У відособленому користуванні перебувають водні об'єкти або їх
частини, надані в користування як для однієї, так і для декількох
цілей одному водокористувачеві.
Стаття 31. Первинне і вторинне водокористування
Підприємства, організації і установи, яким водні об'єкти
надано у відособлене користування - первинні водокористувачі, у
встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР випадках
мають право дозволяти іншим підприємствам, організаціям, установам
і громадянам вторинне водокористування за погодженням з органами
по регулюванню використання і охороні вод.
За погодженням з зазначеними органами первинні
водокористувачі встановлюють також умови вторинного відособленого
і загального водокористування.
ГЛАВА 9
ПОРЯДОК І УМОВИ НАДАННЯ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ У КОРИСТУВАННЯ
Стаття 32. Переважне надання водних об'єктів у користування
для питних і побутових потреб населення
Водні об'єкти надаються в користування насамперед для
задоволення питних і побутових потреб населення.
Стаття 33. Порядок надання водних об'єктів у відособлене
користування
У відособлене користування водні об'єкти надаються повністю
або частково на підставі постанови Ради Міністрів УРСР, рішення
виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів або
іншого уповноваженого на те державного органу в порядку,
встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.
В постановах або рішеннях про надання водних об'єктів у
відособлене користування повинні бути зазначені мета та основні
умови користування.
Порядок порушення і розгляду клопотань про надання водних
об'єктів у відособлене користування встановлюється Радою Міністрів
Української РСР.
Стаття 34. Органи державного управління, які надають водні
об'єкти у відособлене користування
Виконавчі комітети районних, міських Рад народних депутатів
надають у відособлене користування повністю або частково водні
об'єкти, розташовані в межах району, міста.
Виконавчі комітети обласних Рад народних депутатів надають у
відособлене користування повністю або частково водні об'єкти,
розташовані на території кількох районів у межах області.
Рада Міністрів УРСР або уповноважені нею державні органи
надають у відособлене користування повністю або частково водні
об'єкти, розташовані на території кількох областей республіки.
Надання водних об'єктів, зазначених в статтях 61 і 93 цього
Кодексу, у відособлене користування здійснюється виключно Радою
Міністрів УРСР.
Стаття 35. Документи, що посвідчують право на відособлене
користування водним об'єктом
Право на відособлене користування водним об'єктом або його
частиною посвідчується реєстраційною карткою водокористувача, що
видається органами по регулюванню використання і охороні вод на
підставі постанови чи рішення органу, який надав водний об'єкт у
відособлене користування.
Стаття 36. Підстави спеціального водокористування
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі
дозволів, що видаються органами по регулюванню використання і
охороні вод, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і
статтею 37 цього Кодексу, - виконавчими комітетами місцевих Рад
народних депутатів. Такі дозволи видаються після погодження з
органами, які здійснюють державний санітарний нагляд, охорону
рибних запасів, а також з іншими заінтересованими органами.
Спеціальне водокористування на водних об'єктах, наданих у
відособлене користування підприємствам, організаціям і установам -
первинним водокористувачам, дозволяється за погодженням із цими
підприємствами, організаціями і установами. У випадках,
встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР, дозволи
на спеціальне водокористування на зазначених водних об'єктах
видаються первинними водокористувачами за погодженням з органами
по регулюванню використання і охороні вод. ( Частина перша статті
36 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік порядок погодження і видачі дозволів на спеціальне
водокористування встановлюється Радою Міністрів СРСР.
Стаття 37. Випадки видачі дозволів на спеціальне
водокористування виконавчими комітетами місцевих
Рад народних депутатів
Дозволи на користування підземними водами шляхом спорудження
на території населених пунктів копаних шахтних або забивних
фільтрових колодязів, а також каптажів джерел, що працюють без
примусового зниження рівня води, видають виконавчі комітети
міських, селищних і сільських Рад народних депутатів.
Спорудження зазначених колодязів і каптажів на землях
державного запасу і державного лісового фонду здійснюється на
підставі дозволів, що видаються виконавчими комітетами районних
Рад народних депутатів.
Дозволи на спеціальне водокористування на замкнутих
(непроточних) водоймах, розташованих на території району, міста,
видаються виконавчими комітетами відповідних районних, міських Рад
народних депутатів.
Дозволи на спеціальне водокористування, здійснюване за
допомогою водопідпірних споруд на малих річках, струмках, і
суходолах, видаються виконавчими комітетами обласних Рад народних
депутатів після погодження з органами по регулюванню використання
і охороні вод.
Стаття 38. Порядок здійснення загального водокористування
Загальне водокористування здійснюється без дозволів. При
загальному водокористуванні обов'язковим є додержання вимог
органів, які здійснюють державний санітарний нагляд, охорону
рибних запасів, та правил, що регулюють судноплавство і лісосплав,
а також правил охорони життя людей на воді, раціонального
використання і охорони вод.
З метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони природи і
з інших законних підстав виконавчі комітети районних, міських,
селищних і сільських Рад народних депутатів за поданням органів по
регулюванню використання і охороні вод, товариства рятування людей
на водах, органів, які здійснюють державний санітарний нагляд,
охорону тваринного світу, та інших заінтересованих органів
встановлюють місця, де заборонено купання, плавання на човнах,
забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а
також визначають інші умови, що обмежують загальне
водокористування на водних об'єктах, розташованих на території цих
Рад.
Виконавчі комітети Рад народних депутатів зобов'язані
доводити до відома населення встановлені ними правила, що
обмежують загальне водокористування.
Стаття 39. Загальне водокористування на водних об'єктах,
наданих у відособлене користування
На водних об'єктах, надання у відособлене користування,
загальне водокористування допускається на умовах, встановлених
первинним водокористувачем за погодженням з органами по
регулюванню використання і охороні вод, а в разі потреби може бути
заборонене.
Первинний водокористувач зобов'язаний доводити до відома
населення про умови або заборону загального водокористування на
водному об'єкті, наданому у відособлене користування.
Якщо первинний водокористувач не встановив таких умов і вони
не встановлені також виконавчим комітетом відповідної місцевої
Ради народних депутатів (стаття 38), загальне водокористування
визнається дозволеним без обмежень.
Стаття 40. Безплатність водокористування
Водокористування здійснюється безплатно. Спеціальне
водокористування підлягає оплаті у випадках, передбачених
законодавством Союзу РСР. Відповідно до Основ водного
законодавства Союзу РСР і союзних республік порядок плати за
спеціальне водокористування визначається Радою Міністрів СРСР.
( Стаття 40 в редакції Указу ПВР УРСР N 5095-XI ( 5095-11 ) від
24.12.87 )
Стаття 41. Строки водокористування
Водні об'єкти надаються в безстрокове або тимчасове
користування.
Безстроковим (постійним) визнається водокористування без
заздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування може бути короткостроковим - до трьох
років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. При
необхідності строк водокористування може бути продовжено на
період, який не перевищує відповідно строків короткострокового або
довгострокового тимчасового користування.
Загальне водокористування строком не обмежується.
Стаття 42. Порядок продовження строків тимчасового
водокористування
Продовження строків тимчасового користування водним об'єктом
здійснюється за клопотанням заінтересованих водокористувачів
державними органами, які видали дозвіл на спеціальне
водокористування чи винесли рішення про надання водного об'єкта у
відособлене користування.
Стаття 43. Обчислення строків тимчасового водокористування
Строки тимчасового водокористування обчислюються відповідно
від дня одержання дозволу на спеціальне водокористування або
винесення рішення про надання водного об'єкта у відособлене
користування.
ГЛАВА 10
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВОДОКОРИСТУВАЧІВ
Стаття 44. Цільове використання водних об'єктів
Водокористувачі мають право користуватись водними об'єктами
тільки в тих цілях, для яких вони надані.
Стаття 45. Основні права водокористувачів
Відповідно до мети, з якою водний об'єкт надано у
користування, водокористувачі мають право у встановленому порядку:
1) користуватися водою з відкритих водоймищ і добувати
підземні води для задоволення питних, господарсько-побутових,
сільськогосподарських і промислових потреб;
2) будувати водогосподарські (гідротехнічні) споруди і
пристрої, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
3) користуватись водними об'єктами для потреб
гідроенергетики, транспорту, рибного і мисливського господарства,
проведення оздоровчих та спортивних заходів і відпочинку.
Водокористувачі вправі також здійснювати й інші не заборонені
чинним законодавством дії по користуванню водними об'єктами.
Стаття 46. Обмеження прав водокористувачів
При винятковому маловодді, аварійних ситуаціях на водних
об'єктах, загрозі виникнення епідемій та епізоотій і в інших
випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР,
права водокористувачів можуть бути обмежені з метою охорони
здоров'я населення, в інших державних інтересах, а також в
інтересах інших водокористувачів. При цьому не повинні
погіршуватись умови користування водними об'єктами для питних і
побутових потреб населення. ( Частина перша статті 46 в редакції
Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Права водокористувачів на відособлене користування водним
об'єктом можуть бути обмежені органом, який надав даний водний
об'єкт у відособлене користування, права на спеціальне
водокористування - органом, який видав дозвіл на спеціальне
водокористування, а права на вторинне водокористування - первинним
водокористувачем за погодженням з органом по регулюванню
використання і охороні вод у відповідності з законодавством Союзу
РСР і Української РСР.
Обмеження прав водокористувачів при здійсненні невідкладних
заходів по запобіганню і ліквідації стихійного лиха, викликаного
шкідливим діянням вод, провадиться відповідно до статті 129 цього
Кодексу.
Стаття 47. Охорона прав водокористувачів
Права водокористувачів охороняються законом.
Припинення права користування водним об'єктом може мати місце
лише у випадках, передбачених цим Кодексом (стаття 50) або іншими
законодавчими актами Української РСР.
Порушені права водокористувачів підлягають відновленню в
порядку, встановленому законодавством.
Стаття 48. Обов'язки водокористувачів
Водокористувачі зобов'язані:
1) раціонально використовувати водні об'єкти, дбати про
економне витрачання води, відновлення і поліпшення якості вод;
2) вживати заходів до повного припинення скидання у водні
об'єкти стічних вод, які містять забруднюючі речовини;
3) не допускати порушення прав, наданих іншим
водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським і
природним об'єктам (землям, лісам, тваринному світові, корисним
копалинам та іншим);
4) тримати в справному стані очисні та інші водогосподарські
споруди і технічні пристрої, що впливають на стан вод, поліпшувати
їх експлуатаційні якості, вести у встановлених випадках облік
користування водами.
Стаття 49. Заохочення водокористувачів у справі раціонального
використання і охорони вод
Заходи заохочення водокористувачів у справі забезпечення
раціонального використання і охорони вод встановлюються Радою
Міністрів УРСР.
ГЛАВА 11
ПІДСТАВИ І ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВОДОКОРИСТУВАННЯ
Стаття 50. Підстави припинення права водокористування
Право водокористування підприємств, організацій, установ і
громадян підлягає припиненню відповідно у випадках:
1) відпадання потреби у водокористуванні або відмови від
нього;
2) закінчення строку водокористування;
3) ліквідації підприємства, організації або установи;
4) передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
5) виникнення потреби вилучення водних об'єктів з
відособленого користування.
Право водокористування підприємств, організацій, установ і
громадян (крім права користування водами для питних і побутових
потреб) може бути припинено також у разі порушення правил
користування водами і їх охорони або використання водного об'єкта
не у відповідності з тією метою, для якої він наданий.
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік законодавством Української РСР можуть бути передбачені й
інші підстави припинення права водокористування підприємств,
організацій, установ і громадян.
Стаття 51. Порядок припинення права водокористування
Право водокористування припиняється шляхом:
1) анулювання дозволу на спеціальне, а також вторинне
водокористування;
2) вилучення водних об'єктів, наданих у відособлене
користування.
Стаття 52. Припинення права спеціального водокористування
Припинення права спеціального водокористування здійснюється
за рішенням органу, який видав дозвіл на нього.
Стаття 53. Припинення права вторинного водокористування
Право вторинного водокористування може бути припинено за
рішенням первинного водокористувача, погодженим з органом по
регулюванню використання і охороні вод.
Стаття 54. Порядок вилучення водних об'єктів з відособленого
користування
Вилучення водних об'єктів з відособленого користування
провадиться за постановами (рішеннями) тих державних органів, які
вправі надавати такі водні об'єкти у відособлене користування.
Вилучення водних об'єктів з відособленого користування
підприємств, організацій і установ союзного підпорядкування
провадиться за погодженням з водокористувачами і міністерствами;
державними комітетами, відомствами, яким вони безпосередньо
підпорядковані. ( Частина друга статті 54 із змінами, внесеними
згідно з Указом ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Стаття 55. Відшкодування збитків, заподіяних проведенням
водогосподарських заходів, припиненням або зміною
умов водокористування
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік збитки, заподіяні підприємствам, організаціям, установам
і громадянам проведенням водогосподарських заходів (гідротехнічних
робіт і т. ін.), а також припиненням або зміною умов
водокористування, підлягають відшкодуванню у випадках і в порядку,
встановлюваних Радою Міністрів СРСР.
ГЛАВА 12
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПИТНИХ, ПОБУТОВИХ
ТА ІНШИХ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 56. Надання водних об'єктів для питних, побутових та
інших потреб населення
Для питного, побутового водопостачання, а також для інших
потреб населення надаються водні об'єкти, якість води яких
відповідає встановленим санітарним вимогам.
Користування водними об'єктами для задоволення питних,
побутових та інших потреб населення може здійснюватись в порядку
централізованого і нецентралізованого водопостачання.
Стаття 57. Централізоване водопостачання населення
При користуванні водними об'єктами для питних, побутових та
інших потреб населення в порядку централізованого водопостачання
підприємства, установи і організації, в оперативному управлінні,
власності або користуванні яких перебувають господарсько-питні
водопроводи, вправі забирати воду безпосередньо із джерел
водопостачання відповідно до затверджених у встановленому порядку
проектів водозабірних споруд і дозволів на спеціальне
водокористування для виготовлення води питної якості і подачі її
споживачам.
Зазначені в частині першій цієї статті підприємства, установи
і організації зобов'язані вести облік води, яку вони забирають,
здійснювати постійний нагляд за станом води в джерелах
водопостачання і повідомляти органам по регулюванню використання і
охороні вод, органам, які здійснюють державний санітарний нагляд,
і виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів про
відхилення якості води в джерелах від встановлених нормативів.
Стаття 58. Нецентралізоване водопостачання населення
При користуванні водними об'єктами для питних, побутових і
інших потреб населення в порядку нецентралізованого водопостачання
підприємства, організації, установи і громадяни вправі забирати
воду безпосередньо з поверхневих або підземних водних джерел в
порядку загального чи спеціального водокористування.
Користування водозабірними спорудами, які призначені для цієї
мети, здійснюється відповідно до правил, встановлюваних
виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних
депутатів, на території яких розташовані водозабірні споруди.
( Частина друга статті 58 із змінами, внесеними згідно з Указом
ПВР УРСР N 5727-X ( 5727-10 ) від 02.09.83 )
Стаття 59. Використання підземних вод питної якості
Використання підземних вод питної якості для потреб, не
зв'язаних з питним і побутовим водопостачанням, як правило, не
допускається. В районах, де відсутні необхідні поверхневі водні
джерела і є достатні запаси підземних вод питної якості, органи по
регулюванню використання і охороні вод можуть дозволяти
використання цих вод для цілей, не зв'язаних з питним і побутовим
водопостачанням.
Стаття 60. Зони санітарної охорони джерел централізованого
водопостачання
Для забезпечення санітарної охорони відкритих і підземних
джерел, що використовуються для централізованого водопостачання
населення, місцеві Ради народних депутатів за погодженням з
органами, які здійснюють державний санітарний нагляд, встановлюють
зони санітарної охорони джерел централізованого водопостачання з
поділом їх на пояси з особливим режимом. Рішення виконавчих
комітетів місцевих Рад народних депутатів про встановлення зон
санітарної охорони джерел водопостачання затверджуються у
встановленому порядку.
Режим поясів зон санітарної охорони джерел централізованого
водопостачання встановлюється законодавством Союзу РСР і
Української РСР. Виконавчі комітети місцевих Рад народних
депутатів зобов'язані повідомляти населення про межі зон
санітарної охорони джерел централізованого водопостачання, а також
про режим, що діє в цих зонах.
ГЛАВА 13
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ЛІКУВАЛЬНИХ,
КУРОРТНИХ І ОЗДОРОВЧИХ ЦІЛЕЙ
Стаття 61. Віднесення водних об'єктів до категорії
лікувальних
Водні об'єкти відносяться до категорії лікувальних порядком
включення їх до спеціального переліку.
Перелік лікувальних водних об'єктів з зазначенням запасів вод
і їх лікувальних властивостей, а також кліматичних та інших умов,
сприятливих для лікування і профілактики, складається
Міністерством охорони здоров'я УРСР і затверджується Радою
Міністрів УРСР.
Стаття 62. Використання водних об'єктів, віднесених до
категорії лікувальних
Водні об'єкти, віднесені у встановленому порядку до категорії
лікувальних, використовуються насамперед для лікувальних і
курортних цілей.
У виняткових випадках органи по регулюванню використання і
охороні вод можуть дозволяти використання водних об'єктів,
віднесених до категорії лікувальних, для інших цілей за
погодженням з відповідними органами охорони здоров'я та управління
курортами.
Стаття 63. Охорона водних об'єктів, віднесених до категорії
лікувальних
Охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних,
здійснюється в порядку, встановленому для санітарної охорони
курортів.
З метою охорони водних об'єктів, віднесених до категорії
лікувальних, встановлюються округи санітарної охорони курортів з
особливим режимом в порядку, передбаченому статтею 75 Закону
Української РСР про охорону здоров'я.
Санітарна охорона джерел централізованого водопостачання на
території курортів здійснюється в порядку, передбаченому статтею
60 цього Кодексу.
Стаття 64. Заборона скидання стічних вод у водні об'єкти,
віднесені до категорії лікувальних
Скидання стічних вод у водні об'єкти, віднесені до категорії
лікувальних, забороняється.
Стаття 65. Порядок користування водами для відпочинку і
спорту
Користування водами для відпочинку і спорту допускається в
порядку загального водокористування (стаття 38). Водні об'єкти
використовуються для масового відпочинку і спорту в місцях,
встановлюваних виконавчими комітетами відповідних Рад народних
депутатів за погодженням з органами, які здійснюють державний
санітарний нагляд, охорону рибних запасів, товариствами рятування
на водах, а на судноплавних і лісосплавних шляхах - з органами, що
регулюють судноплавство і лісосплав.
Для забезпечення організованого масового відпочинку і
розвитку спорту водні об'єкти можуть надаватися повністю або
частково у відособлене користування державних і громадських
організацій.
Користування водними об'єктами для відпочинку і спорту може
бути заборонено або обмежено у випадках і в порядку, передбачених
статтями 38 і 39 цього Кодексу.
ГЛАВА 14
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПОТРЕБ
СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 66. Загальне і спеціальне водокористування для потреб
сільського господарства
Користування водними об'єктами для потреб сільського
господарства здійснюється як в порядку загального, так і
спеціального водокористування.
При спеціальному водокористуванні застосовуються зрошувальні,
обводнювальні, осушувальні та інші водогосподарські споруди і
пристрої, які належать державним організаціям, колгоспам,
радгоспам та іншим водокористувачам.
Стаття 67. Планування водокористування для потреб сільського
господарства
Водокористування на зрошувальних, обводнювальних і
зрошувально-обводнювальних системах та інших водогосподарських
об'єктах здійснюється на підставі внутрішньогосподарських і
загальносистемних планів водокористування.
Водокористування на осушувальних системах двосторонньої дії
здійснюється на підставі внутрішньогосподарських і
загальносистемних планів регулювання водного режиму меліорованих
земель.
Внутрішньогосподарські плани водокористування складаються
колгоспами, радгоспами та іншими підприємствами і
організаціями-водокористувачами, а загальносистемні плани -
управліннями експлуатації зрошувальних, обводнювальних і
зрошувально-обводнювальних систем та інших водогосподарських
об'єктів на підставі внутрішньогосподарських планів
водокористування.
Відповідно до планів водокористування управління
зрошувальних, обводнювальних і зрошувально-обводнювальних систем
та інших водогосподарських об'єктів можуть укладати з
водокористувачами договори, в яких визначаються конкретні умови
водокористування та взаємні права і обов'язки сторін.
Стаття 68. Порядок затвердження планів водокористування для
потреб сільського господарства
Складені колгоспами, радгоспами і іншими підприємствами та
організаціями-водокористувачами внутрішньогосподарські плани
водокористування підлягають погодженню з управліннями експлуатації
зрошувальних, обводнювальних і зрошувально-обводнювальних систем
та інших водогосподарських об'єктів і затверджуються виконавчими
комітетами районних Рад народних депутатів.
Загальносистемні плани водокористування затверджуються:
1) по системах районного значення - виконавчими комітетами
районних Рад народних депутатів;
2) по системах обласного значення - обласними органами
меліорації і водного господарства;
3) по системах республіканського значення - Міністерством
меліорації і водного господарства Української РСР.
Стаття 69. Обов'язки водокористувачів, які використовують
водні об'єкти для потреб сільського господарства
Колгоспи, радгоспи та інші підприємства, організації,
установи і громадяни, що користуються водними об'єктами для потреб
сільського господарства, повинні додержувати встановлених планів,
правил, норм і режиму водокористування, вживати заходів до
скорочення втрат води на фільтрацію і випаровування в
меліоративних системах, до запобігання нераціональному скиданню
води з них, до недопущення потрапляння риби в меліоративні системи
з рибогосподарських водойм, а також створювати найбільш
сприятливий режим грунтової вологи.
Стаття 70. Смуги відводу для потреб експлуатації і захисту
водогосподарських і гідротехнічних споруд
Для потреб експлуатації і захисту магістральних і
міжгосподарських каналів на зрошувальних і осушувальних системах,
магістральних скидів, головних і інших гідротехнічних споруд,
зрошувальних каналів, а також водоймищ і гребель на річках
встановлюються в порядку і в розмірах, передбачених
законодавством, смуги відводу з особливим режимом користування.
Режим користування смугами відводу визначається
законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 71. Використання стічних вод для зрошення
сільськогосподарських земель
Зрошення сільськогосподарських земель стічними водами
дозволяється органами по регулюванню використання і охороні вод за
погодженням з органами, які здійснюють державний санітарний і
ветеринарний нагляд.
Промисловим, комунальним та іншим підприємствам забороняється
подавати для зрошення води, які шкідливо впливають на родючість
грунтів і якість сільськогосподарської продукції.
Стаття 72. Лиманне зрошення
Колгоспи, радгоспи і інші підприємства та організації мають
право влаштовувати з дозволу органів по регулюванню використання і
охороні вод тимчасові водопідпірні споруди (обваловування) для
регулювання сезонного поверхневого стоку, а також використовувати
скидні води з водоймищ, річок, зрошувальних і обводнювальних
каналів для лиманного зрошення.
Стаття 73. Зрошення і осушення земель, зайнятих лісами,
лісовими смугами і лісорозсадниками
Положення статей 66-72 цього Кодексу поширюються також на
зрошення і осушення земель, зайнятих лісами, лісовими смугами і
лісорозсадниками.
ГЛАВА 15
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ ЦІЛЕЙ
І ДЛЯ ПОТРЕБ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ
Стаття 74. Користування водними об'єктами для промислових
цілей
Водокористувачі, що користуються водними об'єктами для
промислових цілей, повинні додержувати встановлених планів,
технологічних норм і правил водокористування, а також вживати
заходів до скорочення витрати води і до припинення скидання
стічних вод шляхом удосконалення технології виробництва і схем
водопостачання (застосування безводних технологічних процесів,
повітряного охолодження, оборотного водопостачання та інших
технічних прийомів).
Стаття 75. Обмеження використання питної води для промислових
цілей
Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів у разі
стихійного лиха, аварії і за інших виняткових обставин, а також
при перевитраті підприємством встановленого ліміту споживання води
з водопроводу мають право скорочували або забороняти споживання
для промислових цілей питної води з комунальних і тимчасово
обмежувати - з відомчих господарсько-питних водопроводів в
інтересах першочергового задоволення питних і побутових потреб
населення.
