СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 04.01.96
(Витяг)
Вироком судової колегії в кримінальних справах Київського
обласного суду П. і О. засуджено за ч. 2 ст. 79 та ч. 2 ст. 80 КК
України ( 2001-05 ), їх визнано винними у виготовленні з метою
збуту доларів США та порушенні правил про валютні операції,
вчинених за таких обставин.
У грудні 1994 р. в м.Воронежі П. придбав у не встановленої
слідством особи ксерокопії 20- і 50-доларових банкнот США, а
пізніше в м.Києві - 110 календарів із зображенням 50-доларових
банкнот. 10 лютого 1995 р. П. і О. за попереднім зговором
виготовили в м.Києві з метою подальшого збуту п'ять банкнот
вартістю по 50 доларів США і дві - по 20 доларів, наклеївши цифри
"20" і "50" на підроблені долари вартістю відповідно 1 і 5
доларів. Того ж дня на базарі в м.Києві вони обміняли одну з
підроблених 20-доларових банкнот не встановленому слідством
громадянину на карбованці. Через день на базарі в м.Василькові
Київської області П. і О. намагалися збути підроблену 50-доларову
банкноту, пропонуючи її в оплату за товар, проте були затримані
працівниками міліції.
Ухвалою судової колегії Верховного Суду України вирок змінено
з таких підстав.
Суд обгрунтовано дійшов висновку про доведеність вини О. і П.
в тому, що вони змінили позначення номіналу банкнот США шляхом
наклеювання цифр "20" і "50", обміняли одну з виготовлених банкнот
на українські карбованці, а другою намагалися розрахуватися за
товар.
Матеріали справи свідчать, що при затриманні О. і П. у
гаманці, який належав О., виявлено одну фальшиву 50-доларову
банкноту, а в гаманці, який належав П., - дві фальшиві банкноти:
20- і 50- доларову.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх
сукупності, суд обгрунтовано визнав О. і П. винними у виготовленні
і збуті підроблених банкнот США, проте дав їх діям неправильну
правову оцінку.
При відмежуванні виготовлення з метою збуту підроблених
грошей чи державних цінних паперів або їх збуту від шахрайства
слід виходити з того, що об'єктом злочину, передбаченого ст. 79 КК
України ( 2001-05 ), є кредитно-фінансова система держави. При
заволодінні ж майном шляхом шахрайства безпосереднім об'єктом
посягання є право власності на майно.
За змістом закону склад злочину, передбаченого ст. 79 КК
України ( 2001-05 ), утворюють як повна імітація грошового знака,
так і істотна фальсифікація в той чи інший спосіб справжніх
грошових знаків.
У даній справі встановлено, що виготовлення О. і П.
підроблених банкнот США полягало тільки в наклеюванні цифрових
зображень номіналу, які вони вирізали з календарів, а основні
реквізити - портрет відповідного президента США, буквені
позначення номіналу під портретом не змінювалися. Отже, підробка
була настільки грубою, що для її виявлення не потрібні спеціальні
знання.
Про те, що засуджені розраховували обманути окремих громадян
і що підробка банкнот була очевидною й грубою, свідчать також
показання А. За його словами, він одразу побачив на банкноті
вартістю 50 доларів США наклеєні цифрові зображення номіналу, які
явно відрізнялися за кольором від реквізитів справжньої банкноти,
тому він відмовився прийняти запропоновану банкноту як оплату за
товар і повернув її О., повідомивши, що вона фальшива.
Засуджені також пояснили, що з тієї ж причини їм повернув 50-
доларову банкноту ще один продавець, в якого вони хотіли купити
спортивний костюм.
У разі, коли очевидна невідповідність грошового знака
справжнім виключає його участь в обігу, а інші обставини справи
також свідчать про спрямованість умислу винної особи лише на обман
окремих громадян з метою заволодіння їх майном, вчинені нею дії
слід кваліфікувати як шахрайство.
За таких обставин судова колегія Верховного Суду України
перекваліфікувала дії О. і П. з ч. 2 ст. 79 на ст. 17, ч. 2 ст.
143 КК України, а з ч. 2 ст. 80 - на статті 19, 17, ч. 2 ст. 80
цього Кодексу ( 2001-05 ).
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 1, 1996 р.
