ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 251/4/16-1210 від 11.07.2001
Народному депутату України
Пинзенику В.М.
Щодо застосування механізму дії спрощеної системи оподаткування
в частині нарахування і сплати податку на додану вартість
Шановний Вікторе Михайловичу!
Державна податкова адміністрація України розглянула Вашого
листа з питання застосування механізму дії спрощеної системи
оподаткування в частині нарахування і сплати податку на додану
вартість і повідомляє таке.
Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 ( 727/98 )
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" з урахуванням редакції Указу від
28.06.99 р. N 746/99 ( 746/99 ) встановлено, що суб'єкт
підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно
обирає одну з двох ставок, встановлених цим Указом. Рішення щодо
вибору ставки належать виключно суб'єкту господарювання.
Зокрема, суб'єкт підприємницької діяльності може обрати
ставку єдиного податку в розмірі 6 відсотків від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору
в разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) або 10
відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на
додану вартість до складу єдиного податку (стаття 3 Указу).
Таким чином, особа, яка сплачує єдиний податок у розмірі 6 %,
одночасно повинна бути зареєстрована платником ПДВ та сплачувати
податок на додану вартість до бюджету, подавати декларацію з ПДВ,
вести податковий облік та виписувати податкові накладні у порядку,
передбаченому Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ).
Ті особи, які сплачують податок у розмірі 10 %, не
перебувають у Реєстрі платників ПДВ, не мають свідоцтва такого
платника, не сплачують окремо ПДВ, не подають звітність до
податкового органу, відповідно у них не виникають податкові
зобов'язання та не виписується податкова накладна. А тому у
споживачі
340
в товарів (робіт, послуг), придбаних у неплатника податку
на додану вартість, відсутні підстави для податкового кредиту,
оскільки податковий кредит споживача - це не що інше як податкові
зобов'язання продавця. Відповідно до пп. 7.4.5 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі
сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями.
З повагою, Голова М.Азаров
"Галицькі контракти - Дебет-Кредит",
N 42, 15 жовтня 2001 р.
