Рекомендація N 1
Всесвітньої конференції
щодо політики у сфері культури
"Збереження культурної самобутності
та сприяння її розвиткові"
Конференція,
вважаючи, що питання про повагу, збереження і сприяння
розвиткові національної культурної самобутності є одним із питань
першочергової ваги, оскільки воно відображає загальне прагнення
країн, що розвиваються;
визнаючи, що культурна самобутність відображається не тільки
у певних формах і стилях, характерних для національної культури й
мистецтва, а також у національних духовних цінностях, етиці,
звичаях і звичках народу в цілому;
керуючись ідеєю, проголошеною в Декларації принципів
міжнародного культурного співробітництва ( 995_067 ), яку прийняла
Генеральна конференція ЮНЕСКО на своїй чотирнадцятій сесії в
листопаді 1966 року, про те, що "кожній культурі властиві
достоїнства і цінності, які належить поважати і зберігати", а
"розвиток власної культури є правом та обов'язком кожного народу",
рекомендує державам-членам:
a) поважати і зберігати культурну самобутність усіх країн,
регіонів і народів і протистояти будь-якій дискримінації
культурної самобутності інших країн, регіонів і народів;
b) сприяти розвиткові національної та культурної
самобутності, використовуючи всі необхідні засоби;
c) охороняти національну культурну спадщину, яка характеризує
національну й культурну самобутність, через застосування
аналітичного підходу до культурної спадщини;
d) визнати, що культура створюється народом, що життя народу
є джерелом будь-якої культурної творчості, що для постійного
прогресу та оновлення прекрасних традицій національних культур на
основі культурного багатства минулих століть культура має постійно
збагачуватися яскравим і повним сенсу життям народу.
Межправительственная конференция по вопросам политики в
области культуры. Рекомендации Мехико относительно политики в
области культуры. - Мехико, 1982.
Україна в міжнародно-правових відносинах,
книга 2, Правова охорона культурних цінностей,
Київ, Юрінком Інтер, 1997
