Заподіяння при розбої матеріальної шкоди у зв"язку з пошкодженням особистого майна охоплюється ст. 142 КК України і додаткової кваліфікації за ст. 145 цього кодексу не потребує

              ПРЕЗИДІЯ ЖИТОМИРСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
 
 від 27.06.97
 
 
 
                                                           (Витяг)
 
     Вироком Богунського районного суду від 20 лютого 1996 р. Д. і
К. було засуджено кожного за ч.  2 ст. 142 КК ( 2001-05 ) до шести
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна і за ч.  1  ст.
145  КК  до  шести  місяців виправних робіт без позбавлення волі з
відрахуванням 20 %  заробітку в дохід держави.  На підставі ст. 42
КК  за  сукупністю  злочинів  остаточно їм було визначено по шість
років позбавлення волі у  ВТК  посиленого  режиму  з  конфіскацією
всього майна.
     Ухвалою судової колегії в кримінальних справах  Житомирського
обласного суду від 9 квітня 1996 р. вирок залишено без зміни.
     Д. і К.  засуджено  за  те,  що  20  вересня  1995  р.  вони,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попереднім зговором
напали з метою заволодіння індивідуальним майном на  Н.  і  почали
бити його руками й ногами по голові, одночасно намагаючись зняти з
нього шкіряну куртку вартістю 35 млн. крб. Однак потерпілий учинив
їм   активний   фізичний  опір,  з  метою  самозахисту  правомірно
застосував щодо Д. і К. балончик зі сльозоточивим газом, у зв'язку
з чим вони залишили його і майном не заволоділи.
     Під час розбійного нападу Д.  і К. заподіяли Н. легкі тілесні
ушкодження  з  короткочасним  розладом здоров'я й умисно пошкодили
шкіряну куртку,  порвали сорочку вартістю  2  млн.  крб.,  розбили
наручний годинник і зламали браслет,  завдавши потерпілому значної
шкоди на загальну суму 44 млн. крб.
     Голова Житомирського   обласного   суду  порушив  у  протесті
питання про виключення з судових рішень кваліфікації дій Д.  і  К.
за ч.  1  ст.  145  КК ( 2001-05 ) як зайвої.  Президія цього суду
протест задовольнила з таких підстав.
     Як видно з матеріалів справи,  Д.  і К. вчинили напад на Н. з
метою заволодіти його майном,  а пошкодження останнього їх умислом
не  охоплювалось.  Вони  зробили  це в процесі вчинення розбійного
нападу,  керуючись метою заволодіти  майном  потерпілого,  в  тому
числі й  тим,  яке  пошкодили.  Такі  дії  охоплюються ст.  142 КК
( 2001-05 ) і додаткової кваліфікації за ст. 145 КК не потребують.
     Відповідальність за  ст.  145  КК  (  2001-05  ) при умисному
знищенні чи пошкодженні майна під час  розбійного  нападу  можлива
лише   за   наявності   реальної  сукупності  діянь  і  умислу  на
заволодіння майном та його знищення чи пошкодження.
     Виходячи з   наведеного,   президія  обласного  суду  протест
задовольнила і судові рішення щодо Д.  і К.  змінила, виключивши з
них кваліфікацію дій засуджених за ч.  1 ст.  145 КК ( 2001-05 ) і
призначене за нею покарання як зайві.
 
 "Вісник Верховного Суду України", N 2, 1998 р.