ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 8554/10/16-1201 від 17.07.98
м.Київ
vd980717 vn8554/10/16-1201
Про порядок оподаткування податком на додану
вартість окремих послуг, що надаються
торгово-промисловими палатами
Державна податкова адміністрація України у зв'язку з
надходженням численних запитів щодо порядку оподаткування податком
на додану вартість операцій з надання послуг по декларуванню
імпортованих на митну територію України товарів на основі
договорів з їх власниками, що здійснюються регіональними
торгово-промисловими палатами повідомляє наступне.
Відповідно до Закону України від 02.12.97 N 671/97-ВР "Про
торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати
мають право здійснювати декларування зовнішньоторговельних
вантажів для підприємств і організацій України, а також
нерезидентів.
Законом України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на
додану вартість" визначено, що операції з ввезення (пересилання)
товарів на митну територію України, в тому числі операції з
ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу),
застави та іпотеки є об'єктом оподаткування і базою оподаткування
є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше
митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з
урахуванням витрат на транспортування, навантаження,
розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину
митного кордону України, сплати брокерських, агентських,
комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням
(пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів
інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних
зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів
(обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість,
що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами
України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується
в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного
банку України, що діяв на момент виникнення податкових
зобов'язань.
Наказом Державної митної служби України від 22.07.97 N 340
( z0495-97 ), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України
23.10.97 за N 495/2299, затверджено Положення про діяльність
підприємств, що здійснюють декларування на підставі відповідного
договору. Зокрема, зазначеним Положенням передбачено, що
підприємство, яке проводить митне оформлення та здійснює
декларування на підставі договору, виконує обов'язки і несе
відповідальність у повному обсязі як власник (володілець), що
самостійно переміщує товари чи інші предмети через митний кордон
України, а також відповідно до укладеного договору про сплату
митних платежів несе відповідальність за сплату всіх платежів під
час митного оформлення товарів.
Митним кодексом України ( 1970-12 ), Законом України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), Декретом Кабінету
Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) та іншими
законодавчими актами визначено, що декларант товарів, які
ввозяться на митну територію України, зобов'язаний надати митниці
документи, що містять дані, необхідні для митного оформлення
імпортних товарів, а також сплатити ввізне мито та митні збори,
якщо товари і інші предмети підлягають митному обкладенню,
податок на додану вартість та акцизний збір з підакцизних товарів.
Таким чином, якщо регіональні торгово-промислові палати
виконують обов'язки декларанта, то вони зобов'язані самостійно у
визначеному законодавством порядку сплачувати належні до сплати
мито, митні збори, податок на додану вартість та акцизний збір з
підакцизних товарів.
У разі, якщо регіональні торгово-промислові палати, що
зареєстровані в якості платників податку на додану вартість,
надають послуги по декларуванню товарів і на них покладаються лише
обов'язки та права по здійсненню митного оформлення та проведення
належних розрахунків з митними органами та бюджетом, а право
власності на такі товари до них не переходить, то надходження
коштів на банківські рахунки торгово-промислових палат в частині
сплати належних митних зборів, мита, податку на додану вартість та
акцизного збору згідно з Законом України "Про податок на додану
вартість", не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.
Об'єктом для оподаткування податком на додану вартість є та
частина коштів, (незалежно від валюти), яка надходить на
банківські рахунки торгово-промислових палат в рахунок оплати
вартості послуг, пов'язаних з проведенням митних процедур. При
цьому, платіжні документи оформляються окремо як за послугу по
декларуванню так і для сплати належних митних зборів, мита,
податку на додану вартість та акцизного збору. Враховуючи
зазначене, і оскільки для торгово-промислових палат об'єктом
оподаткування податком на додану вартість є комісійна винагорода
(плата за послугу по декларуванню), згідно із пунктом 7.2.6
вищезгаданого Закону України "Про податок на додану вартість"
податкова накладна виписується замовнику (володільцю) лише на
вартість наданих послуг. При цьому, право на податковий кредит
торгово-промислові палати мають лише в частині витрат, пов'язаних
із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких виноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для здійснення
послуг по декларуванню і тільки тих, що підтверджені податковими
накладними.
Заступник голови ДПА України О.І.Шитря
"Налоговый, банковский, таможенный Консультант", N 34/98
