській РСР є Міністерство
меліорації і водного господарства УРСР.
Стаття 9. Компетенція обласних Рад народних депутатів в
галузі використання і охорони вод
Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в
межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, на території області:
1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);
( Пункт 2 статті 9 виключено на підставі Указу ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
2) надають у відособлене користування водні об'єкти та
видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в
порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;
3) відають питаннями поточного і перспективного планування
заходів по забезпеченню раціонального використання і охорони вод;
4) вирішують питання про припинення права водокористування у
випадках і в порядку, передбачених статтями 50-52, 54 цього
Кодексу;
5) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води для промислових цілей з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);
6) вирішують спори про користування водними об'єктами (стаття
137), а також розглядають скарги на рішення виконавчих комітетів
нижчестоящих Рад народних депутатів по спорах про водокористування
(стаття 143);
7) приймають загальнообов'язкові рішення в питаннях боротьби
з стихійним лихом (поводями, селями, льодовими заторами і т. ін.);
8) встановлюють правила користування водними об'єктами для
плавання маломірних суден (стаття 81).
Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети можуть
вирішувати й інші питання в галузі використання і охорони вод,
віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 10. Компетенція районних Рад народних депутатів в
галузі використання і охорони вод
Районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в
межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, на території району:
1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);
( Пункт 2 статті 10 виключено на підставі Указу ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
2) надають у відособлене користування водні об'єкти та
видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в
порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;
3) затверджують загальносистемні плани водокористування по
меліоративних системах районного значення, а також
внутрішньогосподарські плани водокористування колгоспів, радгоспів
і інших організацій - водокористувачів району (стаття 68);
4) відають питаннями поточного і перспективного планування
заходів по забезпеченню раціонального використання і охорони вод;
5) вирішують питання про припинення права водокористування у
випадках і в порядку, передбачених статтями 50-52, 54 цього
Кодексу;
6) встановлюють правила загального водокористування на водних
об'єктах, які не перебувають у відособленому користуванні (стаття
38);
7) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води для промислових цілей з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);
8) вирішують спори про користування водними об'єктами (стаття
137), а також розглядають скарги на рішення виконавчих комітетів
нижчестоящих Рад народних депутатів по спорах про водокористування
(стаття 143);
9) приймають загальнообов'язкові рішення в питаннях боротьби
з стихійним лихом (поводями, селями, льодовими заторами і т. ін.).
Районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети можуть
вирішувати й інші питання у галузі використання і охорони вод,
віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 11. Компетенція міських Рад народних депутатів в
галузі використання і охорони вод
Міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах
і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими
актами, на території міст:
1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);
( Пункт 2 статті 11 виключено на підставі Указу ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
2) надають у відособлене користування водні об'єкти та
видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в
порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;
3) відають питаннями поточного і перспективного планування
заходів по забезпеченню раціонального використання і охорони вод;
4) вирішують питання про припинення права користування
водними об'єктами у випадках і в порядку, передбачених статтями
50-52, 54 цього Кодексу;
5) встановлюють правила загального водокористування на водних
об'єктах, які не перебувають у відособленому користуванні (стаття
38);
6) встановлюють правила користування водозабірними спорудами,
призначеними для задоволення питних і побутових потреб населення
при нецентралізованому водопостачанні (стаття 58);
7) встановлюють зони санітарної охорони джерел
централізованого водопостачання та охоронні санітарні зони водних
об'єктів, розташованих в межах міста (статті 60, 124);
8) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води в промислових цілях з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);
9) вирішують спори про користування водними об'єктами
(стаття 137), а також розглядають скарги на рішення виконавчих
комітетів нижчестоящих Рад народних депутатів по спорах про
водокористування (стаття 143);
10) приймають (в містах республіканського і обласного
підпорядкування) загальнообов'язкові рішення в питаннях боротьби з
стихійним лихом (поводями, селями, льодовими заторами і т. ін.).
Міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети можуть
вирішувати й інші питання у галузі використання і охорони вод,
віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 12. Компетенція селищних і сільських Рад народних
депутатів в галузі використання і охорони вод
Селищні, сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі
комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, на своїй території:
1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);
2) видають дозволи на спеціальне водокористування, а також
вирішують питання про припинення такого водокористування (статті
37, 52);
3) встановлюють правила загального водокористування на водних
об'єктах, які не перебувають у відособленому користуванні (стаття
38);
4) встановлюють правила користування водозабірними спорудами,
призначеними для задоволення питних і побутових потреб населення
при нецентралізованому водопостачанні (стаття 58);
5) встановлюють зони санітарної охорони джерел
централізованого водопостачання, розташованих на території Ради
(стаття 60), та охоронні санітарні зони водних об'єктів,
розташованих в межах населених пунктів (стаття 124);
6) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води в промислових цілях з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);
7) вирішують спори про користування водними об'єктами (стаття
137).
Селищні, сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі
комітети можуть вирішувати й інші питання в галузі використання і
охорони вод, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і
Української РСР.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР
N 5727-X ( 5727-10 ) від 02.09.83 )
Стаття 13. Компетенція Міністерства меліорації і водного
господарства УРСР в галузі регулювання
використання і охорони вод
Компетенція Міністерства меліорації і водного господарства
УРСР в галузі регулювання використання і охорони вод визначається
законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також Положенням про
Міністерство меліорації і водного господарства УРСР,
затверджуваним Радою Міністрів Української РСР.
ГЛАВА 3
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ ВОД
Стаття 14. Завдання державного контролю за використанням і
охороною вод
Державний контроль за використанням і охороною вод має своїм
завданням забезпечити додержання всіма міністерствами; державними
комітетами, відомствами, державними, кооперативними, громадськими
підприємствами, організаціями, установами і громадянами
встановленого порядку користування водами, виконання обов'язків по
охороні вод, запобіганню і ліквідації їх шкідливого діяння, правил
ведення обліку вод, а також інших правил, встановлених водним
законодавством.
( Статті 14 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 632-X
( 632-10 ) від 30.07.80 )
Стаття 15. Органи, що здійснюють державний контроль за
використанням і охороною вод
Державний контроль за використанням і охороною вод
здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і
розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те
державними органами в порядку, встановлюваному законодавством
Союзу РСР.
ГЛАВА 4
УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ
І ГРОМАДЯН У ЗДІЙСНЕННІ ЗАХОДІВ ПО РАЦІОНАЛЬНОМУ
ВИКОРИСТАННЮ І ОХОРОНІ ВОД
( Найменування глави 4 в редакції Указу ПВР УРСР N 8474-X
( 8474-10 ) від 27.02.85 )
Стаття 16. Сприяння державним органам у здійсненні
заходів по раціональному використанню і
охороні вод
Професійні спілки, організації молоді, Українське товариство
охорони природи, наукові товариства та інші громадські
організації, трудові колективи, а також громадяни сприяють
державним органам у здійсненні заходів по раціональному
використанню і охороні вод.
Державні органи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції
громадських організацій, трудових колективів і громадян при
здійсненні заходів по раціональному використанню і охороні вод.
( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 632-X
( 632-10 ) від 30.07.80; в редакції Указу ПВР УРСР N 8474-X
( 8474-10 ) від 27.02.85 )
Стаття 17. Порядок участі громадських організацій і
трудових колективів у діяльності по
раціональному використанню і охороні вод
Громадські організації і трудові колективи беруть участь у
діяльності, спрямованій на забезпечення раціонального використання
і охорони вод, відповідно до законодавства Союзу РСР і Української
РСР, а також до статутів (положень) громадських організацій.
( Стаття 17 в редакції Указу ПВР УРСР N 8474-X ( 8474-10 ) від
27.02.85 )
Стаття 18. Форми участі громадян у здійсненні заходів по
раціональному використанню і охороні вод
Громадяни сприяють державним органам у здійсненні заходів по
раціональному використанню і охороні вод шляхом безпосередньої
участі в проведенні робіт по їх реалізації, внесення пропозицій
про поліпшення використання і охорони вод, повідомлення про відомі
їм порушення правил використання і охорони вод і т. ін.
ГЛАВА 5
РОЗМІЩЕННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО І ВВЕДЕННЯ В
ЕКСПЛУАТАЦІЮ ПІДПРИЄМСТВ, СПОРУД ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ,
ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ВОД
Стаття 19. Умови розміщення, проектування, будівництва і
введення в експлуатацію підприємств, споруд та
інших об'єктів, що впливають на стан вод
При розміщенні, проектуванні, будівництві і введенні в
експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших
об'єктів, а також при впровадженні нових технологічних процесів,
які впливають на стан вод, має забезпечуватися раціональне
використання вод з додержанням вимог охорони здоров'я і
першочергового задоволення питних та побутових потреб населення.
При цьому передбачаються заходи, що забезпечують облік води, яку
забирають з водних об'єктів і повертають в них, охорону вод від
забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання шкідливому
діянню вод, обмеження затоплення земель до мінімально необхідних
розмірів, охорону земель від засолення, підтоплення або висушення,
а також збереження сприятливих природних умов і ландшафтів.
( Частина перша статті 19 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X
( 632-10 ) від 30.07.80 )
Забороняється проектування і будівництво прямоточних систем
водопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств,
які за технологією виробництва не можуть бути переведені на
оборотне водопостачання.
Стаття 20. Умови розміщення, проектування, будівництва і
введення в експлуатацію підприємств, споруд та
інших об'єктів, що впливають на стан
рибогосподарських водойм
При розміщенні, проектуванні, будівництві і введенні в
експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших
об'єктів на рибогосподарських водоймах, крім умов, зазначених в
статті 19 цього Кодексу, повинні бути своєчасно здійснені заходи,
які забезпечують охорону риби, інших водяних тварин і рослин та
умови для їх відтворення.
До основних заходів по забезпеченню охорони риби, інших
водяних тварин і рослин та умов для їх відтворення відносяться:
підготовка ложа водоймищ, обладнання рибозахисними пристроями
водозабірних та інших споруд, будівництво рибопідйомних споруд,
рибохідних каналів, обладнання нерестовищ тощо.
Стаття 21. Визначення місць і погодження проектів будівництва
підприємств, споруд та інших об'єктів, що
впливають на стан вод
Визначення місць будівництва підприємств, споруд та інших
об'єктів, що впливають на стан вод, погоджується з органами по
регулюванню використання і охороні вод, виконавчими комітетами
місцевих Рад народних депутатів, органами, які здійснюють
державний санітарний нагляд, охорону рибних запасів, та іншими
органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших
об'єктів підлягають погодженню з органами по регулюванню
використання і охороні вод та іншими органами у випадках і в
порядку, встановлюваних законодавством Союзу РСР.
Стаття 22. Випадки заборони введення в експлуатацію нових і
реконструйованих підприємств, споруд та інших
об'єктів, що впливають на стан вод
Забороняється введення в експлуатацію:
1) нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів,
комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями, що
запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню;
2) зрошувальних та обводнювальних систем, водоймищ і каналів
до проведення передбачених проектами заходів, що запобігають
затопленню, підтопленню, заболочуванню, засоленню земель та ерозії
грунтів;
3) осушувальних систем до готовності водоприймачів та інших
споруд відповідно до затверджених проектів;
4) водозабірних споруд без рибозахисних пристроїв відповідно
до затверджених проектів;
5) гідротехнічних споруд до готовності пристроїв для пропуску
паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів;
6) бурових свердловин на воду без обладнання їх
водорегулюючими пристроями і встановлення у відповідних випадках
зон санітарної охорони.
Забороняється наповнення водоймищ до здійснення передбачених
проектами заходів по підготовці ложа.
ГЛАВА 6
ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ НА ВОДНИХ ОБ'ЄКТАХ І В
ПРИБЕРЕЖНИХ СМУГАХ (ЗОНАХ)
Стаття 23. Порядок проведення робіт на водних об'єктах і в
прибережних смугах (зонах)
Будівельні, днопоглиблювальні і вибухові роботи, добування
корисних копалин і водяних рослин, прокладання кабелів,
трубопроводів та інших комунікацій, рубання лісу і чагарників,
бурові, сільськогосподарські та інші роботи на водних об'єктах або
в прибережних смугах (зонах) водойм, що впливають на стан вод,
проводяться за погодженням з органами по регулюванню використання
і охороні вод, виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів та іншими органами відповідно до законодавства Союзу РСР
і Української РСР.
Місця проведення вказаних робіт визначаються у відповідності
з проектами, затверджуваними у встановленому порядку.
Порядок погодження робіт, що впливають на стан вод, на водних
об'єктах та в прибережних смугах (зонах), а також форми необхідних
для цього документів на погодження (акти, протоколи і т. ін.)
встановлюються Радою Міністрів УРСР, якщо інше не передбачено
законодавством Союзу РСР.
Стаття 24. Прибережні смуги (зони) водних об'єктів
До прибережних смуг (зон), в яких проведення передбачених
статтею 23 цього Кодексу робіт погоджується з відповідними
державними органами, відносяться берегові смуги внутрішніх водних
(судноплавних і лісоплавних) шляхів (стаття 84) та смуги відводу
магістральних і міжгосподарських каналів (стаття 70).
Передбачений статтею 23 цього Кодексу порядок проведення
робіт на водних об'єктах і в прибережних смугах (зонах)
поширюється також і на інші водні об'єкти та їх охоронні смуги і
зони, для яких законодавством встановлено особливий режим
користування.
РОЗДІЛ II
ВОДОКОРИСТУВАННЯ
ГЛАВА 7
ВОДОКОРИСТУВАЧІ І ОБ'ЄКТИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ
Стаття 25. Водокористувачі
Водокористувачами в Українській РСР можуть бути державні,
кооперативні та громадські підприємства, організації, установи і
громадяни СРСР.
У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР,
водокористувачами можуть бути й інші організації та особи.
Стаття 26. Об'єкти водокористування
У користування надаються водні об'єкти, перелічені в статті 4
цього Кодексу.
Стаття 27. Часткова або повна заборона користування водними
об'єктами
Використання водних об'єктів, які мають особливе державне
значення або особливу наукову чи культурну цінність, може бути
частково або повністю заборонене в порядку, встановлюваному Радою
Міністрів СРСР і Радою Міністрів УРСР.
ГЛАВА 8
ВИДИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ
Стаття 28. Мета надання водних об'єктів у користування
Водні об'єкти надаються в користування при додержанні
передбачених законом вимог і умов для задоволення питних,
побутових, лікувальних, курортних, оздоровчих та інших потреб
населення, сільськогосподарських, промислових, енергетичних,
транспортних, рибогосподарських та інших державних і громадських
потреб. Використання водних об'єктів для скидання стічних вод може
допускатися лише у випадках і при додержанні спеціальних вимог і
умов, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Водні об'єкти можуть надаватися в користування одночасно для
однієї або кількох цілей.
Стаття 29. Загальне і спеціальне водокористування
Розрізняється загальне водокористування - здійснюване без
застосування споруд або технічних пристроїв, що впливають на стан
вод, і спеціальне водокористування - здійснюване із застосуванням
таких споруд або пристроїв. До спеціального водокористування в
окремих випадках може бути також віднесено користування водними
об'єктами без застосування споруд або технічних пристроїв, але
таке, що впливає на стан вод.
Перелік видів спеціального водокористування встановлюється
органами по регулюванню використання і охороні вод.
Стаття 30. Спільне і відособлене водокористування
Водні об'єкти можуть перебувати у спільному або відособленому
користуванні.
При спільному водокористуванні водний об'єкт або його частина
перебувають у користуванні кількох водокористувачів.
