Рекомендація N 36
Всесвітньої конференції
щодо політики у сфері культури
"Збереження культурної спадщини всіх віків"
Конференція,
нагадуючи, що культурна спадщина народу є однією з основних
характеристик культурної та національної самобутності, а також
відрубного культурного розвитку цього народу і регіону;
вважаючи справою першочергової ваги збереження цієї спадщини;
вважаючи також за необхідне заохочувати в усіх країнах
знайомство з культурними цінностями і повагу до культурної
спадщини народу з метою розвитку міжнародного взаєморозуміння й
миру;
беручи до уваги Гаазьку конвенцію 1954 року про захист
культурних цінностей у випадку збройного конфлікту ( 995_157 ),
Конвенцію про заходи, спрямовані на заборону і запобігання
незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на
культурні цінності (1970 року) ( 995_186 ) та Конвенцію про
охорону всесвітньої культурної та природної спадщини (1972 року)
( 995_089 );
зважаючи на десять рекомендацій, прийнятих на генеральних
конференціях ЮНЕСКО, а саме: Рекомендацію щодо міжнародних
принципів, які застосовуються при археологічних розкопках (1956
рік) ( 995_237 ); Рекомендацію щодо найефективніших заходів
забезпечення загальнодоступності музеїв (1960 рік) ( 995_243 );
Рекомендацію про збереження краси й характеру пейзажів і
місцевостей (1962 рік); Рекомендацію про заходи, спрямовані на
заборону і запобігання незаконному вивезенню, ввезенню та передачі
права власності на культурні цінності (1964 рік); Рекомендацію про
збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок
проведення громадських чи приватних робіт (1968 рік) ( 995_723 );
Рекомендацію про охорону на національному рівні культурної та
природної спадщини (1972 рік) ( 995_724 ); Рекомендацію про
збереження і сучасну роль історичних ансамблів (1976 рік)
( 995_726 ); Рекомендацію про міжнародний обмін культурними
цінностями (1976 рік) ( 995_725 ); Рекомендацію про охорону
рухомих культурних цінностей (1978 рік) ( 995_727 ) і Рекомендацію
про охорону та збереження рухомих зображень (1980 рік)
( 995_270 );
нагадуючи підпункт "g" пункту 2 Загальної резолюції 4/01 з
програми, що належить до культури і засобів комунікації, прийнятої
на двадцять першій сесії Генеральної конференції, яка стосується
сприяння збереженню й популяризації всесвітньої культурної та
природної спадщини людства;
нагадуючи також резолюції, прийняті на двадцять першій сесії
Генеральної конференції, а саме: Резолюцію 4/06 щодо Конвенції про
охорону всесвітньої культурної та природної спадщини; Резолюцію
4/11 - про музеї в Асуані й Каїрі; Резолюцію 4/12 - про нові
кампанії з охорони культурної спадщини; Резолюцію 4/12 - про
збереження археологічного комплексу Тіра;
беручи до уваги тенденцію до концентрації заходів зі
збереження культурної спадщини тільки окремих періодів, замість
здійснення широкого спектра заходів, що охоплювали б усю історію
розвитку культури людства;
беручи також до уваги, що культурна спадщина всіх віків, у
т.ч. й сучасна, - є безцінним здобутком усіх народів світу,
1) пропонує державам-учасницям:
a) прийняти і здійснювати національні законодавства з охорони
й захисту культурних цінностей всіх століть;
b) популяризувати культурні цінності цієї спадщини, поважати
спадщину на національному й міжнародних рівнях і сприяти
здійсненню заходів щодо збереження культурної спадщини;
2) рекомендує державам-членам:
a) приєднатися до міжнародних конвенцій щодо охорони й
захисту культурної та природної спадщини, зазначених вище;
b) виконувати у своїх країнах рекомендації й резолюції
Генеральної конференції ЮНЕСКО, що стосуються охорони й
популяризації природної та культурної спадщини;
c) значно активізувати двостороннє регіональне й
багатостороннє співробітництво та популяризувати культурну
спадщину всіх віків;
3) висловлює вдячність Генеральному директорові за його
діяльність щодо охорони й популяризації всесвітньої культурної
спадщини;
4) пропонує Генеральному директорові:
a) у наступній дворічній програмі значно розширити, в рамках
наявних ресурсів, програми зі збереження культурних цінностей, з
підготовки кадрів та обміну міждисциплінарними експертами, які
займаються питаннями охорони й популяризації культурної та
природної спадщини всіх віків;
b) значно активізувати співробітництво з усіма неурядовими
організаціями, що займаються питаннями охорони всесвітньої
спадщини;
c) продовжити співробітництво ЮНЕСКО з Міжнародним
дослідницьким центром зі збереження та реставрації культурних
цінностей (Римський центр);
d) розширювати далі, в рамках наявних ресурсів, можливості
доступу до інформації та обміну документацією про збереження й
популяризацію культурної спадщини, більшою мірою заохочуючи
діяльність мережі національних чи регіональних центрів
документації в усьому світі.
Межправительственная конференция по вопросам политики в
области культуры. Рекомендации Мехико относительно политики в
области культуры. - Мехико, 1982.
Україна в міжнародно-правових відносинах,
книга 2, Правова охорона культурних цінностей,
Київ, Юрінком Інтер, 1997
