ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
N 2-222/742 від 08.02.2002
Державний комітет з питань регуляторної політики та
підприємництва розглянув Ваш лист і повідомляє.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва вважає, що Ваше підприємство як юридична особа, яка
має самостійний баланс, відокремлене майно, має законне право
вирішувати, які договори йому укладати і з яким суб'єктом
господарювання.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва звертає Вашу вагу на те, що у законодавстві, крім
договору купівлі-продажу, яким Ви цікавитесь, існує ще договір
поставки, укладання якого у Вашому випадку мало б неабияке
значення.
У статті 245 Цивільного кодексу України ( 1540-06 )
визначено, що за договором поставки організація-поставщик
зобов'язується передати у певні строки або строк
організації-покупцеві (замовникові) у власність (в оперативне
управління) певну продукцію згідно з обов'язковим для обох
організацій плановим актом розподілу продукції;
організація-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити
її за встановленими цінами.
Ці зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином
і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.
Згідно зі статтею 178 Цивільного кодексу України ( 1540-06 )
виконання зобов'язання за договором поставки забезпечується
неустойкою (штрафом, пенею). Крім зазначених видів забезпечення
виконання зобов'язання, боржник у разі невиконання або неналежного
його виконання зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим
збитки (стаття 203 Цивільного кодексу України).
Чинне законодавство не передбачає будь-яких обмежень
відповідальності сторін за договором поставки. Отже у випадках
невиконання або неналежного виконання умов договору кожна із
сторін має право вимагати від свого контрагента, який не виконав
або неналежним чином виконав зобов'язання, сплати неустойки і
відшкодування завданих цим збитків.
При цьому слід мати на увазі, що за загальним правилом,
встановленим статтею 204 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ),
якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання
встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються в
частині, не покритій неустойкою (залікова неустойка).
З цього загального правила законом або договором можуть бути
передбачені певні виключення, а саме: коли допускається стягнення
тільки неустойки, але не збитків (виключна неустойка); коли збитки
стягуються в повній сумі понад неустойку (штрафна); коли за
вибором кредитора можуть бути стягнуті або неустойка, або збитки
(альтернативна неустойка).
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) обсяг збитків, які підлягають відшкодуванню, складають
витрати, зроблені кредитором внаслідок невиконання або неналежного
виконання боржником зобов'язання, втрата або пошкодження майна
кредитора (наприклад, у процесі перевозки за відсутності
перевізника), а також не одержані доходи, які він одержав би, якби
зобов'язання було виконано боржником.
Зазначений принцип застосовується щодо всіх випадків
порушення зобов'язання, тобто недопоставки, прострочки поставки
товарів, поставки товарів неналежної якості або некомплектних,
необгрунтованого ухилення від їх оплати, односторонньої відмови
від одержання товарів, поставка яких передбачена договором тощо.
У вирішенні спорів з питань відшкодування збитків, заподіяних
невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором
поставки, слід виходити з того, що збитки (прямі та упущена
вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу
інфляції. Проте позивач у кожному конкретному випадку повинен
подати відповідний обгрунтований розрахунок заподіяних йому
збитків.
Тобто, укладаючи договір поставки, Ви повинні добре
обміркувати обов'язки сторони - поставщика, щоб у разі неналежного
виконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, Ви
мал права на відшкодування завданих Вам збитків у господарським
суді.
Щодо договору купівлі-продажу повідомляємо наступне. У статті
224 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) визначено, що за
договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно
у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і
сплатити за нього певну грошову суму. Основні складові договору
купівлі-продажу визначені у Цивільному кодексі України .
Бажаємо Вам успіхів у здійсненні підприємницької діяльності!
Перший заступник Голови В.Загородній
