СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 14.09.94
м.Київ
vd940914
(Витяг)
Пропуск без поважних причин передбаченого ст. 225 КЗпП
( 322-08 ) тримісячного строку звернення до комісії по трудових
спорах може бути підставою для відмови судом у задоволенні вимог,
з якими працівник звернувся до цієї комісії і в суд
Г. пред'явив позов до радгоспу "Унавський" про стягнення,
утриманих з його заробітної плати на підставі наказу директора
радгоспу грошей, для відшкодування заподіяної шкоди.
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що зазначену суму
стягнуто без його згоди і безпідставно, що протирічить вимогам
закону.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Київського обласного суду від 3 червня
1994 р. в задоволенні вимог позивачу відмовлено в зв'язку з
пропуском строку звернення за вирішенням трудового спору.
В касаційній скарзі Г. просить скасувати рішення як таке, що
протирічить вимогам закону.
Судова колегія Верховного Суду України знайшла, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 225 КЗпП ( 322-08 ) працівник може
звернутись до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з
дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення
свого права.
Постановляючи рішення, суд визнав встановленим, що позивач,
ознайомившись з наказом про стягнення з нього сум 20 січня
1989 р., більше двох років в КТС з цього приводу не звертався,
установлений тримісячний строк пропустив без поважних причин.
Такі висновки суду стверджуються даними огляду журналів
вхідної кореспонденції профкому за час з 1989 р. по квітень
1991 р., показаннями свідків П. і П-к та іншими доказами про те,
що позивач, який був ознайомлений з наказом про стягнення з нього
грошей 20 січня 1989 р.
Посилання в касаційній скарзі на те, що звернення в КТС мало
місце і раніше, перевірялись в судовому засіданні і підтвердження
не знайшли.
Суд дав належну оцінку і тій обставині, що сам позивач в
своїй заяві від 10 квітня 1991 р. не посилався на повторність
звернення в КТС до розгляду спору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Г. пропустив
установлений законом строк звернення в КТС без поважних причин і
постановив правильне рішення про відмову у задоволенні позову за
пропуском цього строку.
Керуючись статтями 310, 311 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія
залишила рішення без зміни.
Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики
України", N 3, 1995 р.
