ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
19.01.99 Справа N 04-1/1-16/148
( Додатково див. Рішення ВАСУ N 14/3-5/20
( v5_20800-98 ) від 09.09.98 )
за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства (...)
до Чорноморської регіональної митниці,
Миколаївської митниці
про стягнення 188635 грн. 87 коп.
Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України розглянула протест Генеральної
прокуратури України про перевірку рішення (постанови, ухвали)
Вищого арбітражного суду України у справі N 14/3-5/20
( v5_20800-98 )
Рішенням Вищого арбітражного суду України від 09.09.98
( v5_20800-98 ) позов задоволено частково, з Миколаївської митниці
на користь підприємства (...) стягнуто 172049,60 грн. збитків. В
іншій частині позову відмовлено. Рішення мотивовано тими
обставинами, що мандарини прийшли у непридатність в результаті
неправомірних дій митниці, про що свідчить акт експертизи N
120-175 від 18.02.97. Відповідно до ст. 150 Митного кодексу
України ( 1970-12 ), шкода, заподіяна підприємству неправомірними
діями митних органів, відшкодовується на загальних підставах.
Поряд з цим, судом констатовано неправомірність нарахування пені
податковою адміністрацією, т. я. між діями митниці та нарахуванням
пені відсутній причинний зв'язок.
Генеральна прокуратура України надіслала протест та просить
відновити строк, встановлений ст. 102 АПК України ( 1798-12 ),
рішення Вищого арбітражного суду України від 09.09.98
( v5_20800-98 ) скасувати, у позові відмовити, оскільки позивач не
отримав дозволу санітарно-епідемічної служби на ввезення товару.
Відстрочення або розстрочення сплати митних зборів є правом, а не
обов'язком митниці, мандарини зіпсувалися, оскільки вантаж
перевозився на яхті, де відсутні належні технічні умови
перевезення вантажу, відсутній причинний зв'язок між кредитним
договором на закупівлю продуктів харчування у Туреччині та
Болгарії та товаром, що придбаний в Аджарії, не з'ясовано
наявність причинного зв'язку між діями митниці та витратами
позивача на фрахтування яхти та придбання продуктів харчування для
членів екіпажу.
Розглянувши матеріали справи, та враховуючи, що:
як засвідчено вантажно-митною декларацією 27.12.96 з
Автономної Республіки Аджарія на адресу підприємства (...), м.
Миколаїв на яхті (...) у дерев'яних ящиках поставлені мандарини.
Згідно експертного висновку Миколаївської торгово-промислової
палати, 29,8% мандарин, що знаходяться у трюмі, є бракованими, а
70,2% такого товару, що також знаходиться у трюмі, відповідають
ГОСТу 4428-82. Товар перевозився на непристосованому судні,
відвантажений з Батумі 22.12.96, надійшов в Україну 27.12.96,
експертиза здійснена 08.01.97. Повторною експертизою, що проведена
18.02.97, встановлено 100% брак поставленого товару.
Наказом Держмиткому від 22.05.96 у разі відмови в митному
оформленні вантажу видається картка відмови у митному оформленні.
Зазначений документ митницею не видано, а отже позивач або
декларант був позбавлений права на оскарження дій відповідача.
Позивач отримав карантинний дозвіл на імпорт ввезених
мандарин (лист справи 77), однак вантаж не пройшов санітарний
контроль, що передбачено ст. ст. 16, 17 Закону України "Про
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
( 4004-12 ) від 24.02.94.
Миколаївською санітарно-епідеміологічною станцією 28.12.96
вивантаження мандарин було заборонено. Зразки підписів
уповноважених осіб на видачу сертифіката за формою СТ-1
посольством Турції направлені в Україну 05.02.97, а 13.02.97
Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі були
доведені до Держмитслужби України, тобто на момент знаходження
товару на митниці, останній не було повідомлено стосовно
уповноважених юридичних осіб та зразків підписів посадових осіб на
сертифікатах надходження товару за формою СТ-1.
Представлений договір, укладений позивачем з фірмою (...), не
свідчить про наявність причинного зв'язку між договором поставки,
укладеним цими сторонами щодо оплати продуктів болгарського
походження та товару, що надійшов з Аджарії. Позивачем не
представлені належні докази зберігання товару під час
транспортування.
Виходячи з викладеного, судова колегія з перегляду рішень,
ухвал, постанов приходить до висновку, що дії митниці відповідали
ст. ст. 48, 67, 70 Митного кодексу України ( 1970-12 ),
узгоджувались з інструктивними листами Держмитслужби України N
11/2-8672 від 27.11.96 ( v8672342-96 ), N 11/2-8958 від 03.12.96
( v8958342-96 ), відмова у розмитненні вантажу сталася з вини
компетентних органів іноземної сторони, що несвоєчасно повідомила
про уповноважених юридичних осіб та зразки підписів фізичних осіб,
необхідних для оформлення сертифіката походження товару СТ-1,
позивачем не отримано дозвіл санітарно-епідеміологічної служби
України на вільне використання імпортованого товару в Україні.
Строк, встановлений ст. 102 АПК України ( 1798-12 ), має бути
поновлений.
Приймаючи до уваги зазначене, керуючись ст.ст. 106-108 АПК
України ( 1798-12 ), судова колегія П О С Т А Н О В И Л А:
1. Відновити строк, встановлений ст. 102 АПК України
( 1798-12 ).
2. Протест Генеральної прокуратури України задовольнити.
3. У позові відмовити.
Рішення Вищого арбітражного суду України зі справи
N 14/3-5/20 ( v5_20800-98 ) від 09.09.98 скасувати.
У поворот виконання рішення суду стягнути з розрахункового
рахунку комерційного підприємства (...) на користь Миколаївської
митниці 172049,50 грн. збитків.
Повернути Миколаївській митниці з Державного бюджету України
8602,48 грн. витрат зі сплати державного мита. Колегії з розгляду
спорів видати відповідні накази після подання доказів виконання
раніше прийнятого рішення.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України",
N 1, 2000 р.
