Якщо та або інша обтяжуюча обставина передбачена в диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу як одна з ознак злочину, вона не може враховуватися при призначенні покарання за нього

               ПРЕЗИДІЯ ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
 
 від 28.08.85
 
 
 
                             (Витяг)
 
     Вироком Мостиського районного народного суду В.  засуджено за
ст. 17,  ч.  2 ст. 154 КК України ( 2001-05, 2002-05 ) до чотирьох
років позбавлення  волі  у  виправно-трудовій  колонії  посиленого
режиму з конфіскацією всього майна.
     При розгляді  справи в касаційному порядку вирок залишено без
зміни.
     За протестом   першого   заступника  Голови  Верховного  Суду
України ці судові рішення змінено з таких підстав.
     Суд вірно   встановив  фактичні  обставини  злочину,  і  його
висновок  про  доведеність  вини  В.  у   замаху   на   спекуляцію
підтверджується  зібраними  в  справі  доказами.  Ці  злочинні дії
правильно кваліфіковані  за  ст.  17,  ч.  2  ст.  154  КК України
( 2001-05,  2002-05 ).  Разом з тим, обираючи міру покарання, суд,
як  зазначено  у вироку,  врахував,  що засуджений вчинив замах на
спекуляцію з корисливих мотивів,  і крім того,  під час допиту  як
обвинуваченого змінив свої попередні показання.
     Проте остання  обставина  не передбачена законом як обтяжуюча
відповідальність.  Виходячи з того,  що  диспозицією  ст.  154  КК
України ( 2002-05 ) вже передбачено відповідальність за корисливий
мотив, ця обставина також не повинна враховуватися при призначенні
міри покарання.
     Суд хоч і послався у  вироку  на  те,  що  засуджений  вперше
притягнутий    до    кримінальної    відповідальності,   позитивно
характеризується,  має на утриманні двох дітей,  проте питання про
можливість  його  виправлення  та  перевиховання  без ізоляції від
суспільства за умови  здійснення  постійного  нагляду  за  ним  не
обговорив.
     Президія обласного суду виключила з вироку посилання суду  на
не  передбачену  законом  обтяжуючу обставину і пом'якшила основну
міру призначеного В.  покарання до трьох  років  позбавлення  волі
умовно з обов'язковим залученням до праці.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",  N 4, 1993
р.