ПРЕЗИДІЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
від 09.11.92
vd921109
(Витяг)
Голова виконкому місцевої Ради народних депутатів, звільнений
з цієї посади в зв'язку з поєднанням відповідно до закону в одній
посаді посад голови виконкому і голови місцевої Ради народних
депутатів, вважається звільненим за п. 1 ст. 40 Кодексу законів
про працю України ( 322-08 ) внаслідок реорганізації і має право
на передбачені законодавством для таких випадків компенсації
У квітні 1992 р. прокурор Ніжинського району та Р. пред'явили
до виконкому Лосинівської селищної Ради народних депутатів позов
про стягнення на користь Р. компенсації в розмірі трьох посадових
окладів, посилаючись на те, що рішенням сесії вказаної Ради від
11 березня 1991 р. вона була звільнена з посади голови виконкому
за п. 1 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ) в зв'язку з реорганізацією апарату
Ради, однак компенсації не одержала.
Рішенням Ніжинського районного народного суду від 21 травня
1992 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії обласного
суду від 23 червня 1992 р., в позові відмовлено.
У протесті заступника Голови Верховного Суду України
ставиться питання про скасування цих судових рішень.
Президія обласного суду вважає, що протест підлягає
задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд виходив з
того, що Р. була звільнена не в зв'язку з реорганізацією апарату
селищної Ради народних депутатів, а в зв'язку з необранням її
головою Ради. Тому й підстав для виплати їй компенсації не було.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що в 1990 р. Р. була обрана
головою виконкому Лосинівської селищної Ради, а головою останньої
був обраний М., який був і головою колгоспу "Ленінський шлях".
У зв'язку з прийняттям 7 грудня 1990 р. Верховною Радою
Закону "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та
місцеве самоврядування" ( 533-12 ) на VI сесії Лосинівської
селищної Ради, що відбулася 11 березня 1991 р., головою Ради був
обраний І., який згідно зі ст. 51 вказаного Закону став і головою
виконкому. Позивачка ж була звільнена з посади за п. 1 ст. 40
КЗпП ( 322-08 ).
За таких обставин висновок суду про те, що Р. була звільнена
з роботи не в зв'язку з реорганізацією апарату селищної Ради, а в
зв'язку з необранням її головою Ради, не можна визнати
обгрунтованим.
Виходячи з наведеного, президія обласного суду скасувала
постановлені рішення, а справу надіслала на новий розгляд.
Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики
України", N 3, 1995 р.
