LawUA.info - Правовой Портал Украины
Счетчики
Рейтинг@Mail.ru



Щодо порядку взаєморозрахунків за договором перестрахування

По состоянию на февраль 2008 года

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
                             Л И С Т
                   11.05.2002  N 2954/6/15-1416
 
     Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
порядку   взаєморозрахунків   за   договором   перестрахування   і
повідомляє.
     Порядок здійснення   операцій   з   перестрахування   ризиків
встановлено ст.30  Закону  України  від  04.10.2001 р.  N 2745-III
( 2745-14 ) "Про внесення змін до Закону України "Про страхування"
та  Положенням  про порядок здійснення операцій з перестрахування,
затвердженим постановою КМУ від 24.10.96 р. N 1290 ( 1290-96-п ).
     При цьому нормами наведених законодавчих  актів  передбачено,
що  операції  з  перестрахування є необхідною умовою у разі,  якщо
страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує  10%  суми
сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів.
     Відповідно до  ст.9  та  10  Закону України "Про страхування"
( 85/96-вр ) в редакції від 04.10.2001 р.  N 2745-III ( 2745-14  )
страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за
страхування,  яку  страхувальник  зобов'язаний  внести  страховику
згідно  з  договором  страхування,  а  страхове відшкодування - це
страхова виплата,  яка здійснюється страховиком у межах  страхової
суми   за   договорами   майнового   страхування   і   страхування
відповідальності  при  настанні  страхового  випадку.  Крім  того,
перестрахування  -  це  страхування  одним  страховиком (цедентом,
перестрахувальником)  на  визначених   договором   умовах   ризику
виконання  всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником
у іншого страховика (перестраховика)  резидента  або  нерезидента,
який   має   статус   страховика   або  перестраховика,  згідно  з
законодавством країни,  в якій  він  зареєстрований  (ст.12  цього
Закону).
     Законом України  від  22.05.97  р.  N 283/97-ВР ( 283/97-вр )
"Про   оподаткування   прибутку   підприємств"   (із   змінами   і
доповненнями,   далі   -   Закон)  встановлено  особливий  порядок
оподаткування страхової діяльності,  згідно з яким  валові  доходи
від  страхової діяльності оподатковуються за ставкою 3%  (пп.7.2.1
ст.7  Закону).  При  цьому  під  валовим  доходом  від   страхової
діяльності  розуміється  сума  отриманих  (нарахованих)  страхових
платежів,  за  винятком  суми  страхових  платежів,  переданих   у
перестрахування.
     З наведеного випливає, що джерелом сплати перестраховиками зі
страхових резервів при настанні страхової  події  вказаних  часток
від  страхових  відшкодувань  є саме страхові платежі,  тобто така
операція є страховою діяльністю.
     Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону ( 283/97-вр ) встановлено,
що у разі коли страховик одержує доходи з інших джерел,  ніж  сума
страхових  платежів,  такі  доходи  оподатковуються  на  загальних
підставах, тобто за ставкою 30%.
     З урахуванням викладеного, оскільки суми у вигляді часток від
страхових відшкодувань, що сплачені перестраховиком страховику, не
є доходами з інших джерел,  ніж сума страхових платежів, такі суми
з метою оподаткування не включаються до валового доходу страховика
і,  відповідно,  ніяким  чином  не  можуть  бути  його виручкою за
надання страхових послуг,  так  як  страхову  послугу  в  операції
перестрахування надає саме перестраховик.
     Що стосується  питання  правомірності  припинення зобов'язань
страховика-резидента та  перестраховика-нерезидента  при  настанні
страхової події зарахуванням, то ст.217 Цивільного кодексу України
( 1540-06  )  передбачено  таку  можливість   шляхом   зарахування
зустрічної  однорідної  вимоги  і  ніяких  загальних обмежень щодо
припинення зобов'язань зарахуванням не встановлено.
     При цьому для застосування зарахування необхідна  обов'язкова
наявність певних умов, а саме:
     - вимоги   повинні   бути   зустрічними,   тобто  такими,  що
випливають з різних взаємних зобов'язань між двома особами;
     - вимоги повинні бути однорідними, тобто мова йде про взаємні
вимоги грошових сум в одній і тій же валюті;
     - настання строку виконання за всіма зустрічними вимогами.
     Враховуючи наведене  вище,  наявність  у страховика-резидента
належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за
зовнішньоекономічним  договором перестрахування шляхом зарахування
зустрічних  однорідних  вимог  зі  сплати  страхових  платежів   у
перестрахування  та  виплати перестраховиком часток від страхового
відшкодування не суперечить чинному законодавству.
     Водночас при  проведенні зазначеного взаємозаліку зобов'язань
застосовуються такі самі норми оподаткування страхової діяльності,
встановлені  Законом  ( 283/97-вр ),  як і без застосування такого
взаємозаліку.
 
 Заступник Голови                                       Г.Оперенко
 
 "Бізнес-Бухгалтерія: Право. Податки. Консультації.",
 N 5 (524), 3 лютого 2003 року.
 



Реклама