ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
N 1-222/3712 від 08.07.2000
Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва розглянув лист голови правління ЗАТ "Сервіс
Буковини" Є.Агатія з м. Чернівців.
Справляння плати за землю в Україні здійснюється відповідно
до Закону України вид 19.09.1996 N 378/96-ВР ( 378/96-вр ) "Про
плату за землю" (зі змінами та доповненнями), яким установлені
ставки земельного податку, порядок його стягнення і пільги щодо
оподаткування землі.
Згідно зі статтею 2 цього Закону плата за землю стягується у
вигляді земельного податку чи орендної плати.
Статтею 5 цього ж Закону ( 378/96-вр ) встановлено, що
об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність
чи надана у користування, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктами плати за землю (платниками) є власники і
землекористувачі, у тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті
юридичні чи фізичні особи, яким земля передана у власність чи
надана в користування, у тому числі на умовах оренди.
Власники землі і землекористувачі, крім орендарів, сплачують
земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду,
стягується орендна плата.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом
України від 06.10.1998 N 161-XIV ( 161-14 ) "Про оренду землі",
відповідно до якого орендодавцями землі в Україні можуть виступати
сільські, селищні, міські, районні ради і власники землі (стаття 5
зазначеного Закону).
Договір оренди землі - це угода сторін про взаємні
зобов'язання, визначені статтями 22 - 24 зазначеного Закону
( 161-14 ), відповідно до яких орендодавець за плату передає
орендарю у володіння і користування земельну ділянку для
господарського використання на обумовлений договором термін.
Орендна плата за землю - це платіж, внесений орендарем
орендодавцю за користування земельною ділянкою.
У випадку, якщо орендодавцем виступає власник землі, то
орендар, уклавши при цьому договір на оренду землі з власником,
сплачує власнику орендну плату за землю, а власник, у свою чергу,
сплачує на рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться
земельна ділянка. При цьому договір на оренду землі є підставою
для оплати орендної плати за землю.
Указом Президента України від 03.07.1998 N 727/98 ( 727/98 )
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва", встановлено, що суб'єкт малого
підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не
сплачує ряд податків і зборів (обов'язкових платежів), які
стягуються на території України. При цьому варто додати, що згідно
зі статтею 4 названого указу спрощена система оподаткування,
обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва може
застосовуватися поряд із діючою системою оподаткування, обліку і
звітності, передбаченою чинним законодавством України, на вибір
суб'єкта малого підприємництва.
Статтею 6 названого указу ( 727/98 ) визначено, що суб'єкт
малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником
плати (податку) за землю.
Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України
від 16.03.2000 N 507 ( 507-2000-п ) "Про роз'яснення Указу
Президента України від 3 липня 1998 року N 727" суб'єкт малого
підприємництва, що перейшов на спрощену систему оподаткування і не
є платником земельного податку, звільняється від його сплати
тільки за земельні ділянки, які він використовує для здійснення
підприємницької діяльності. Тобто право суб'єкта малого
підприємництва, який перейшов на спрощену систему оподаткування,
не сплачувати земельний податок при передачі земельної ділянки в
оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності, в разі
реалізації одного із видів своєї підприємницької діяльності, прямо
передбачено чинним законодавством України.
У зв'язку з численними запитами щодо плати за землю при
переході суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену систему
оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня
1998 року N 727 ( 727/98 ) Державна податкова адміністрація
Украіни у листі від 27.10.2000 N 14312/7/18-0617 ( v4312225-00 )
повідомила, що суб'єкт малого підприємництва, що перейшов на
спрощену систему оподаткування і не є платником земельного
податку, звільняється від його сплати тільки за земельні ділянки,
які він використовує для здійснення підприємницької діяльності.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва вважає, що у разі передачі земельної ділянки в
оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності, реалізуючи цим
один із видів своєї підприємницької діяльності (здавання в оренду
приміщень) підприємство не повинне сплачувати земельний податок.
Але має бути записано в статуті, що здавання в оренду приміщень є
одним із видів підприємницької діяльності, на основі якої буде
внесено запис до Єдиного державного реестру підприємств та
організацій України. Якщо ж підприємство - платник єдиного податку
- використовує земельну ділянку не для здійснення власної
підприємницької діяльності, то земельний податок сплачується на
загальних підставах.
Голова комітету О.Кужель
"Урядовий кур'єр",
N 137, 30 липня 2002 року
