Самовільно переобладнана в жилий будинок господарська будівля може бути безоплатно вилучена, якщо забудовник після попередження не привів її у відповідність з проектом забудови

     СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
                           У Х В А Л А
                             28.04.76
 
                             (Витяг)
     У листопаді   1975   р.   виконком  Ровенської  міської  Ради
депутатів трудящих пред'явив до П.  позов про безоплатне вилучення
будинку. Позивач зазначав, що відповідачка, яка мешкає у м. Ровно,
самовільно побудувала на земельній ділянці другий жилий будинок  з
двох кімнат площею 29,1 кв. м, кухні площею 5,7 кв. м і коридора.
     Рішенням народного суду м.  Ровно від 9 грудня 1975 р.  позов
задоволено.  Будинок безоплатно вилучено у відповідачки і передано
до фонду міської Ради депутатів трудящих.  Ухвалою судової колегії
Ровенського обласного  суду  від  12  січня  1976  р.  це  рішення
залишено без змін.
     Заступник Голови  Верховного  Суду  УРСР  порушив  у протесті
питання про скасування зазначених  судових  рішень  і  направлення
справи  на  новий  розгляд.  Протест  підлягає задоволенню з таких
підстав.
     Народний суд мотивував своє рішення про безоплатне  вилучення
будинку у відповідачки тим,  що вона без дозволу виконкому міської
Ради депутатів трудящих переобладнала нежиле приміщення в жиле.  З
цього  ж виходив і обласний суд,  залишаючи рішення народного суду
без змін.  Проте з таким висновком не можна  погодитися,  оскільки
судом неповно з'ясовано обставини справи.
     З матеріалів  справи  видно,  що  відповідачка  за  договором
купівлі-продажу від 5 липня 1974 р.  придбала у свого зятя і дочки
34/100  частини  будинку  з  надвірними  будівлями.  До  надвірних
будівель входили сарай і тимчасова  споруда,  яку  ще  до  купівлі
відповідачкою  зазначеної  частини  будинку  було переобладнано її
онукою у жиле приміщення.
     Суд правильно  виходив  з  того,  що  переобладнання  нежилої
будівлі  в  жилий  будинок  є самовільним будівництвом.  Однак при
цьому він  не  врахував,  що  згідно  з  п.  9  постанови  Пленуму
Верховного Суду  УРСР  N  9 ( v0009700-75 ) від 19 вересня 1975 р.
"Про  практику  застосування  судами  Української  УРСР  ст.   105
Цивільного кодексу УРСР" такий будинок можна безоплатно вилучити в
тому  разі,  коли  після  відповідного  попередження  не   усунено
допущених  порушень  проекту  забудови.  За  наявності  даних  про
можливість усунення цих порушень суд може відкласти розгляд справи
і  запропонувати  відповідачеві  за  його  згоди  у  певний  строк
привести будинок у відповідність з затвердженим проектом.
     Суд же  не  з'ясував,  чи  попереджалася   відповідачка   про
необхідність   усунення   порушень  та  чи  згодна  вона  провести
відповідне переобладнання  самовільно  збудованого  приміщення.  У
скарзі, поданій в порядку нагляду, відповідачка посилається на те,
що їй не було  надано  часу  для  такого  переобладнання  спірного
приміщення.
     При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повніше з'ясувати обставини справи  і  залежно  від  встановленого
постановити відповідне рішення.
     Судова колегія  в  цивільних  справах  Верховного  Суду  УРСР
ухвалила:  протест  заступника   Голови   Верховного   Суду   УРСР
задовольнити; рішення народного суду м. Ровно від 9 грудня 1975 р.
і ухвалу судової колегії Ровенського обласного суду від  12  січня
1976 р.  скасувати,  а справу направити до народного суду на новий
розгляд у іншому складі суддів.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 2, 1995 р.