КАБІНЕТ МІНІСТРІВ СРСР
П О С Т А Н О В А
від 19 березня 1991 р. N 105
МОСКВА, КРЕМЛЬ
Про реформу роздрібних цін і соціальний
захист населення
Відповідно до Угоди Союзу РСР і республік про проведення
загальної погодженої політики в галузі цін і доходів і Указу
Президента СРСР з питань реформи роздрібних цін і соціального
захисту населення Кабінет Міністрів СРСР п о с т а н о в л я є:
I. У галузі реформи роздрібних цін
1. Здійснити реформу роздрібних цін, яка включає поетапну їх
лібералізацію, маючи на увазі, що ціни на товари народного
споживання і тарифи на послуги формуються з урахуванням реальної
вартості їх виробництва і реалізації, споживчих властивостей,
співвідношення попиту і пропозиції, встановлення єдиних для всієї
території країни меж зростання роздрібних цін на основні товари,
які визначають життєвий рівень населення.
Зміни роздрібних цін і тарифів пов'язати з проведенням
компенсаційних заходів щодо соціального захисту населення,
підвищенням заробітної плати, стипендій, пенсій, допомоги та інших
соціальних виплат.
2. Встановити погоджені з республіками єдині для всієї
території країни граничні розміри підвищення державних роздрібних
цін на основні товари народного споживання згідно з додатком N 1
( 997_430 ).
Республіки можуть встановлювати нижчі ціни на окремі товари,
які виробляються і споживаються на своїй території.
3. Державному комітетові СРСР по цінах і урядам республік
затвердити відповідно до їх компетенції нові державні роздрібні
ціни і ввести їх у дію з 2 квітня 1991 р.
Не підвищувати діючі державні роздрібні ціни на медикаменти
та вироби медичного призначення, каву, тканини з синтетичних
волокон і вироби з них, на виготовлювані з синтетичних матеріалів
взуття, хутряні, трикотажні, панчішно-шкарпеткові вироби та
іграшки, на бензин, гас, електроенергію, газ, вугілля, пічне
паливо і дрова, що відпускаються населенню, а також на горілку.
4. З метою обмеження зростання роздрібних цін частково
зберегти на 1991 рік дотації на м'ясну, молочну, рибну продукцію,
медикаменти та деякі інші соціально значимі товари народного
споживання.
5. Встановити, що в 1991 році товари згідно з додатком N 2
( 997_430 ) реалізуються населенню по регульованих цінах.
Регулювання цін провадиться шляхом введення граничних їх рівнів
або розмірів зміни щодо прейскурантних цін або в іншому порядку,
який визначають органи ціноутворення в межах своєї компетенції.
Державному комітетові СРСР по цінах і органам ціноутворення
республік відповідно до їх компетенції затвердити і довести до
всіх зацікавлених підприємств та організацій граничні рівні цін
або розміри їх зміни.
6. Включити в затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від
12 листопада 1990 р. N 1134 перелік товарів народного споживання,
які реалізуються населенню за договірними (вільними) роздрібними
цінами, товари згідно з додатком N 3 ( 997_430 ).
7. У зв'язку з подальшою лібералізацією ціноутворення
припинити встановлення надбавок на нові товари народного
споживання з індексами "Д" і "Н".
8. З метою підвищення рівня торговельного обслуговування
населення, забезпечення рівновигідності продажу дешевих і дорогих
товарів Державному комітетові СРСР по цінах спільно з
Міністерством торгівлі СРСР ввести одночасно з новими державними
роздрібними цінами нові торговельні знижки, диференційовані по
товарах народного споживання. При цьому встановити однакові
розміри знижок для підприємств роздрібної торгівлі і громадського
харчування.
Рекомендувати урядам республік уточнювати при необхідності
списки районів, організацій і підприємств, для яких надаються
підвищені торговельні знижки при постачанні товарів за державними
роздрібними цінами, а також переглянути розміри націнок у
громадському харчуванні у зв'язку з підвищенням оптових та
роздрібних цін і тарифів, внесків на соціальне страхування і
торговельних знижок.
Міністерству шляхів СРСР і Міністерству морського флоту СРСР
встановити нові націнки на продукцію і товари, які реалізуються у
вагонах-ресторанах і купе-буфетах, підприємствах громадського
харчування на суднах.
9. Міністерству шляхів СРСР, Міністерству цивільної авіації
СРСР, Міністерству морського флоту СРСР і Міністерству зв'язку
СРСР затвердити за погодженням з Державним комітетом СРСР по цінах
нові тарифи на пасажирські перевезення залізничним, авіаційним,
морським транспортом і послуги зв'язку.
10. Державному комітетові СРСР по цінах і республіканським
органам управління забезпечити доведення нових роздрібних цін до
всіх зацікавлених підприємств і організацій.
Державному комітетові СРСР по цінах, Міністерству фінансів
СРСР і Міністерству торгівлі СРСР встановити порядок переоцінки
товарів на дату введення в дію нових державних роздрібних,
регульованих і вільних цін. Кошти від переоцінки товарів
зараховуються в союзний бюджет і бюджети союзних республік у
рівних частках.
11. Встановити, що непродовольчі товари народного споживання,
на які діючі роздрібні ціни (за відрахуванням торговельних знижок)
нижчі від нових оптових цін, реалізуються
підприємствами виготовлювачами торговельним організаціям
(підприємствам), іншим споживачам за оптовими цінами (за винятком
товарів, які входять у номенклатуру продукції, що дотується за
рішеннями уряду СРСР і урядів республік), а населенню - за
оптовими цінами з торговельними надбавками у розмірі до 20
процентів (для районів Крайньої Півночі і прирівняних до них
віддалених та гірських районів - до 30 процентів).
12. Урядам республік, Державному комітетові СРСР по цінах
строго керуватися загальною політикою в галузі цін, посилити
контроль за додержанням встановленого порядку ціноутворення,
своєчасно скасовувати ціни, які формуються з порушенням діючого
законодавства, забезпечити невідворотність застосування
економічних санкцій до підприємств і організацій - порушників
державної дисципліни цін і вживати заходів щодо притягнення до
відповідальності осіб, винних у цих порушеннях.
II. У галузі соціального захисту населення
у зв'язку із зміною роздрібних цін
13. При проведенні комплексних заходів щодо соціального
захисту населення виходити з безумовного додержання конституційних
прав громадян СРСР на працю і справедливу оплату, їх рівності
перед законами і рівноправності громадян усіх республік.
Компенсацію населенню країни додаткових витрат, які викликані
зміною державних роздрібних цін, провести у відповідності з такими
основними принципами:
направлення на компенсації всіх коштів від подорожчання
основних продовольчих товарів, масових видів будівельних
матеріалів та меблів, а також інших непродовольчих товарів за
переліками, які визначаються республіками з урахуванням рівня
доходів різних соціальних верств і груп населення;
повної компенсації подорожчання товарів дитячого асортименту
з цільовим направленням відповідних коштів сім'ям з неповнолітніми
дітьми;
встановлення диференційованих по соціально-демографічних
групах населення розмірів компенсаційних виплат за рахунок бюджету
та інших джерел з пріоритетом матеріальної підтримки соціально
уразливих верств, насамперед дітей, учнівської молоді, інвалідів,
пенсіонерів, молодих, неповних та багатодітних сімей;
підвищення заробітної плати (оплати праці) працюючим з
одночасними зменшенням оподаткування прибутку підприємств
(колгоспів) і доходів громадян;
цільового направлення частини коштів, одержаних від
підвищення цін і тарифів, на додаткове підвищення рівня заробітної
плати працівників провідних професій сфери освіти, охорони
здоров'я та соціального забезпечення, культури і архівних установ;
підвищення діючих і введення нових стипендій студентській та
учнівській молоді;
збільшення розмірів грошового, продовольчого, речового та
інших видів матеріального забезпечення військовослужбовців;
підвищення розмірів усіх видів пенсій, допомоги та інших
соціальних виплат, а також розширення кола осіб, які користуються
матеріальною підтримкою держави, за рахунок коштів Фонду
соціального страхування СРСР і Пенсійного фонду СРСР;
повної компенсації підвищення витрат на соціальне
обслуговування населення в лікарнях, інтернатах, школах, будинках
для престарілих та інвалідів, дошкільних та інших закладах
соціальної сфери;
доповнення грошової компенсації малозабезпеченим верствам
населення різними видами соціальної, насамперед натуральної,
допомоги, що надається місцевими органами;
скасування поясної диференціації державних роздрібних цін на
продовольчі товари;
встановлення розмірів компенсаційних виплат з урахуванням
діючих районних коефіцієнтів до заробітної плати.
Встановити, що:
відповідно до Угоди Союзу РСР і республік з питань реформи
роздрібних цін та соціального захисту населення ( 997_430 )
розміри компенсаційних сум по республіках, краях і областях
визначаються виходячи з фактичного споживання населенням товарів і
послуг з державних ресурсів у 1990 році;
перші виплати компенсацій студентам і учням, пенсіонерам,
дітям, іншим особам, які одержують соціальні пенсії і допомогу,
провадяться заздалегідь, до строку, з якого вводяться нові ціни на
споживчі товари і послуги;
конкретні розміри і порядок компенсаційних виплат з
урахуванням регіональних умов і структури споживання
встановлюються республіканськими органами не нижче зазначених у
цій постанові гарантованих розмірів підвищення доходів відповідних
груп населення за умови введення нових роздрібних цін, виходячи з
рівнів, передбачених зазначеною Угодою Союзу РСР і республік
( 997_430 ) та цією постановою.
Порядок і мінімальні гарантовані розміри
підвищення доходів населення
Працюючим громадянам
14. Державним підприємствам, організаціям і установам
провести перегляд тарифних ставок та посадових окладів,
затверджених рішеннями уряду СРСР або інших органів за його
дорученням.
Ставки і оклади підвищуються в порядку і розмірах,
встановлених; адміністрацією підприємства за погодженням з
профспілковим комітетом з урахуванням викладених у пункті 13 цієї
постанови основних принципів компенсації і рішень урядів
республік, але не менш як на 60 карбованців на місяць.
У разі необхідності перші виплати провадити у вигляді
спеціальних доплат до заробітної плати за окремою відомістю в
абсолютних сумах з наступним включенням цих сум у ставки і оклади.
Рекомендувати колективним і кооперативним господарствам,
громадським організаціям, які застосовують державні тарифні ставки
і посадові оклади, підвищити оплату праці працюючих з урахуванням
принципів, встановлених цією постановою для державних підприємств
і організацій.
15. Надалі, до прийняття Верховною Радою СРСР законодавчих
актів про встановлення нового рівня мінімальної заробітної плати,
проведення реформи оплати праці і укладення тарифних угод між
адміністрацією підприємств і профспілками (чи іншим уповноваженим
трудовим колективом органом) на 1992 рік, вважати тарифні ставки і
посадові оклади, затверджені рішеннями уряду СРСР чи інших органів
за його дорученням і збільшені згідно з пунктом 14 цієї постанови
на 60 карбованців, державними гарантіями мінімальних рівнів оплати
праці для конкретних професійно-кваліфікаційних груп при
додержанні встановленої трудовим законодавством тривалості
робочого часу і виконанні працівником трудових обов'язків (норм
праці).
16. Встановити, що після підвищення ставок і окладів
відповідно до пункту 14 цієї постанови підприємства самостійно
встановлюють робітникам і службовцям підвищені тарифні ставки,
посадові оклади, зберігаючи при цьому діючі співвідношення в
розмірах ставок та окладів усередині категорій персоналу, а також
визначають види і розміри надбавок, доплат, премій та інших виплат
стимулюючого характеру, включаючи одноразову винагороду за вислугу
років, із збереженням за підприємствами раніше виділених коштів на
зазначені цілі.
Конкретні розміри ставок і окладів, а також надбавок, доплат
і премій для відповідних професійно-кваліфікаційних груп
працівників визначаються на підприємствах умовами колективних
договорів (тарифних угод).
Зазначені права реалізуються за рахунок і в межах коштів, що
направляються на оплату праці відповідно до Законів СРСР "Про
підприємства в СРСР" ( v1529400-90 ), "Про податки з підприємств,
об'єднань і організацій" ( v1560400-90 ) і "Про союзний бюджет на
1991 рік" ( v1892400-91 ). При цьому базовий фонд оплати праці, що
приймається для обчислення фонду споживання на 1991 рік,
збільшується на розмір мінімального підвищення ставок і окладів,
передбаченого пунктом 14 цієї постанови.
Підприємства, організації і установи, що фінансуються з
бюджетів, реалізують ці права в межах коштів, виділених на
зазначені цілі.
17. Встановити, що державні гарантії мінімальних рівнів
оплати праці і порядок підвищення ставок та окладів, передбачені
цією постановою, поширюються на працівників, які перебувають у
трудових відносинах на умовах найму з підприємствами,
організаціями і установами всіх форм власності.
18. Збільшити заробітну плату працівників провідних професій
сфери освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення,
культури і архівних установ, наблизивши її до рівня оплати праці
працівників виробничих галузей.
Випереджаючу компенсацію у зв'язку з підвищенням цін
виплачувати працівникам зазначених галузей (так само як і
працівникам інших галузей) у вигляді спеціальних доплат до
тарифних ставок і окладів у розмірі 60 карбованців на місяць по
окремій відомості.
Державному комітету СРСР по праці і соціальних питаннях
затвердити нові розміри тарифних ставок і окладів зазначеним
категоріям працівників, маючи на увазі підвищити їх у середньому в
1,6-1,7 раза (з урахуванням заходів, передбачених пунктом 14 цієї
постанови) проти встановлених раніше рішеннями уряду СРСР та інших
органів за його дорученням.
19. Уряди республік можуть підвищувати діючий граничний
розмір заробітку (300 карбованців) для нарахування коефіцієнтів
(районних, за роботу у високогірних, пустельних та безводних
районах) і процентних надбавок до заробітної плати за безперервний
стаж роботи у північних і східних регіонах країни на суму розміру
гарантій підвищення доходів населення у зв'язку із зростанням цін,
встановлюваних республіками.
Сім'ям з дітьми
20. З метою збереження життєвого рівня сімей з дітьми
збільшити діючі розміри соціальної допомоги таким сім'ям у
середньому в 1,6-1,8 раза, а також ввести спеціальні компенсації
на дітей віком до 16 років, які раніше не одержували допомоги, а
на студентів і учнів, які не одержують стипендій, - віком до 18
років.
21. Вважати доцільним зберегти існуючий порядок обчислення
розмірів соціальних виплат у процентному відношенні до
встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Надалі до
затвердження нового рівня мінімальної заробітної плати встановити
такі державні гарантії мінімальних розмірів діючої допомоги
сім'ям, які мають дітей:
а) 250 карбованців - одноразової допомоги при народженні
кожної дитини;
б) 110 карбованців - щомісячної допомоги:
по догляду за дитиною до досягнення нею віку півтора року
працюючим матерям, які мають річний стаж роботи (жінкам, які не
досягли 18 років, - незалежно від стажу), а також матерям, які
навчаються з відривом від виробництва. При народженні двох та
більше дітей допомога виплачується на кожну дитину;
на дітей військовослужбовців строкової служби;
на дітей, які перебувають під опікою (піклуванням);
на дітей одиноким матерям (вдовам, вдівцям) з колишніх
вихованців дитячих будинків (шкіл-інтернатів);
на дітей віком до 16 років, інфікованих вірусом імунодефіциту
людини або хворих на СНІД;
в) 90 карбованців - щомісячної допомоги:
одиноким матерям, які мають дітей віком від 6 до 16 років
(студентів і учнів, які не одержують стипендію, - до 18 років);
на дітей віком від 6 до 18 років, батьки яких ухиляються від
сплати аліментів, або в інших випадках, передбачених
законодавством, коли стягування аліментів неможливе;
г) 80 карбованців - щомісячної допомоги:
по догляду за дитиною до досягнення нею віку півтора року
працюючим жінкам, які не мають річного стажу роботи, і непрацюючим
жінкам. При народженні двох та більше дітей допомога виплачується
на кожну дитину;
на дітей віком від півтора до 6 років. При цьому збільшити у
два рази межу сукупного доходу на члена сім'ї, що дає право на
допомогу, встановивши його у чотириразовому розмірі мінімальної
заробітної плати;
одиноким матерям, які мають дітей віком до 6 років;
на дітей віком до 6 років, батьки яких ухиляються від сплати
аліментів, або в інших випадках, передбачених законодавством, коли
стягнення аліментів неможливе.
22. Встановити щомісячні виплати на дітей, які не одержують
допомоги і пенсій за діючою системою соціального забезпечення, в
розмірі 40 карбованців на дітей віком до 16 років (студентів і
учнів, які не одержують стипендії, - до 18 років).
23. Ввести компенсаційні виплати сім'ям в неповнолітніми
дітьми у зв'язку з істотним подорожчанням товарів дитячого
асортименту в таких розмірах з розрахунку на рік:
для дітей віком до 6 років - не менше 200 карбованців;
для дітей віком від 6 до 13 років - не менше 240 карбованців;
для дітей віком від 13 до 18 років - не менше 280
карбованців.
Рекомендувати виплату зазначеної компенсації провадити
щоквартально рівними частками.
24. Виплата компенсацій, встановлених пунктами 21, 22 і 23
цієї постанови, провадиться за місцем основної роботи матері, а в
разі, якщо мати не працює, - за місцем основної роботи батька або
осіб, які замінюють батьків. В інших випадках компенсації
виплачуються в органах соціального забезпечення за місцем
проживання батьків з дитиною або осіб, які замінюють батьків.
Виплати, встановлені в пунктах 22 і 23 цієї постанови,
провадити сім'ям з дітьми, чий сукупний доход на члена сім'ї не
перевищує чотириразового розміру мінімальної заробітної плати.
Виплата належних допомоги і компенсацій провадиться
одночасно.
Виплати провадяться за рахунок коштів:
а) Пенсійного фонду:
щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею
віку півтора року і допомоги на дітей від півтора до 6 років;
допомоги на дітей військовослужбовців строкової служби;
допомоги на дітей віком до 16 років, інфікованих вірусом
імунодефіциту людини або хворих на СНІД;
б) Фонду соціального страхування - одноразової допомоги при
народженні кожної дитини;
в) республіканських бюджетів:
щомісячної допомоги на дітей одиноким матерям (вдовам,
вдівцям) з числа колишніх вихованців дитячих будинків
(шкіл-інтернатів);
одиноким матерям, які мають дітей віком від 6 до 16 років
(студентів і учнів, які не одержують стипендії, - до 18 років) і
які мають дітей віком до 6 років;
щомісячних виплат на дітей, які не одержують допомоги і
пенсій за діючою системою соціального забезпечення;
виплат сім'ям з неповнолітніми дітьми у зв'язку з істотним
подорожчанням товарів дитячого асортименту;
г) місцевих бюджетів - щомісячної допомоги на дітей, які
перебувають під опікою (піклуванням). Виплата провадиться органами
народної освіти.
Виплата допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати
аліментів, або в інших випадках, передбачених законодавством, коли
стягнення аліментів неможливе, провадиться за рахунок коштів для
виплати тимчасової допомоги на неповнолітніх дітей.
Студентській і учнівській молоді
25. Як компенсацію зростання роздрібних цін підвищити розміри
стипендій студентам вищих, учням середніх спеціальних і
професійно-технічних навчальних закладів, зберігши при цьому
абсолютні розміри надбавок за успіхи в навчанні, що виплачуються
до стипендії, встановленої відповідно до постанови Ради Міністрів
СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ від 7 квітня 1990 р. N 330.
Встановити стипендії у вищих навчальних закладах:
встигаючим студентам у розмірі 120 карбованців на місяць, у
тому числі тим, які мають тільки добрі, а також тільки добрі і
відмінні оцінки, - 135 карбованців, а тільки відмінні оцінки - 150
карбованців на місяць;
студентам з числа дітей-сиріт і дітей, які залишились без
опікування батьків, у розмірі 160 карбованців на місяць, у тому
числі студентам, які мають тільки добрі, а також тільки добрі і
відмінні оцінки, - 185 карбованців, а тільки відмінні оцінки, -
210 карбованців на місяць;
студентам з числа дітей-сиріт і дітей, які залишились без
опікування батьків і які перебувають на державному забезпеченні, в
розмірі 100 карбованців на місяць, у тому числі студентам, які
мають тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні оцінки, - 115
карбованців, а тільки відмінні оцінки, - 130 карбованців на
місяць;
студентам, які перебувають відповідно до рішень уряду СРСР на
повному державному забезпеченні, в розмірі 50 карбованців на
місяць, у тому числі студентам, які мають тільки добрі, а також
тільки добрі і відмінні оцінки, - 65 карбованців, а тільки
відмінні оцінки, - 80 карбованців на місяць;
студентам з числа колишніх військовослужбовців, що стали
інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи
захворювання, які вони дістали при виконанні інтернаціонального
обов'язку, в розмірі 180 карбованців на місяць, у тому числі
студентам, які мають тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні
оцінки, - 195 карбованців, а тільки відмінні оцінки, - 210
карбованців на місяць;
учням підготовчих відділень у розмірі 80 карбованців на
місяць;
надбавки до стипендій студентам, які проходять військову
підготовку у вищих навчальних закладах за програмою офіцерів
запасу, виплачуються, виходячи з розмірів стипендій, встановлених
постановою Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ від
7 квітня 1990 р. N 330.
Встановити стипендії в середніх спеціальних навчальних
закладах:
устигаючим учням у розмірі 100 карбованців на місяць, у тому
числі учням, які мають тільки добрі, а також тільки добрі і
відмінні оцінки, - 110 карбованців, а тільки відмінні оцінки, -
125 карбованців на місяць;
учням з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без
опікування батьків, у розмірі 160 карбованців на місяць, у тому
числі учням, які мають тільки добрі, а також тільки добрі і
відмінні оцінки, - 185 карбованців, а тільки відмінні оцінки, -
210 карбованців на місяць;
учням з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без
опікування батьків і перебувають на державному забезпеченні, у
розмірі 80 карбованців на місяць, у тому числі учням, які мають
тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні оцінки, - 90
карбованців, а тільки відмінні оцінки - 105 карбованців на місяць;
учням, які перебувають відповідно до рішень Уряду СРСР на
повному державному забезпеченні, в розмірі 40 карбованців на
місяць, у тому числі учням, які мають тільки добрі, а також тільки
добрі і відмінні оцінки, - 50 карбованців, а тільки відмінні
оцінки, - 65 карбованців на місяць;
учням з числа колишніх військовослужбовців, які стали
інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або
захворювання, одержаних при виконанні інтернаціонального
обов'язку, у розмірі 180 карбованців на місяць, у тому числі
учням, які мають тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні
оцінки, - 195 карбованців, а тільки відмінні оцінки, - 210
карбованців на місяць.
Встановити стипендії у професійно-технічних навчальних
закладах:
устигаючим учням всіх типів професійно-технічних навчальних
закладів (крім тих, яких готують до роботи у
сільськогосподарському виробництві, водогосподарському будівництві
і лісовому господарстві) з строком навчання не більше 10 місяців у
розмірі 80 карбованців на місяць, у тому числі учням, які мають
тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні оцінки, - 90
карбованців, а тільки відмінні оцінки, - 100 карбованців на
місяць, а учням з числа дітей військовослужбовців, які загинули, і
осіб прирівняних до інвалідів Великої Вітчизняної війни I і II
груп, у розмірі 90 карбованців на місяць, у тому числі учням, які
мають тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні оцінки, - 100
карбованців, а тільки відмінні оцінки, - 110 карбованців на
місяць;
устигаючим учням всіх типів професійно-технічних навчальних
закладів з строком навчання не менше 10 місяців, які відповідно до
рішень Уряду СРСР забезпечуються обмундируванням і харчуванням у
розмірі 40 карбованців на місяць, у тому числі учням, які мають
тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні оцінки, - 45
карбованців на місяць, а тільки відмінні оцінки, - 50 карбованців
на місяць; учням з числа сімейних у розмірі 50 карбованців на
місяць, у тому числі учням, які мають тільки добрі, а також тільки
добрі і відмінні оцінки, - 55 карбованців, а тільки відмінні
оцінки, - 60 карбованців на місяць; учням з числа дітей
військовослужбовців, які загинули, і осіб прирівняних до інвалідів
Великої Вітчизняної війни I і II груп - у розмірі 60 карбованців
на місяць, у тому числі учням, які мають тільки добрі, а також
тільки добрі і відмінні оцінки, - 70 карбованців, а тільки
відмінні оцінки, - 85 карбованців на місяць; учням з числа
сімейних - в розмірі 70 карбованців на місяць, у тому числі учням,
які мають тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні оцінки, -
80 карбованців, а тільки відмінні оцінки, - 95 карбованців на
місяць.
Учням з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без
опікування батьків, які перебувають на державному забезпеченні, в
розмірі 80 карбованців на місяць, у тому числі учням, які мають
тільки добрі, а також тільки добрі і відмінні оцінки, - 90
карбованців, а тільки відмінні оцінки, - 105 карбованців на
місяць.
Підвищити діючі розміри стипендії аспірантам і докторантам на
60 карбованців на місяць.
Встановити, що учнівській і студентській молоді, яка одержує
стипендії, нові розміри яких не визначені цією постановою,
виплачується компенсація: у вищих учбових закладах - 60
карбованців на місяць і в середніх спеціальних учбових закладах -
55 карбованців на місяць. Державному комітету СРСР по народній
освіті, Державному комітету СРСР по праці і соціальних питаннях
спільно з Міністерством фінансів СРСР підготувати і в місячний
строк подати в Кабінет Міністрів СРСР пропозиції про розміри
стипендій зазначеній категорії молоді.
Пенсіонерам інвалідам і членам сімей,
які втратили годувальника
26. Для компенсації зростання цін підвищити непрацюючим
пенсіонерам пенсії по старості, за вислугу років, по інвалідності,
в разі втрати годувальника, соціальні пенсії, а також надбавки на
непрацездатних членів сім'ї, які перебувають на утриманні
непрацюючих пенсіонерів і не одержують компенсацій на інших
підставах, на 65 карбованців на місяць.
Дітям - круглим сиротам збільшити пенсії в разі втрати
годувальника у дворазовому розмірі зазначеного підвищення.
Компенсаційні виплати у зв'язку з реформою роздрібних цін
працюючим пенсіонерам проводити в порядку, встановленому для
робітників і службовців.
Державному комітету СРСР по праці і соціальних питаннях,
Міністерству фінансів СРСР з участю Загальної Конфедерації
профспілок СРСР, Міністерства оборони СРСР, Міністерства
внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР у місячний
строк подати пропозиції про порядок обчислення середньомісячного
заробітку для призначення пенсії у зв'язку із збільшенням тарифних
ставок і посадових окладів, пов'язаних з компенсацією підвищення
роздрібних цін, а також про порядок обчислення пенсій
військовослужбовцям і особам рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ з урахуванням запровадження
компенсаційних виплат.
27. Урядам республік розглянути питання про розміри і порядок
компенсації за рахунок коштів республіканських бюджетів витрат, що
стосуються реалізації соціально-побутових пільг, у тому числі щодо
придбання транспортних засобів, встановлених діючим законодавством
Інвалідам, а також капітального ремонту транспортних засобів
ветеранам війни і праці, іншим категоріям громадян, а також про
порядок пов'язаних з цим розрахунків між відповідними органами
(організаціями).
28. Рекомендувати урядам республік і місцевим радам народних
депутатів доповнювати грошові компенсації малозабезпеченим
верствам населення різними видами соціальної допомоги (у тому
числі натуральної) - наданням пільг при оподаткуванні, наданні
комунальних і соціальних послуг, виділенням земельних ділянок,
садових будиночків на пільгових умовах, видачею наборів
продовольчих і промислових товарів першої необхідності особливо
для дітей, інвалідів, пенсіонерів та інших соціально незахищених
верств населення з частковою компенсацією їх вартості або
безплатно, оплатою рахунків за ліки і товари спеціального
призначення для інвалідів і престарілих, безплатним харчуванням,
наданням пільг за користування міським і приміським транспортом та
іншими видами допомоги.
Військовослужбовцям
29. Збільшити з 1 травня 1991 р. розміри посадових окладів:
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби на 80 карбованців на
місяць, рядовому і начальницькому складу органів внутрішніх справ
- на 60 карбованців на місяць;
військовослужбовцям строкової служби, суворовцям, нахімовцям,
музикантським вихованцям і курсантам - на 20 карбованців на
місяць, слухачам військово-навчальних закладів, які не мають
офіцерських звань, - на 60 карбованців на місяць.
На період з дня підвищення державних роздрібних цін і до
1 травня 1991 р. цим особам провадиться виплата грошової
компенсації виходячи із зазначених розмірів.
Військовим будівельникам компенсація виплачується в розмірі
60 карбованців на місяць.
30. Збільшити витрати на продовольче, речове, медичне та інші
види матеріального забезпечення військовослужбовців, військових
будівельників рядового і начальницького складу, робітників і
службовців, пенсіонерів Міністерства оборони СРСР, Міністерства
внутрішніх справ СРСР, Комітету державної безпеки СРСР,
залізничних військ і Військово-відбудовного управління
Міністерства зв'язку СРСР у розмірах, що компенсували б підвищення
цін на ці види матеріального забезпечення.
31. Ввести компенсаційні виплати непрацюючим дружинам
військовослужбовців, рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ у віддалених гарнізонах і місцевостях, де
відсутня можливість їх працевлаштування (порядок і умови
віднесення військових частин, установ, органів внутрішніх справ до
числа дислокованих у віддалених гарнізонах і місцевостях
встановлюються Міністерством оборони СРСР, Міністерством
внутрішніх справ СРСР і Комітетом державної безпеки СРСР за
погодженням з Державним комітетом СРСР по праці і соціальних
питаннях та Міністерством фінансів СРСР).
Компенсаційні виплати непрацюючим дружинам зазначених осіб
провадяться в розмірі 60 карбованців на місяць за місцем служби
чоловіка.
32. Компенсаційні виплати робітникам і службовцям,
непрацюючим і працюючим пенсіонерам Міністерства оборони СРСР,
Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки
СРСР провадяться у порядку і на умовах, встановлених для
працівників народного господарства і пенсіонерів.
33. Підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям, а
також рядовому і начальницькому складу, заробітної плати
робітникам і службовцям, пенсій непрацюючим пенсіонерам
Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР,
Комітету державної безпеки СРСР, залізничних військ і
Військово-відбудовного управління Міністерства зв'язку СРСР,
виплати допомоги сім'ям з дітьми цих категорій провадяться в
порядку і розмірах, встановлених цією постановою, з урахуванням
рішень з цих питань, прийнятих республіканськими урядовими
органами.
Міністерству фінансів СРСР спільно з зазначеними
міністерствами і Комітетом визначити порядок, розмір та умови
виплати компенсацій.
Безробітним
34. Громадянам, які втратили роботу і заробіток (трудовий
доход), зареєстрованим у державній службі зайнятості як особи, що
шукають роботу, в період професійної підготовки, підвищення
кваліфікації або перепідготовки на додаток до стипендії
виплачується компенсація в розмірі 50 карбованців на місяць на
весь період навчання.
Громадянам, визнаним у встановленому порядку безробітними,
додатково до допомоги по безробіттю виплачується компенсація в
розмірі 50 карбованців на місяць. Тривалість виплати компенсації
встановлюється відповідно до статті 28 Основ законодавства Союзу
РСР і республік про зайнятість населення.
Інші компенсаційні заходи
35. Міністерству фінансів СРСР спільно з Державним комітетом
СРСР по народній освіті, Міністерством охорони здоров'я СРСР,
Міністерством культури СРСР, іншими зацікавленими міністерствами і
відомствами СРСР підвищити грошові норми витрат на харчування,
придбання м'якого інвентаря і обмундирування, предметів
культурно-побутового та господарського призначення і на навчальні
цілі в лікарнях, поліклініках, дитячих дошкільних закладах,
школах, дитячих будинках та інтернатах, будинках-інтернатах для
престарілих і інвалідів та інших організаціях, які перебувають у
союзному віданні. Забезпечити своєчасне фінансування цих установ і
організацій відповідно до підвищених норм.
Рекомендувати урядам республік забезпечити своєчасне
проведення аналогічної роботи для зазначених установ, які
фінансуються з республіканських і місцевих бюджетів.
36. Збільшити тарифні ставки і посадові оклади особам, які
утримуються у виправно-трудових установах, у розмірі не менш як на
60 карбованців на місяць. Із сум підвищення заробітної плати
зазначених осіб не відраховуються кошти на часткове відшкодування
витрат по утриманню цих установ.
37. Виходячи з того, що компенсаційні виплати населенню у
зв'язку з підвищенням цін не повинні бути вилучені системою
оподаткування доходів громадян і прибутку підприємств,
Міністерству фінансів СРСР і Міністерству юстиції СРСР підготувати
пропозиції про внесення змін до Закону СРСР "Про прибутковий
податок з громадян СРСР, іноземних громадян та осіб без
громадянства", до Закону СРСР "Про податки з підприємств,
об'єднань та організацій" ( v1560400-90 ) і постанови Верховної
Ради СРСР "Про порядок введення в дію Закону СРСР "Про податки з
підприємств, об'єднань та організацій", маючи на увазі підвищити
розмір місячної заробітної плати та інших доходів громадян, що не
підлягають оподаткуванню, до 160 карбованців включно і знизити
розміри ставок прибуткового податку з доходів громадян, які
перевищують 160 карбованців на місяць, застосовуючи при цьому
прогресивну шкалу податків понад 13 процентів з доходу більше 1000
карбованців на місяць, замість раніше встановлених 700
карбованців; знизити ставки податку на прибуток з підприємств і
організацій до 35 процентів, а також підвищити граничний рівень
віднесеної на собівартість продукції середньомісячної заробітної
плати працівників, зайнятих в основній діяльності підприємств, до
480 карбованців.
38. Взяти до відома, що Держбанком СРСР і Ощадним банком СРСР
за погодженням з Кабінетом міністрів СРСР будуть здійснені заходи
щодо компенсації за станом на 1 березня 1991 р. втрат власникам
вкладів і сертифікатів, а Міністерством фінансів СРСР - власникам
державних цінних паперів, розміщуваних серед населення, у зв'язку
з одноразовим підвищенням роздрібних цін.
39. Встановити, що в районах і місцевостях, де застосовуються
коефіцієнти до заробітної плати за проживання у важких
природно-кліматичних умовах, нововстановлені і підвищені
відповідно до цієї постанови стипендії та допомога, а також
компенсації до пенсій, допомоги і стипендій виплачуються з
урахуванням коефіцієнтів, застосовуваних для працівників
невиробничих галузей.
40. Утворити єдиний союзно-республіканський фінансовий фонд
соціальної підтримки населення за рахунок частини коштів,
одержаних від підвищення роздрібних цін, для забезпечення
встановлених мінімальних компенсаційних виплат населенню в усіх
республіках, а також військовослужбовцям та іншим громадянам, які
одержують доходи за рахунок коштів союзного бюджету.
Доручити Міністерству фінансів СРСР, Держплану СРСР,
Державному комітетові СРСР по цінах і Державному комітетові СРСР
по праці і соціальних питаннях спільно з урядами республік внести
у двотижневий строк пропозиції про розміри і порядок утворення та
витрачання коштів зазначеного фонду.
У зв'язку з підвищенням розмірів усіх видів пенсій і допомоги
Міністерству фінансів СРСР спільно з Пенсійним фондом СРСР і
Фондом соціального страхування СРСР визначити порядок
відшкодування цим фондам додаткових затрат на виплату компенсацій.
41. Керуючись Угодою Союзу РСР і республік з питань реформи
роздрібних цін і соціального захисту населення ( 997_430 ), урядам
республік, виконкомам місцевих рад народних депутатів при
переоцінці товарів у зв'язку з введенням у дію нових державних
роздрібних, регульованих і вільних цін та здійсненням заходів щодо
компенсаційних виплат населенню забезпечити строге проведення в
життя принципів реформи роздрібних цін і соціального захисту
населення, своєчасно запобігати можливим зловживанням.
42. Оплату праці працівників установ банків і підприємств
зв'язку, органів соціального забезпечення, які безпосередньо
здійснюють розрахунки і видачу коштів на компенсації у зв'язку з
реформою роздрібних цін за роботу понад встановлену тривалість
робочого часу і в святкові дні провадити відповідно до статей 40 і
41 Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю.
43. Державному комітетові СРСР по цінах і Державному
комітетові СРСР по праці і соціальних питаннях спільно з
Міністерством юстиції СРСР і Міністерством фінансів СРСР подати в
місячний строк у Кабінет міністрів СРСР пропозиції про приведення
рішень уряду СРСР у відповідність з цією постановою.
44. Державному комітетові СРСР по статистиці і Міністерству
фінансів СРСР спільно з Державним комітетом СРСР по цінах із
залученням Держбанку СРСР, Пенсійного фонду СРСР і Фонду
соціального страхування СРСР у двотижневий строк розробити систему
обліку і організувати збирання інформації про зміну виручки за
товари і послуги у зв'язку з підвищенням роздрібних цін, доходів
бюджету і компенсаційних виплат населенню.
Зобов'язати підприємства та установи незалежно від відомчої
підпорядкованості і форм власності надавати необхідну інформацію
понад встановлені форми статистичної звітності.
45. Державному комітетові СРСР по цінах, Державному
комітетові СРСР по праці і соціальних питаннях, Держплану СРСР і
Міністерству фінансів СРСР давати і в необхідних випадках
роз'яснення про порядок застосування цієї постанови.
46. Міністерству фінансів СРСР подати пропозиції щодо
уточнення доходів і видатків союзного бюджету на 1991 рік та
внесенню змін і доповнень до Закону СРСР "Про союзний бюджет на
1991 рік" ( v1892400-91 ).
Прем'єр-міністр В.ПАВЛОВ
Керуючий справами М.ШКАБАРДНЯ
