У стадії попереднього розгляду кримінальну справу може бути повернено суддею на додаткове розслідування лише з підстав, передбачених ст. 246 КПК України. Досудове слідство у справах про злочини, вчинені неповнолітніми, може провадитися слідчими як ор...

        КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                            23.05.2002
 
                             (Витяг)
     Постановою судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим
від 22 березня 2002 р.  кримінальну справу за  обвинуваченням  Б.,
В.,  Д.  і Ж. за пунктами "б", "е", "і" ст. 93 та ст. 17, пунктами
"б", "г",  "е",  "і" ст.  93 КК 1960 р.  ( 2001-05 ) направлено на
додаткове розслідування.
     Згідно з  обвинуваченням 5 липня 2001 р.  Б.  і Д.,  які були
озброєні ножами, а також В. та Ж. під час вживання спиртних напоїв
разом зі знайомими Б. В. та Б. Л., використавши незначний привід і
діючи з умислом, спрямованим на позбавлення останніх життя, почали
завдавати  їм  численних  ударів  руками,  ногами та ножем у різні
частини  тіла.  Внаслідок  цього  Б.   В.   було   заподіяно   сім
колото-різаних ран у груди та шию, що спричинило його смерть, а Б.
Л. - тяжкі тілесні ушкодження.
     Під час попереднього розгляду справи суд дійшов висновку  про
необхідність    повернення    її   на   додаткове   розслідування,
обгрунтувавши це тим,  що  досудове  слідство  проведене  неповно.
Органам  досудового  слідства запропоновано конкретизувати дії Б.,
В., Д. і Ж. у момент завдання ударів потерпілим та з'ясувати дані,
які  розкривають  зміст  і  спрямованість  умислу обвинувачених на
місці події щодо позбавлення життя потерпілих.
     Крім того,  за висновком суду,  у справі порушено вимоги  ст.
112 КПК  (  1002-05  ),  оскільки  досудове  слідство  в  ній мало
провадитися  не  слідчим  органу  внутрішніх  справ,   а   слідчим
прокуратури  у  зв'язку  з  тим,  що зазначеним особам пред'явлено
обвинувачення в умисному вбивстві.
     Розглянувши касаційне  подання  прокурора,   в   якому   було
порушено  питання  про  скасування постанови суду,  та перевіривши
матеріали справи,  колегія суддів судової  палати  з  кримінальних
справ   Верховного  Суду  України  подання  задовольнила  з  таких
підстав.
     Відповідно до вимог ст. 281 КПК ( 1003-05 ) повернення справи
на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства
можливе лише тоді,  коли ця  неповнота  не  може  бути  усунена  в
судовому засіданні.
     Суд повернув   справу  на  додаткове  розслідування  під  час
попереднього розгляду справи, тобто припустився поспішності.
     Колегія суддів вважає,  що суду  належало  розпочати  розгляд
цієї  справи  в  судовому засіданні,  перевірити всі зібрані в ній
докази (в тому числі й  ті  дані,  які  стосуються  безпосередньої
поведінки обвинувачених,  їх діянь щодо потерпілих на місці події)
і залежно від установленого вирішити питання про  відповідальність
Б., В., Д. та Ж.
     Що стосується висновку суду про порушення органами досудового
слідства вимог ст.  112 КПК ( 1002-05 ),  то і з ним погодитися не
можна. За змістом ч. 2 зазначеної статті слідчі органів внутрішніх
справ уповноважені провадити досудове слідство в усіх без  винятку
справах  про  злочини,  вчинені  неповнолітніми,  в  тому  числі у
справах про умисне вбивство.  Такою ж компетенцією щодо проведення
досудового  слідства у справах про умисні вбивства наділені згідно
з ч.  1 ст. 112 КПК і слідчі прокуратури. Крім того, відповідно до
ч.   6   цієї  статті  право  на  визначення  підслідності  надано
прокурору, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
     Таким чином, висновок суду про те, що в даній справі досудове
слідство проведено    з    порушенням    вимог    ст.    112   КПК
( 1002-05 ), є безпідставним.
     З урахуванням наведеного  колегія  суддів  судової  палати  з
кримінальних  справ  Верховного  Суду  України  касаційне  подання
прокурора  задовольнила,   постанову   судді   апеляційного   суду
Автономної Республіки Крим від 22 березня 2002 р.  щодо Б., В., Д.
і Ж. скасувала, а справу направила на новий судовий розгляд.
 
 "Вісник Верховного Суду України",
 N 5, вересень - жовтень, 2002 р.