Про інформацію Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім"ї, материнства і дитинства "Про додержання вимог законодавства про охорону здоров"я в частині організації санаторного лікування дітей"

                        П О С Т А Н О В А
             ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
      Про інформацію Комісії Верховної Ради Української РСР
          у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і
          дитинства "Про додержання вимог законодавства
            про охорону здоров'я в частині організації
                   санаторного лікування дітей"
      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 3, ст. 12 )
 
     Президія      Верховної        Ради       Української     РСР
п о с т а н о в л я є:
     1. З  висновками  Комісії  Верховної  Ради  Української РСР у
справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства, викладеними
в  інформації  "Про  додержання  вимог  законодавства  про охорону
здоров'я  в  частині  організації  санаторного  лікування  дітей",
погодитись.
     2. Враховуючи    виняткову   соціально-політичну   значимість
порушених Комісією питань,  наявність серйозних недоліків у роботі
органів  державного  управління  в організації санаторно-курортної
допомоги дітям,  матеріали Комісії надіслати Раді  Міністрів  УРСР
для вжиття необхідних заходів (додаються).
 
 
 Голова Верховної Ради Української РСР                   Л.КРАВЧУК
 
 м. Київ, 24 грудня 1990 року
          N 576-XII
 
          Про додержання вимог законодавства про охорону
            здоров'я в частині організації санаторного
                         лікування дітей
 
     Комісія Верховної  Ради  Української  РСР  у  справах  жінок,
охорони сім'ї,  материнства  і  дитинства  разом  з  Міністерством
охорони здоров'я УРСР,  Міністерством народної освіти УРСР,  Радою
федерації незалежних професійних спілок  України  розглянула  стан
додержання  вимог  законодавства  про  охорону  здоров'я в частині
організації санаторного лікування дітей.
     Члени Комісії  зазначили,  що,  незважаючи  на  заходи,   які
вживаються  в  республіці на виконання прийнятих урядом постанов з
цього питання, стан санаторно-курортної допомоги дітям залишається
вкрай незадовільним.
     Як свідчать  факти,  хронічна  захворюваність  дітей зростає.
Протягом п'яти років число дітей,  що перебувають  під  лікарським
наглядом,    збільшилося    майже   на   півмільйона   і   досягло
2,7 млн. чоловік.   Водночас  мережа  та  ліжковий   фонд  дитячих
санаторних   закладів   не   тільки   не   збільшилися,  а  навіть
скоротилися.
     Наявний ліжковий фонд не відповідає потребам як за кількістю,
так і за  профілем  і  спеціалізацією.  Лікувально-оздоровча  база
дитячих  санаторіїв  дозволяє  нині  охопити санаторним лікуванням
лише 1 процент  дітей  із  захворюваннями  дерматологічної  групи,
близько   5   -   психоневрологічної,  14  -  ортопедичної,  15  -
кардіологічної і 17 процентів гастроентерологічної груп.
     Загострюється проблема  забезпечення  санаторним   лікуванням
дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.  Завдання, визначені
постановами  державних  органів,  щодо  переведення  90  процентів
будинків  відпочинку  і  пансіонатів  на  обслуговування батьків з
дітьми, в тому числі перепрофілювання 16 пансіонатів в оздоровниці
для дітей раннього віку з матерями, не виконано. із 508 санаторіїв
та пансіонатів з лікуванням, розташованих на території республіки,
до цього підготовлені тільки 8 на 5,8 тисячі ліжкомісць.
     Практика організації влітку поточного року оздоровлення дітей
з матерями навіть з потерпілих від аварії  на  Чорнобильській  АЕС
областей,  ще раз засвідчила, що в республіці не створено умов для
їх оздоровлення.  Майже кожна третя путівка для матерів з дітьми і
вагітних  жінок  пропонувалася  на  бази  відпочинку,  де відсутнє
лікування і  не  забезпечується  належний  медичний  нагляд.  Тому
значні  матеріальні,  фінансові,  трудові  затрати  на  проведення
оздоровчих заходів у багатьох випадках виявились малоефективними.
     Відсутність можливості оздоровити дітей у санаторних закладах
призводить до постійного зростання числа сімей,  які виїжджають на
курорти  самостійно,  що  не  тільки  ускладнює   організацію   їх
лікування,  харчування  і  побуту,  а  й призводить до загострення
соціально-політичної ситуації в цих регіонах.
     Майже дві третини санаторного ліжкового  фонду  розгорнуто  в
оздоровчих закладах місцевого підпорядкування, переважна більшість
яких не має належної матеріальної і лікувальної бази.  Близько  80
процентів    дитячих    санаторіїв   розміщено   в   пристосованих
приміщеннях,  кожний  четвертий   заклад   не   має   центрального
водопостачання  й  опалення.  Накреслені постановою Ради Міністрів
УРСР  від  14  листопада  1985   року   заходи   щодо   поліпшення
матеріальної  бази дитячих санаторіїв кардинально цієї проблеми не
вирішили. У багатьох випадках виконання постанови не забезпечено.
     Особливо непокоїть те,  що в умовах  загострення  екологічної
ситуації,  зростання  захворюваності  дітей  під впливом наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС в республіці  слабо  використовуються
значні  запаси унікальних мінеральних джерел Карпатського регіону,
які можуть з успіхом  застосовуватись  для  реабілітації  здоров'я
дітей,  що  отримали підвищені дози радіоактивного опромінення,  а
також тих, хто має гастроентерологічні та урологічні захворювання,
порушення  ендокринної та кровотворної систем.  Не передбачає змін
на краще з цих питань і постанова Ради Міністрів  Української  РСР
від  23  серпня  1990 року N 228,  згідно з якою переважна частина
матеріальних  і  фінансових  ресурсів  спрямовується  на   дальший
розвиток   дитячих   санаторних   закладів  у  південному  регіоні
республіки,  де вже зосереджено  майже  50  процентів  ліжко-місць
дитячих  санаторіїв.  А  будівництво  жодного дитячого оздоровчого
закладу на  курортах  Закарпатської,  Івано-Франківської  областей
знову не планується.
     Нераціонально, на  думку  Комісії,  витрачати  значні  кошти,
передбачені зазначеною постановою, на будівництво та реконструкцію
оздоровниць  для  дітей  і матерів з дітьми в областях,  території
яких радіаційно забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Результати безпосереднього вивчення на місцях стану справ свідчать
про відсутність попиту населення на оздоровлення дітей у  місцевих
санаторіях, піонерських таборах санаторного типу цього регіону.
     Не забезпечується  виконання  завдань,  доведених постановами
Ради Міністрів  УРСР  (постанова  N 315 ( 315-89-п ) від 14 грудня
1989  року  та  N  127  від  9  червня   1990   року)   виконкомам
Житомирської,  Київської,  Ровенської,  Черкаської,  Чернігівської
обласних Рад  народних  депутатів,  по  розміщенню  оздоровниць  в
екологічно   чистих  зонах.  Звернення  зазначених  виконкомів  до
органів державного управління інших областей з  цього  приводу  не
завжди знаходять підтримку.
     На засіданні   Комісії  зазначалося,  що  незадовільний  стан
організації санаторно-курортної  допомоги  дітям   значною   мірою
зумовлений  тим,  що  Міністерство  охорони  здоров'я  УРСР не має
науково обгрунтованої,  соціально й економічно виваженої концепції
її   становлення.   Виконкоми  обласних  Рад  народних  депутатів,
Міністерство охорони здоров'я УРСР і Міністерство народної  освіти
УРСР повільно усувають прояви формального, байдужого, а подекуди й
безвідповідального   ставлення   до   оздоровлення   дітей.   Уряд
республіки по-примиренському ставиться до фактів невиконання своїх
розпоряджень і не забезпечує організаційного  виконання  прийнятих
рішень.
     За наслідками   обговорення   зазначеного   питання   Комісія
надіслала  заінтересованим  міністерствам   і   відомствам   деякі
рекомендації  щодо  поліпшення  організації  санаторного лікування
дітей.
     Водночас, враховуючи   виняткову   соціальну   і    політичну
важливість   порушеної   проблеми,  Комісія  вважає  за  необхідне
доручити  Раді  Міністрів  УРСР  розробити   спеціальну   програму
розвитку  в  тринадцятій  п'ятирічці  санаторно-курортної допомоги
дітям з цільовим фінансовим і ресурсним її забезпеченням.
     Складовою частиною такої програми мають бути:
     спорудження в  кожній  екологічно  чистій  області   типового
дитячого  багатопрофільного  санаторію з наступним утриманням його
за  рахунок  місцевого  бюджету.   За   попередніми   підрахунками
будівництво такого об'єкту становить 5-6 млн. карбованців;
     будівництво оздоровниць  для  матерів з дітьми в Карпатському
регіоні, передусім для жителів районів, що потерпіли від аварії на
Чорнобильській АЕС. Забезпечення завершення довгобудов санаторіїв,
що  зводяться  тут  підприємствами  союзних  та   республіканських
міністерств і відомств, та відповідна їх спеціалізація. Затрати на
проведення цих робіт доречно провести за  рахунок  програми  "Діти
Чорнобиля";
     реорганізація значної         частини        загальноосвітніх
шкіл-інтернатів,  які виконали свою  первинну  соціальну  роль,  у
санаторні  школи-інтернати  для  хворих  дітей  та профілювання їх
відповідно до структури дитячої захворюваності;
     здійснення заходів  по   перепрофілюванню   частини   дитячих
санаторіїв та санаторних шкіл-інтернатів туберкульозного профілю в
оздоровчі  заклади  для   дітей   з   найбільш   поширеними   нині
захворюваннями.
     Просимо розглянути.
 
 
 Голова Комісії                                     Г.ХОДОРОВСЬКИЙ