Протокол між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про взаємне заснування та діяльність інформаційно-культурних Центрів до Угоди між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про співробітництво в галузі культури й освіти

                             Протокол
         між Урядом України та Урядом Держави Iзраїль про
     взаємне заснування та діяльність інформаційно-культурних
      Центрів до Угоди між  Урядом України та Урядом Держави
      Iзраїль про співробітництво в галузі культури й освіти
 
 
     Дата підписання:  3 квітня 1995 р.
     Набуття чинності: 5 вересня 1995 р.
 
     Уряд України та Уряд Держави Iзраїль,  які надалі  іменуються
"Сторони",
 
     керуючись бажанням  розвивати  всебічні  відносини  між двома
державами та народами,
 
     усвідомлюючи необхідність постійних зусиль по сприянню  миру,
дружби та взаєморозумінню між народами,
 
     враховуючи взаємний  інтерес  українського  та  ізраїльського
народів в ознайомленні з людськими та культурними цінностями  один
одного,
 
     бажаючи сприяти  більш  інтенсивному співробітництву в галузі
культури та освіти і відповідно поліпшувати взаємне ознайомлення і
взаєморозуміння,
 
     базуючись на  Угоді  про  співробітництво  в галузі освіти та
культури, підписаній між ними 12 січня 1993 р. ( 376_004 ),
 
     погодились про таке:
 
                             Стаття 1
 
     Сторони погоджуються  на  основі  взаємності   заснувати   та
визнавати Український та Iзраїльський культурні центри (які надалі
іменуються "Центри") в Україні та Iзраїлі.
 
                             Стаття 2
 
     Кожна Сторона на умовах взаємності сприяє і співробітничає  з
іншою  Стороною у питаннях розміщення та забезпечення відповідними
приміщеннями Центрів.
 
                             Стаття З
 
     Метою Центрів є сприяння  розвитку  взаємин  між  Україною  і
Iзраїлем  в  галузі культури, науки, освіти й виховання,  техніки,
комунікації (зокрема аудіовізуальної),  співробітництву між вищими
учбовими закладами,  а також сприяння ознайомленню громадськості з
цінностями і досягненнями обох держав у цих галузях.
 
                             Стаття 4
 
     Центри здійснюють  свою  діяльність  під  керівництвом  своїх
відповідних Посольств.
 
     Центри можуть  засновувати та керувати діяльністю підрозділів
та/або філій в інших містах України та Iзраїлю.
 
     Як державні організації Центри мають статус  юридичної  особи
згідно з чинним внутрішнім законодавством Держави, що приймає.
 
     Як такі,   Центри,   включаючи   їхні  підрозділи  та  філії,
правоздатні здійснювати всі функції, передбачені цим Протоколом.
 
                             Стаття 5
 
     Центри можуть встановлювати  з  усіх  питань,  що  стосуються
їхньої  діяльності в Державі,  що приймає,  безпосередні зв'язки з
міністерствами,  іншими  установами,  місцевими  органами   влади,
громадськими  організаціями,  компаніями  та  окремими  особами  у
кожній державі.
 
                             Стаття 6
 
     До сфери діяльності Центрів, inter alia, входить:
 
     проведення діяльності у  галузі  культури,  освіти,  науки  й
техніки, спорту, робота з молоддю в обох державах;
 
     організація спектаклів, концертів і виставок;
 
     демонстрація фільмів та інших аудіовізуальних матеріалів;
 
     прийом і обмін науковими співробітниками,  лекторами, діячами
культури та мистецтва, молоді та спортсменів;
 
     поширення інформації про культурне життя, наукові та технічні
досягнення Держави, що направляє;
 
     заснування бібліотек,   забезпечення  їх  книгами,  газетами,
журналами,  кінофільмами,  платівками,  касетами, діапозитивами та
іншими   друкованими   і  аудіовізуальними  матеріалами,  а  також
електронними засобами інформації;
 
     публікація та розповсюдження інформаційних програм, каталогів
та інших матеріалів освітнього та наукового характеру;
 
     викладання мов та ознайомлення з культурним,  інтелектуальним
та суспільним життям народів обох країн, а також співробітництво у
галузі освіти.
 
     За взаємною  домовленістю  Центри можуть брати участь в інших
видах діяльності, що відповідають цілям цього Протоколу.
 
     Для їхнього досягнення Центри можуть  здійснювати  діяльність
поза своїми приміщеннями.
 
                             Стаття 7
 
     Центри здійснюють  свою  діяльність  відповідно  до  положень
цього Протоколу згідно з  внутрішнім  законодавством  Держави,  що
приймає, та з належним урахуванням норм міжнародного права.
 
                             Стаття 8
 
     Кожна Сторона намагається забезпечувати умови,  необхідні для
нормальної діяльності Центрів.  Кожна Сторона вживатиме заходів, у
разі  необхідності,  для  безпеки та охорони персоналу і приміщень
Центрів на своїй території.
 
                             Стаття 9
 
     Сторони гарантують  безперешкодний  доступ  громадськості  на
заходи Центрів. Ці заходи можуть проводитися як в Центрах, так і в
інших  місцях. Центрам  надаються  всі  необхідні  можливості  для
інформування громадськості про таку діяльність.
 
                            Стаття 10
 
     Центри не   мають   на   меті   одержання  прибутків.  Центри
розглядаються як неприбуткові  організації  згідно  з  законами  і
правилами Держави, що приймає.
 
     За умов    дотримання   та   згідно   даного   Протоколу   та
законодавства Держави, що приймає, Центри можуть:
 
     брати плату за відвідання  заходів,  організованих  ними,  за
зарахування на курси та інші види діяльності;
 
     продавати каталоги,  афіші,  програми, книги, журнали, диски,
аудіовізуальні й учбові матеріали та інші предмети,  безпосередньо
пов'язані з заходами,  що  організуються ними,  за умови, що такий
продаж не набиратиме форми комерційне діяльності;
 
     утримувати кафетерій для обслуговування відвідувачів.
 
                            Стаття 11
 
     Податковий режим Центрів та  їхнього  персоналу  визначається
законодавством Держави,  що  приймає,  та  двосторонніми Угодами з
урахуванням принципу взаємності.
 
                            Стаття 12
 
     Центри на   основі   взаємності   та    додержання    митного
законодавства  і   відповідних  законів  та  правил   Держави,  що
приймає,  звільняються  від  сплати  мита  та пов'язаних  з  митом
податків за ввезення:
 
     майна, обладнання, устаткування та матеріалів, необхідних для
повсякденного функціонування;
 
     каталогів, афіш,   програм,    книг,    платівок,    учбових,
дидактичних,  аудіовізуальних  матеріалів, пов'язаних із заходами,
які   організуються  Центрами,  передбаченими  статтею  10  даного
Протоколу;
 
     фільмів, які  демонструються  у приміщеннях Центрів,  а також
поза їхніми приміщеннями в межах заходів, що організовуються ними.
 
     Вищезгадане майно може бути позичене,  продане або заставлене
лише за умов, попередньо схвалених компетентними органами Держави,
що приймає.
 
                            Стаття 13
 
     Затвердження переліку предметів, що ввозяться і які згадані в
статті 12,  здійснюється, якщо це необхідно, Змішаною Комісією, що
складається  з  відповідних  представників  кожної  з   Сторін   і
збирається на вимогу однієї з Сторін.
 
                            Стаття 14
 
     Персонал центрів  буде  складатися  з громадян,  які постійно
проживають у Державі,  що направляє.  Персонал  буде  розглядатися
Державою, що приймає, як державні службовці Держави, що направляє.
 
     Директорами Центрів  за  взаємною згодою між Сторонами можуть
бути представники дипломатичного персоналу Держави, що направляє.
 
     Чисельність персоналу  Центрів  встановлюється  за   взаємною
домовленістю.
 
     Сторони взаємно  інформуватимуть одна одну про комплектування
персоналу Центрів,  а також про початок та припинення  ними  своїх
функцій.
 
     Центри можуть  наймати  місцеві штати з громадян Держави,  що
приймає.
 
                            Стаття 15
 
     Чинне трудове   законодавство    та    система    соціального
забезпечення    Держави,   що   направляє,   поширюватиметься   на
співробітників Центрів, які є громадянами Держави, що направляє, і
які  не  проживають  постійно  у Державі,  що приймає,  а також на
членів їхніх родин.
 
                            Стаття 16
 
     Кожна Сторона дозволяє співробітникам  Центру  іншої  Сторони
без  обкладення  митом  ввезення  протягом  року з моменту початку
роботи і вивезення після закінчення роботи  предметів  призначених
для   службового   (в   рамках   цього  Протоколу)  та  особистого
користування, а також транспортних засобів.
 
     Звільнення від сплати мита діє лише  протягом  строку  роботи
співробітників у Центрах.
 
     При цьому звільнення залишається в силі за умови,  якщо майно
буде вивезено після закінчення строку роботи.
 
     Це право надається лише громадянам  та  особам,  що  постійно
проживають у Державі,  що направляє, і які проживають на території
Держави,  що приймає,  для виконання своїх функцій в рамках даного
Протоколу.
 
                            Стаття 17
 
     Кожна Сторона  у  відповідності  до її законів і правил та на
основі взаємності видає візи та дозволи  на  проживання  і  роботу
персоналу  Держави,  що направляє,  та членам їхніх родин на строк
виконання ними своїх функцій.
 
     Міністерство закордонних справ Держави, що приймає, видає або
сприяє  видачі  таких  віз  та  сприяє отриманню дозволів в рамках
виконання цієї статті.
 
                            Стаття 18
 
     Питання тлумачення    і    застосування    цього    Протоколу
вирішуватимуться, в разі необхідності, по дипломатичних каналах.
 
                            Стаття 19
 
     Положення цього  Протоколу  можуть бути змінені або доповнені
за взаємною згодою.
 
                            Стаття 20
 
     Цей Протокол набуває  чинності  після  обміну  повідомленнями
стосовно   закінчення  Сторонами  їхніх  внутрішніх  процедур  для
набуття чинності, якщо такі будуть необхідні, і залишається чинним
протягом   п'яти   років.   Після   цього   його  дія  автоматично
продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди,  якщо  жодна  з
Сторін  не  заявить  про  свій  намір  не  продовжувати  дію цього
Протоколу  шляхом  письмового  повідомлення   іншої   Сторони   по
дипломатичних   каналах  не  пізніше,  ніж  за  шість  місяців  до
закінчення відповідного терміну.
 
     Вчинено в м.  Києві 3 квітня 1995  року,  який  відповідає  3
Нісана 5755 року у двох дійсних примірниках українською мовою,  на
івриті та англійською мовою.  При цьому всі тексти є автентичними.
У  випадку розходження в тлумаченні надаватиметься перевага тексту
англійською мовою.
 
 За Уряд України                           За Уряд Держави Iзраїль
 
     (підпис)                                    (підпис)