Загальні положення ст. 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення про те, що предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об"єктом правопорушення, може бути конфісковано, коли він є власністю правопорушника, застосовуються, якщо...

    СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                            13.07.1994
 
                             (Витяг)
     19 травня 1993 р. І. Б. звернулася до суду з позовом до Б. та
Ужгородської міської державної податкової інспекції про виключення
майна з опису.
     Позивачка зазначала, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем
Б.,  який у березні 1993 р.  поїхав з  ФРН  до  Ужгорода  з  метою
придбати  будинок  для  сім'ї  доньки.  30  березня  1993  р.  при
проходженні митного кордону України  на  чоловіка  був  накладений
штраф  з  конфіскацією  12900  німецьких  марок та 4000 російських
рублів на підставі ст.  118 Митного кодексу України (  1970-12  ).
Посилаючись  на  те,  що  ця  валюта є спільною сумісною власністю
подружжя, позивачка просила суд задовольнити її позовні вимоги.
     Рішенням Ужгородського районного суду від 24  листопада  1993
р.,  яке  залишене  без  зміни ухвалою судової колегії в цивільних
справах Закарпатського обласного суду від 21  грудня  1993  р.  та
постановою президії цього суду від 12 квітня 1994 р.,  зобов'язано
фінансові органи повернути позивачці 6450 німецьких марок.
     У протесті   заступника   Генерального   прокурора    України
ставиться   питання   про   скасування   всіх  судових  рішень  та
неправлення справи на новий розгляд.
     Судова колегія в цивільних справах  Верховного  Суду  України
знайшла,   що   протест  підлягає  задоволенню  з  таких  підстав.
Задовольняючи позов,  суд першої  інстанції  виходив  з  того,  що
конфіскована  у  чоловіка  позивачки  валюта  за  порушення митних
правил  є  спільною  сумісною  власністю  подружжя,  а  тому  вона
відповідно  до  вимог  статей  22,  28  Кодексу  про шлюб та сім'ю
України ( 2006-07 ) має право на її половину.
     Ці висновки визнали правильними суди касаційної  і  наглядної
інстанцій.
     Проте з такими висновками погодитись не можна.  Згідно зі ст.
118 Митного кодексу України ( 1970-12 ) недекларування  предметів,
що  переміщуються  через  митний  кордон  України,  тягне за собою
накладення штрафу на  громадян  з  конфіскацією  предметів,  що  є
безпосереднім об'єктом правопорушення, або без такої.
     Загальні положення   ст.   29   Кодексу  про  адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (КпАП)   про  те,  що  у  справах  про
адміністративні   правопорушення   конфісковано   може  бути  лише
предмет,  який був знаряддям вчиненого або безпосереднім  об'єктом
правопорушення,  коли він є особистою власністю правопорушника, не
застосовуються,  якщо інше передбачено законодавчими  актами.  Ст.
149 Митного  кодексу  (  1970-12  )  встановлено,  що  конфіскація
предметів,  щодо  яких   винесено   постанови   про   конфіскацію,
проводиться  незалежно  від того,  чи є вони власністю особи,  яка
вчинила порушення митних  правил,  а  також  незалежно  від  того,
встановлена ця особа чи ні.
     У тих  випадках,  для  яких  не   встановлено   винятків   із
загального правила ст.  29 КпАП  (  80731-10  ),  не  виключається
можливість  конфіскації  предмета,  що  був безпосереднім об'єктом
адміністративного правопорушення і входив  до  спільної  власності
подружжя.  В  цьому  разі посилання на право другого з подружжя на
частку у конфіскованому предметі можуть  братися  до  уваги,  якщо
подружжя  не має на праві спільної сумісної власності іншого майна
або частка другого з подружжя в  ньому  менша,  ніж  конфіскований
предмет.
     При вирішенні справи суд ці положення не врахував та всупереч
вимогам  статей  15,  30,  40  Цивільного  процесуального  кодексу
України (  1501-06  ) (ЦПК) всебічно не перевірив доводи позивачки
про те,  що конфіскована  валюта  є  спільною  сумісною  власністю
подружжя.
     Розглядаючи справу,   суд  не  врахував  норм  ст.  203  КпШС
( 2006-07 ),  ст.  423 ЦПК ( 1503-06 ) та роз'яснень, викладених у
п.  5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976
р. ( v0006700-76 ) (з наступними змінами) "Про судову  практику  в
справах про виключення майна з опису".
     Керуючись статтями 336,  337 ЦПК ( 1503-06 ),  судова колегія
скасувала судові рішення в справі,  а справу  направила  на  новий
розгляд.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 2, 1995 р.